Це здається таким буденним — зайти до магазину і побачити на полиці сотні пляшок вина однакового об’єму. Але чому саме твоє улюблене вино Villa UA 0,75 л? Чому не літр, не півлітра, і не якийсь круглий об’єм? За цим стоїть не лише зручність, а й цікава історія, що поєднує в собі традиції, фізику, виноробство та торгівлю.
Винороби й легені
Одна з найпопулярніших версій пояснення об’єму — це об’єм легенів середньовічного винороба. У ті часи скляні пляшки видували вручну, і майстри могли за один раз видмухати посудину об’ємом близько 750 мл. Це був просто фізіологічний максимум, який формував стандарт ще задовго до сучасних машин.
Франція + Британія = 0,75 л
Ще одна версія — торгово-логістична. У XVIII–XIX століттях Франція активно експортувала вино до Великої Британії. Але в Британії користувалися не літровою системою, а імперською: галонами і пінтами. Один галон дорівнював приблизно 4,5 літра, а галон ділився якраз на 6 пляшок по 0,75 л. Зручно? Дуже. Тобто 1 ящик вина = 6 пляшок = 1 галон — ідеальний формат для торгівлі.
Ще трохи математики: упаковка
До сьогодні класичний ящик вина — це 6 або 12 пляшок по 0,75 л. Виходить 4,5 або 9 літрів. Це ідеальний об’єм для транспортування, зберігання і логістики. Легкий для вантажників, зручний для полиць, компактний для винних погребів. Ідеально для споживання
А ще вино Villa UA 0,75 л — це просто зручно. Така пляшка чудово підходить для вечора в компанії з двох-трьох людей: кожному — по 2–3 келихи. Цього достатньо, щоб насолодитися вином, але не переборщити. А якщо п’єш вино Villa UA удвох — це романтика, яка не перетворюється на надмір. Цей об’єм вже десятки років доводить свою ідеальність у побуті, на пікніках, в ресторанах і навіть на дегустаціях.
Європейський стандарт
А ще не забувай про ЄС. У 1970-х роках Європа ввела стандартизацію, і 0,75 л став офіційно затвердженим об’ємом для вина. Тепер це — не лише традиція, а й закон.
Отже, пляшка вина — це не випадковий об’єм, а результат історії, людських можливостей і зручності світової торгівлі. А ще — це ідеальна доза для Твого задоволення.
Категорія: Новини бізнесу
-
А ти знав, чому пляшка вина саме 0,75 л?
-
Долар впав в обмінниках, євро прискорив зростання
Курс гривні знову трохи зміцнився відносно долара, але прискорив зниження щодо євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у вівторок, 22 липня.
Так, середній курс продажу долара знизився на 5 копійок до 41,90 гривень, курс євро піднявся на 15 копійок до 49,10 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,40 гривень, а євро – по 48,00 гривень.
Зранку на міжбанку американська валюта втратила у ціні 5 копійок і зараз перебуває на рівні 41,77-41,80 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк підвищив курс долара до гривні до рівня 41,8194 гривень за 1 долар (+0,0680 грн). Офіційний курс євро становить 48,7907 гривень за 1 євро (+0,1837 грн). -
Суд у Гаазі скасував арешт активів Газпрому
Окружний суд Гааги зняв арешт з активів Газпрому у двох нідерландських компаніях – Wintershall Noordzee та Gazprom International Projects B.V. Про це інформують росЗМІ у вівторок, 22 липня.
Арешт було накладено в межах позовів українських компаній, котрі намагаються стягнути компенсацію за активи, втрачені після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Спершу суд погодився з арештом, однак зрештою визнав, що на компанію поширюється державний імунітет РФ.
У березні 2024 року Газпром намагався продати свої активи у Північному морі. На аукціон були виставлені 50% у Wintershall Noordzee та 100% у Gazprom International UK Limited, яка володіє частками в консорціумах з розробки родовищ Сілліманіт та Вінгейт. Початкова ціна пакету становила 344 млнєвро. -
На Франківщині відновлять видобуток солі
Долинське родовище на Івано_франківщині планує відновити видобуток солі. Про це повідомив міський голова Долинської територіальної громади Іван Дирів.
Долинське родовище солі є одним із найстаріших в Україні – тут видобували сіль ще з Х століття. Щобільше, до середини ХХ століття Долинський солевиварювальний комбінат був одним із найбільших підприємств міста.
“Зараз кипить робота над відновленням солевидобутку. Це не просто обіцянки, а конкретні кроки: активно тривають роботи над проєктом розробки Долинського родовища, і проводиться ретельна оцінка впливу на довкілля”, – зазначив Дирів.
Розробку проєктного рішення для майбутнього солевиварювального заводу готують фахівці Державного науково-дослідного і проєктного інституту основної хімії Ніохім.
Спецдозвіл на видобуток кам’яної солі (галіту) ще у 2023 році виграло харківське ТОВ Планета комфорт.
“Відновлення видобутку солі в Долині – це не просто економічний проєкт. Це символ відродження, повернення до історичних коренів та відкриття нових горизонтів для регіону. Це шанс для Долини знову зайняти своє гідне місце на мапі соледобувної промисловості України”, – додав міський голова. -
Мораторій на перевірки бізнесу: з’явилися деталі
На першому засіданні оновленої РНБО було ухвалено рішення про запровадження мораторію на перевірки бізнесу з боку правоохоронних, митних, податкових та інших контролюючих органів. Відтепер контроль бізнесу здійснюватиметься лише точково – там, де дійсно існують високі ризики. Також планується цифровізувати систему державного нагляду, щоб унеможливити ручне втручання в процеси перевірок. Про це заявила прем’єр-міністр Юлія Свириденко,
“Прокуратура та правоохоронні органи вже проводять аудит відкритих справ проти підприємців. За його результатами, 30% цих проваджень – вже закриті”, – зазначила прем’єр.
Завданням ініціативи є усунення штучних перешкод, які блокують роботу бізнесу, а також недопущення нових безпідставних проваджень.
Зазначається, що уряд готується внести до Верховної Ради пакет законопроєктів про захист бізнесу та реформу контролюючих органів. Йдеться, зокрема, про зміни до Кримінального процесуального кодексу України та інших нормативних актів.
Згідно з ініціативою, нові кримінальні провадження проти підприємців зможуть погоджувати лише Генпрокурор або керівники прокуратур регіонального рівня. Арешти майна й документів скасовуватимуться, якщо вони перешкоджають роботі підприємства. Також передбачене закриття “завислих” справ, які не мають достатніх доказів. -
Запроваджено мораторій на перевірки бізнесу
Рада національної безпеки і оборони (РНБО) запровадила мораторій на перевірки бізнесу державними органами. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.
За його словами, мораторій дає необхідну основу для “повного впровадження необхідних рішень заради економічної безпеки та аналізу відповідної практики”.
“Усе те, що має підтримати зараз український бізнес і співпрацю партнерів з Україною, має бути швидко й обовʼязково реалізоване. Нам потрібні відчутні економічні результати вже за наступні шість місяців”, – зазначив президент. -
Китай скоротив закупівлі російської пшениці у 16 разів
За перше півріччя 2025 року Китай скоротив імпорт російської пшениці більш ніж у 15 разів – з $38,9 млн до $2,5 млн. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
У червні постачань не було взагалі, тоді як торік у цей період обсяг закупівель становив $6,4 млн.
Російська пшениця суттєво поступається за обсягами постачань з інших країн. Зокрема, з Канади Китай закупив пшениці на $361,3 млн, з Австралії – на $190,2 млн, з Казахстану – на $5,8 млн.
Також за шість місяців скоротився експорт російського ячменю до Китаю – до $42,2 млн проти $100,1 млн за аналогічний період 2024 року. У червні експорт знизився у понад 14 разів – до $743,6 тис. (торік – $10,6 млн). Для порівняння: з Австралії Китай закупив ячменю на $927,3 млн, з Канади – на $195,9 млн, з Аргентини – на $93,1 млн.
Водночас експорт російської кукурудзи до Китаю з початку року зріс більш ніж удвічі – до $49,4 млн (торік – $19,9 млн). У червні поставки зросли з $3,4 млн до $19,7 млн.
На початку липня російськф експерти прогнозували найгірший за 17 років сезон експорту зерна з Росії. За даними Інституту кон’юнктури аграрного ринку, у липні РФ експортує 2 млн тонн пшениці – майже вдвічі менше, ніж торік.
Водночас урожайність теж падає, зокрема за даними Мінсільгоспу РФ, станом на 2 липня зібрано 3,8 млн тонн зерна проти 16,5 млн торік. Причиною називають “посуху у південних регіонах”. -
НБУ підняв курси долара і євро на початку тижня
Національний банк України знизив курс гривні відносно долара і євро на початку нового робочого тижня. Про це свідчать дані на сайті регулятора в понеділок, 21 липня.
Так, офіційний курс долара на вівторок встановлено на рівні 41,8194 гривень за 1 долар (+0,0680 грн). А курс євро зріс більш суттєво і завтра становитиме 48,7907 гривень за 1 євро (+0,1837 грн).
На міжбанку курс американської валюти додав у ціні 8 копійок і зріс до 41,82-41,85 грн/долар купівля-продаж.
В обмінниках долар впав до 41,95 гривень, а євро зріс до 48,95 гривень. -
В Балтійському морі знайшли найбільше родовище нафти в Польщі
Компанія Central European Petroleum (CEP) оголосила про відкриття значного нафтового і газового родовища Wolin East. За оцінками компанії, родовище містить 22 мільйони тонн видобутних вуглеводнів і п’ять мільярдів кубометрів природного газу комерційної якості, повідомляє польське видання money.pl.
Це найбільше традиційне нафтове родовище в історії Польщі і одне з найбільших в Європі за останнє десятиліття.
Загальні ресурси концесії Wolin, яку оперує CEP, оцінюють у понад 33 мільйони тонн нафти та конденсату і 27 мільярдів кубометрів газу.
Свердловина WE1 була пробурена на глибину 2715 метрів з морської платформи jack-up. Тести підтвердили наявність 62-метрової колони вуглеводнів у перспективному геологічному шарі головного доломіту.
Відкриття Wolin East може стати ключовим моментом для розвитку польського енергетичного сектору, особливо з огляду на потенціал Балтійського моря як нової території для вуглеводнів. Проєкт перебуває на стадії підготовки та затвердження необхідної документації. -
Франція та Україна спільно створять фонд на €200 млн
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко провела зустріч із міністром закордонних справ Франції Жаном-Ноелем Барро, під час якої обговорили посилення військової допомоги, фінансування, відбудову, а також санкції проти Росії. Про це глава уряду повідомила у Телеграм у понеділок, 21 липня.
“Говорили предметно – про зброю, фінанси, відбудову, санкції. Французькі колеги побачили, як живе Київ після нічних атак. І це дуже добре посилює розмову про дрони, ППО та винищувачі. Вони потрібні прямо зараз. Тож одна з тем – збільшення військової допомоги та перехід до спільного виробництва в Україні”, – зазначила Свириденко.
Вона зауважила, що міністр економіки Олексій Соболев підписав із французькою стороною дві декларації. Перша – про створення нового фонду обсягом €200 млн для підтримки критичної інфраструктури та економіки, який почне працювати з 2026 року.
“Минулого року попит на першу програму втричі перевищив її бюджет – заявки на 750 млн при наявних 200. Це добрий сигнал: український і французький бізнес бачать спільні проєкти”, – додала прем’єр.
Друга декларація стосується підготовки міжурядової угоди щодо реалізації стратегічних проєктів у сферах оборони, енергетики, цифровізації та критичних мінералів.
“Мова не тільки про інвестиції, а й про кооперацію, технології, доступ до європейських ринків”, – зазначила Свириденко.
Сторони також обговорили фінансування дронової програми у 2025 році. Наразі триває пошук механізмів для прискорення закупівель та розширення джерел фінансування.
Соболев підтвердив, що з 2026 року розпочне роботу новий фонд для фінансування проєктів у критично важливих секторах економіки з обсягом €200 млн.
“Проте зміниться логіка фінансування: кошти залучатимуться від французьких компаній, українських партнерів, урядів обох країн, місцевої влади та міжнародних донорів”, – пояснив він.
Крім того, до кінця 2025 року планується підписання нової міжурядової угоди, яка передбачає поглиблення економічної співпраці в низці стратегічних галузей – від оборони до цифрових технологій і сільського господарства.
Як відомо, ЄС надав Україні майже 160 млрд євро різної підтримки з початку вторгнення Росії. Ця сума включає ініціативу країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), що передбачає виділення Україні $50 млрд, з яких $20 млрд надасть Євросоюз за рахунок російських активів.
ЄС готує фонд у €100 млрд для України – ЗМІ