Категорія: Без категорії

Середня зарплата зросла на чверть

Попри складні економічні умови, викликані війною РФ проти України, ринок праці продовжує адаптуватися та демонструвати ознаки відновлення. Водночас в одних регіонах ситуація стає кращою, а в інших погіршується. Кого шукають роботодавці та скільки готові платити? Де платять найбільше Одним із показників адаптації ринку праці до війни стало зростання середньої заробітної плати. За інформацією Держстату середня зарплата в Україні зросла до 23 460 грн. У порівнянні з 2024 р. (+майже 2 тис. грн), це близько 560 дол. проти 535 дол. минулого року.
За даними платформи з пошуку роботи Work.ua, у червні 2025 р. середня зарплата в Україні досягла 25 тис. грн, що на 25% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас експерти відзначають, що зростання є нерівномірним – у різних регіонах динаміка суттєво відрізняється.
Деякі міста демонструють стрімке зростання доходів, тоді як в інших підвищення зарплат залишається помірним. “Чим далі від лінії фронту, тим роботодавці платять вищі зарплати. З гарячих зон бізнес взагалі переїжджає і знайти роботу там важко. Це особливості працевлаштування будь-якої країни, в якій точиться війна. Працювати в умовах високої ймовірності втрати бізнесу – це важко і в цьому немає сенсу”, -каже Олександр Охрименко, президент українського аналітичного центру. Найвищі середні зарплати платять: у Києві -29 500 грн, Львові -26 тис.грн, Ужгороді -25 тис.грн, Дніпрі -24 тис.грн, Одесі -23 600 грн, Чернівцях -23 500 грн, Івано-Франківську -22 800 грн та Хмельницькому -22 500 грн.
Далі йдуть регіони з середньою зарплатою від 20 тис.до 22 тис.грн. До них відносяться: Харків, Рівне, Тернопіль – по 22 тис.грн,
Вінниця, Черкаси – по 21 500 грн, Луцьк – 21 тис.грн, Полтава -20 500 грн, Запоріжжя, Житомир, Миколаїв – по 20 тис.грн.
Найнижчий рівень зарплат – менш як 20 тис.грн – зафіксовано у таких містах, як: Кропивницький -19 500 грн, Чернігів -19 100 грн, Херсон -18 500 грн, Суми -18 тис.грн.
Найпомітніше зростання середньої зарплати порівняно з червнем 2024 р.спостерігається у Рівному – на 26%. Високі темпи також демонструють Хмельницький та Ужгород (+25%).
Утім, у деяких регіонах зростання значно повільніше. У Житомирі, Миколаєві та Івано-Франківську середня заробітна плата збільшилася лише на 14% за рік. А найменше зростання зафіксовано у Херсоні -лише 9%.
Загалом, ситуація на ринку праці в Україні залишається нерівномірною. Попри те, що в середньому зарплати демонструють зростання, рівень доходів у різних регіонах істотно відрізняється. Факторами, що впливають на ці тенденції, залишаються рівень ділової активності, безпекова ситуація, попит на спеціалістів та розвиток локальних економік. Пропозиція та попит зростають Ринок праці в Україні у 2025 р. демонструє активність і зростання як пропозиції, так і попиту. Попри збільшення кількості вакансій і резюме, проблема браку кадрів і невідповідність професій залишається актуальною. Висока інфляція стримує зростання реальних зарплат, а перспективи підвищення мінімальної заробітної плати в найближчі роки залишаються обмеженими. “Учервні 2025 р. ринок праці відчуває зростання як попиту, так і пропозиції”, – йдеться в макроекономічному прогнозі НБУ. У травні зросла як кількість нових вакансій, так і резюме (у середньому вакансії зросли на 7% р/р, а резюме – на 36% р/р). Випереджаюче зростання резюме дещо пом’якшило проблему браку працівників, хоча вона залишається суттєвою й продовжує обмежувати діяльність підприємств. Зберігається також значна невідповідність між професіями.
Брак працівників і надалі підтримує зростання номінальних зарплат, проте висока інфляція зумовлює повільніше підвищення реальних зарплат.
За даними сайтів пошуку роботи, очікування шукачів роботи щодо оплати праці є зіставними з пропозиціями роботодавців, що обмежує потенціал суттєвішого зростання зарплат в майбутньому.
Зростає роль нецінових методів конкуренції за працівників (надання житла, дистанційна робота тощо). Кого шукають працедавці Попри покращення ситуації на ринку праці, головною проблемою залишається невідповідність між тим, кого шукають компанії, та тим, що готові пропонувати кандидати. Про це свідчить аналіз ринку праці, який провели Федерація роботодавців України разом із Державною службою зайнятості та Helvetas Ukraine.
Аналіз цей об’єднав два дослідження: “Зареєстроване безробіття в Україні: потреби, особливості, оцінки 2024–2025” і “Дослідження ринку праці 2024–2025: запит бізнесу, виклики та стратегія впливу”.
Дослідження продемонструвало, що найдефіцитнішими є професії у сферах водопостачання (53% незакритих вакансій), охорони здоров’я (46,2), енергетики (44,1), освіти (40) і в сільському господарстві (39%). Разом із тим 32% бізнесів планують наймати працівників 2025 р., щоб закрити вакансії. При цьому 31,7% роботодавців повідомили, що мали труднощі з пошуком персоналу торік. Найбільш відчутна ця проблема для малих і середніх підприємств. Разом з тим опитування зареєстрованих безробітних свідчать, що лише 31% із них готові офіційно працевлаштуватися.
Серед найбільш затребуваних робітничих спеціальностей – очікувано трактористи (3 тис. вакансій), електрогазозварники (1,9 тис.), водії (2,6 тис.), швачки (1,8 тис.), слюсарі (3 тис. вакансій).
Водночас значна частина безробітних прагне реалізувати себе у сферах, які мають низький попит із боку роботодавців. “Це створює замкнене коло: люди прагнуть до професій, які не гарантують зайнятості, але вони самі про це не знають. І замість системної переорієнтації та допомоги їм у розумінні професійного шляху ми спостерігаємо розчарування, зниження мотивації та втрату довіри до системи”, – прийшли до висновку організатори дослідження. Роботодавці під час опитування зазначили, що головною проблемою під час пошуку персоналу є нестача кваліфікації у працівників і відсутність мотивації.
Важливим кроком для розв’язання проблем ринку праці та безробіття повинна стати перекваліфікація тих, хто не має роботи. Однак, як свідчать результати дослідження, понад 44% безробітних не вірять, що нова професія щось змінить у їхньому житті, а ще 32% зупиняє на шляху до перекваліфікації сам процес навчання. Це свідчить про низьку мотивацію та недостатню профорієнтацію. Багато людей не знають, що перекваліфікація може бути адаптована до їхніх потреб і можливостей. Прогнози щодо зарплат Прогноз щодо збільшення зарплат на цей рік не дуже втішний. Державний бюджет на 2025 р. не передбачає підвищення мінімальної зарплати. Всі законопроєкти про підвищення зарплати, зокрема про поетапне підвищення з 1 липня 2025 р., були заслухані та зняті з розгляду.
За інформацією НБУ середня мінімальна зарплата наступного року зросте до 8 370 грн, а у 2027 р. становитиме 8 950 грн.
Своєю чергою Мінфін заклав наступні показники мінімальної заробітної плати у бюджетній декларації на 2026 – 2028 роки: 2026 р. – 8 688 грн; 2027 р. – 9 374 грн; 2028 р. – 10 059 грн.
Водночас Федерація профспілок України пропонує встановити мінзарплату на 2026 р. на рівні 12 195 грн.
Вікторія Хаджирадєва

26.06.2025
З 1 липня запрацює новий вид соціальної допомоги: хто її отримає

Що таке “базова соціальна допомога” З 1 липня 2025 року в Україні стартує експериментальний проєкт – базова соціальна допомога.По суті, Кабмін запроваджує єдину виплату замість кількох окремих допомог людям з низькими доходами.
Експериментальна постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 має на меті зменшення бюрократії та підвищення адресної соціальної підтримки, зауважила у розмові з виданням Суспільне Донбас юристка “Донбас SOS” Богдана Гончар.
Розмір базової соціальної допомоги визначається як різниця між сукупним розміром базової величини для кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї. За визначенням у Постанові №371 в сім’ю входять:
чоловік, дружина;
неповнолітні діти та повнолітні, які навчаються очно (до закінчення навчання, але не довше ніж до 23 років);
неодружені повнолітні діти з інвалідністю I групи, або I–II групи — з дитинства, і проживають разом із батьками;
непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом із ними;
особа, яка доглядає одиноку особу з інвалідністю I групи і проживає разом з нею;
пари, які проживають однією сім’єю без офіційного шлюбу, але з дітьми.

Розмір базової величини для розрахунку становить 4500 грн.
І ось, як він розраховується для родини:

100 відсотків такої базової величини для першого члена сім’ї (уповноваженого представника сім’ї), кожної дитини віком до 18 років, особи з інвалідністю I або II групи;
70 відсотків такої базової величини – для кожного наступного члена сім’ї.

“4500 – це базова сума, вона може змінюватись у бік збільшення, замість кількох окремих допомог. А також, щоб скоротити черги і гарантувати безперервність підтримки”,– зазначила Гончар. Ірина Макарова, юристка з питань адвокації БФ “Право на захист”,в аналітичній колонці пропонує розглянути приклад розрахунку базової соціальної допомоги на практиці, для сім’ї з трьох осіб: батька (який працює та отримує мінімальну зарплату), матері, яка не працює і доглядає за п’ятирічною дитиною. Єдиним джерелом доходу є заробітна плата батька – 6 160 грн на місяць (після сплати податків).
У межах експериментального проєкту базова соціальна допомога для цієї сім’ї визначається так:

батько – 4 500 грн (100%)
мати – 3 150 грн (70%)
дитина – 4 500 грн (100%)

“Відтак загальна сума базової величини становить 12 150 грн”,- зазначає Макарова. Базова соціальна допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважений представник сім’ї звернувся за її призначенням, незалежно від дати звернення.
Виплата призначається строком на шість місяців з подальшим автоматичним продовженням виплати такої допомоги на час реалізації експериментального проєкту (два роки).
Припинити виплати за експериментальною програмою можуть за заявою громадянина, або ж коли, наприклад, відбулася зміна доходів чи складу сім’ї, народження, шлюб, смерть, додає Гончар. Хто та як може отримати базову соціальну виплату Одержати виплату вже з 1 липня 2025 року зможуть сім’ї, які на дату звернення за призначенням базової соціальної допомоги є отримувачами:

державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
допомоги на дітей одиноким матерям;
допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.

З 1 жовтня 2025 року зможуть долучитися й інші особи / сім’ї, обставини яких відповідають вимогам та критеріям, визначеним Порядком (матеріальне та соціальне становище, потреба в державній підтримці тощо). “Після подання система автоматично обробить і призначить виплату за умови відповідності критеріям. Таким чином, чітко бачимо дві фази старту: літо-2025 для тих, хто вже користується соціальними допомогами, та осінь-2025 для всіх інших охочих”,– підкреслила Гончар. Заяву на отримання базової соціальної допомоги можна подати:

в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія);
у паперовій формі до обраного сервісного центру Пенсійного фонду України, незалежно від зареєстрованого / задекларованого місця проживання уповноваженого представника сім’ї.

Необхідні документи та заява про наміри Макарова називає перелік документів, які треба подати заявнику – уповноваженому члену родини. Це:

заява про намір отримати базову соціальну допомогу;
здійснення орієнтовного розрахунку розміру допомоги засобами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;
заяви про призначення допомоги, яка підписується уповноваженим представником сім’ї та кожним з повнолітніх членів сім’ї.

І саме такий порядок подання документів, пише Макарова, дає змогу сім’ї визначити, чи доцільно отримувати базову соціальну допомогу або залишатися отримувачем раніше призначеної допомоги.
Гончар теж звертає увагу на заяву про наміри. Юристка пояснює: ця заява дає можливість зрозуміти, що людину очікує у майбутньому. І якщо у базовій соціальній допомозі буде менша сума, ніж отримувала людина на іншій програмі, то від нової допомоги можна відмовитись. “Але передбачається, що пріоритет буде у бік збільшення, тобто багатьом ця соціальна допомога буде вигіднішою”, – каже Гончар. Юристка також виокремила кілька переваг заяви про намір:

вона фіксує бажання скористатися правом на базову соціальну допомогу;
дає змогу Єдиній інформаційній системі соціальної сфери зібрати й перевірити всі необхідні відомості (з реєстрів ДМС, МВС, Держреєстрів майна, ВПО, податків тощо);
після її подання отримується розрахунок орієнтовного розміру допомоги.

Після подання документів відомості про склад сім’ї підтверджуються через відповідні інформаційні системи та державні реєстри. Про результати розрахунку повідомляється уповноважений представник сім’ї.
Якщо сім’я погоджується з розрахованим розміром допомоги, уповноважений представник підписує заяву про призначення базової соціальної допомоги.
Відмовити можуть, якщо в сім’ї є працездатні особи (18-60 років), які протягом звітного періоду:

не працювали, не навчалися очно, не здійснювали догляд, не реєструвалися в центрі зайнятості, не сплачували ЄСВ ( єдиний соціальний внесок).
здійснили значні купівлі (нерухомість, транспорт, валюту тощо) на суму понад 100 000 грн.
мають заощадження чи облігації понад 100 000 грн;
мають у власності більше одного автомобіля молодше 15 років.

Оскарження рішень щодо відмови у допомозі можливе шляхом подачі скарги до Національної соціальної сервісної служби або Пенсійного фонду України або звернення до адміністративного суду.
Загалом у цієї ініціативи є плюси і мінуси, зауважує Макарова. Серед позитивних аспектів: можливість попередньо оцінити розмір базової соціальної допомоги; забезпечення гнучкості у виборі між типом виплат; зменшення адміністративного навантаження як на одержувачів, так і на органи соціального захисту населення; спрощення доступу до допомоги для отримувачів; оптимізація процесів адміністрування соціальних виплат.
Водночас, пише юристка, такі підходи викликають певні застереження. Попередній аналіз положень Порядку свідчить: після завершення реалізації експериментального проєкту, значній частині громадян може бути припинено виплату базової соціальної допомоги. Це зумовить необхідність повторного звернення для отримання інших видів державних соціальних допомог, на які особи мають право.
Валерія Шипуля

25.06.2025