Китай міг у 2025 році закупити вдесятеро більше золота, ніж офіційно повідомлялося. Скупка велася для заміни доларів у валютних резервах та могла сприяти стрімкому зльоту цін на золото, яке з початку року подорожчало на 55%. Про це повідомляє видання Financial Times.
Всесвітня рада з золота (WGC) полічила, що у 2022-2024 роках центробанки щорічно купували для резервів понад 1000 тонн. Цього року цифра нині перевищує 600 тонн.
У Китаї програму купівлі золота реалізує Державне валютне управління (SAFE), підрозділ Народного банку Китаю; цього року воно офіційно придбало 25 тонн. Але здійснювати покупки можуть також посередники SAFE, суверенний китайський інвестфонд CIC і навіть військові.
За підрахунками Societe Generale, насправді Китай міг купити цього року близько 250 тонн. Такий обсяг перевищує третину від усіх покупок цьогорічними центробанками.
Societe Generale проаналізував торгові дані, зокрема, постачання золота до Китаю з Лондона – головного ринку золотих злитків, які вважають за краще зберігати центробанки.
Китай купує золото в межах стратегії дедоларизації, намагаючись знизити частку долара у своїх резервах, вважають аналітики.
Тієї ж стратегії йдуть і багато інших центробанків. За останнє десятиліття частка золота в резервах за межами США зросла з 10% до 26%, і тепер воно посідає друге місце після доларів.
При цьому центробанки були головною рушійною силою на ринку золота після початку війни в Україні, вважає Йон Трісі, видавець інвестиційного бюлетеня Fuller Treacy Money: заморожування російських валютних резервів спонукало їх диверсифікувати вкладення, щоб уникнути надмірної залежності від долара та казначейських облігацій.
Як мив же писали, на тлі рекордного зростання цін на золото в торговельному центрі Global Harbor у Шанхаї з’явився перший в місті автомат для переробки ювелірного золота.
У Китаї виявили запаси золота вартістю близько 83 млрд доларів
Категорія: Новини бізнесу
-
Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ
-
Закупівлі російського газу в ЄС впали до мінімуму
У вересні 2025 року Євросоюз заплатив за російський трубопровідний та зріджений природний газ мінімальну суму з серпня 2023 року. Про це свідчать дані Євростату.
Так, у вересні ЄС імпортував російський газ загальною вартістю 830 млн євро. Закупівлі трубопровідного газу становили 478 млн євро. Крім того, країни ЄС у вересні заплатили за ЗПГ з Росії 352 млн євро, що є мінімумом з серпня 2023 року.
Зауважується, що газопровід “Турецький потік” залишається єдиним активним маршрутом постачання російського трубопровідного газу в Європу.
Нагадаємо, посли країн ЄС погодили продовження реалізації плану блоку, котрий передбачає повну відмову від імпорту російської нафти та газу до 2028 року.
Тим часом США готові оперативно замінити весь російський газ, а також нафту, які надходять у Європу, своїми власними енергоресурсам.
Газ в ЄC здешевшав до тримісячного мінімуму -
У Німеччині з Google стягнули €465 млн за за антимонопольні порушення
Суд у Німеччині зобов’язав Google виплатити сервісу Idealo близько 465 млн євро компенсації за порушення антимонопольного законодавства. Про це повідомляє Spiegel.
Idealo, що належить медіаконцерну Axel Springer, звинуватило Google у тому, що компанія протягом років зловживала домінуючим становищем на ринку пошукових систем і надавала перевагу власним сервісам.
Втім, суд присудив значно меншу суму, ніж вимагало Idealo, компанія спершу оцінювала збитки у 3,5 млрд євро разом із відсотками. Водночас позов стосувався періоду з 2008 року до кінця 2023-го, тож для 2024-2025 років Idealo може вимагати додаткову компенсацію.У схожому випадку компанія Producto GmbH (Testberichte.de) також отримала право на відшкодування – понад 107 млн євро. Обидва рішення ще не набрали чинності, і в обох справах можливе оскарження в Камерному суді Берліна.
-
Строки доставки російської нафти в Китай зросли через санкції – ЗМІ
Влада Росії вже давно зробила пріоритетом розвиток Північного морського шляху (ПМШ) з метою скоротити час доставки вантажів між Азією та Європою. Втім, для самої Росії, яка возить в Китай нафту з Арктики і портів Балтійського моря, весь виграш у часі цього року звівся нінащо – через санкції, під які потрапили судна, що її експортують. Строки доставки в російських нафтових танкерів зросли майже на три тижні порівняно з 2024 роком та перевищили сім тижнів, повідомляє Bloomberg за результатами аналізу даних про пересування суден.
Всі танкери, що ходять ПМШ з Мурманська і балтійських портів Приморськ і Усть-Луга, перебувають під санкціями США. Адміністрація Джо Байдена перед своїм відходом 10 січня 2025 року внесла до списку санкцій близько 180 суден, які працювали в тому числі на арктичних маршрутах, тому термін доставки нафти до Китаю з Мурманська зріс з 27 днів минулого року до 48 у цьому, а з Балтики – з 31 до 50 днів.
Тим часом термін доставки навколо Європи через Суецький канал майже не змінився: з Балтики танкери йдуть у середньому 53 дні замість 51. Більшість судів на західному маршруті не підпадають під американські санкції.
Везти ним нафту з Мурманська тепер навіть швидше, ніж ПМШ: це займає 42 дні. Щоправда, це все одно набагато довше, ніж через Арктику торік.
Після того, як Вашингтон у жовтні запровадив санкції проти Роснефти та Лукойлу, під обмежувальні заходи підпадає близько 70-80% російського нафтового експорту, а також сотні суден, включених до чорних списків США, Євросоюзу та Великобританії.
З 18 нафтових танкерів, які пройшли ПМШ цього року, 11 потім перевантажили нафту на інші судна біля тихоокеанського узбережжя Росії, вимкнувши транспондери з метою утруднити їх відстеження.
Також танкерам, імовірно, потрібно більше часу на пошук покупця, але в результаті вони привозять її в китайські порти. -
Закупівлі технічної солі: дві компанії оштрафували на 19 млн за змову
Антимонопольний комітет оштрафував два товариства, які змовилися під час участі у шести тендерах на закупівлю технічної солі – Солт Індастрі та Торговий дім Кип і Ко. Про це повідомила пресслужба АМКУ.
Комітет визнав дії ТСолт Індастрі і Торговий дім Кип і Ко порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій.
Торги проводились КП Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району Києва, КП Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них (дві процедури торгів), “риворіжтепломережа, Полігон Екологія та КП Київтеплоенерго з травня 2024 по березень 2025 року.
Загальна очікувана вартість становила 33 575 500 гривень.
АМКУ встановив обставини та факти, що свідчать про спільну та скоординовану поведінку товариств і, як результат, про вчинення порушення та про усунення конкуренції між ними під час участі у зазначених торгах. Комітет оштрафував їх на 18 911 880 гривень. Згідно з Законом України Про публічні закупівлі компанії, які протягом останніх трьох років притягалися до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії, не можуть брати участь у тендерах
Нагадаємо, у Києві закупили дорожню сіль неналежної якості зі збитками в 11 мільйонів гривень. Через це повідомили про підозру уповноваженій особі КП ШЕУ Святошинського району. У Києві посадовці розтратили зі столичного бюджету понад 70 млн гривень
-
Долар завершує тиждень зниженням, євро – дорожчає
Курс гривні трохи зміцнився відносно долара, але впав щодо євро в останній робочий день тижня. Про це свідчать дані моніторингу ринку гоівкового ринку в п’ятницю, 14 листопада.
Так, середній курс продажу долара впав на 1 копійку і становить 42,26 гривні, курс євро зріс на 8 копійок до 49,24 гривні.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,72 гривні, а євро – по 48,61 гривні.
На міжбанку американська валюта додала в ціні 12 копійок і перебуває на рівні 42,06-42,09 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк підвищив курс долара на п’ятницю на 3 копійки – до 42,0641 грн. Офіційний курс євро зрі відразу на 23 копійки – 48,8827 грн.
Раніше стало відомо, за період 3-7 листопада НБУ продав на міжбанку 576,4 млн доларів. Це мінімальний обсяг за півтора місяці.
Також ЗМІ повідомляли, що МВФ тисне на Україну з вимогою девальвувати гривню. Девальвація може призвести до зростання номінальних доходів бюджету. Однак прогнозовані вигоди є обмеженими, стверджують джерела. -
Оприлюднено перелік компаній Міндіча
Бізнесмен Тімур Міндіч пов’язаний із 17 юридичними особами в Україні, але активні з них лише дев’ять. Про це свідчать дані, які оприлюднив сервіс YouControl.
“Тімур Міндіч – ФОП із КВЕДом Розповсюдження кіно- та відеофільмів, пов’язаний із 17 юрособами в Україні. Дві з них – Мега Бренд і Мегатона – ліквідовані у 2019 році. Партнером Міндіча в останній був Петро Палиця, який, за інформацією видання Ділова Столиця, є батьком нардепа Ігоря Палиці”, – йдеться в повідомленні.
Серед активних – дев’ять компаній із сумарним виторгом 218,6 млн гривнень у 2024 році, зокрема:
- Квартал 95 – 120,8 млн гривень
- Драйв Продакшн – 42,7 млн гривень
- Квартал ТВ – 22,5 млн гривень
- Стедіум Фемілі – 14,4 млн гривень
- Кварцит ДМ – 10,4 млн гривень
- Віжн Квартал ТВ – 5,3 млн гривень
- Кіностолиця – 2,5 млн гривень
- Скай Фуд Сервісес – 1200 гривень
- Кофе Бар Плюс – 300 гривень.
Дві компанії (Генезіс, Некст Лайн Продакшн) показали нульовий дохід, а ще чотири (Гуд Лукінг, БО Київ Тора Центр, Контроль Сервіс, Міжрегіональна торгово-промислова компанія МТК) – не подали фінзвітність у 2024 році.
“У спільних бізнесах із Міндічем фігурують Сергій Шефір (експомічник президента – ред.) та Геннадій Боголюбов, ексспіввласник ПриватБанку, який також перебуває під санкціями РНБО з лютого 2025 року”, – говориться у публікації.
Міндіч також є бенефіціаром британської Meylor Global LLP і співвласником люксембурзької Mineral Assets Corporation SA, яка до грудня 2024 року була учасником російської компанії Нью Даймонд Технолоджі, що займається виготовленням штучних діамантів. Бізнес-партнером Міндіча по Mineral Assets Corporation SA є громадянин Росії Теймураз Хихинашвілі.
“Олександр Цукерман – ФОП із КВЕДом Загальна медична практика. За даними Українська правда та Радіо Свобода, він є фінансистом Міндіча та підозрюється у співорганізації корупційних схем у сфері енергетики”, – йдеться у повідомленні.
Наприкінці жовтня 2025 року Цукерман виїхав за кордон, але заперечує звинувачення та заявив про намір повернутися.
Нагадаємо, Тимура Міндіча і Олександра Цукермана вважають причетними до масштабної корупційної схеми в енергетиці. Серед учасників злочинної організації вони користувалися псевдонімами, відповідно, Карлсон і Шугармен. За даними слідства, Міндіч контролював схему розкрадання 100 млн доларів. За даними САП, Міндіч мав вплив на таких високопосадовців, як міністр юстиції Герман Галущенко, який раніше обіймав посаду міністра енергетики, а також на секретаря РНБО Рустема Умєрова, який раніше був міністром оборони. Бізнесмен виїхав з України за чотири з половиною години до обшуків. У Держприкордонслужбі повідомили, що Міндіч виїхав на законних підставах, бо має трьох неповнолітніх дітей. Президент Володимир Зеленський ввів санкції проти Міндіча та Цукермана строком на три роки. Згідно з указами, обидва бізнесмени мають громадянство Ізраїлю.
Відставки та санкції. Наслідки операції НАБУ -
Іспанія оштрафувала платформу X на €5,8 млн через рекламу криптовалюти
Іспанський регулятор цінних паперів оштрафував платформу X на 5 мільйонів євро за недотримання правил, що регулюють рекламу фінансових продуктів, включаючи криптовалюту. Про це повідомляє Reuters у четвер, 13 листопада.
Національна комісія з фондового ринку Іспанії (CNMV) оштрафувала платформу за те, що вона не переконалася, що криптоактивна компанія, котра використовувала соцмережу для реклами, не мала дозволу на надання інвестиційних послуг.
“(CNMV вирішив) накласти штраф на Twitter International Unlimited Company … за невиконання своїх обов’язків щодо перевірки того, чи була Quantum AI уповноважена надавати інвестиційні послуги CNMV, і чи була Quantum AI включена до переліку суб’єктів, щодо яких CNMV або іноземні органи нагляду винесли попередження”, – зазначили у документі.
Платформа X не надала коментарів на запит журналістів. Рішення може бути оскаржене у Вищому суді Іспанії.
Іспанія запровадила регулювання реклами криптоактивів у 2022 році, доручивши CNMV контролювати масові рекламні кампанії та попереджати інвесторів про можливі ризики.
Найбільша криптовалютна біржа сплатить рекордний штраф на $4,3 млрд -
Корупція в енергетиці: уряд проведе аудит всіх держкомпаній
Корупція в Україні неприпустима, особливо в умовах повномасштабної війни. Уряд підготує комплексне рішення, щоб боротися з такою проблемою. Про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко в Telegram у четвер, 13 листопада.
Свириденко нагадала, що після того, як Національне антикорупційне бюро викрило злочинну організацію, яка брала відкати в контрагентів Енергоатому, було ухвалено важливі рішення.
Зокрема, Кабмін запропонував Раді звільнити міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлану Гринчук. Також уряд ініціював санкції проти двох фігурантів схеми.
При цьому відбувається перезапуск Енергоатому – відсторонення керівництва і початок аудиту компанії.
“Готуємо комплексне рішення щодо всіх державних компаній, зокрема енергетичних. Проводимо аудит і доручили наглядовим радам перевірити стан роботи, особливо в частині закупівель”, – додала глава Кабміну.
-
Парламент Болгарії подолав вето президента на купівлю НПЗ Лукойл
Парламент Болгарії у четвер подолав вето президента Румена Радева на закон, котрий дозволяє уряду взяти під контроль нафтопереробний завод Лукойл та продати його у разі потреби, щоб захистити актив від наближення санкцій США. Про це повідомляє Reuters.
Рішення ухвалили на тлі санкцій, запроваджених минулого місяця Міністерством фінансів США (OFAC) та Великою Британією щодо двох найбільших російських нафтових компаній – Лукойл та Роснафти, що посилює тиск на главу РФ Володимира Путіна та загрожує операціям компаній у Європі.
Минулого тижня парламент схвалив зміни, котрі дають уповноваженому урядом комерційному менеджеру повноваження контролювати роботу нафтопереробного заводу Лукойл у Болгарії після 21 листопада, коли санкції США набудуть чинності, та при необхідності продати компанію.
Президент Болгарії Румен Радев наклав вето на закон у середу, застерігаючи, що він не містить механізмів захисту від майбутніх фінансових претензій до держави. Однак парламент відхилив його заперечення 128 голосами проти 59. Як ми вже писали, російська нафтова компанія Лукойл, що тепер потрапила під санкції США, продасть свої закордонні активи міжнародному сировинному трейдеру Gunvor.
Зауважимо, що 22 жовтня США ввели санкції проти російських нафтових компаній Роснєфть і Лукойл. Санкції забороняють транзакції з підсанкційними компаніями та усіма їхніми дочірніми структурами.
Лукойл оголосив про продаж іноземних активів