Категорія: Новини бізнесу

  • Акції Роснєфті та Лукойла обвалилися після санкцій США

    Акції Роснєфті та Лукойла обвалилися після санкцій США

    Акції найбільших нафтових компаній Росії Роснєфть та Лукойл різко впали на Московській біржі після введення санкцій США проти них. Про це у п’ятницю, 24 жовтня повідомляє The Moscow Times.
    Зазначається, що за останні два дні – в четвер і п’ятницю – сукупна капіталізація компаній зменшилася на 424 мільярди рублів, що еквівалентно $5,2 мільярда.
    Акції Роснєфті на 20:11 (за московським часом) торгувалися по 389,85 рубля за штуку, що на 3% нижче рівня до введення санкцій. Під час торгів ціна акцій знизилась до 383,15 рубля, що є мінімумом з травня 2023 року. В результаті ринкова вартість компанії скоротилася на 127 мільярдів рублів або $1,56 мільярда.
    Акції Лукойла за два дні втратили 7,2% своєї вартості, що становить 297 мільярдів рублів (або $3,66 мільярда за офіційним курсом ЦБ).
    Основний акціонер Лукойла, найбагатший російський мільярдер Вагіт Алекперов, який володіє 28% акцій компанії, за два дні втратив 83 мільярди рублів, що еквівалентно трохи більше ніж мільярд доларів.
    Підсумки першого півріччя показали, що обидві компанії вже зазнали значних фінансових втрат: прибуток Роснєфті знизився втричі, а Лукойла – удвічі.
    Введення санкцій Мінфіну США ще більше ускладнить ситуацію для цих нафтових гігантів: зменшиться кількість контрагентів через побоювання вторинних санкцій, а це може призвести до скорочення поставок на зовнішні ринки, вважають аналітики Альфа-банку.
    Під санкції США потрапили не лише самі Роснафта та Лукойл, а й численні їхні дочірні компанії: 30 компаній, що належать Роснафті та 6 – Лукойлу. Американські санкції також можуть призвести до згортання торгових операцій Лукойла через його підрозділ в Дубаї (Litasco Middle East), а Роснєфть може зіткнутися з проблемами з постачаннями до Індії. Нагадаємо, США ввели нові санкції проти провідних російських нафтових компаній, закликавши Москву невідкладно погодитися на припинення бойових дій. Санкції спрямовані на дві найбільші нафтові компанії Росії – Роснєфть і Лукойл. Також до санкційного списку додано 30 дочірніх структур Роснефти та Лукойлу.

    Побачимо через пів року: Трамп висловився про санкції проти РФ

  • ЗМІ: Дрони “зупинили” роботу великого НПЗ Росії

    ЗМІ: Дрони “зупинили” роботу великого НПЗ Росії

    Рязанський НПЗ – четвертий за величиною нафтопереробним заводом Росії – зупинив установку первинної перегонки нафти після атаки українських дронів. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на свої джерела в галузі.
    Співрозмовники ЗМІ зазначили, що переробна установка CDU-4 вчора, 23 жовтня, була терміново зупинена після того, як загорілася після атаки дронів.
    Її потужність становить 80 000 барелів на день – близько чверті загальної потужності заводу.
    Нафтова компанія Роснефть, яка володіє нафтопереробним заводом, на запит про коментар не відповіла. Джерела агентства повідомили, що НПЗ все ще переробляє нафту, але в менших обсягах.
    Одне з джерел повідомило, що також були зупинені деякі сусідні установки, зокрема реформер, вакуумний гідроочисник газойлю та каталітичний крекінг.
    Торік Рязанський нафтопереробний завод переробив 13,1 млн тонн нафти. Він виробив 2,3 млн тонн бензину, 3,4 млн тонн дизельного палива та 4,2 млн тонн мазуту.

  • Apple програла справу у Великій Британії на $2 млрд

    Apple програла справу у Великій Британії на $2 млрд

    Судовий трибунал з питань конкуренції Великої визнав, що Apple зловживала своїм домінуючим становищем на ринку, стягуючи з розробників надмірні комісії за продажі в App Store, повідомляє Reuters. Це рішення, за попередніми підрахунками, може коштувати американській компанії близько $2 млрд.
    Суд дійшов висновку, що з жовтня 2015 по грудень 2020 року Apple фактично усунула конкурентів у сфері розповсюдження мобільних додатків і «стягувала надмірні та несправедливі платежі» з розробників. Позов подала від імені мільйонів користувачів iPhone та iPad британська науковиця Рейчел Кент, яка звинуватила компанію у створенні штучної монополії.
    Юристи Кент заявили, що Apple підтримувала “100-відсоткову монополію” на ринок додатків, змушуючи розробників погоджуватися на комісію у 30%, хоча справедлива ставка мала б становити приблизно 17,5%. Суд визнав, що половину цих переплат зрештою доводилося оплачувати поживачам.
    В Apple заявили, що оскаржуватимуть рішення, назвавши його “помилковим тлумаченням процвітаючої та конкурентної екосистеми App Store”. Представник компанії наголосив, що магазин додатків забезпечує розробникам успіх, а користувачам – безпечний і надійний спосіб знаходити застосунки та здійснювати покупки.
    Оцінка збитків, за попередніми підрахунками, може сягнути £1,5 млрд (приблизно $2 млрд). Наступного місяця відбудеться окреме слухання, на якому визначать методику розрахунку компенсацій та розглянуть запит Apple на дозвіл апеляції.

  • Єврокомісія звинуватила Meta і TikTok у порушенні вимог прозорості

    Єврокомісія звинуватила Meta і TikTok у порушенні вимог прозорості

    Європейська комісія висунула звинувачення американській компанії Meta Platforms Inc. (власниці Facebook та Instagram) і китайській ByteDance Ltd. (власниці TikTok) у порушенні зобов’язань щодо забезпечення аналітикам адекватного доступу до публічних даних відповідно до Закону про цифрові послуги (DSA). Про це мовиться у заяві ЄК у п’ятницю, 24 жовтня.
    Попередні висновки ЄК свідчать, що процедури подання запитів на доступ до даних у Facebook, Instagram та TikTok є надмірно складними.
    “У результаті експерти часто отримують неповні або недостовірні дані, які негативно впливають на проведення ними досліджень, наприклад, щодо того, чи піддаються користувачі, зокрема неповнолітні, впливу незаконного або шкідливого контенту”, – мовиться у заяві.
    Регулятор попередньо встановив, що Facebook та Instagram не виконують вимоги DSA щодо надання користувачам простих механізмів повідомлення про незаконний контент і можливості ефективно оскаржувати рішення про модерацію.
    Механізми повідомлення про незаконний контент на платформах Meta включають кілька зайвих кроків і додаткових вимог до користувачів. Крім того, як Facebook, так і Instagram використовують елементи інтерфейсу, що заплутують користувачів і заважають їм ефективно користуватися механізмом повідомлень.
    Платформи наразі мають можливість усунути виявлені порушення. Водночас ЄК продовжить консультації з Європейською радою з цифрових послуг.
    У разі підтвердження позиції регулятора Meta та ByteDance можуть бути оштрафовані на суму до 6% від їхнього глобального річного обороту.

  • Курс долара на новому максимумі з початку року

    Курс долара на новому максимумі з початку року

    Національний банк України знову знизив курс гривні відносно долара. Американська валюта сягнула нового максимуму з січня, свідчать дані на сайті регулятора в п’ятницю, 24 жовтня.
    Так, офіційний курс долара на понеділок встановлено на такому рівні: 41,9969 гривень за 1 долар (+0,0999 грн). Вищим курс був 29 січня – 42,0195 грн/долар.
    Офіційний курс євро зріс ще більше і становитиме 48,7668 гривень за 1 євро (+0,2166 грн).
    На міжбанку американська валюта додала в ціні 14 копійок і сягнула рівня 42,04-42,07 грн/долар купівля-продаж.
    В обмінниках курс долара зріс до 42,15 гривень, а євро – до 49,10 гривень.
    Раніше у Нацбанку пояснили, чому дешевшає гривня. Там запевнили, що ситуація контролюється, а коливання курсу гривні зумовлені ринковими та сезонними факторами.

  • В США підозрюють екс-керівника компанії в продажу Росії таємниць

    В США підозрюють екс-керівника компанії в продажу Росії таємниць

    Прокурори США звинуватили Пітера Вільямса, екс-керівника компанії, що є урядовим підрядником у сфері забезпечення федеральних агентств інструментами кіберрозвідки, в продажу комерційних секретів покупцеві в Росії. За “продаж таємниць” зловмисник одержав 1,3 млн доларів. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters, посилаючись на позов, поданому 14 жовтня до окружного суду США у Вашингтоні.
    Прокурори заявили, що Вільямс викрав вісім комерційних таємниць двох неназваних компаній з квітня 2022 року по червень 2025 року з наміром продати ці таємниці покупцю з Росії.
    У британських бізнес-реєстрах Вільямс зазначений як генеральний директор компанії L3Harris Trenchant з жовтня 2024 року до своєї відставки 21 серпня 2025-го.
    Ця британська компанія розробляє хакерські інструменти, що підтримують операції з національної безпеки, і заявляє, що має контракти з урядом США. Вона є дочірньою компанією американського оборонного підрядника L3Harris.
    Здобуття Росією інформації про хакерські інструменти, які використовують розвідувальні служби США та інших країн, створює загрозу потенційних атак на федеральні системи та покращує можливості для супротивників посилити власний захист.
    Федеральні прокурори вимагають конфіскації його будинку у Вашингтоні, а також предметів розкоші, включаючи годинники та ювелірні вироби.
    Інтернет-видання TechCrunch пише, що компанія L3Harris Trenchant тепер розслідує “витік хакерських інструментів”.
    Reuters не вдалося взяти коментар у Вільямса, який у британських документах зазначений як громадянин Австралії, а в судовому позові – як резидент США.
    Слухання про висунення обвинувачення та укладення угоди про визнання провини Вільямса призначено на 29 жовтня.
    Як ми вже писали, IT-галузь США опинилася під загрозою через кібершпигунство з використанням “сексуальної війни” з боку РФ та КНР.
    У Британії затримали трьох російських шпигунів

  • Єдиний НПЗ Сербії ризикує зупинитися через санкції США

    Єдиний НПЗ Сербії ризикує зупинитися через санкції США

    Санкції США проти компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, завадили сербській нафтовій групі отримати танкер із сирою нафтою, котрий міг би виграти час для єдиного нафтопереробного заводу Сербії, що ризикує зупинитися без нових постачань. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю.
    У Сербії залишилося лише кілька днів, перш ніж нафтопереробний завод NIS у Панчеві буде змушений припинити переробку сирої нафти.
    Президент Сербії Александар Вучич ще 9 жовтня попередив, що без постачань НПЗ, який забезпечує більшість нафтопродуктів у країні, включно з бензином та авіаційним пальним, буде складно працювати після 1 листопада. Він додав, що запаси пального наразі повні і повинні забезпечити країну до кінця року:
    Росія та Сербія продовжують шукати рішення для зняття санкцій США, які були оголошені у січні та вступили в силу 9 жовтня після закінчення останнього винятку. Вучич може бути змушений забезпечити додаткові поставки нафти на випадок холодної зими, коли в країні почнуться антиурядові протести.
    Згідно з даними аналітичної групи Kpler, танкер Maran Helios, який перевозив 1 мільйон барелів казахстанської нафти марки KEBCO для NIS у Сербії, прибув до хорватського порту Омішаль 9 жовтня.
    Однак паливо так і не потрапило до Сербії.
    Хорватський оператор нафтопроводів Janaf заявив цього тижня, що 8 жовтня доставив усю нафту, яка належала NIS і перебувала в його системі.
    За розрахунками Reuters, вантаж, який мала отримати NIS, міг би забезпечити роботу НПЗ приблизно на 10 днів.
    Як відомо, в липні США обіцяли, що востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS.
    Проте вже 27 серпня вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії.
    Єдиний НПЗ Сербії залишився без нафти через санкції США

  • В Україні обмолочено 73% зернових площ

    В Україні обмолочено 73% зернових площ

    Українські аграрії станом на 24 жовтня намолотили 37,560 млн тонн зернових та зернобобових культур з 8,400 млн га, що складає 73% площ, засіяних цими культурами. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
    Торік на аналогічну дату було намолочено 45,1 млн тонн зернових з 9,7 млн га, тобто цьогорічні показники відповідно нижчі на 16,7% та 13,4% переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
    Нині намолочено 7,71 млн тонн кукурудзи з 1,31 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 15,4 млн тонн з 2,7 млн га.
    Водночас врожай пшениці трохи більше минулорічного – 22,80 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю менший – 5,37 млн тонн з 1,35 млн га порівняно із 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
    Врожай гороху значно більший – 662,3 тис. тонн з 271,5 тис. га порівняно із 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн та 61,5 тис. тонн проти 159,5 тис. тонн.
    Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 24 жовтня досяг 876,7 тис. тонн із 317,6 тис. га, тоді як минулого року він на цю дати становив 1,1 млн тонн.

    Серед лідерів збору:

  • Одеська область – 3 798,8 тис. тонн з площі 1 144,1 тис. га.
  • Полтавська область – 2 860,8 тис. тонн з площі 603,3 тис. га.
  • Хмельницька область – 2 546,1 тис. тонн з площі 365,2 тис. га.
  • Чернігівська область – 2 519,6 тис. тонн з площі 407,7 тис. га.
  • Олійних культур на 23 жовтня зібрано 1 1156,7 млн тонн. Зокрема:

  • Соняшнику – 7 837,9 тис. тонн на площі 4 235,7 тис. га.
  • Сої – 3 502,1 тис. тонн на площі 1 515,1 тис. га.
  • Ріпаку – 3 318,8 тис. тонн на площі 1 275,6 тис. га.
  • Загалом, соняшнику зібрано з 82% засіяних площ, сої – 70%, збір ріпаку завершений.

    Цукрових буряків накопано вже 5 642,7 тис. тонн на площі 108,1 тис. га, що складає 55% засіяних площ.

  • Прибуток виробника винищувачів Gripen збільшився на 16%

    Прибуток виробника винищувачів Gripen збільшився на 16%

    Шведська оборонна компанія Saab готова збільшити виробництво винищувачів Gripen, якщо буде остаточно укладено угоду про постачання літаків Україні. Про це у п’ятницю заявив генеральний директор компанії Мікаель Юганссон, повідомляє Reuters.

    Цього тижня Швеція підписала з Україною довгострокову угоду про співпрацю у галузі протиповітряної оборони, котра передбачає можливість експорту 100-150 нових Gripen E – найбільше потенційне замовлення на літаки в історії країни.

    За словами Юганссона, Saab уже нарощує виробництво й невдовзі зможе випускати 20-30 літаків на рік, але для виконання українського контракту цей показник доведеться подвоїти. Водночас він уточнив, що угоду ще не підписано.

    Акції Saab у п’ятницю зросли на 6,5%, а з початку року – на 124%, на тлі зростання оборонних витрат у НАТО та російсько-українською війни. Компанія також розглядає можливість виробництва Gripen за межами Швеції та Бразилії, зокрема у партнерстві з підприємствами в Україні, Європі або Канаді.

    У третьому кварталі Saab продала чотири Gripen Таїланду на 5,3 млрд шведських крон.

    Винищувач Gripen – це легкий одномоторний надзвуковий літак четвертого покоління, що перебуває на озброєнні з 1996 року й неодноразово модернізувався.

    Saab також підвищила прогноз річного зростання продажів до 20-24%, попри незначне скорочення нових замовлень у третьому кварталі.

    Saab JAS 39 Gripen (Грифон) – багатоцільовий винищувач четвертого покоління, який був розроблений з урахуванням універсальності. Скорочення JAS розшифровується як Jakt (винищувач), Attack (штурмовик) і Spaning (розвідник). Цей літак мають на озброєнні Швеція, Угорщина, Чехія, Велика Британія, Бразилія, Таїланд і ПАР. Загалом було випущено 264 таких літаків.
    Як відомо, 19 серпня 2024 року президент Володимир Зеленський відвідав Швецію. Він заявив, що українські льотчики вже почали участь в ознайомчому навчанні на JAS 39 Gripen і висловив бажання, щоб в України були такі літаки.
    Після того офіційно повідомлялося, що Україна і Швеція домовляються про літаки Gripen. А на початку вересня стало відомо, що Швеція готова постачати Україні старі версії Gripen, а продаж більш сучасних моделей можливий лише після закінчення війни.
    Україна придбає у Швеції до 150 винищувачів Gripen

  • В Україні засекретили втрати газовидобутку

    В Україні засекретили втрати газовидобутку

    Україні терміново вирішує питання про додатковий імпорт газу через втрати видобутку. Точні обсяги втрат не оголошуються, сказала прем’єр-міністр Юлія Свириденко під час години запитань до уряду у Верховній Раді в п’ятницю, 24 жовтня.
    “Повну відповідь я вам дам окремо, не на загал”, – сказала вона у відповідь за питання одного з нардепів про обсяги газу, які потрібно імпортувати.
    Свириденко нагадала, що планувалось закачати 13,2 млрд кубометрів газу у сховища до початку опалювального сезону.
    “Ця задача, ця позначка досягнута, і у нас такий обсяг був”, – запевнила очільниця уряду.
    За її словами, втрати внутрішнього видобутку значні.
    “Ви знаєте, що відбувалося з атаками на газову систему. Я не хочу казати на загал про втрати газовидобутку внутрішнього, але нам терміново потрібно вирішувати питання з додатковими обсягами імпорту газу”, – заявила Свириденко і пообіцяла надати депутатам інформацію по обсягах та по сумах.
    Напередодні стало відомо, що Кабмін виділив 8,4 млрд гривень на додатковий імпорт газу в межах підготовки до опалювального сезону.
    Як відомо, 16 жовтня росіяни здійснили чергову масовану атаку на газову інфраструктуру України. Це була вже шоста така атака лише з початку жовтня. Робота низки критично важливих обʼєктів була зупинена.
    Раніше ЗМІ повідомили, що на початку жовтня Україна втратила до 60% видобутку газу за день. А в уряді заявили, що імпорт газу збільшать на 30% через російські удари.