Федеральна служба охорони (ФСО), яка відповідає за безпеку президента Росії, значно посилила заходи щодо захисту Володимира Путіна через те, що він побоюється можливого замаху. До такого висновку дійшла розвідка однієї з європейських країн, зі звітом якої ознайомилися журналісти CNN та Financial Times.
Бункери і обмеження пересування
Тривале перебування в бункерах: Путін проводить по кілька тижнів у модернізованих бункерах — зокрема у Краснодарському краї. Список місць, які відвідує Путін, суттєво скорочено: ні він, ні його сім’я більше не їздять до резиденцій у Підмосков’ї та на Валдаї.
Відмова від візитів на військові об’єкти: у 2026 році Путін жодного разу не відвідував військові об’єкти, хоча минулого року такі поїздки були регулярними.
Російські ЗМІ для звітів про діяльність президента продовжують використовувати заздалегідь підготовлені відеоматеріали. Кремль регулярно публікує так звані консерви. Їхніх учасників просять однаково одягатися в день запису відео та в день його публікації, проте виходить це не у всіх.
Правила для персоналу
Інші заходи безпеки стосуються персоналу, який працює безпосередньо з Путіним. У будинках працівників з його найближчого оточення встановили системи спостереження. Кухарям, охоронцям та фотографам заборонено користуватися громадським транспортом. В адміністрації президента вони проходять два рівні перевірки, включно з оглядом ФСО.
Співробітникам, які працюють поруч із Путіним, дозволено використовувати лише телефони без доступу до інтернету. Посилення заходів безпеки включає масштабні перевірки, які співробітники ФСО тепер проводять за участю кінологічних підрозділів. Їх також розміщують уздовж Москви-ріки, щоб реагувати на можливі атаки безпілотників. Крім того, у зв’язку з побоюваннями, в окремих районах Москви періодично відключають комунікаційні мережі. За твердженням журналістів, ФСО також контролює та погоджує будь-які інформаційні чи медійні публікації за участю Путіна, спираючись на секретний президентський указ.
Конфлікт силовиків
Частину заходів запровадили після вбивства генерал-лейтенанта Фаніла Сарварова.
У грудні 2025 року в Москві було вбито начальника управління оперативної підготовки Генштабу ЗС РФ Фаніла Сарварова — його автомобіль підірвали на парковці біля будинку. Слідчий комітет перевіряв версію про причетність українських спецслужб.
Обговорення цього вбивства призвело до конфлікту між представниками силових структур, стверджує європейська розвідка. У звіті описується нарада силовиків, яку Володимир Путін скликав 25 грудня — через три дні після події. За даними журналістів, представники силових структур перекладали одне на одного відповідальність за недоліки системи забезпечення безпеки.
Очільник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов різко розкритикував директора ФСБ Олександра Бортникова за нездатність забезпечити захист від атак.
Бортников поскаржився на брак ресурсів і дорікнув Міноборони тим, що у їхньому складі немає спецпідрозділу для фізичного захисту вищих керівників.
Директор Росгвардії Віктор Золотов наполягав, що його ресурси не можна виділяти на захист офіцерів Міноборони.
У підсумку Путін закликав учасників наради до спокою та доручив протягом тижня надати конкретні рішення. Після наради він зустрівся з директором ФСО Дмитром Кочнєвим. За підсумками цієї зустрічі було ухвалено рішення розширити список осіб, які перебувають під посиленим захистом: до нього включили десятьох високопоставлених генералів, зокрема трьох заступників начальника Генштабу.
Ризик змови
Від початку березня, за даними європейської розвідки, Путін стурбований витоком чутливої інформації та ризиком змови або спроби перевороту. Він побоюється використання безпілотників для можливого замаху з боку російської політичної еліти.
Як потенційний фактор дестабілізації розглядається колишній міністр оборони Сергій Шойгу, який із травня 2024 року обіймає посаду секретаря Ради безпеки і зберіг значний вплив у вищому військовому командуванні.
На початку березня 2026 року в Москві заарештували колишнього першого заступника Шойгу Руслана Цалікова (його підозрюють у створенні злочинної спільноти, розтраті та хабарях). У звіті зазначається, що цей арешт розглядається як порушення негласних гарантій безпеки для еліт. Це послаблює позиції самого Шойгу і підвищує ймовірність того, що він теж може стати об’єктом кримінального переслідування.
Водночас CNN зазначає, що доказів тверджень щодо Шойгу у звіті не наводиться, а характер подібних даних робить частину деталей важкими для перевірки.
