Реальний Київ

Категорія: Новини бізнесу

  • Світові центробанки закупили понад 20 тонн золота у травні

    Світові центробанки закупили понад 20 тонн золота у травні

    У травні 2025 року центральні банки різних країн поповнили свої золотовалютні резерви на 20,5 тонни золота. Про це свідчать попередні оцінки Всесвітньої ради із золота (World Gold Council, WGC).
    Відповідний показник перевищив квітневий обсяг закупівель (15,6 тонни), однак залишився нижчим за середній рівень закупівель за минулі 12 місяців, що становить близько 27 тонн, відзначають аналітики WGC.
    “Загострення конфлікту на Близькому Сході, ймовірно, підвищило стратегічну привабливість золота для центральних банків, які прагнуть захистити резерви від геополітичних потрясінь”, – прокоментувала аналітикиня Марісса Салім.
    Найбільшими покупцями золота у травні стали:

  • Казахстан – 7,4 тонни
  • Туреччина – 6,4 тонни
  • Польща – 6,2 тонни
  • Китай – 1,9 тонни
  • Чехія – 1,6 тонни
  • Киргизстан – 1,3 тонни
  • Камбоджа – 1 тонна

    • Закупівлі решти центральних банків становили менше однієї тонни.
    Водночас найбільшим продавцем золота став центральний банк Сингапуру, котрий скоротив свої запаси на 5,4 тонни.
    WGC також нагадала про нещодавнє опитування представників центробанків різних країн. Згідно з ним, 43% опитаних очікують, що їхні країни купуватимуть золото протягом наступного року, тоді як 95% респондентів вважають, що запаси золота у міжнародних золотовалютних резервах продовжать зростати.
    Як зазначають респонденти, золото зберігає здатність диверсифікувати та хеджувати активи в умовах кризи та інфляції.

  • Київ просить КНР переглянути умови зернового кредиту часів Януковича

    Київ просить КНР переглянути умови зернового кредиту часів Януковича

    Уряд України ініціював переговори з Ексімбанком Китаю щодо реструктуризації боргу за державними гарантіями на 1,5 мільярда доларів, який був залучений ще у 2012 році. Відповідна ініціатива зафіксована у проєкті змін до державного бюджету на 2025 рік (№13439), поданому до Верховної Ради.
    Мова про кредит, наданий АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (ДПЗКУ) під гарантії уряду в межах міжурядової угоди між Україною та КНР. За класифікацією китайської сторони, борг визнаний офіційним двостороннім зобов’язанням.
    У документі зазначено, що кредитор ще у грудні 2024 року погодився на переговори, однак повідомив, що процес може бути тривалим. У зв’язку з цим уряд України пропонує тимчасово зупинити платежі за зобов’язаннями до моменту досягнення домовленостей про нові умови запозичення.
    “Тимчасове зупинення здійснення платежів планується запровадити за гарантійним зобов’язанням держави щодо відповідних боргових зобов’язань ДПЗКУ на строк до вчинення такого правочину (правочинів) та зміни умов відповідного запозичення”, – мовиться у пояснювальній записці.
    У 2012 році Україна та Китай уклали угоду про кредитну лінію на 3 млрд доларів, яка передбачала поставки 5 млн тонн зерна щорічно. У 2013 році ДПЗКУ отримала 1,5 млрд доларів під державні гарантії. Зобов’язання виконувались частково: за понад десять років Україна поставила лише близько 6 млн тонн зерна, що стало підставою для китайської сторони подати позов до Лондонського арбітражу.
    Станом на початок 2022 року залишок боргу становив близько 900 млн доларів.
    У червні повідомлялося, що переговори України з приватними кредиторами щодо реструктуризації боргу у понад 20 млрд доларів не дали результату. Якби компромісу не вдалося досягнути, то вже у серпні Україні могла оголосити дефолт. 18 липня Верховна Рада схвалила зупинку виплат за зовнішнім боргом.
    Реструктуризація боргу України: оприлюднено деталі

  • Експорт російського газу в Європу впав до рівня 1970-х

    Експорт російського газу в Європу впав до рівня 1970-х

    Росія скорочує постачання трубопровідного газу до Європи до історичних мінімумів. За перше півріччя 2025 року російський Газпром поставив у країни Європи лише 8,33 млрд кубометрів газу, що на 47% менше ніж за той самий період 2024 року. Про це повідомляє Reuters у середу, 2 липня, з посилання настатистику Турецького потоку – останнього діючого трубопроводу для постачання російського газу в Європу.
    Після завершення транзитного контракту з Україною 1 січня 2025 року Туреччина залишилася єдиною транзитною країною для російського газу до Європи.
    Аналітики зауважили, що обсяги експорту не перевищать 16 млрд кубометрів за рік – максимальної пропускної здатності європейської гілки.
    Це найнижчий рівень постачань російського газу до Європи з початку 1970-х років, коли, для прикладу, у 1975 році обсяг становив19,3 млрд кубометрів, а у 1980-му після великого контракту з Німеччиною – вже 54,8 млрд, пише The Moscow Times.
    До повномасштабної війни з Україною експорт Газпрому до Європи сягав 200 млрд кубометрів, тобто знизився майже у 12 разів.
    Зайвий газ Газпрому наразі практично нікуди дівати. Запущений у 2019 році газопровід Сила Сибіру до Китаю компенсує лише близько 20% втрачених європейських обсягів, тоді як проєкти нових трубопроводів та газових хабів провалилися.
    У 2024 році Газпром отримав прибуток 1,2 трлн рублів, однак основний газовий бізнес компанії зазнав збитків у розмірі 1 трлн рублів. За оцінками компанії, у 2025-2034 роках через неможливість експорту загальні втрати сягатимуть 15 трлн рублів.
    Газпром припинив публікувати щомісячну статистику ще з початку 2023 року й наразі не коментує ситуацію.
    Як повідомлялося, Європейський Союз відмовився від запровадження заборони на імпорт російського скрапленого природного газу в майбутніх пакетах санкцій.

  • Чому немає сенсу купувати горілку дорожче 300 гривень

    Чому немає сенсу купувати горілку дорожче 300 гривень

    М’якість, якість, чистота — ці характеристики вже давно не привілей дорогих пляшок. Виявляється, оптимальний баланс «ціна-якість» закінчується десь на позначці 250–300 гривень.за 0,5 л та навіть 0,7л пляшки.Все, що дорожче — часто лише про імідж, але не про напій.
    1. Спирт «Люкс» — це вже норма, а не виняток
    Більшість дорогих горілок активно акцентують на тому, що використовують якийсь особливий спирт. Але варто зауважити: сьогодні спирт класу «Люкс» — це стандарт для горілки високої якості середнього цінового сегменту,
    Наприклад, у складі горілки Green Day, ціна якої від 130 грн за 0,5 від грн, також використовується спирт класу «Люкс», що проходить кілька ступенів контролю. То чому тоді деякі бренди ставлять цінник у 300–500 гривень? Це вже питання не якості спирту.
    2. Податки й упаковка однакові для всіх
    Держава встановлює фіксований акциз на міцний алкоголь — приблизно 27 грн на кожну пляшку об’ємом 0,5 л. Скло, логістика, ПДВ, етикетка, марка акцизу — усе це в середньому коштує однаково незалежно від бренду.
    Горілка, яка коштує 130-150 грн, проходить усі ті самі процеси, що й та, яка продається за 300+ грн. Єдине, що додається — вкладення у брендинг, рекламу, дорогі пляшки або пакування.
    3. Різниця в технології? Не завжди
    Деякі виробники преміум-сегменту хизуються фільтрацією іонами золота, алмазним пилом тощо. Це добре звучить у рекламі, але чи справді відчутно в смаку?
    Горілка Green Day, до прикладу, використовує класичну багаторівневу фільтрацію: вугільну, срібну, мембранну — і це робить напій м’яким, збалансованим та безпечним для організму.
    На практиці — більшість споживачів не відрізнить на смак «преміум» за 300 – 400 грн від якісно виготовленої горілки за 130-250 грн.
    4. За що ми тоді насправді платимо?
    Коли ціна перевищує 300 грн, варто поставити собі питання: за що конкретно я переплачую? За декоративну пляшку? За міжнародну рекламу? За глянцеву коробку?
    В українських реаліях горілка — це передусім про чистоту і м’якість, а не про необгрунтовану у багатьох випадках лакшері-подачу.
    Green Day доводить – переплачувати не треба,.купуючи 0,5 л за 130-150 гривень ви отримуєте і якісний спирт, і сучасні способи фільтрації, і ретельний контроль за виробництвом .
    5. Оптимальна ціна існує
    Як показує ринок, якісну горілку можна купити від 130 до 300 грн. Ви платите не за назву, а за реальний продукт.
    Green Day — яскравий приклад того, як можна запропонувати преміальні характеристики за середню ціну. І таких брендів — чимало.
    Все, що дорожче, — це вже про хвастощі, упаковку чи “статус”. А не про напій. ⸻
    Отже, якщо ваша мета — м’який смак, чистий склад і якісний спирт, немає жодної потреби переплачувати. Сегмент до 300 гривень вже охоплює всі технологічні можливості якісного виробництва.
    Решта — питання маркетингу. А не здорового глузду..

  • Долар і євро наблизились до психологічних рубежів

    Долар і євро наблизились до психологічних рубежів

    Курс гривні продовжує знижуватись відносно долара і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку в середу, 2 липня.
    Так, середній курс продажу долара піднявся на 5 копійок і досяг 42,0 гривень, а курс євро підскочив на 20 копійок до 49,70 гривень.
    Сьгодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,50 гривень, а євро – по 48,70 гривень.
    На міжбанку американська валюта поки стабільна і перебуває на рівні 41,85-41,88 грн/долар купівля-продаж.
    Вчора Нацбанк підвищив курс долара до гривні до рівня 41,8191 гривень за 1 долар (+0,0403 грн). А офіційний курс євро учетверте поспіль оновив історичний максимум і сьогодні становить 49,4093 гривень за 1 євро (+0,4237 грн).

  • Україна отримала від МВФ транш у 500 млн доларів

    Україна отримала від МВФ транш у 500 млн доларів

    Україна отримала дев’ятий транш від МВФ – 500 млн доларів – на покриття пріоритетних бюджетних потреб. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм у вівторок, 1 липня.
    “Це результат восьмого перегляду програми співпраці EFF. Наразі в межах програми Фонд вже спрямував Україні 10,6 млрд доларів”, – написав він.
    Шмигаль подякував МВФ за постійну системну підтримку, завдяки якій Україна зберігає стійкість у боротьбі за свободу та здійснює відбудову держави.
    У Мінфіні нагадали, що 31 березня 2023 року виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) для України з фінансуванням в розмірі близько 15,5 млрд доларів (11,6 млрд СПЗ). Ця програма є частиною пакету міжнародної підтримки України на суму, яка наразі становить близько 152,9 млрд доларів на 2023-2027 роки.
    “З початку повномасштабного вторгнення Міжнародний валютний фонд є третім за величиною надавачем фінансової допомоги Україні, після Європейського Союзу та США”, – зазначили у відомстві.

  • Долар і євро подорожчали у перший день липня

    Долар і євро подорожчали у перший день липня

    Курс гривні продовжив зниженя відносно долара і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у вівторок, 1 липня.
    Так, вранці середній курс продажу долара зріс на 5 копійок до 41,95 гривень, а курс євро підскочив на 20 копійок до 49,50 гривень.
    Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,45 гривень, а євро – по 48,50 гривень.
    На міжбанку американська валюта знизилась на 3 копійки і зараз перебуває на рівні 41,76-41,79 грн/долар купівля-продаж.
    Вчора Нацбанк підвищив курс долара до гривні до рівня 41,7788 гривень за 1 долар (+0,1379 грн). Офіційний курс євро знову оновив історичний рекорд – 48,9856 гривень за 1 євро (+0,2033 грн).

  • В Росії засекретили дані про стан економіки країни – СЗР

    В Росії засекретили дані про стан економіки країни – СЗР

    Правлячий режим Росії вирішив віднести дані про економіку та зовнішню торгівлю до державної таємниці. Тепер для заспокоєння суспільства оприлюднюватимуть тільки вибіркові показники, вигідні владі. Про це повідомляє Служба зовнішьної розвідки (СЗР) України.
    Розвідники зазначають, що серйозні кризові процеси спостерігаються у вугільній, нафтопереробній, будівельній, автомобільній та логістичній галузях РФ, які загалом забезпечують близько 17% доходів федерального бюджету країни-агресора.
    Сьогодні в стагнації перебуває понад половина російської економіки – насамперед обробна промисловість.
    Основна причина цього полягає в тому, що понад 40% підприємств мають зобов’язання, які втроє перевищують їхній прибуток.
    Оборотний капітал РФ дедалі більше залежить від кредиторської заборгованості, оскільки банківське фінансування залишається надто дорогим і майже недоступним.

  • У США запідозрили OnePlus у передачі даних користувачів до Китаю

    У США запідозрили OnePlus у передачі даних користувачів до Китаю

    Американські законодавці закликали Міністерство торгівлі США розпочати розслідування щодо того, як китайська компанія OnePlus обробляє дані користувачів на території США. Про це повідомляє Reuters із посиланням на лист конгресменів Джона Муленаара та Раджі Крішнамурті, членів Комітету з питань Китаю Палати представників.
    У документі йдеться про аналітичний звіт комерційної компанії, який нібито свідчить, що смартфони OnePlus можуть без згоди користувача збирати конфіденційну інформацію, зокрема скріншоти, і передавати її на сервери, розташовані в Китаї.
    Це викликає особливе занепокоєння на тлі посилення вимог до захисту персональних даних у США. У квітні 2025 року Міністерство юстиції запровадило обмеження на передачу даних до країн-конкурентів, серед яких є Китай.
    OnePlus активно присутня на американському ринку – її смартфони продаються на Amazon, у мережі Best Buy і підтримуються основними операторами, такими як T-Mobile і Verizon. Це підсилює ризики, які бачать законодавці, і змушує вимагати негайного втручання.
    Конгресмени просять активувати програму ICTS, яка відповідає за кібербезпеку критичної інфраструктури, щоб з’ясувати, які саме дані збирають пристрої OnePlus, чи попереджено про це користувачів, і чи передаються ці дані за межі країни без згоди.
    Це вже не перший випадок, коли китайські виробники телефонів опиняються під прицілом американських органів. У минулому схожі розслідування проводилися щодо Huawei та ZTE – обидві компанії зрештою опинилися у списку санкцій США.
    На момент публікації компанія OnePlus офіційно не прокоментувала ситуацію.
    Трамп знайшов покупців для TikTok

  • ЄС та Україна узгодили умови імпорту агропродуктів

    ЄС та Україна узгодили умови імпорту агропродуктів

    Європейська Комісія 30 червня завершила переговори з Україною щодо перегляду поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Про це інформує DW.
    Зауважується, що сторони досягли принципової домовленості про перегляд положень щодо лібералізації торгівлі в межах Угоди про асоціацію.
    “Цей крок знаменує собою новий етап у створенні довгострокових, передбачуваних і взаємних рамок у контексті процесу вступу України до ЄС”, – заявив єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.
    Нова домовленість “повністю враховує чутливість певних сільськогосподарських секторів, на яку акцентували держави-члени ЄС та фермери”.
    Він також додав, що угода є “збалансованою, справедливою і реалістичною, вона являє собою найкращий можливий результат у складних геополітичних умовах”.
    Попри те, що технічні деталі поки не повідомляються, відомо, що у порівнянні із діючими від 6 червня “довоєнними” квотами, умови для українських виробників покращені.
    Зокрема Брюссель і Київ домовилися про повну лібералізацію торгівлі щодо низки продуктів, серед яких сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік тощо, зазначив еврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен.
    Для більшості агротоварів нинішні обсяги квот зростуть до найвищого рівня торгівлі. Мова зокрема про вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес та ячмінну крупу.
    Тоді як на “чутливі товари”, такі як яйця, цукор та пшениця, квоти будуть збільшені, втім, будуть нижчими за історичні обсяги торгівлі. Щодо цих категорій товарів і надалі діятимуть захисні механізми ЄС, аби імпорт не спричинив “серйозних труднощів” на рівні усього блоку або окремих держав. Для менш чутливих товарів квоти збільшать “помірно”.
    Своєю чергою, Україна збільшить квоти на свинину, м’ясо птиці, цукор, а також зменшить або скасує ввізні мита на інші товари. Це сприятиме збільшенню експортних можливостей для країн ЄС.
    Крім того, угода передбачає поступове наближення України до 2028 року до виробничих стандартів ЄС, зокрема у сферах добробуту тварин та використання пестицидів, аби забезпечити усім учасникам угоди “рівні правила гри”.
    Угоду переглянуть у найближчі роки з урахуванням наближення України до ЄС.