Реальний Київ

Категорія: Новини бізнесу

  • Один із найбільших НПЗ Росії зупинив роботу після атаки дронів – ЗМІ

    Один із найбільших НПЗ Росії зупинив роботу після атаки дронів – ЗМІ

    Російський нафтопереробний завод Славнефть-Ярославнефтеоргсинтез (ЯНОС), який потрапив під атаку безпілотників 12 грудня, зупинив випуск палива. Про це повідомляє Reuters.

    На заводі, який розташований за 250 км від Москви і входить до топ-5 найбільших у Росії, внаслідок пожежі було пошкоджена установка АВТ-4, що забезпечує третину його потужності. Також ушкодження отримала нафтоналивна естакада.

    Завод, який належить Роснефть і Газпрому випустив минулого року 2,6 млн тонн бензину, 4 млн тонн дизпалива і 4,7 млн ​​тонн мазуту, та став другим великим НПЗ, що зупинив виробництво в грудн. Telegram-канал Astra повідомляє, що Саратовський НПЗ припиняв свою роботу після атаки в ніч проти 13 грудня. Внаслідок атаки на підприємстві було пошкоджено електрокабель. Роботу заводу було припинено на кілька годин. Це вже 10-та атака на цей завод з початку 2025 року.
    Саратовський нафтопереробний завод – одне з найстаріших нафтопереробних підприємств Росії. Обсяг переробки нафти становить 4,8 млн тонн.
    У листопаді ЗСУ щонайменше 14 разів використали дрони для ударів по російських НПЗ, побивши рекорд серпня, коли під нальоти БпЛА потрапили 12 заводів. Щонайменше три із них зупиняли виробництво палива, зокрема Рязанський НПЗ, який посідає третє місце у Росії за потужністю.

    Минулого року через атаки дронів обсяги нафтопереробки в Росії падали до 12-річного мінімуму – 266 млн тонн. За підсумками поточного року вони залишаться приблизно на цьому ж рівні. За січень-жовтень випуск на НПЗ скоротився на 3%, до 5,2 млн барелів на добу.

  • В Україні за рік закрилось 11 тис. компаній: стали відомі “довгожителі”

    В Україні за рік закрилось 11 тис. компаній: стали відомі “довгожителі”

    В Україні за неповний 2025 рік (11 місяців) закрилось 11 223 компанії. Сплеск закриттів припав на вересень, коли свою роботу припинили одночасно 1464 підприємства. Про це повідомляє Опендатабот, посилаючись на дані Єдиного державного реєстру.
    Найбільш життєздатними стали акціонерні товариства – середній вік закритих цьогоріч бізнесів сягнув 28 років та 7 місяців. Трохи відстали органи місцевого самоврядування – 27 років 10 місяців, та держпідприємства – 26 років та 7 місяців.
    Найменші “строки життя” виявився у благодійних організацій: 5 років, обслуговуючих кооперативів — 7 років 5 місяців та ТОВ — 8,5 років.
    Найбільш вразливими в цьому році виявилися громадські організації – 1498 закрилося. Середній “термін життя” ГО в Україні — 11 років.
    Найчастіше компанії згортались у Києві — 1 289 припинень, або 12% від загальної кількості. Далі — Дніпропетровщина (824 закриття), Львівщина (772), Одещина (738) та Київщина (589).
    Середній строк існування компаній, які припинили роботу, дуже різниться. Найдовше протримались підприємства сфери освіти – 23 роки та 10 місяців, охорони здоров’я – 23 роки й 7 місяців, а також ветеринарної діяльності – понад 22 роки.
    “Наймолодшими” серед тих, що найчастіше закривались цьогоріч, виявилися компанії у сфері IT та охоронної діяльності, де середній вік становив близько 5 років.
    Як ми вже писали, в третьому кварталі 2025 року реальний ВВП зріс на 2,1% у річному вимірі, що перевищує попередню оцінку Мінекономіки. В цілому за дев’ять місяців реальне зростання ВВП становить 1,3%.
    В Україні прискорилося зростання ВВП

  • Росія планує збудувати ЗПГ-термінал на Шрі-Ланці – ЗМІ

    Росія планує збудувати ЗПГ-термінал на Шрі-Ланці – ЗМІ

    Росія та Шрі-Ланка почали переговори про створення в останній ЗПГ-терміналу. Про це заявила посол Шрі-Ланки в РФ Шобіні Гунасекера, повідомляє російська пропагандистська інформагенція ТАСС.
    “По суті, ми почали переговори, особливо після візиту міністра. Ми розпочали деякі обговорення, йдуть попередні переговори… Як я вже говорила раніше, пропозиції були подані”, – заявила дипломатка.
    Росія шукає нові ринку збуту зрідженого природного газу для підсанкційних проєктів, після відмови Європейського союзу від імпорту газу з РФ до листопада 2027 року.
    За словами аналітиків, налагодити Росії постачання має почасти допомогти будівництво російських терміналів у країнах, що готові приймати ЗПГ з РФ під ризиком вторинних санкцій.

  • Заморожені активи: РФ вимагає від Euroclear $230 млрд

    Заморожені активи: РФ вимагає від Euroclear $230 млрд

    Центральний банк Росії, який подав позов у суд Москви на бельгійський депозитарій Euroclear, вимагає від нього 18,2 трлн рублів (близько 229 млрд доларів). Про це повідомляють росЗМІ в понеділок, 15 грудня.

    Російський Центробанк 12 грудня подав позов до московського суду через “незаконні дії депозитарію Euroclear, що завдають збитків”, а також через плани Європейської комісії використати заморожені активи РФ на фінансування України.

    Сьогодні стало відомо, що позовна заява Центробанку РФ до Euroclear на 18,2 трлн рублів (близько 229 млрд доларів) надійшла до Арбітражного суду Москви.

  • В обмінниках триває зниження курсу гривні

    В обмінниках триває зниження курсу гривні

    Курс гривні продовжив зниження відносно долара і євро в обмінних пунктах на початку нового робочого тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 15 грудня.
    Так, середній курс продажу долара зріс на 2 копійки і сягнув 42,50 гривні, курс євро піднявся на 5 копійок – до 49,91 гривні.
    Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,98 гривні, а євро – по 49,26 гривні.
    Зранку на міжбанку американська валюта додала в ціні 4 копійки і перебуває на рівні 42,23-42,26 грн/долар купівля-продаж.
    У п’ятницю Нацбанк знизив офіційний курс долара на 8 копійок – 42,1936 грн. Євро впав на 5 копійок і сьогодні коштує 49,4678 грн.
    Також стало відомо, що за минулий тиждень НБУ зменшив продажі на міжбанку до 895 млн доларів. Обяги продажів зменшилиь вперше за місяць.
    Раніше ЗМІ повідомляли, що МВФ тисне на Україну з вимогою девальвувати гривню. Девальвація може призвести до зростання номінальних доходів бюджету. Однак прогнозовані вигоди є обмеженими, стверджували джерела.

  • Оголошено конкурс до наглядових рад енергокомпаній

    Оголошено конкурс до наглядових рад енергокомпаній

    Кабінет міністрів запустив відбір кандидатів до складу наглядових рад кількох стратегічно важливих енергетичних підприємств. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко в Telegram у понеділок, 15 грудня.

    “Розпочинаємо наступний етап перезавантаження енергетичних підприємств. Відповідно до плану уряду, у понеділок запускаємо відбір кандидатів до складу наглядових рад низки стратегічно важливих енергетичних підприємств: ТОВ Оператор газотранспортної системи України, АТ Українські розподільні мережі, АТ Оператор ринку, ПАТ Центренерго, Енергетична компанія України, НАЕК Енергоатом, АТ Укренерго та АТ Укргідроенерго”, – написала вона.

    Свириденко зазначила, що всі деталі перебігу відбору публікуватиме Мінекономіки.

    За її словами, формування нового складу наглядових рад очікується у січні. Окрім цього, вона нагадала, що 12 грудня стартував конкурс на чотирьох незалежних членів наглядової ради НАК Нафтогаз.
    “Запрошуємо доброчесних і фахових кандидатів подаватися. Головна наша мета – забезпечити прозорість, ефективність та контроль в управлінні компаніями енергетичного сектору”, – додала глава уряду.

  • Уряд виділив додаткові 2,4 млрд для прифронтових областей

    Уряд виділив додаткові 2,4 млрд для прифронтових областей

    Кабінет міністрів погодив виділення понад 2,4 млрд гривень на додаткове фінансування доріг та пального для генераторів у прифронтових областях України. Про це напередодні повідомила премʼєр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм за підсумками поїздки до Харкова.
    За її словами, Кабмін виділив додаткові 665,3 млн грн на закупівлю пального для дев’яти прифронтових регіонів. Окрім цього, виділили загалом 1,8 млрд грн з резервного фонду на утримання важливих доріг у прифронтових областях.
    “Рішення ухвалили зокрема за численними зверненнями від ЗСУ. Ці дороги забезпечують логістичні, санітарні та гуманітарні потреби – як війська, так і цивільного населення”, – написала Свириденко.
    Вона уточнила, що 1,46 млрд грн виділені для Агентства відновлення на дороги державного значення у Харківській, Миколаївській та Одеській областях.
    Ще 306 млн грн спрямовуються обласним військовим адміністраціям на дороги місцевого значення у Миколаївській та Херсонській областях.
    Свириденко також повідомила, що уряд розподілив 1,6 млрд грн додаткової дотації за IV квартал 2025 року на підтримку місцевих бюджетів, зокрема для бюджетів прифронтових областей.
    Раніше уряд виділив 6 млрд грн на відновлення енергоінфраструктури та залізниці. Зокрема, Міністерству розвитку громад та територій (для Укрзалізниці) виділено 800,5 млн грн; для обласних військових адміністрацій – 5,2 млрд грн.

  • Казав “забути про Крим”: ексрадник Трампа став консультантом Лукойлу

    Казав “забути про Крим”: ексрадник Трампа став консультантом Лукойлу

    Російська нафтова компанія Лукойл найняла для допомоги у продажу своїх міжнародних активів брайана Ланзу, який був старшим радником у передвиборній кампанії президента США Дональда Трампа у 2024 році. Про це повідомляє Politico в п’ятницю, 12 грудня.

    Зазначається, що Ланза почав працювати для Лукойлу в останні кілька тижнів. Ексрадник Трампа і його фірма Mercury Public Affairs взаємодіють з урядом США щодо продажу активів російської компанії.

    Видання пише, що Ланза був одними з тих, хто допоміг отримати відстрочку для продажу міжнародних активів Лукойл від Міністерства фінансів США.

    Кінцевий термін для продажу встановлений на 17 січня 2026 року. За інформацією ЗМІ, основним претендентом на придбання цих активів є американський банк Xtellus Partners.

    Міжнародний підрозділ Лукойл, що базується в Австрії, має нафтопереробні заводи, нафтові родовища та 2000 автозаправних станцій по всьому світу, у тому числі понад 200 у США. Як відомо, 23 жовтня США запровадили санкції проти Роснєфті і Лукойлу – найбільших нафтових компаній Росії. Після цього російська нафтова галузь зіткнулась зі значними проблемами.

  • Відомо, яких гарантій вимагає Бельгія для репараційної позики Україні

    Відомо, яких гарантій вимагає Бельгія для репараційної позики Україні

    Уряд Бельгії вимагає “незалежних та автономних” гарантій від Європейського Союзу в обмін на підтримку репараційної позики для України з використанням заморожених активів РФ. Про це повідомляє Euractiv в п’ятницю, 12 грудня.

    Зазначається, що в низці поправок до юридичної пропозиції Єврокомісії, яку минулого тижня вперше розіслали послам ЄС, Бельгія зазначає, що гарантії мають бути “незалежними й автономними, аби залишатися чинними навіть у разі визнання позики недійсною”.

    Крім того, Бельгія вимагає, щоб депозитарій Euroclear не ніс відповідальності за надання репараційної позики на відшкодування збитків, а його директори “несли відповідальність лише у разі грубої недбалості”.

    Нагадаємо, Європейська комісія запропонувала два рішення для задоволення фінансових потреб України на 2026-2027 роки: запозичення з боку ЄС та репараційна позика з використанням заморожених активів РФ. Брюссельський депозитарій цінних паперів Euroclear зберігає переважну частину з 210 млрд євро заморожених активів РФ. Лідери ЄС продовжать дискусії для пошуку спільного рішення стосовно використання заморожених російських активів для підтримки України на наступному саміті Євроради, запланованого на 18 грудня.

  • Блогерів і медіа оштрафували на 67 млн за незаконну рекламу казино

    Блогерів і медіа оштрафували на 67 млн за незаконну рекламу казино

    За результатами перевірок PlayCity протягом пів року оштрафували 14 блогерів, веб-сайтів і медіа на загальну суму 67,2 млн гривень. Під час моніторингу фахівці зафіксували контент, що порушує вимоги до реклами азартних ігор. Про це повідомила пресслужба Міністерства цифрової трансформації в п’ятницю, 12 грудня.

    “Реклама азартних ігор в Україні регулюється строгими правилами. Їхня мета – обмежити маніпулятивні формати й захистити насамперед молодь від ризикового контенту”, – йдеться в повідомленні.

    Реклама дозволена, якщо замовником є організатор азартних ігор з українською ліцензією і реклама розміщена у визначених законом медіа. Також має бути вказано вікове обмеження 21+ та додано попередження про відповідальну гру.

    Порушенням є будь-який контент, який демонструє інтерфейс гри, ставки чи виграші, просуває бренди нелегальних організаторів, обіцяє бонуси, “гру безплатно” чи інші переваги, подає азартні ігри як спосіб легкого доходу або маскує рекламу під особистий досвід.

    “Величезний вплив на аудиторію мають популярні блогери, тому відповідальність за рекламу азартних ігор тут особливо висока. Якщо вона не відповідає вимогам закону – від формату до змісту – вона матиме наслідки для тих, хто її розміщує”, – наголосив голова державного агентства PlayCity Геннадій Новіков.