Європейська корпорація Airbus оголосила про рішення відкликати близько шести тисяч літаків сімейства A320 через виявлені проблеми в системі управління польотом ELAC. Їх планують ремонтувати. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що ремонт літаків включає повернення до попередньої версії програмного забезпечення. Процедура займає близько двох годин, однак для окремих літаків буде потрібна додаткова заміна обладнання, через що вони залишатимуться на землі довше.
“Через відкликання вже постраждали авіакомпанії США, Європи, Південної Америки та Індії. Наприклад, Avianca повідомила, що понад 70% її флоту буде тимчасово виведено, що становить 5% щоденного обсягу перевезень”, – йдеться у публікації.
Оголошення відбулося після події 30 жовтня на рейсі JetBlue з Канкуна в Ньюарк. Під час польоту відбулося різке зниження висоти, внаслідок чого кілька пасажирів дістали травми. Екіпаж виконав аварійну посадку в Тампі. Airbus повідомила, що “нещодавній інцидент із літаком сімейства A320 показав, що сонячні спалахи можуть пошкодити дані, критично важливі для роботи органів управління польотом”.
Як зазначили у Airbus, несправність пов’язана з системою ELAC, що забезпечує передачу команд від штурвала до рульових поверхонь літака. Порушення роботи цього вузла може впливати на безпеку і стійкість польоту, що і стало причиною масштабного рішення про відкликання.
Категорія: Новини бізнесу
-
Airbus відкликає тисячі літаків A320
-
Срібло оновило рекорд після жовтневого піку
Ціни на срібло стрибнули до нового максимуму, перевищивши пікові значення, зафіксовані у жовтні. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 28 листопада.
Спотова вартість зросла до $54,76 за унцію – приріст становив до 2,6%. Метал підтримувався зростаючими очікуваннями на зниження процентної ставки Федерального резерву США у грудні, припливом коштів у біржові інвестиційні фонди, забезпечені злитками, та постійно обмеженою пропозицією.
Срібло досягло нового максимуму менш ніж через місяць після серйозного дефіциту в Лондоні, який у жовтні підштовхнув зростання ціни. Попри прибуття майже 54 млн тройських унцій і певне пом’якшення ситуації, ринок залишається відчутно напруженим.
Зміщення потоків срібла до Лондона створило тиск на інші центри торгівлі, зокрема в Китаї. Запаси на складах, пов’язаних з Шанхайською ф’ючерсною біржею, нещодавно досягли найнижчого рівня з 2015 року, тоді як обсяги Шанхайської золотої біржі повернулися до найнижчого рівня за більш ніж дев’ять років.
Трейдери також стежать за можливим запровадженням тарифів на імпорт срібла після того, як у листопаді метал внесли до списку критично важливих мінералів Геологічною службою США.
Станом на ранок у Нью-Йорку спотове срібло дорожчало на 3,2% – до $55,11 за унцію. Золото додало 1,1%, піднявшись до $4201,43 за унцію.
-
Україна завершує жнива: результати за 2025 рік та прогнози на 2026-й
Українські аграрії станом на 28 листопада вже зыбрали 52 580,7 тис. тонн зернових культур на площі 10 420,1 тис. га. Обмолочено 89% засіяних площ. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Зокрема, зібрано:
- Пшениці – 22 960,2 тис. тонн на площі 5 051,6 тис. га.
- Ячменю – 5 419,1 тис. тонн на площі 1 360,9 тис. га.
- Гороху – 672,5 тис. тонн на площі 275,1 тис. га.
- Кукурудзи – 22 486,2 тис. тонн на площі 3 309.7 тис. га, що становить 75% засіяних площ.
Інших зернових і зернобобових зібрано 898,1 тис. тонн на площі 327,8 тис. га.
Зауважується, що серед лідерів збору:- Хмельницька область – 4 889,1 тис. тонн з площі 574,7 тис. га
- Чернігівська область – 4 763,8 тис. тонн з площі 659,0 тис. га
- Вінницька область – 4 636,8 тис. тонн з площі 730,8 тис. га.
- Одеська область – 4 067,7 тис. тонн з площі 1 202,4 тис. га.
- Полтавська область – 3 890,7 тис. тонн з площі 552,60 тис. га.
Олійних культур на 28 листопада зібрано 17 079,3 тис. тонн. Зокрема:
Соняшнику – 9 019,3 тис. тонн на площі 4 800,3 тис. га.
Сої – 4 743,2 тис. тонн на площі 2 000,4 тис. га.
Ріпаку – 3 316,7 тис. тонн на площі 1 260,2 тис. га.
Загалом, соняшнику зібрали з 93% засіяних площ, сої – 97%, збір ріпаку завершений.
Тоді як цукрових буряків накопали вже 10 274,1 тис. тонн на площі 192,2 тис. га, що становить 97% засіяних площ.
“Очікується до 60 млн тонн зернових, до 20 млн тонн олійних культур. Зібраного врожаю повністю достатньо для забезпечення українців продовольством та формування стабільної кормової бази для тваринницької галузі. Приблизно дві третини продукції буде експортовано, тож Україна залишається важливим гарантом світової продовольчої безпеки та надійним партнером для світу. Значну частину продукції перероблять всередині країни, створюючи додану вартість та підсилюючи український експорт”, – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Також аграрії фактично завершили посів озимих культур, засіявши 6 429,9 тис. га. Зокрема, пшениці – 4 692,8 тис. га, ячменю – 586,1 тис. га, жита – 66,3 тис. га, ріпаку – 1 084,7 тис. га. У порівнянні з минулим сезоном структура посівних площ залишається загалом стабільною.
Зауважується, що основний акцент зберігається на озимій пшениці, яка традиційно формує продовольчу основу країни. Це означає, що аграрії вже заклали основу врожаю 2026 року. -
Нацбанк підвищив курс долара
Національний банк України підвищив офіційний курс долара на 1 грудня, він подорожчав на 7 копійок. Про це повідомляється на сайті НБУ.
Офіційний курс долара на 1 грудня 2025 року становить 42,2660 гривні.
На 28 листопада НБУ встановив вартість американської валюти на рівні 42,1928 гривні.
Як відомо, з початку року долар подорожчав на 24 копійки: 1 січня його курс був 42,02 гривні. За місяць зростання курсу валюти США становило 29 копійок. 1 листопада Національний банк оцінював долар у 41,97 гривні.
Офіційний курс євро на 1 грудня встановлено на рівні 48,8933 гривні. Європейська валюта також зміцнилася. Порівняно з 28 листопада її вартість зросла на 2 копійки. -
В Україні зросла середня зарплата для розрахунку пенсії
Показник середньої заробітної плати, який використовується для розрахунку пенсій зростає в Україні другий місяць поспіль. За жовтень він склав 21 578 грн 46 копійок. Про це свідчать дані ПФУ.
Відповідний показник було затверджено 25 листопада 2025 року. У вересні середня зарплата для розрахунку пенсії становила 21 190 гривень – підвищення склало 388 гривень.
Найвищий рівень фіксували в червні – 22 336 гривень.
Показники по місяцях у поточному році:- у вересні – 21 190 гривень 31 копійка;
- у серпні – 19 813 гривень 71 копійка;
- у липні – 20 455 гривень 65 копійок;
- у червні – 22 336 гривень 81 копійка;
- у травні – 20 355 гривень 40 копійок;
- у квітні – 19 856 гривень 19 копійок;
- у березні – 19 430 гривень 52 копійки;
- у лютому – 18 589 гривень 38 копійок;
- у січні – 18 660 гривень 32 копійки.
Станом на 27 листопада Пенсійний фонд України профінансував соціальні виплати на десятки мільярдів гривень.
На пенсійні виплати в цьому місяці вже передав загалом 68 млрд гривень:- 9 млрд гривень – через АТ Укрпошта;
- 59 млрд гривень – через уповноважені банки.
На інші соціальні напрями виділено:
- 2,6 млрд гривень – на житлові субсидії та пільги;
- 3 млрд гривень – на страхові виплати, з них 1,8 млрд гривень – на оплату лікарняних;
- 8,4 млрд гривень – на державні допомоги та інші соціальні виплати.
У листопаді органи Пенсійного фонду надали понад 1,35 млн гривень послуг громадянам, які звернулися за допомогою.
Як повідомлялося в серпні, в Україні середня зарплата у липні знизилась до 20 455,65 гривні. Це на 1 981,41 гривні менше, ніж у червні (22 336,81 гривні).
Уряд збільшив виплати родинам Героїв Небесної Сотні -
Метінвест очолив рейтинг ключових компаній країни за версією ЗМІ
Група Метінвест Ріната Ахметова посіла перше місце у рейтингу 202 найбільших приватних компаній України за версією видання Forbes Ukraine. Про це повідомила пресслужба групи у п’ятницю, 28 листопада.
Видання Forbes Ukraine складає рейтинг щороку, і група Метінвест очолила його вп’яте поспіль.
“У 2024 році “вартість квитка” для потрапляння до рейтингу зросла до 5,5 млрд грн виторгу. До першої п’ятірки увійшли Метінвест, ДТЕК, АТБ, Kernel і Fozzy Group. Виторг Метінвесту у 2024 році становив 323,2 млрд грн – це найбільший показник серед приватного сектору”, – говориться в повідомленні групи.
В пресслужбі зауважили, що Метінвест лишається найбільшим попри серйозні втрати активів: у 2022 році було втрачено комбінати Азовсталь та ММК ім. Ілліча в Маріуполі, у січні 2025 року через близькість фронту було призупинено роботу шахтоуправління Покровське та Свято-Варваринської фабрики.
“Це призвело до втрати 3,1 млн т коксівного вугільного концентрату – критичного ресурсу для української металургії. А відтак – мінус 40% потенційного виробництва сталі та 66% коксового вугілля для галузі. Втім, своїх працівників Метінвесту вдалося зберегти: на цих підприємствах працювали близько 6000 людей, їх перенавчають і переводять на інші активи: Запоріжсталь, Каметсталь і ГЗК Кривого Рогу”, – вказують автори повідомлення та додають, що попри втрати компанія оголосила про відновлення інвестицій в українські активи, які у 2025 році складуть близько $300 млн. -
В ЄС закликали G7 прискорити виділення Україні кредиту в $50 млрд
Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликав G7 прискорити виплати за кредитом Україні у розмірі 50 млрд доларів. Заклик пролунав на тлі новин про те, що Бельгія продовжує блокувати схему фінансування з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомило європейське видання Euractiv.
За його словами, країни мають прискорити виплати Україні з кредиту G7, узгодженого в червні минулого року, щоб на початку наступного року закрити фінансову діру.
“Ми ведемо переговори з іншими міжнародними донорами, щоб з’ясувати, чи можна перенести їх підтримку на початок року”, – сказав єврокомісар.
За його словами, до числа донорів входять Велика Британія, Канада, Японія і США.
Домбровскіс вважає, що цього може бути досить для покриття фінансових потреб України в першому кварталі наступного року, хоча це “ще належить з’ясувати”.
ЄС вже виплатив свою частку кредиту G7, яка становить 18,1 млрд євро, зазначає ЗМІ. Проте приблизно 14 млрд євро з цього пакета ще не виплачені США, Канадою, Японією і Британією.
В першому кварталі 2026 року Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 12 млрд доларів. -
Британія зробила для Lukoil International виняток із санкцій
Велика Британія тимчасово дозволила бізнес-операції з компаніями Lukoil International, попри те що материнська структура – російський Лукойл – нині під санкціями. Про це йдеться у відповідній заяві британського уряду.
Згідно з генеральною ліцензією британського Міністерства фінансів, до 26 лютого будь-які особи (крім підсанкційних) можуть здійснювати трансакції з Lukoil International та її “дочками”, а також проводити платежі між будь-якими іншими контрагентами в межах таких операцій.
Гроші потраплять на заморожений рахунок або можуть бути сплачені після того, як Lukoil International вийде з-під контролю Лукойлу.
Лукойл має три нафтопереробні заводи в Європі, частки в нафтових родовищах у Казахстані, Узбекистані, Іраку та Мексиці, Гані, Єгипті та Нігерії, а також сотні роздрібних автозаправних станцій у всьому світі, зокрема й у США.
Лукойл потрапив під санкції Великої Британії у середині жовтня, потім компанія опинилася й в американському SDN List.
Як ми вже писали, Мінфін США зробив виняток із санкційного режиму для угорської MOL, щоб та могла продовжити закупівлі нафти Лукойлу до 21 листопада 2026 року. -
МВФ змушує Україну провести непопулярні податкові реформи – ЗМІ
Україна погодилася скасувати кілька податкових пільг, щоб забезпечити нове фінансування від Міжнародного валютного фонду. Новий кредитний пакет залежить від згоди союзників використовувати заморожені російські активи. Про це повідомляє інформагентство Bloomberg, посилаючись на анонімні джерела.
МВФ оголосив 26 листопада про угоду на рівні персоналу щодо чотирирічної програми вартістю близько 8 млрд доларів, що стало позитивним сигналом для союзників України. Рада директорів фонду має схвалити програму, як тільки Київ запровадить низку заходів щодо витрат.
Україна погодилася пришвидшити зусилля щодо запобігання ухиленню від сплати податків та їх уникненню, а також розширити свою податкову базу. Так звані попередні дії, які вимагаються від Києва, включають скасування кількох податкових пільг для бізнесу та домогосподарств, повідомляють джерела видання, знайомі з угодою.
Уряд планує запровадити податок на додану вартість для самозайнятих підприємців, які декларують понад 1 мільйон гривень річного доходу. Ця лазівка широко використовувалася, зокрема великими українськими компаніями та мережами ресторанів, для мінімізації податкових платежів.
Влада також планує скасувати пільги для посилок, замовлених з-за кордону. Сьогодні посилки вартістю до 150 євро звільняються від імпортних мит.
Українські законодавці також мають схвалити збалансований бюджет на 2026 рік, щоб здобути схвалення ради директорів МВФ.
Київ опинився під тиском щодо виконання вимог МВФ після кількох невдач цього року, включаючи втрати на полі бою та великий корупційний скандал.
Доля угоди залежить від того, чи продовжить Європейський Союз реалізацію плану використання заморожених активів РФ. Рішення мають оголосити наступного місяця. Провал цього плану може поставити під загрозу фінансування МВФ.
Як ми вже писали, Україна і Міжнародний валютний фонд досягли домовленості на рівні персоналу про нову програму кредитування обсягом 8,2 млрд доларів.
Раніше прем’єр Юлія Свириденко провела переговори з місією Міжнародного валютного фонду на чолі з Гевіном Греєм. Мовилося про програму розширеного фінансування на період 2026-2029 роки. -
Метінвест збудував під Києвом бункер для цивільних
У Бородянці Київської області введено в експлуатацію перше в Україні підземне модульне укриття Цитадель. Про це на власному сайті повідомила група Метінвест, яка створила бункер у співпраці з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури за підтримки Міністерства розвитку громад і територій.
В пресслужбі групи розповіли, що вперше проект Цитадель було показано на конференції Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі.
“Це модульна сталева конструкція, призначена для захисту цивільних у школах, лікарнях, на промислових об’єктах і в житлових районах. Такі укриття можуть встановлюватися в різних конфігураціях, залежно від потреб території або закладу. Перший бункер моделі Цитадель, змонтований у Бородянці, має циліндричну конструкцію діаметром 2,4 метра, встановлену на глибині до п’яти метрів. Укриття розраховане на 48 людей і обладнане двома захищеними виходами, вентиляцією, автономними системами живлення, водопостачання та обігріву, а також санітарними вузлами”, – говориться в повідомленні.
За інформацією розробників, модульність конструкції дозволяє адаптувати подібні укриття для різних об’єктів: секції з’єднуються у блоки, а повний монтаж триває лише кілька днів. Укриття може використовуватися як тимчасове або довготривале рішення.
Коментуючи введення укриття в експлуатацію, операційний директор групи Метінвест Олександр Мироненко зауважив, що досвід компанії у виробництві підземних укриттів довів ефективність таких рішень у бойових умовах.
“Ми в Метінвесті маємо значний досвід виробництва й застосування сталевих підземних укриттів – “криївок” – для поясів оборони та операторів дронів, підземних шпиталів і командних пунктів. Вони вже довели свою ефективність у бойових умовах. Понад 800 таких бункерів вже встановлено в країні. Тепер ми масштабуємо ці рішення для захисту цивільних осіб. Це наша відповідальність як групи Метінвест і принципова позиція нашого акціонера, Ріната Ахметова. Вона є основою нашого бізнесу”, – зазначив він.