Американський виробник ракет Patriot – Raytheon, другий за величиною виробник зброї в світі, інвестуватиме в європейське виробництво систем протиповітряної оборони. Компанія нині спостерігає різке зростання замовлень як для оборони ЄС, так і для відправки в Україну, повідомляє Euractiv.
За словами керівника підрозділу наземних і протиповітряних систем Тома Лаліберті, це спонукає Raytheon до глибшої співпраці з виробниками озброєнь, які базуються в ЄС і в Україні. Raytheon зараз планує подальше розширення в Європі.
Лаліберті зазначив, що побудова нових заводів у Європі є критично важливою для задоволення високого попиту на Patriot, черги на поставку яких сягають десяти років, та на іншу зброю Raytheon.
Заводи у Німеччині та Іспанії мають вирішальне значення для європейського виробництва. Німеччина і Швейцарія нещодавно уклали масштабні контракти на закупівлю Patriot. Відповідно до контрактів, європейські союзники з НАТО чекають додаткові 1000 ракет Patriot, що, за словами Лаліберті, означає, що Raytheon зможе подвоїти світове виробництво ракет до 2028 або 2030 року.
“Ми також поступово збільшуємо наші потужності в США, але справжній стрибок – це німецькі потужності”, – сказав Лаліберті.
Багато європейських урядів нині зосереджені на відновленні власних оборонних промислових потужностей та закупівлі зброї вітчизняного виробництва, тому Raytheon відкрита до розвитку ділових відносин з підрядниками з ЄС.
Raytheon також бачить нові бізнес-можливості в Україні.
Raytheon відновив раніше припинене виробництво ракет Stinger у відповідь на високий попит через війну в Україні.
Лаліберті сказав, що виробництво “найімовірніше” продовжиться навіть після того, як Raytheon представить Next-Generation Short-Range Interceptor (NGSRI), призначений для заміни Stinger.
Категорія: Новини бізнесу
-
Компанія Raytheon на тлі війни в Україні подвоїть виробництво ракет Patriot
-
Рубль “з’їдає” нафтові доходи Кремля
Попри стрімке зростання світових цін на нафту, доходи Росії від експорту сировини залишаються під тиском через зміцнення національної валюти. Це знижує бюджетні надходження, особливо на тлі зростаючих витрат на війну проти України. Про це повідомляє Bloomberg у четвер, 19 червня.
13 червня вартість російської нафти Urals перевищила $60 за барель, майже повністю відновившись після падіння на початку року. Проте за курсом Центрального банку Росії на той день експортери отримували лише близько 4 957 рублів за барель, що майже на 30% менше, ніж на початку 2025 року.
Це ставить Росію в невигідне становище порівняно з партнерами по ОПЕК+, як-от Саудівською Аравією, чия валюта прив’язана до долара. Для Кремля, чий бюджет на третину наповнюється за рахунок нафти й газу, а витрати переважно номіновані в рублях, це означає суттєве зменшення фінансових ресурсів.
Очікується, що бюджетний дефіцит Росії цього року перевищить початкові прогнози більш ніж утричі. Частково втрати нафтовиків компенсуються урядовими субсидіями РФ, однак зміцнення рубля знижує прибутковість експорту.
Від початку року рубль укріпився майже на 23% – до 78,72 за долар. Це пояснюється зокрема високими обліковими ставками Банку Росії та сподіваннями на м’якіший курс США щодо Москви.
Хоча нинішні ціни на нафту дозволяють компаніям вкладати у видобуток, самі виробники визнають, що курс рубля створює складнощі. За словами віцепрем’єра Олександра Новака, ситуація “ускладнює життя” галузі. Тоді як глава Роснєфті Ігор Сєчін нещодавно розкритикував дії центробанку РФ, звинувативши в заниженні вартості нафти у рублях.
Аналітики поки не прогнозують повернення рубля до слабких позицій. У Freedom Finance Global зазначають, що високі відсоткові ставки й зростання цін на сировину стримують різке послаблення рубля. За їхніми оцінками, повернення до рівня 90-100 рублів за долар можливе лише за умови нового падіння цін на сировину та пришвидшення інфляції. -
Платина подорожчала до максимуму за 10 років
Платина подорожчала до максимуму більш ніж за десятиліття через сплеск попиту на тлі недостатнього постачання металу. Про це повідомляє Вloomberg в четвер, 19 червня. Спотові ціни зросли більш ніж на 2% – до 1350,17 доларів за унцію, що є максимальним рівнем із вересня 2014 року.
З початку поточного року платина збільшила ціну понад 45%. “Бичий” тренд обумовлений значним дефіцитом пропозиції металу на ринку, а також тим, що виробники ювелірних виробів нарощують запаси. Експерти також вказують на зростання попиту з боку азійських покупців, особливо з Китаю та Індії.
Ескалація напруженості на Близькому Сході також спонукала закупкам платини, яка використовується інвесторами як безпечний актив поряд з іншими дорогоцінними металами.
Деякі аналітики прогнозують повернення цін у район 800-1150 доларів за унцію, що є торговим діапазоном останнього десятиліття.
-
Рада відновила обов’язкову статистичну звітність
Верховна Рада 19 червня підтримала зміни до законодавства, які відновлюють обов’язкове подання статистичної звітності під час воєнного стану. Про це повідомила Державна служба статистики у четвер, 19 червня.
Відтепер підприємства, установи та організації, котрі перебувають на підконтрольних територіях, повинні знову подавати статистичну та фінансову звітність – як це було до початку повномасштабного вторгнення.
У повідомленні наголосили, що рішення повертає можливість розраховувати статистичні показники, які дозволяють державі ухвалювати обґрунтовані рішення на основі повних і достовірних даних.
“Економіка працює, бізнес відновлюється, люди повертаються до своїх справ. І держава має розуміти цю реальність – не приблизно, а точно”, – зазначили у повідомленні.
Відповідно до змін, повертається обов’язкове подання звітності, включно зі статистичною; відновлюється проведення вибіркових обстежень населення щодо зайнятості, умов життя, доходів тощо; передбачено перехідний період – 3 місяці, протягом якого підприємства можуть подати звіти за період, коли не звітували.
У Держстаті пояснили, що цей крок також наближає нас до виконання євроінтеграційних зобов’язань, зокрема – передачі статистичних даних до Євростату на регулярній і системній основі.
Як повідомлялося, кількість зареєстрованих в Україні фізосіб-підприємців за 2024 рік зросла на 119 тисяч.
Податківці оцінили рівень декларування доходів громадянами -
Китай скасовує мита для найбідніших країн
Китай оголосив про розширення політики нульових тарифів на імпорт товарів з усіх найменш розвинених країн світу, які мають дипломатичні відносини з Пекіном. Відповідне повідомлення подали до Світової організації торгівлі на засіданні у Женеві.
Зокрема, Китай повністю скасував мита на весь імпорт із 53 африканських країн-партнерів. Уряд КНР також пообіцяв підтримку доступу товарів із цих країн на китайський ринок і розширення програм професійної та технічної підготовки для їхніх громадян.
У Пекіні зазначили, що такі дії спрямовані на стимулювання економічного зростання в Африці, зміцнення міжнародної торгівлі та просування інклюзивної глобалізації. Ініціатива отримала позитивну оцінку з боку членів СОТ, зокрема країн Африки та найменш розвинених держав.
За даними ООН, до переліку найменш розвинених країн входять 44 держави, більшість з яких розташовані в Африці. Ці країни мають низький рівень доходу, обмежені людські ресурси та високу вразливість до економічних і екологічних ризиків.
Раніше стало відомо, що Китай погодився запровадити нульове мито на 100% імпортованих товарів із 53 африканських країн, котрі мають дипломатичні відносини з Пекіном. -
Курс долара почав зростати, євро – знижується
Курс гривні знизився відносно долара, але зріс щодо євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у четвер, 19 червня.
Так, середній курс продажу долара в Україні піднявся на 15 копійок до 41,85 гривень, курс євро впав на 5 копійок до 48,30 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,35 гривень, а євро – по 47,50 гривень.
Зранку на міжбанку американська валюта додала в ціні 3 копійки і зараз перебуває на рівні 41,71-41,74 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк підвищив курс долара до гривні до рівня 41,6293 гривень за 1 долар (+0,1038 грн). Офіційний курс євро становить 47,9028 гривень за 1 євро (-0,1131 грн). -
ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
Нафтові резерви США впали до річного мінімуму
Згідно зі щотижневим звітом Міністерства енергетики США (EIA), комерційні запаси нафти знизилися на 11,5 млн барелів за тиждень, що завершився 13 червня. Про це інформує Reuters у середу, 18 червня.
Це найбільше падіння резервів із червня минулого року.
За даними Trading Economics, аналітики прогнозували значно помірніше скорочення – у середньому на 2,3 млн барелів.
Тим часом, запаси бензину за тиждень зросли на 209 тис. барелів, а дистилятів – на 514 тис. барелів.
Запаси на терміналі в Кушингу (штат Оклахома), де зберігається нафта, що торгується на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX), зменшилися за тиждень на 995 тис. барелів після зниження на 403 тис. барелів тижнем раніше.
У той же час запаси в ключовому терміналі Кушинг (Оклахома) скоротилися на 995 тис. барелів . Інші фактори – зниження імпорту та зростання експорту – також сприяли зменшенню запасів. -
Укрбуд продали за понад 800 млн гривень
Фонд держмайна продав на аукціоні за 805 млн гривень будівельну компанію Укрбуд. Переможцем торгів стало ТОВ Петро Ойл енд Кемікалс. Про це повідомила пресслужба відомства у середу, 18 червня.
“Сьогодні відбувся аукціон з великої приватизації державного пакета акцій розміром 100% статутного капіталу державного акціонерного товариства Будівельна компанія Укрбуд. У ході торгів змагалися 5 учасників, що зумовило зростання вартості лота зі стартових 262 646 000 гривень до фінальних 805 001 000 гривень”, – йдеться в повідомленні.
Вказано, що найвищу ставку за пакет акцій компанії запропонувало ТОВ Петро Ойл Енд Кемікалс. За даними сервісу YouControl, компанія зареєстрована у 2019 році. Основним видом її діяльності зазначено виробництво продуктів нафтоперероблення.
Згідно з умовами приватизації, новий власник зобов’язаний серед іншого зберегти основні вид діяльності Укрбуду, погасити протягом шести місяців боргів із заробітної плати та перед бюджетом, які наявні на дату переходу права власності на придбаний пакет акцій товариства, та не допустити звільнення працівників товариства з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу.
У ФДМУ зазначили, що до складу товариства входить 10 дочірніх підприємств загальною балансовою вартістю активів станом на 31 грудня 2024 понад 255 млн гривень, серед яких: проєктні інститути та навчально-курсові комбінати, об’єкти нерухомості у різних містах України, з яких частина вже здана в оренду.
За даними Opendatabot, власником Петро Ойл Енд Кемікалс є Лурак Інвестментс Лімітед (100%, Кіпр). Кінцевим бенефіціаром вказаний Давід Бежуашвілі через Чемексім Інтернешнл Лтд (Грузія).
Як відомо, 6 вересня 2024 року Кабінет міністрів ухвалив рішення про включення 100% акцій АТ Укрбуд до переліку об’єктів великої приватизації. Компанія була передано в управління Фонду державного майна України у січні 2023 року.