Що ухвалив уряд Як повідомили у Мінсоцполітики, сім’ї та єдності, в Україні накопичилась системна проблема з виконанням судових рішень щодо пенсій. За останні п’ять років кількість таких рішень зросла у понад 26 разів – до 758 тисяч, а загальна сума боргу сягнула вже майже 85 млрд грн.
При цьому єдиного підходу, за яким держава має здійснювати виплати за рішеннями судів, не існувало до липня цього року. “Зокрема, поточні виплати за рішеннями судів здійснювались одразу, а нараховані суми за минулі періоди ставились у чергу. Через це станом на сьогодні держава виплатила лише за тими рішеннями, які набрали чинності у період до 20 листопада 2020 року, що викликає невдоволення громадян і зауваження з боку міжнародних партнерів, зокрема, Європейського суду з прав людини та Ради Європи”,- пояснили в міністерстві. Тому уряд, щоб упорядкувати ситуацію та забезпечити єдині, справедливі та зрозумілі правила в умовах обмеженого фінансового ресурсу, ухвалив постанову № 821, яка встановлює єдиний порядок всіх виплат на виконання судових рішень – як за минулі періоди, так і поточні.
І вперше в бюджеті ПФУ видатки на судові рішення будуть виокремлені, залежно від джерела фінансування пенсій: виплати, які мають здійснюватися за рахунок коштів держбюджету, оскільки стосуються пенсій, які виплачуються саме за рахунок коштів держбюджету, та виплати, джерелом погашення яких є страхові пенсійні внески. “Завдяки новому порядку громадяни, які мають ретроспективні судові рішення, зможуть отримувати щомісяця хоч і не одразу всю суму, але регулярну виплату. Водночас, кожен матиме доступ до інформації: який обсяг рішень перебуває на виконанні та з якою динамікою вони виплачуються. Видатки на ці цілі будуть чітко передбачені в бюджеті ПФУ. Це дозволить сформувати більш прозору, передбачувану та цивілізовану систему виконання судових рішень”,- зазначили в Мінсоцполітики. Також важливо, що окремою нормою постанови передбачено запровадження електронного обліку всіх судових рішень, що надійшли для виконання пенсійним органам. Інформація про них буде відображатися в особистому кабінеті особи на порталі ПФУ та публікуватимуться у форматі відкритого дашборду на сайті ПФУ.
Постанова вже набула чинності і вже йде технічна підготовка до її впровадження.
Ці нововведення мають сприяти більш прозорому виконанню рішень Європейського суду з прав людини – міжнародному зобов’язанню України як члена Ради Європи. Очікуються зміни ЄСПЛ вже багато років вказує на те, що борг держави за рішеннями судів, виконання яких вона гарантує, є однією з проблем України.
Про це повідомили в Центрі прав людини ZMINA. “До прикладу, ухвалили рішення в справі “Бурмич та інші проти України”. Тоді передали 12 тисяч скарг Комітету міністрів Ради Європи, бо той має більше можливостей перевіряти перебіг змін, які мала зробити українська влада в цій сфері. Також у справі “Шмалько проти України” суд дійшов висновку, що держава не може посилатися на брак коштів, коли мова йде про гарантовані виплати за рішеннями судів. Українська влада нібито намагалася розв’язати проблему, але серед ідей лунали саме звільнити від обов’язку виконувати рішення, бо немає грошей на це”, – йдеться в публікації. І станом на березень 2021 року, як свідчили дані казначейства, борг за рішеннями судів становив 5 млрд грн. Нині ж він лише щодо пенсій збільшився у понад 26 разів, тож держава заборгувала громадянам уже 85 млрд грн.
Частково ці кошти виплачують, але стосується це переважно рішень, що набрали чинності до 20 листопада 2020 року. Новий порядок, ухвалений Кабміном, має усунути цю прогалину. Більшість позовів від військових Найбільше ПФУ заборгував військовим пенсіонерам – їм нараховано 51,3 млрд грн за рішеннями суду.
Про це, посилаючись на відповідь Пенсійного фонду, повідомив народний депутат Данило Гетманцев. “У відповіді – дві новини: добра й погана. Добра в тому, що відсутня заборгованість з виплати призначених поточних пенсій для цієї категорії пенсіонерів. Погана – що станом на 1 липня 2025 року Пенсійний фонд має 51,3 млрд грн заборгованості перед військовими пенсіонерами”, – зазначив політик у своєму Telegram-каналі. За його словами, ця сума співставна з усіма доходами на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за липень, коли ЄСВ та інші платежі склали 52,5 млрд грн.
Нардеп вважає, що знайти потрібні ресурси можна в тому числі й за рахунок детінізації, оскільки втрати бюджету від тіні сягають 900 млрд гривень щороку, а також шляхом впровадження дієвої цензури видатків – економії на неефективних програмах. Що призводить до соціальних спорів Головна проблема масових звернень пенсіонерів до суду полягає в тому, що в Україні пенсійне законодавство постійно змінюється. І дуже часто воно звужує пенсійні права людей, на які вони могли розраховувати раніше, пояснило видання “На пенсії”. “Яскравий приклад – діти війни. Свого часу було ухвалено закон, який обіцяв таким особам доплату до пенсії в розмірі 30% прожиткового мінімуму. Потім закон кілька разів переписували: спочатку зменшили розмір надбавки, а потім взагалі зазначили, що розмір має встановлюватися Кабінетом Міністрів. Кабмін встановив надбавку спочатку в розмірі 7% прожиткового мінімуму, а потім взагалі – у фіксованому розмірі 66,43 гривні. З 2014 року ця сума не переглядалася. Звісно, юристи не стояли осторонь і допомогли тисячам пенсіонерів отримати через суд підвищену надбавку, передбачену першою редакцією закону (з доплатою за попередній час)”, – пояснюють у публікації. Окрім того, законодавство не лише переписується, але й дуже часто виписано недостатньо чітко. Це також дає підстави вишукувати лазівки для оскарження тих чи інших рішень або дій ПФУ. Також, можливо, ще однією причиною численних звернень пенсіонерів до суду є те, що держава свого часу взяла на себе дуже багато зобов’язань, які тепер не може виконати, оскільки вони не відповідають економічній ситуації, що спричиняє збільшення кількості соціальних спорів.
Галина Гірак
