Чистий прибуток державної компанії Роснєфть впав більш ніж на 68% до 3 млрд доларів за перше півріччя 2025 року. Про це сказав її генеральний директор Ігор Сєчин у коментарі Reuters в суботу, 30 серпня.
“Перша половина року характеризувалася зниженням цін на нафту, головним чином через перевиробництво нафти. Основною причиною є активне збільшення видобутку країнами ОПЕК, включаючи Саудівську Аравію, ОАЕ, Ірак, Кувейт”, – заявив він.
Сєчин зазначив, що, за даними Роснєфті та провідних енергетичних агентств, надлишок нафти на світовому ринку у четвертому кварталі досягне 2,6 млн барелів на добу, а у 2026 році знизиться до 2,2 млн барелів на добу.
Також він повторив свою критику жорсткої монетарної політики Центробанку РФї, яка, на його думку, підтримує сильний рубль.
Водночас Reuters вказує, що подібні заяви глави Роснєфті є першим за кілька місяців проявом занепокоєння з боку Москви відносно стратегії ОПЕК+ щодо прискорення зростання видобутку.
Раніше віце-прем’єр РФ Олександр Новак заявив, що Росія переживе “будь-які ціни на нафту”, бо залежність її економіки від вуглеводнів начебто знижується.
Бензин в РФ буде дефіцитом. Масштабні удари по НПЗ
Категорія: Новини бізнесу
-
Чистий прибуток Роснєфті впав майже на 70%.
-
В Росії зупинився Куйбишевський НПЗ після атаки дронів
Куйбишевський НПЗ Роснафти у Самарській області зупинив переробку 28 серпня після атаки безпілотників. Про це повідомляють джерела Reuters в нафтогазовій галузі.
За даними джерел, внаслідок атаки пошкоджено обидві установки первинної переробки нафти: CDU-4 і CDU-5, кожна з яких має потужність 70 тисяч барелів на добу. Окрім того, постраждала частина допоміжних установок заводу.
Куйбишевський НПЗ лише 21 серпня відновив роботу після масштабного ремонту, котрий тривав з 1 липня.
Роснафтана момент публікації коментар не надала.
Водночас інформацію підтвердив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.
“Куйбишевський НПЗ на Росії після прильотів зупинився”, – написав він у Телеграм.
Генштаб ЗСУ також підтвердив ураження Афіпського НПЗ у Краснодарському краї та Куйбишевського НПЗ у ніч на 28 серпня.
Куйбишевський НПЗ входить до групи самарських заводів Роснафти, разом із Новокуйбишевським та Сизранським НПЗ. Наразі також не працює Сизранський завод, зупинений 15 серпня через пошкодження установки АВТ-6 після атаки дронів. 2 серпня дрони атакували Новокуйбишевський НПЗ.
У 2024 році Куйбишевський НПЗ переробив 4,7 млн тонн нафтової сировини, виробивши 0,8 млн тонн автобензину, 1,4 млн тонн дизпального та 1,3 млн тонн мазуту.
Номінальна потужність заводу становить 7 млн тонн на рік.
Раніше у соцмережах оприлюднили відео і фото пожеж на Афіпському і Куйбишевському НПЗ. Місцева влада визнала факт атаки дронів. А російське міноборони заявило, що протягом ночі засоби ППО нібито перехопили і знищили 102 українських БпЛА.
Простій російських НПЗ сягнув історичного рекорду -
Держбанк Кремля заявив про початок рецесії в російській економіці
Після двох років воєнного “буму”, коли російський ВВП зростав більш ніж на 4% щороку, економіка РФ увійшла в рецесію, повідомив головний економіст банку ВЕБ Андрій Клепач, – одного з найбільших держбанківзі статусом “державної корпорації розвитку”, що фінансує нацпроєкти Кремля. Про це пише TMT у п’ятницю, 29 серпня.
За підрахунками ВЕБ, у другому кварталі ВВП Росії скоротився на 0,6% порівняно з першим кварталом. У першому кварталі падіння становило ті ж 0,6% відносно четвертого. Два квартали поспіль із негативною динамікою вважаються “технічною рецесією”.
У річному вимірі економіка РФ залишається у “плюсі”, однак темпи зростання мізерні. Якщо в четвертому кварталі 2024 року вони становили 4,5%, то в першому кварталі цього року – лише 1,4%, а в другому – 1,1%. У липні ж, за даними Мінекономрозвитку РФ, річний приріст майже зупинився – 0,4%.
На межі стагнації – з 0,7% зростання в липні – опинилася промисловість. А галузі, від яких влада очікувала імпортозаміщення, скотилися у глибокий спад: виробництво одягу – на 7% рік до року, меблів – на 12%, електрообладнання – на 6,5%. Найсильніша з початку війни рецесія охопила металургію, де випуск обвалився на 10,2%.
Думку Клепача про початок технічної рецесії поділяють аналітики MMI, тоді як Райффайзенбанк і Capital Economics вважають, що економіка її уникла й показала зростання на 0,3% порівняно з першим кварталом.
Втім, так чи інакше, очевидно, що економіка “балансує на межі рецесії” і з великою ймовірністю скотиться в неї найближчими кварталами, вважає головний економіст Oxford Economics Тетяна Орлова. На економіку тиснуть дисбаланси, накопичені за час війни, вказує економіст Capital Economics Ліам Піч.
Понад 20 трлн рублів, які держава роздала військовим, контрактникам і оборонним заводам, створили ілюзію заможності. Але розплата прийшла у вигляді сплеску інфляції, підвищення відсоткових ставок і зростаючих проблем у бізнесу.
Ситуацію ускладнюють санкції, низькі ціни на нафту та проблеми з правами приватної власності, які відбивають бажання інвестувати, резюмує старший науковий співробітник CEPA Олександр Коляндр. -
Нардеп заявив про можливі змови на ринку електроенергії
В Україні можуть існувати змови на ринку електроенергії. Про це сказав народний депутат, голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус.
За його словами, на сьогодні в Україні немає законодавчо визначених правил обмеження імпорту. Як наслідок, диспетчери Укренерго діють на власний розсуд, що негативно відбивається на ціні для споживача.
“Вони це роблять волюнтаристським способом, можливо перебуваючи навіть у змові з певними учасниками ринку, щоб впливати на формування ціни… Якщо дефіцит – тоді дорого, це зрозуміло. Але якщо профіцит – має бути дешево. А зараз у нас ціна вища, ніж минулого літа, коли були масовані обстріли”, – заявив Герус під час засідання комітету.
Його думку підтримав інший народний обранець Андрій Жупанин. Він висловив сумніви в обґрунтованості збільшення ціни на електроенергію, рішення про яке нещодавно ухвалила НКРЕКП.
“Моя думка, що цього можна було уникнути, адже зараз немає дефіциту. Такі рішення приймаються занадто швидко”, – сказав він.
Для прояснення ситуації, народний депутат, перший заступник голови комітету Олексій Кучеренко ініціював ідею залучити Антимонопольний комітет до розслідування ситуації на енергоринку та з імпортом електроенергії.
“Давайте ми якось може разом з економічним комітетом або самі Антимонопольному комітету теж дамо сигнал, що ми тримаємо під увагою його розслідування. Бо хотілося б знати, чи буде якесь реальне розслідування, чи таке для галочки”.
Пропозицію підтримав нардеп Максим Хлапук, наголосивши на необхідності окремого засідання за участі АМКУ: “Я би справді пропонував провести окреме засідання, присвячене результатам вашого розслідування. Якщо ринок працює чесно, тоді й прайскепи не потрібні”. -
США скасували пільгу на ввезення посилок, що діяла майже 90 років
Сполучені Штати Америки скасували пільгові тарифи для посилок вартістю до 800 доларів США, так званий de minimis. Ця пільга діє з 1938 року і була підвищена з 200 до 800 доларів у 2015 році для сприяння зростанню малого бізнесу на онлайн-маркетплейсах. Про це повідомляє Reuters.
Наступні шість місяців діятиме перехідний період. За цей час поштові служби можуть вибрати сплату фіксованого мита в розмірі від 80 до 200 доларів США за посилку, залежно від країни походження.
Дональд Трамп підвищив мита на китайські товари під час свого першого терміну, прямі поставки з Китаю різко збільшилися, що призвело до зростання бізнесу Shein і Temu. Багато з цих посилок надходили без перевірки.
Кількість посилок, які претендували на звільнення від мита de minimis, зросла майже в 10 разів – зі 139 мільйонів доларів США у 2015 фінансовому році до 1,36 мільярда у 2024.
Офіційно скасування пільги пов’язане з боротьбою проти незаконного ввезення наркотиків, а також з бажанням захистити інтереси американських ритейлерів.
Торговий радник Білого дому Пітер Наварро запевнив журналістів, що “скасування лазівки de minimis” нібито “врятує тисячі американських життів, обмеживши потік наркотиків та додасть до бюджету нашої країни до 10 мільярдів доларів на рік у вигляді митних доходів”,
Скасування de minimis ускладнило логістику: поштові служби Австралії, Великої Британії, Німеччини, Японії, та інші призупинили відправлення до США та намагаються адаптуватися до змін.
Українські поштові служби – Укрпошта й Нова пошта – продовжують доставляти у США, але їхні послуги подорожчали. -
Збитки на 26 млн: експосадовцю Нафтогазу Щербенку оголосили підозру
Колишньому директору з енергоефективності та управління майном Групи Нафтогаз повідомили про підозру у зловживанні владою. Про це інформує пресслужба ДБР у п’ятницю, 29 серпня.
За даними слідства, він передчасно підписав договір оренди адміністративної будівлі у Києві ще до завершення ремонтних робіт у приміщенні.
Роботи у будівлі тривали ще майже три місяці після укладення договору, а працівники НАК Нафтогаз України не могли переїхати в нове приміщення. Попри це оренда вже оплачувалась.
Відтак, компанія понесла зайві витрати, і державі, в особі НАК Нафтогаз України, завдано збитків на понад 26 мільйонів гривень.
Відомство не називає імені підозрюваного, втім, Економічна правда з посиланням на джерела пише, що мова про колишнього директора з енергоефективності та управління майном Групи Нафтогаз Віталія Щербенка.
Колишньому посадовцю повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем за ч. 2 ст. 364 ККУ.
Санкція передбачає позбавлення волі на строк до шести років.
Раніше у НАЗК повідомили, що в Україні держреєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, може різко зрости.
ДБР перевіряє законність статків очільника Енергетичної митниці -
В ЄС готують схему передачі Україні 200 млрд євро російських активів – ЗМІ
Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни. Про це повідомляє Politico.
Брюссель перевіряє готовність національних урядів до переведення цих коштів у більш ризиковані інвестиції, що могли б принести Україні додатковий прибуток та посилити тиск на Росію, яка відмовляється припиняти бойові дії.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що робота над використанням заморожених російських активів триває, і ці ресурси повинні зробити внесок у оборону та відбудову України.
Схема не передбачає негайної конфіскації активів, проти чого виступає більшість країн ЄС через юридичні та фінансові ризики.
Кульмінацією дискусії стане суботня зустріч 27 міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені, де вперше обговорюватиметься ця пропозиція.
У Єврокомісії цю ідею просувають комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс та глава зовнішньої політики Кая Каллас.
Частина країн, зокрема балтійські держави, виступають за повну конфіскацію активів, проте цей варіант блокується кількома західноєвропейськими урядами.
У 2024 році країни G7 погодилися направити Україні 45 мільярдів євро прибутку від заморожених активів, залишивши самі активи недоторканими.
У Єврокомісії також розглядають створення спеціального цільового фонду за зразком Європейського механізму стабільності. Ця структура дозволила б уникнути вето з боку окремих країн, зокрема Угорщини, яка може заблокувати продовження санкцій проти РФ.
Тим часом скептики, зокрема генеральна директорка Euroclear Валері Урбен, побоюються, що платникам податків ЄС доведеться покривати збитки, якщо ризикованіші операції виявляться невдалими. -
В Україні анонсували побудову першого водневого трубопроводу
Оператор ГТС України планує побудувати перший об’єкт водневої трубопровідної інфраструктури в країні. Про це мовиться на сайті ОГТСУ.
“Нашою довгостроковою амбіцією є створення мережі транспортування водню загальнонаціонального масштабу.
Товариство враховує при цьому безпекові фактори і комерційні міркування – пріоритетним є запит на доступ до розвиненого ринку ЄС”, – пояснив начальник управління стратегії ОГТСУ Олександр Гайдін.
Найімовірніше першим таким об’єктом стане один з міжнародних конекторів, з подальшим розгортанням по трасі Центральноєвропейського водневого коридору через Карпатські гори до вузлової точки з’єднання багатьох магістральних газопроводів на заході України.
Представники ГТСУ зазначають, що це стане “воротами” для експорту українського водню до районів підвищеного попиту в ЄС. -
Нацбанк заробив 346 млн на монетах та сувенірах
Національний банк з початку року вже отримав 346 млн грн доходу від продажу пам’ятних, інвестиційних монет та сувенірної продукції. Про це мовиться у відповіді на запит ЕП.
Зокрема станом на 25 серпня НБУ продав 565,3 тис. пам’ятних монет на 279,9 млн грн, 14,9 тис. інвестиційних (золотих та срібних) монет на 42,8 млн грн, 125 тис. одиниць сувенірної продукції на 21,66 млн грн. Окрім того, монети також продали за кордон, отримавши 1,65 млн грн доходів.
Як зауважується, за неповні вісім місяців року НБУ отримав майже стільки ж доходів від продажу своїх монет, скільки за весь 2022 рік. Тоді регулятор заробив 349 млн грн переважно від продажу інвестиційних монет (було продано 10,9 тис. золотих та срібних монет на 183,9 млн грн).
Втім, найуспішнішим для Нацбанку виявився 2023 рік, оскільки тоді вдалося заробити 660,6 млн грн від продажу продукції. Наймасовішим продуктом була сувенірна продукція, тоді як найдохіднішим – пам’ятні монети.
Натомість у 2024-2025 роках пам’ятні монети генерують найбільше доходів центрального банку від реалізації. Нацбанк виготовляє та реалізовує пам’ятні та інвестиційні монети, які мають художню та інвестиційну цінність. Вартість пам’ятних монет з часом може змінюватися через обмежений тираж та високий попит на них серед колекціонерів.
Тоді як вартість інвестиційних монет залежить від вартості банківського металу, з якого така монета зроблена. Такі монети часто розглядаються як альтернатива інвестиціям у дорогоцінні метали.
Раніше Національний банк України випустив монету під назвою Українська бавовна. БПЛА Vampire, присвячену потужному багатоцільовому дрону Vampire із серії Збройні сили України.
Також повідомлялося, що НБУ випустив пам’ятну монету до третіх роковин вторгнення під назвою Тримаймо стрій!
Українська пам’ятна монета – серед найкращих у світі -
Курс долара знизився в обмінниках, євро – зростає
Курс гривні зміцнився відносно долара, але впав щодо євро в обмінних пунктах в останній робочий день літа. Про це свідчать дані моніторингу готівкого ринку у п’ятницю, 29 серпня.
Так, середній курс продажу впав на 5 копійок до 41,55 гривень, курс євро піднявся на 5 копійок до 48,50 гривень.
Загалом за серпень готівковий долар подешевшав на 40 копійок, а курс євро впав на 20 копійок.
На міжбанку американська валюта додала у ціні 2 копійки і зараз перебуває на рівні 41,28-41,31 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні до рівня 41,2602 гривень за 1 долар (-0,0620 грн). За місяць офіційний курс впав на 50 копійок.
Офіційний курс євро сьогодні становить 48,1341 гривень за 1 євро (0,2541 грн).