Реальний Київ

Категорія: Новини бізнесу

  • В Україні обмолочено 73% зернових площ

    В Україні обмолочено 73% зернових площ

    Українські аграрії станом на 24 жовтня намолотили 37,560 млн тонн зернових та зернобобових культур з 8,400 млн га, що складає 73% площ, засіяних цими культурами. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
    Торік на аналогічну дату було намолочено 45,1 млн тонн зернових з 9,7 млн га, тобто цьогорічні показники відповідно нижчі на 16,7% та 13,4% переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
    Нині намолочено 7,71 млн тонн кукурудзи з 1,31 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 15,4 млн тонн з 2,7 млн га.
    Водночас врожай пшениці трохи більше минулорічного – 22,80 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю менший – 5,37 млн тонн з 1,35 млн га порівняно із 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
    Врожай гороху значно більший – 662,3 тис. тонн з 271,5 тис. га порівняно із 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн та 61,5 тис. тонн проти 159,5 тис. тонн.
    Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 24 жовтня досяг 876,7 тис. тонн із 317,6 тис. га, тоді як минулого року він на цю дати становив 1,1 млн тонн.

    Серед лідерів збору:

  • Одеська область – 3 798,8 тис. тонн з площі 1 144,1 тис. га.
  • Полтавська область – 2 860,8 тис. тонн з площі 603,3 тис. га.
  • Хмельницька область – 2 546,1 тис. тонн з площі 365,2 тис. га.
  • Чернігівська область – 2 519,6 тис. тонн з площі 407,7 тис. га.

    • Олійних культур на 23 жовтня зібрано 1 1156,7 млн тонн. Зокрема:

  • Соняшнику – 7 837,9 тис. тонн на площі 4 235,7 тис. га.
  • Сої – 3 502,1 тис. тонн на площі 1 515,1 тис. га.
  • Ріпаку – 3 318,8 тис. тонн на площі 1 275,6 тис. га.

    • Загалом, соняшнику зібрано з 82% засіяних площ, сої – 70%, збір ріпаку завершений.

    Цукрових буряків накопано вже 5 642,7 тис. тонн на площі 108,1 тис. га, що складає 55% засіяних площ.

  • Прибуток виробника винищувачів Gripen збільшився на 16%

    Прибуток виробника винищувачів Gripen збільшився на 16%

    Шведська оборонна компанія Saab готова збільшити виробництво винищувачів Gripen, якщо буде остаточно укладено угоду про постачання літаків Україні. Про це у п’ятницю заявив генеральний директор компанії Мікаель Юганссон, повідомляє Reuters.

    Цього тижня Швеція підписала з Україною довгострокову угоду про співпрацю у галузі протиповітряної оборони, котра передбачає можливість експорту 100-150 нових Gripen E – найбільше потенційне замовлення на літаки в історії країни.

    За словами Юганссона, Saab уже нарощує виробництво й невдовзі зможе випускати 20-30 літаків на рік, але для виконання українського контракту цей показник доведеться подвоїти. Водночас він уточнив, що угоду ще не підписано.

    Акції Saab у п’ятницю зросли на 6,5%, а з початку року – на 124%, на тлі зростання оборонних витрат у НАТО та російсько-українською війни. Компанія також розглядає можливість виробництва Gripen за межами Швеції та Бразилії, зокрема у партнерстві з підприємствами в Україні, Європі або Канаді.

    У третьому кварталі Saab продала чотири Gripen Таїланду на 5,3 млрд шведських крон.

    Винищувач Gripen – це легкий одномоторний надзвуковий літак четвертого покоління, що перебуває на озброєнні з 1996 року й неодноразово модернізувався.

    Saab також підвищила прогноз річного зростання продажів до 20-24%, попри незначне скорочення нових замовлень у третьому кварталі.

    Saab JAS 39 Gripen (Грифон) – багатоцільовий винищувач четвертого покоління, який був розроблений з урахуванням універсальності. Скорочення JAS розшифровується як Jakt (винищувач), Attack (штурмовик) і Spaning (розвідник). Цей літак мають на озброєнні Швеція, Угорщина, Чехія, Велика Британія, Бразилія, Таїланд і ПАР. Загалом було випущено 264 таких літаків.
    Як відомо, 19 серпня 2024 року президент Володимир Зеленський відвідав Швецію. Він заявив, що українські льотчики вже почали участь в ознайомчому навчанні на JAS 39 Gripen і висловив бажання, щоб в України були такі літаки.
    Після того офіційно повідомлялося, що Україна і Швеція домовляються про літаки Gripen. А на початку вересня стало відомо, що Швеція готова постачати Україні старі версії Gripen, а продаж більш сучасних моделей можливий лише після закінчення війни.
    Україна придбає у Швеції до 150 винищувачів Gripen

  • В Україні засекретили втрати газовидобутку

    В Україні засекретили втрати газовидобутку

    Україні терміново вирішує питання про додатковий імпорт газу через втрати видобутку. Точні обсяги втрат не оголошуються, сказала прем’єр-міністр Юлія Свириденко під час години запитань до уряду у Верховній Раді в п’ятницю, 24 жовтня.
    “Повну відповідь я вам дам окремо, не на загал”, – сказала вона у відповідь за питання одного з нардепів про обсяги газу, які потрібно імпортувати.
    Свириденко нагадала, що планувалось закачати 13,2 млрд кубометрів газу у сховища до початку опалювального сезону.
    “Ця задача, ця позначка досягнута, і у нас такий обсяг був”, – запевнила очільниця уряду.
    За її словами, втрати внутрішнього видобутку значні.
    “Ви знаєте, що відбувалося з атаками на газову систему. Я не хочу казати на загал про втрати газовидобутку внутрішнього, але нам терміново потрібно вирішувати питання з додатковими обсягами імпорту газу”, – заявила Свириденко і пообіцяла надати депутатам інформацію по обсягах та по сумах.
    Напередодні стало відомо, що Кабмін виділив 8,4 млрд гривень на додатковий імпорт газу в межах підготовки до опалювального сезону.
    Як відомо, 16 жовтня росіяни здійснили чергову масовану атаку на газову інфраструктуру України. Це була вже шоста така атака лише з початку жовтня. Робота низки критично важливих обʼєктів була зупинена.
    Раніше ЗМІ повідомили, що на початку жовтня Україна втратила до 60% видобутку газу за день. А в уряді заявили, що імпорт газу збільшать на 30% через російські удари.

  • Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ

    Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ

    Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.

    За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.

    Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.

    Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.

  • Американці вимагають від Google додаткові $2,36 млрд після перемоги у суді

    Американці вимагають від Google додаткові $2,36 млрд після перемоги у суді

    Користувачі Google в США, які виграли судове позову на $425 мільйонів у справі про порушення приватності, тепер вимагають ще $2,36 мільярда від компанії Alphabet. Вони вважають, що ця сума є недостатньою, оскільки Google незаконно отримала прибуток, збираючи таємно дані про активність користувачів у додатках. Позивачі стверджують, що Google діяла навмисно і без згоди користувачів, порушуючи їх приватність. Google відкидає звинувачення, стверджуючи, що їхні інструменти конфіденційності дозволяють користувачам контролювати свою інформацію. Вирок суду не змінив політику компанії, тому суперечки продовжуються. Google також намагається скасувати вердикт суду та розглядати кожен випадок окремо.

  • Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки

    Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки

    Національний банк України відкоригував прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік до 1,9% замість попередніх 2,1%, але покращив прогноз інфляції на цей рік до 9,2% замість 9,7%. Голова НБУ Андрій Пишний пояснив, що економіка покаже зростання на 2,0% у 2026 році та на 2,8% у 2027 році. Також очікується сповільнення інфляції до 6,6% у 2026 році та до 5,0% у 2027 році. Пишний зазначив, що економіка зростає завдяки активізації жнив, стійкому споживчому попиту та поліпшенню ситуації в енергосекторі, але дефіцит енергії та робочої сили обмежує ділову активність. На наступні роки передбачається прискорення зростання економіки завдяки врожаям, інвестиціям та євроінтеграції. Голова НБУ наголосив, що монетарна політика спрямована на зниження інфляції до 5% та стабілізацію валютного ринку.

  • Китай призупинив закупівлі російської нафти після санкцій США – ЗМІ

    Китай призупинив закупівлі російської нафти після санкцій США – ЗМІ

    Китайські державні нафтові компанії призупинили закупівлю російської нафти через море після введення санкцій США проти Роснєфті та Лукойла. Ця призупинка співпала з рішенням індійських нафтових заводів скоротити закупівлі російської нафти. Це може призвести до фінансових труднощів для Росії, оскільки два найбільших покупці нафти зменшують свої обсяги. Китайські компанії PetroChina, Sinopec, CNOOC та Zhenhua Oil вирішили утриматися від закупівлі російської нафти, яка транспортується морем. Наразі Китай імпортує приблизно 1,4 мільйона барелів нафти на день. Крім того, торговий підрозділ Sinopec також призупинив закупівлю російської нафти. США та Євросоюз ввели санкції проти російських нафтових компаній, що призвело до таких рішень з боку китайських та індійських компаній.

  • Курс долара підскочив до максимуму з початку року

    Курс долара підскочив до максимуму з початку року

    Національний банк України підняв курс долара відносно гривні до максимуму з кінця січня цього року. Офіційний курс долара на завтра буде 41,897 гривень за 1 долар, що є найвищим показником з початку року. Курс євро також зріс і становитиме 48,5502 гривень за 1 євро. На міжбанку долар подорожчав до 41,90-41,93 гривень за долар, а в обмінниках його ціна досягла 42,10 гривень. Нацбанк пояснив, що коливання курсу гривні зумовлені ринковими та сезонними факторами, а ситуація під контролем.

  • У Нацбанку пояснили, чому дешевшає гривня

    У Нацбанку пояснили, чому дешевшає гривня

    Заступник голови Національного банку України, Юрій Гелетій, повідомив, що банк контролює ситуацію на валютному ринку. Він пояснив, що коливання курсу гривні є результатом ринкових і сезонних факторів. З початку місяця гривня зазнала невеликої девальвації на 1,5%, але в цілому за рік відбулася ревальвація на 0,65%. Гелетій підкреслив, що ситуація на ринку під контролем. Він також зазначив, що зросла потреба валюти, але НБУ продовжуватиме здійснювати політику керованої гнучкості курсу для досягнення цілі зниження інфляції до 5%.

    Перший заступник голови НБУ, Сергій Ніколайчук, відзначив, що коливання гривні відбуваються у взаємодії зі світовими тенденціями, зокрема, послабленням долара США відносно євро. Він зазначив, що все більше зовнішньоторговельних операцій України проводяться у євро, що впливає на валютний ринок країни.

    ЗМІ раніше повідомили, що МВФ тисне на Україну з вимогою девальвувати гривню, що може призвести до зростання доходів бюджету. Однак джерела стверджують, що очікувані переваги від девальвації є обмеженими.

  • Ціни на нафту підскочили через санкції проти Росії

    Ціни на нафту підскочили через санкції проти Росії

    Світові ціни на нафту різко підскочили після введення нових санкцій США проти російських компаній Роснєфть та Лукойл. Це призвело до зростання вартості нафтових ф’ючерсів на біржах: ціна на нафту марки Brent на лондонській біржі зросла на 5,4%, а на американську нафту марки WTI піднялася на 5,7%. Зазначено, що санкції можуть змусити нафтопереробні заводи в Китаї та Індії шукати інших постачальників, оскільки російське нафтове сиро може бути виключене із західної банківської системи. Індія, що є одним з найбільших покупців російської нафти, може скоротити імпорт через санкції. Проте деякі експерти сумніваються, чи ці санкції суттєво змінять ситуацію на ринку нафти, оскільки попередні санкції проти Росії майже не вплинули на виробництво та доходи від нафти в країні.