Реальний Київ

Категорія: Новини бізнесу

  • Чотири країни ЄС прагнуть знайти альтернативи репараційній позиці Україні

    Чотири країни ЄС прагнуть знайти альтернативи репараційній позиці Україні

    Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до закликів Бельгії до альтернатив схемі кредитування України на 210 млрд євро з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомляє Euractiv у вівторок, 16 грудня.

    У спільній декларації чотири країни заявили, що підтримують нещодавню пропозицію Європейської комісії про безстрокове заморожування суверенних фондів РФ, що зберігаються в ЄС, але застерігають, що цей крок не повинен “перешкоджати” будь-якому потенційному використанню коштів для підтримки воєнних зусиль Києва.

    Країни також запропонували комісії та Раді продовжувати вивчення та обговорення альтернативних варіантів відповідно до законодавства ЄС та міжнародного права, що представляють значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України, на основі кредитної лінії ЄС або перехідних рішень.

    Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер вже тривалий час закликає до альтернатив репараційній позиці, яку він засудив як “фундаментально неправильну” та стверджує, що вона створює правові та фінансові ризики.

  • Ціни на нафту впали нижче психологічної межі

    Ціни на нафту впали нижче психологічної межі

    Світові ціни на нафту впали нижче психогічної межі у $60 за барель. Це сталося вперше з 5 травня поточного року, свідчать результати торгів у вівторок, 16 грудня.
    Так, лютневі ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на лондонській біржі ICE Futures на $0,94 (1,55%) до $59,62 за барель.
    У свою чергу січневі ф’ючерси на сорт нафти WTI впали на біржі NYMEX на $0,93 (1,64%), до $55,74 за барель.
    Як пише Bloomberg, тиск на ціни спричиняють перспективи великого профіциту на нафтовому ринку та можливе врегулювання війни в Україні. Трейдери вважають, що мирна угода може призвести до пом’якшення санкцій проти РФ та збільшення постачання російської нафти на і без того перенасичений ринок.
    Тиск на нафту посилився після заяви презижента США Дональда Трампа про те, що угода щодо припинення війни в Україні “близька як ніколи”. Ця заява прозвучала за підсумками його переговорів із українським президентом Володимиром Зеленським та європейськими лідерами.
    Як відомо, 14-15 грудня відбулися два раунди переговорів між делегаціями України і США. Зеленський назвав переговори продуктивними. Він зазначив, що для України важливо, щоб мир став достойним, і важливо те, що США чують українську позицію.
    Також європейські лідери оприлюднили мирний план, котрий зокрема, передбачає захист неба та вступ України до ЄС.

  • Курс євро злетів до історичного рекорду в Україні

    Курс євро злетів до історичного рекорду в Україні

    Національний банк України знизив курс гривні відносно євро і долара. При цьому європейська валюта підскочила до історичного рекорду, свідчать дані на сайті регулятора у понеділок, 15 грудня.
    Так, офіційний курс долара у вівторок становитиме 42,2451 гривень за 1 долар (+0,0515 грн). А євро піднявся ще суттєвіше і завтра буде коштувати рекордні 49,6549 гривень за 1 євро (+0,1871 грн).
    Попередній історичний рекорд євро встановив 12 грудня – 49,51 грн, а перед цим рекордна позначка оновлювалась 2 липня – 49,40 грн.
    Тим часом на міжбанку американська валюта втратила у ціні 11 копійок – 42,06-42,10 грн купівля-продаж.
    На готівковому ринку середній курс продажу впав на 2 копійки – 42,48 гривні, а курс євро збільшився на 5 копійок – до 49,91 гривні.
    Також стало відомо, що за минулий тиждень НБУ зменшив продажі на міжбанку до 895 млн доларів. Обсяги продажів зменшились вперше за місяць.
    Раніше ЗМІ повідомляли, що МВФ тисне на Україну з вимогою девальвувати гривню. Девальвація може призвести до зростання номінальних доходів бюджету. Однак прогнозовані вигоди є обмеженими, стверджували джерела.

  • Економіка Росії занурюється у воєнний режим

    Економіка Росії занурюється у воєнний режим

    Дві третини зростання російської економіки у 2025 році забезпечив військово-промисловий комплекс, який у три зміни виробляє озброєння для армії. Згідно з підрахунками аналітиків Райффайзенбанку на основі даних Росстату, з 0,6% економічного зростання у третьому кварталі 0,4 відсоткового пункта припало на сектор “держуправління та забезпечення безпеки”.

    Частка військово-промислового комплексу у ВВП за рік зросла майже утричі. Наприкінці минулого року ВПК забезпечував 1 відсотковий пункт із 4,3% зростання економіки.

    Із 2022 року Росія спрямувала на армію, закупівлю озброєння та силові структури загалом 42 трлн рублів, або $542 млрд. За даними розвідки НАТО, виробництво артилерійських снарядів у країні зросло більш ніж у 11 разів – до 4,5 млн одиниць на рік. У листопаді глава Ростеху Сергій Чемезов заявляв, що Росія стала світовим лідером із виробництва авіаційних бомб.

    Наукова співробітниця Carnegie Russia Eurasia Center Олександра Прокопенко зазначає, що роздутий ВПК перетворює Росію на “економіку одноразових товарів”. За її словами, заводи працюють на повну, зростає зайнятість і зарплати, однак уся продукція створюється для поля бою.

    Вона також наголошує, що масштабні вливання у ВПК підтримують економічну активність, але не створюють довгострокових активів – таких як дороги, електростанції чи школи. У результаті економіка стає дедалі перевантаженішою та біднішою з кожним роком війни.

    Дані Росстату свідчать про поглиблення спаду в цивільних галузях. У третьому кварталі виробництво одягу скоротилося на 5,4%, меблів – на 9,7%, у металургії спад сягнув 6,9%, у хімічній промисловості – 0,7%. Виробництво нафтопродуктів зменшилося на 3,5% після атак дронів на НПЗ. Уперше за 15 років почало скорочуватися виробництво продуктів харчування.

    З 24 галузей промисловості 17 перебувають у рецесії, на них припадає майже 80% усіх товарів, що виробляються в Росії.
    Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
    Економіка Росії тріщить: регіони не витримують тиску війни

  • Україна та Німеччина створять спільне підприємство з виробництва дронів

    Україна та Німеччина створять спільне підприємство з виробництва дронів

    Українська компанія Frontline Robotics та німецько-український виробник БпЛА Quantum Systems запускають в Німеччині перше в Європі спільне підприємство Quantum Frontline Industries з виготовлення безпілотників в межах програми Build with Ukraine. Про це йдеться в прес-релізі Quantum Systems у понеділок, 15 грудня.
    Відповідна заява була зроблена на 8-му німецько-українському економічному форумі в Берліні.
    Frontline Robotics надасть ліцензовані конструкції, послуги навчання та повну підтримку, тоді як Quantum Systems забезпечить промислову інфраструктуру та виробничі операції.
    “Українці зробили революцію у війні з використанням дронів, тепер ми разом зробимо революцію у промисловій війні. Разом з Frontline Robotics будемо спиратися на наш перевірений досвід і створимо для України перші в Європі виробничі потужності такого масштабу”, – заявив співголова правління Quantum Systems Свен Крук.
    CEO Frontline Robotics Євген Третяк назвав “важливою місією” створення першого українсько-німецького оборонного спільного підприємства”. Frontline Robotics – українська оборонна компанія заснована у 2023 році, розробляє та виготовляє роботизовані системи для Сил безпеки та оборони України. Проектує та виробляє наземних роботів, безпілотники й турелі, розробляє програмне забезпечення.
    Quantum Systems – європейська компанія, що спеціалізується на розробці безпілотних систем. Заснована у 2015 році. Компанія здійснює постачання військовим, державним і комерційним клієнтам ISR-системи, автономні платформи та інтегровані місії.

  • У Метінвесті закликали державу стати арбітром між Укрзалізницею і бізнесом

    У Метінвесті закликали державу стати арбітром між Укрзалізницею і бізнесом

    Держава має стати арбітром між Укрзалізницею та бізнесом, інакше в умовах підвищення тарифу на вантажні перевезення це може призвести до зупинення роботи ще більшої кількості підприємств. Про це сказав керівник офісу гендиректора групи Метінвест Олександр Водовіз на конференції Ведення агробізнесу в Україні в Києві, повідомила пресслужба компанії у понеділок, 15 грудня.
    За його словами, уже два роки Метінвест отримує збитки і призупинив роботу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК) із 7 тисячами працівників. У такій ситуації підвищення тарифів на вантажні перевезення може стати критичним ударом по промисловості.
    “Ми можемо конкурувати на певних ринках Єгипту: доставляємо туди нашу продукцію, отримуємо маржу $5-7 і зберігаємо присутність. Але підвищення тарифів робить постачання неможливим, і це змушує нас зупиняти доменну піч. Зупиняється піч – зупиняється ще один ГЗК”, – сказав Водовіз.
    Він вважає, що лише держава може виступити арбітром між Укрзалізницею та бізнесом і знайти баланс між інтересами промисловості та національного перевізника, адже економічно вигідніше не підвищувати вантажні тарифи, а частково компенсувати збиткові пасажирські перевезення з бюджету.
    Водовіз наголосив, що проблема полягає не у вантажних перевезеннях, які є прибутковими, а у тиску збиткового пасажирського сегмента. Торік його дефіцит становив 24 млрд грн. У країнах ЄС такі витрати покриваються бюджетними дотаціями, однак в Україні парламент не передбачив достатнього фінансування: “Якщо кошти не надійдуть, є ризик, що залізниця просто зупиниться. А без неї неможливо забезпечити роботу всієї економіки”.
    Додатковою проблемою Водовіз назвав майже 525 малодіяльних вантажних станцій, які фактично утримуються за рахунок бізнесу: “Коли обсяги перевезень впали удвічі, підприємства змушені скорочувати людей. А тариф для нас це податок, що б’є по витратах. Держава має втрутитися й вирішити питання збиткової інфраструктури”.
    Він також пояснив різницю у тарифах для різних категорій вантажів: дрібні аграрні партії у 8-10 вагонів проходять у середньому 15 станцій, тоді як маршрутні потяги з рудою – 1-2. Це створює різне навантаження на інфраструктуру, персонал і енергоресурси, а отже – різні витрати.
    На думку Водовіза, нова модель тарифів має базуватися на європейському принципі справедливості: хто більше використовує інфраструктуру, той більше платить. Натомість чинна модель розподіляє витрати на всіх однаково, що створює дисбаланс між галузями.
    “Справедливі тарифи можливі лише після реформи Укрзалізниці. Потрібен прозорий механізм тарифоутворення, який би відображав реальні витрати на конкретне перевезення”, – резюмував він.

  • Автовиробники Німеччини переживають найбільший обвал за останні 15 років

    Автовиробники Німеччини переживають найбільший обвал за останні 15 років

    Автопромисловість Німеччини нині переживає найважчий квартал за останні 15 років. Про це свідчить аналіз консалтингової компанії EY, повідомляє таблоїд BILD.
    З липня по вересень операційний прибуток Volkswagen, BMW і Mercedes-Benz обвалився відразу на 76% – до 1,7 млрд євро.
    Такі показники є найменшими з 2009 року. Втім, виручка та продаж загалом все ще порівняно стабільні.
    Проте жодна інша країна з великим автомобільним виробництвом не показала такого слабкого результату.
    Особливо болючими виявилися показники Китаю: продаж там упав на 9%, а частка Китаю в загальному обсязі збуту скоротилася з колишніх 39% до 29%. В КНР преміальні моделі продаються гірше, а в сегменті електромобілів покупці все частіше вибирають місцеві марки.
    В Німеччині про скорочення вже оголосили концерни Bosch, Mercedes та Volkswagen.
    У EY вважають такі заходи болісними, та все ж неминучими.

  • Німецько-український бізнес-форум стартував у Берліні

    Німецько-український бізнес-форум стартував у Берліні

    У Берліні розпочався восьмий німецько-український бізнес-форум, присвячений економічній стійкості та розвитку двосторонньої співпраці. Про це повідомляє Укрінформ.
    Форум проходить під гаслом “Стійкість у дії – партнерство в розвитку”.
    Під час заходу основну увагу приділять питанням економічної стійкості, ролі приватного сектору у відбудові України, трансформації оборонної промисловості, а також перспективним секторам для подальшого розвитку двосторонньої співпраці.
    Як зазначається, на форумі планується виступ канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко, участь президента Володимира Зеленського. Окрім того, очікують міністерок економіки та енергетики ФРН Катерину Райхе, розвитку та економічного співробітництва Рім Алабалі Радован. Серед учасників з України також представники міністерств, енергетичних компаній та інші.
    Цьогоріч конференція зібрала понад 500 учасників. Українсько-німецькі бізнес-форуми проводяться регулярно почергово в обох країнах, однак в останні роки – лише в Берліні через повномасштабну війну РФ проти України.

  • Євросоюз розширив санкції проти Росії та Білорусі

    Євросоюз розширив санкції проти Росії та Білорусі

    Рада Євросоюзу ввела обмежувальні заходи щодо ще 12 осіб та двох організацій через подальші гібридні дії Росії, включно з маніпулюванням іноземною інформацією та кібератаками проти ЄС, його держав-членів та партнерів. ЄС також розширює межі санкційного режиму проти Білорусі, щоб він охоплював також гібридні недружні дії Білорусі проти її європейських сусідів. Про це йдеться в офіційній заяві Ради ЄС.
    Рада ЄС внесла у список осіб, що просувають проросійську пропаганду, антиукраїнські та антинатівські наративи. Серед них є колишні військові та поліцейські з країн Західної Європи. Загалом тепер під обмежувальні заходи підпадають 59 осіб та 17 організацій.
    Санкції накладені на Міжнародний русофільський рух за поширення дестабілізуючих наративів від імені російського уряду, а також на 142-й окремий батальйон електронної війни в Калінінграді, який проводить навчання та кібератаки, включно зі збоєм сигналу GPS у кількох державах-членах ЄС.
    Під санкції потрапили члени російської військової розвідки (підрозділ 29155) та групи кіберзагроз Cadet Blizzard, які здійснювали атаки на урядові органи України, держави-члени ЄС та союзників НАТО для збору конфіденційної інформації та дестабілізації політичної ситуації.
    Рада також запровадила новий критерій для накладання санкцій на компанії та на фізичних осіб, що “матимуть переваги, залучені чи сприяють діям або політиці, яку пов’язують з Республікою Білорусь, що спрямовані проти демократії, верховенства права, стабільності чи безпеки у ЄС та його країнах-членах”.
    Рішення пов’язане передусім із системними нальотами метеозондів з контрабандою з Білорусі до Литви.
    Новий критерій охоплює також втручання, пошкодження чи нищення критичної інфраструктури, або ж системні дії, що призводять до збоїв у роботі такої інфраструктури – під таке формулювання підпадає, зокрема, ситуація, що склалася для аеропорту Вільнюса через метеозонди з Білорусі.
    В описі проблеми, з якою зіткнулася Литва, наголошують, що метеозонди з Білорусі вплинули вже на сотні рейсів і тисячі пасажирів та спричинили великі збитки для авіакомпаній.

  • Один із найбільших НПЗ Росії зупинив роботу після атаки дронів – ЗМІ

    Один із найбільших НПЗ Росії зупинив роботу після атаки дронів – ЗМІ

    Російський нафтопереробний завод Славнефть-Ярославнефтеоргсинтез (ЯНОС), який потрапив під атаку безпілотників 12 грудня, зупинив випуск палива. Про це повідомляє Reuters.

    На заводі, який розташований за 250 км від Москви і входить до топ-5 найбільших у Росії, внаслідок пожежі було пошкоджена установка АВТ-4, що забезпечує третину його потужності. Також ушкодження отримала нафтоналивна естакада.

    Завод, який належить Роснефть і Газпрому випустив минулого року 2,6 млн тонн бензину, 4 млн тонн дизпалива і 4,7 млн ​​тонн мазуту, та став другим великим НПЗ, що зупинив виробництво в грудн. Telegram-канал Astra повідомляє, що Саратовський НПЗ припиняв свою роботу після атаки в ніч проти 13 грудня. Внаслідок атаки на підприємстві було пошкоджено електрокабель. Роботу заводу було припинено на кілька годин. Це вже 10-та атака на цей завод з початку 2025 року.
    Саратовський нафтопереробний завод – одне з найстаріших нафтопереробних підприємств Росії. Обсяг переробки нафти становить 4,8 млн тонн.
    У листопаді ЗСУ щонайменше 14 разів використали дрони для ударів по російських НПЗ, побивши рекорд серпня, коли під нальоти БпЛА потрапили 12 заводів. Щонайменше три із них зупиняли виробництво палива, зокрема Рязанський НПЗ, який посідає третє місце у Росії за потужністю.

    Минулого року через атаки дронів обсяги нафтопереробки в Росії падали до 12-річного мінімуму – 266 млн тонн. За підсумками поточного року вони залишаться приблизно на цьому ж рівні. За січень-жовтень випуск на НПЗ скоротився на 3%, до 5,2 млн барелів на добу.