Ірландський авіаперевізник Ryanair з 12 листопада вимагатиме від пасажирів використовувати цифрові посадкові талони, згенеровані в їхньому мобільному додатку. Пасажири без цифрового талона на телефоні чи планшеті не зможуть сісти на літак. Цей крок авіакомпанії спрямований на спрощення реєстрації та зменшення впливу на навколишнє середовище. Ця ініціатива може щорічно заощаджувати понад 300 тонн паперових відходів. У разі втрати чи розрядження смартфона пасажири можуть отримати безкоштовний посадковий талон в аеропорту. Також є можливість отримати роздруковані квитки в аеропорту, проте це буде коштувати додаткову плату. Голова Ryanair Майкл О’Лірі попереджає, що можуть виникнути деякі проблеми на початку впровадження нової політики.
Категорія: Новини бізнесу
-
Компанії Латвії обслуговують “тіньовий флот” РФ, попри санкції – ЗМІ
Латвійські компанії продовжують обслуговувати російський “тіньовий флот”, нехтуючи санкціями, які ввели Євросоюз та інші країни. Один з танкерів, Zircone, що базується в Латвії, був помічений у Ризькому порту, де заправляв судна з російського “тіньового флоту”. Хоча представники компанії, що займається торгівлею нафтопродуктами, не розкрили деталей щодо клієнтів та вантажів, які перевантажуються, даних про порушення у сфері безпеки на танкері Zircone було виявлено восьмох. Судна Zircone та Rina діють обережно, уникаючи обслуговування суден, що перебувають під санкціями. Після кризи в Україні компанія Fast Bunkering змінила свою назву та інші реквізити, можливо, продовжуючи свою діяльність через інші фірми, зареєстровані в Латвії.
-
Китай зупинив на рік портові збори для суден США
Китай прийняв рішення призупинити на один рік спеціальні портові збори для американських суден, які відвідують китайські порти. Це сталося одночасно з паузою, яку ввів Вашингтон у зв’язку зі зборами, спрямованими на китайські судна. Також Китай заявив про припинення санкцій проти американських дочірніх компаній Hanwha Ocean, яка є великим південнокорейським суднобудівником. Це рішення пов’язане зі зменшенням портових зборів США, які стягувалися з суден, побудованих та експлуатованих Китаєм. Це сталося після того, як США та Китай вирішили послабити деякі тарифні обмеження. Наприклад, президент США Дональд Трамп знизив мита на китайські товари на 10%, а Китай в свою чергу призупинив 24% мита на американські товари на рік.
-
Ірак заблокував усі платежі за нафту Лукойлу – ЗМІ
Російська компанія Лукойл оголосила про форс-мажор на іракському нафтовому родовищі Західна Курна-2 через санкції, які ввели США та Велика Британія. Це означає, що усунення причин форс-мажору може зайняти до шести місяців, і якщо це не вдасться, Лукойл може припинити видобуток нафти та вийти з проєкту повністю. Іракська державна нафтова компанія вже скасувала відвантаження нафти з цього родовища через санкції.
-
ПриватБанк відсудив у колишніх власників $3 млрд
У Високому суді Англії прийнято рішення, згідно з яким колишні власники ПриватБанку Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов повинні відшкодувати банку понад $3 мільярди. Ця сума складається з основних збитків у розмірі понад $1,7 мільярда, процентів та витрат на судовий процес. Суд також вирішив, що колишні власники повинні сплатити цю суму до 24 листопада 2025 року, інакше їм нараховуватимуться проценти. Коломойському та Боголюбову відмовлено у дозволі на апеляцію цього рішення. Якщо вони не сплатять гроші добровільно, ПриватБанк розпочне процес стягнення з їх активів. У судовому рішенні зазначено, що дії колишніх власників були недобросовісними, а їх спроби уникнути відповідальності вважаються обманливими. Український Верховний суд також підтвердив закриття провадження щодо повернення ПриватБанку колишнім власникам.
-
З початку року митники виявили порушень майже на 11 млрд
Упродовж перших 10 місяців 2025 року українські митні органи виявили 8084 випадки порушень митних правил на суму 10,7 млрд гривень. Серед цих порушень було тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму 966 млн гривень, зокрема промислові товари, транспортні засоби, валюту та продовольчі товари. Також було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 52 млн гривень у 1777 справах. До суду було передано 4613 справ на суму понад 10,3 млрд гривень, результатом яких було стягнення на суму 4 млрд гривень.
-
Індія купує мільйони барелів нафти у США і на Близькому Сході – ЗМІ
Два індійські державні нафтопереробні заводи закупили 5 мільйонів барелів нафти на спотовому ринку, продовжуючи шукати альтернативи постачанням з Росії. Одна з компаній, Hindustan Petroleum Corp (HPCL), купила 2 мільйони барелів американської нафти та Murban у Абу-Дабі з постачанням у січні. Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd (MRPL) придбала 1 мільйон барелів нафти Basra Medium. Індійські НПЗ шукають альтернативи через санкції США проти російських нафтових компаній. Компанія MRPL призупинила закупівлю російської нафти через пов’язані ризики, а HPCL також призупинила імпорт із Росії. Російські компанії втрачають позиції на індійському ринку через відмову від російської нафти, втрати від падіння цін та зміцнення рубля.
-
Долар дешевшає в обмінних пунктах на початку тижня
У понеділок, 10 листопада, курс гривні трохи підвищився в порівнянні з доларом в обмінних пунктах. Середні ціни на валюту показали, що долар можна було купити за 41,62 гривні, що на 0,04 гривні менше, ніж раніше, а євро за 48,24 гривні, що на 0,07 гривні більше. Курс долара в обмінних пунктах становив 42,17 гривні за один долар, що на 3 копійки менше, ніж раніше, а курс євро зріс на 1 копійку і становив 48,87 гривні. На міжбанку курс долара піднявся на 7 копійок і становить 41,88-41,91 гривні за один долар. НБУ знизив курс долара на 11 копійок до 41,9782 гривень, а курс євро впав на 2 копійки і становить 48,5058 гривні. Також відомо, що Нацбанк продає долари на міжбанку, а МВФ тисне на Україну з вимогою девальвувати гривню, що може призвести до зростання доходів бюджету, але не дуже значно.
-
Австралійські компанії імпортували мільйони тонн нафтопродуктів РФ – ЗМІ
З 2023 року Австралія імпортувала понад 3 мільйони тонн нафтопродуктів російського походження через сінгапурський порт, який частково належить австралійському Macquarie Bank. Ця практика тривала попри зупинку прямих закупівель палива у Росії після вторгнення країни в Україну. Аналіз показав, що є прогалина в урядових санкціях, яка дозволяє імпортувати нафтопродукти російського походження, якщо вони були перероблені в третій країні. Обсяг таких поставок до Австралії перевищив 3 мільйони тонн, що сприяє збільшенню видобутку нафти в Росії та приносить дохід Кремлю. Австралійські компанії заробляють на цьому, але така ситуація спричинює критику за етичність. Близько третини російських нафтопродуктів, що надійшли до Сінгапуру, пройшли через термінал, який частково належить Macquarie Bank. Інші компанії, такі як Trafigura та Vitol, продають ці нафтопродукти в Австралію. Представники цих компаній стверджують, що діють відповідно до закону, але не можуть гарантувати, що не мають справи з російськими нафтопродуктами.
-
Кабмін перерозподілив ₴37 млн на виплату Нацкешбеку
Уряд вирішив збільшити обсяг державної грошової допомоги для покупців українських товарів на 37 мільйонів гривень, зменшивши при цьому видатки на часткову компенсацію вартості вітчизняної техніки та обладнання на таку саму суму. Це рішення було ухвалено у постанові від 7 листопада 2025 року №1429, якою внесли відповідні зміни до попередньої постанови від 4 червня 2025 року. Зокрема, планується збільшити видатки на допомогу покупцям українських товарів з 2,4 мільярда гривень до 2,437 мільярда гривень, одночасно зменшивши видатки на компенсацію вартості вітчизняної техніки та обладнання з 200 мільйонів гривень до 163 мільйонів гривень.