«Сьогодні стартував обмін – перший етап домовленості в Стамбулі. Всього буде декілька етапів, принаймні саме про це говорили з російською стороною. У цьому обміні мають бути поранені, важкопоранені, а також ті, кому 25 років, і молодші. Очікується, що процес обміну триватиме ще не один день. Деталі процесу доволі чутливі. Тому зараз інформації менше, ніж зазвичай. Дякую всім, хто допомагає здійснити обмін і працює, щоб усі наші люди могли повернутися додому з російського полону».
Звернення Володимира Зеленського наприкінці 1202-го дня війни.
Світові автовиробники опинилися на межі нової кризи. Через обмеження експорту з Китаю виник дефіцит рідкоземельних магнітів – критично важливих компонентів для виробництва електромобілів та сучасних авто, повідомляє Reuters. За словами Френка Еккарда, генерального директора німецької компанії Magnosphere, галузь “у повній паніці”, а автовиробники готові платити будь-яку ціну, щоб отримати запасні магніти.
Частина європейських заводів вже призупинила роботу, а зупинки на інших підприємствах очікуються найближчим часом, попереджає асоціація автовиробників ЄС CLEPA. “Рано чи пізно це торкнеться всіх”, – зазначив її генсек Бенджамін Кріґер.
Причина – жорсткий контроль Китаю над експортом рідкоземельних металів, зокрема магнітів, без яких не працюють електродвигуни, дзеркала заднього виду, динаміки, датчики, масляні насоси та інші важливі компоненти сучасних авто. За даними AlixPartners, Китай контролює до 90% виробництва рідкоземельних магнітів, 85% переробки і 70% видобутку сировини у світі.
Над вирішенням проблеми працюють такі гіганти, як GM, BMW, ZF та BorgWarner – вони намагаються створити електродвигуни з мінімальним або нульовим вмістом рідкоземельних металів. Водночас ЄС ухвалив Закон про критичну сировину, щоб активізувати видобуток у Європі, але реалізація ініціатив іде повільно.
Поки альтернативи ще не масштабовані, автовиробники змушені оперативно створювати запаси магнітів, а в деяких випадках – випускати автомобілі без окремих компонентів і чекати, доки вони стануть доступними, як це було під час кризи мікрочипів.
Китай вже використовував цей “козир”раніше. У 2010 році Пекін обмежив експорт рідкоземельних елементів до Японії під час торговельної суперечки. І хоч Токіо згодом зменшив залежність від китайських постачань, інші країни не встигли повторити цей приклад.
Аналітики попереджають: залежність від Китаю поширюється не лише на рідкоземельні метали. За даними Єврокомісії, Пекін контролює понад 50% світових поставок ще 19 ключових матеріалів, зокрема графіту, марганцю й алюмінію.
У Лондоні 9 червня США та Китай розпочали новий раунд торговельних переговорів. Про це повідомляє DW.
Делегацію США очолює глава міністерства фінансів Скотт Бессент, до її складу також увійшли міністр торгівлі Говард Лутнік та торговий представник Джеймісон Грір. Китай на переговорах представляє віцепрем’єр Хе Ліфен.
“Ми хочемо, щоб Китай і Сполучені Штати продовжували рухатися вперед з угодою, укладеною в Женеві”, – заявила прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт у коментарі Fox News.
Як повідомляється, перемовини в Лондоні відбуваються лише через кілька днів після того, як Трамп і лідер Китаю Сі Цзіньпін провели першу телефонну розмову з моменту переобрання Трампа президентом США.
Зазначається, що ключовим питанням на зустрічі будуть поставки Пекіном рідкісноземельних елементів, які мають вирішальне значення для низки товарів, включаючи акумулятори для електромобілів. Своєю чергою Китай хоче, щоб США переглянули імміграційні обмеження для студентів, обмеження доступу до передових технологій, включаючи мікрочіпи, та полегшили доступ китайських постачальників технологій до споживачів у США.
Чемпіон світу за версією IBF у важкій вазі Джей Опетая вирішив повторити шлях Олександра Усика, об’єднавши всі титули у своєму дивізіоні та перейшовши в надважку вагу для поєдинку з українським чемпіоном. Він зазначив, що йому спочатку потрібно стати абсолютним чемпіоном у важкій вазі, а лише після цього він буде готовий переходити на новий рівень. Опетая підкреслив, що бій з Усиком є його головною метою та мотивацією в кар’єрі. Він також запевнив, що перехід у надважку вагу стане для нього остаточним, і він не планує повертатися назад. Крім того, Опетая вважає важливим завершення об’єднавчих боїв у своєму поточному дивізіоні перед переходом на новий рівень. Він вважає, що бій з Усиком – ключовий етап на шляху до вершини в надважкій вазі, і прагне зустрітися з українцем за звання найкращого в новій категорії.
ДП “Ліси України” відзняло унікальні кадри: на відео — ліквідація лісових пожеж у Боровій на Харківщині.
Це – заміновані ліси. Вони знаходяться за 10-12 км від зони бойових зіткнень. Ці ліси часто потерпають від артобстрілів, ударів дронів та ГРАДів росіян. А ще тут повно мін та інших вибухонебезпечних предметів.
Це щоденні реалії, в яких працюють лісівники Ізюмського надлісництва. Вони – справжні герої у своїй роботі.
Аби загасити тут вогонь потрібна ціла спецоперація. Сюди залучена команда лісівників-вогнеборців, рятувальників та саперів. Метр за метром обстежують ділянки на небезпечні предмети. Тоді можна гасити ліс. Завдання лісівників – не тільки оперативно загасити вогонь, а й забезпечити постійний контроль на території до повного припинення тління.
Попри постійну загрозу – лісівники-вогнеборці завжди на своєму місці. Щоб виконувати таку роботу, вони отримали від ДП “Ліси України” спеціальну техніку — нові прохідні пікапи з пожежними модулями. Це дає їм мобільність у небезпечній зоні та допомагає рятувати ліс від вогню.
Завдяки приєднанню колишніх держлісгоспів Харківщини до ДП “Ліси України”, Ізюмське надлісництво тепер має сучасну техніку, інвентар для гасіння пожеж, а також спеціально навчену команду, яка знає, як діяти в умовах надзвичайної ситуації у лісах.
Microsoft і ASUS випустили дві нові портативні ігрові консолі – ROG Xbox Ally і ROG Xbox Ally X. Ці пристрої працюють на спеціальній версії Windows, яка оптимізована для геймінгу і запускається в середовищі Xbox. Модель Xbox Ally має білий корпус і підтримує роздільну здатність 720p, тоді як Xbox Ally X, яка в чорному кольорі, може показувати геймплей від 900p до 1080p. Обидві консолі мають 7-дюймовий дисплей з роздільною здатністю 1080p, частотою оновлення 120 Гц і підтримують технологію VRR. Xbox Ally має чіп AMD Ryzen Z2 A, 16 ГБ оперативної пам’яті і 512 ГБ SSD, тоді як Xbox Ally X працює на процесорі AMD Ryzen AI Z2 Extreme, з 24 ГБ оперативної пам’яті і 1 ТБ SSD. Ці консолі запускають користувачів прямо в інтерфейс Xbox для ПК, де можна переглядати ігри з різних платформ. Вони можуть стати конкурентами Nintendo Switch 2, Steam Deck і Lenovo Legion Go, об’єднуючи функціональність ПК з інтерфейсом Xbox. Вони будуть доступні для покупки наприкінці 2025 року, а ціни наразі не відомі.
Футбольний клуб “Мілан” розглядає можливість підписання Ноа Атуболу у зв’язку з можливим відходом Майка Меньяна до “Челсі”. Представники “Мілана” вже розпочали переговори з агентами гравця щодо можливого трансферу. Також інтерес до футболіста проявляє “Вест Гем”. У минулому сезоні 23-річний Атуболу провів 27 матчів і відзначився 10 матчами без пропущених м’ячів. Крім того, оголошено, що “Мілан” і “Ювентус” проявляють інтерес до найкращого бомбардира Серії А.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні оголосив, що країна досягне мінімального оборонного порогу НАТО у 2% ВВП вже у цьому фінансовому році. Нова оборонна стратегія передбачає збільшення витрат на оборону до 2% ВВП до 2025 року. Карні зазначив, що Канада стикається з загрозами від Росії та Китаю, і відзначив потребу зменшення залежності від США у сфері безпеки. Він також наголосив на необхідності покращення військової інфраструктури, оскільки значна частина військових засобів зараз не готова до бойових дій. Наразі лише 23 з 32 країн-членів НАТО виконують вимогу альянсу щодо мінімального оборонного бюджету в 2% ВВП.
У травні цього року обсяг інвестицій у державні цінні папери зросла на понад 10%, до 286 мільярдів гривень. Загалом за рік, з червня 2024 по червень 2025, обсяг інвестицій збільшився на понад 25%. Фізичні особи вклали у ці цінні папери 5,1%, що на 1,2% більше, ніж у попередньому році. Середньозважена дохідність ОВДП у гривні становила 16,2%, а в євро – 3,2%. Мінфін в червні залучив 43,6 мільярди гривень через випуск державних облігацій. Наразі в обігу перебуває понад 1,85 трлн гривень ОВДП, при цьому найбільша частка належить комерційним банкам і Національному банку. Загалом, від початку воєнного стану вже було залучено понад 1,6 трлн гривень через розміщення цінних паперів на аукціонах.
