Категорія: Новини бізнесу

Трамп обвалив долар до значень 2022 року

Долар впав до трирічного мінімуму до світових валют на тлі повідомлень про можливе призначення президентом США Дональдом Трампом нового голови Федеральної резервної системи. Про це пише Reuters у четвер, 26 червня. За інформацією ЗМІ, американський лідер планує оголосити про заміну голови ФРС Джерома Пауелла до вересня або жовтня. Термін Пауелла закінчується в травні 2026 року.

Це призвело до падіння долара більш ніж на 10% за рік. Якщо так триватиме найближчими днями, це буде найбільше падіння долара за першу половину року з початку 1970-х років – епохи валют, що вільно плавають. Індекс долара, який вимірює курс американської валюти щодо шести інших валют, зараз перебуває на найнижчому рівні з березня 2022 року після свого падіння цього року. Євро підскочив на 0,6% до 1,173 долара, найсильнішого значення з 2021 року.

Що стосується сировинних товарів, ціни на нафту зросли після різкого падіння, яке відбулося після досягнутого за посередництва Трампа припинення вогню на початку цього тижня між Ізраїлем та Іраном. Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 0,37% до 67,9 доларів за барель. Нагадаємо, Трамп неодноразово критикував Пауелла за відмову від зниження процентних ставок і натякав на його звільнення чи швидку заміну, що підриває довіру до американських активів та незалежності ФРС.

26.06.2025
Українські морпорти обробили 40 млн тонн вантажів з початку року

У першому півріччі 2025 року морські порти України обробили близько 40 мільйонів тонн вантажів. Про це заступник міністра розвитку громад і територій Андрій Кашуба розповів в інтерв’ю Укрінформу.
З усього обробленого вантажу зокрема 20,3 млн т – це зернові, 9,3 млн т – руди та 2,1 млн т – чорні метали.
Кашуба визнав, що обсяги вантажообігу скорочуються. Водночас він наголосив, що відкриті порти працюють стабільно попри постійні обстріли та складну безпекову ситуацію.
“Так, дійсно, зараз спостерігається певне падіння обсягів, але ті порти, які відкриті, працюють стабільно, незважаючи на постійні обстріли та складну ситуацію з безпекою”, – зазначив посадовець.
Основною причиною зменшення обсягів експорту стало скорочення врожаю та посівних площ через бойові дії та тимчасову окупацію.
“Аграрні вантажі становлять левову частку результатів переробки в портах. За даними Української зернової асоціації, вже у 2024 році врожай зернових та олійних культур в Україні становив на 9,5% менше, ніж у 2023 році, – 75 млн тонн. Дані Держмитслужби за І квартал 2025 року вже засвідчили загальне скорочення експорту товарів майже на 7%”, – пояснив Кашуба.
І додав, що нині з 18 морських портів, котрі діяли до повномасштабного вторгнення, функціонують лише десять. Це переважно порти Великої Одеси й Дунайського регіону: Південний, Одеса, Чорноморськ, Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.
“Морські порти Миколаїв, Ольвія та Білгород-Дністровський з безпекових міркувань, на жаль, не можуть здійснювати повноцінну діяльність (суднозахід до цих портів сьогодні заборонений). Ці порти можуть працювати з суходолу. Закритим також залишається морський порт Херсон”, – розповів Кашуба.

26.06.2025
Долар впав в обмінниках, євро – стабілізувався

Курс гривні знову зміцнився відносно долара в обмінних пунктах і стабілізувався щодо євро, яке перебуває на максимальних рівнях. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у четвер, 26 червня.
Так, середній курс продажу долара в Україні знизився ще на 15 копійок до 41,80 гривень, а курс євро залишився на рівні 48,90 гривень.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,30 гривень, а євро – по 47,90 гривень.
Зранку на міжбанку американська валюта подешевшала на 3 копійки і зараз перебуває на рівні 41,62-41,65 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні до рівня 41,662 гривень за 1 долар (-0,1304 грн). А курс євро війдійшов від історичного максимуму і становить 48,3238 гривень за 1 євро (-0,1846 грн).
Напередодні стало відомо, що у травні українці почали активніше купували валюту. А обсяг готівкової іноземної валюти, яку банки ввезли в країну, становив 778 млн доларів, що на 38% більше проти квітня.
Також повідомлялося, що за минулий тиждень чисті валютні інтервенції НБУ зросли на 23,7% – до 724,0 млн доларів. За максимальний показник за місяць.

26.06.2025
Державний борг України виріс на мільярд доларів

Протягом травня Україна наростила свій державний борг на мільярд доларів. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України в середу, 26 травня.

“Протягом травня 2025 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 34,88 млрд гривень і в доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг збільшився на 1,00 млрд доларів”, – йдеться в повідомленні.
Станом на 31 травня державний та гарантований державою борг України становив 180,97 млрд доларів. За даними відомства, державний та гарантований державою зовнішній борг складає 5 584,80 млрд гривень. Тобто – 74,31% загальної суми державного та гарантованого державою боргу. У перерахунку – це 134,48 млрд доларів. Державний та гарантований державою внутрішній борг на рівні 1 930,41 млрд гривень. Що відповідає 46,48 млрд доларів.

Також, за даними документа, станом на 31травня:

Державний борг України становив 7 239,17 млрд гривень, або 174,32 млрд доларів. Державний зовнішній борг становив 5 387,51 млрд гривень), або 129,73 млрд доларів. Державний внутрішній борг становив 1 851,66 млрд гривень, або 44,59 млрд доларів.

“Гарантований державою борг України становив 276,04 млрд гривень (3,67%), або 6,65 млрд доларів”, – інформує документ.
З чого складається гарантований державою борг України. Це зокрема:
гарантований державою зовнішній борг – 197,29 млрд гривень (2,63%), або 4,75 млрд доларів;
гарантований державою внутрішній борг – 78,75 млрд гривень (1,05%), або 1,90 млрд доларів.

Нагадаємо, за 2024 рік держборг України за рік зріс на 1,4 трлн гривень. При цьому зазначалось, що держборг України стає дешевшим та більш довгостроковим.

25.06.2025

Нардеп озвучив суми сплати податків аптек і виробників ліків

Аптечні мережі в Україні демонструють найнижче податкове навантаження серед усіх учасників фармацевтичного ринку – лише 0,22-0,25% податку на прибуток від загального доходу. Про це у середу, 25 червня, повідомив народний депутат та голова підкомітету з питань фармації у Комітеті Верховної Ради з питань здоров’я нації Сергій Кузьміних у Фейсбук.
Він отримав офіційну відповідь Державної податкової служби України на свій запит. І за даними відомства, за останні три роки виробники лікарських засобів сплачували 2-3% податку на прибуток, дистриб’ютори – близько 1-1,2%, а аптеки – удесятеро менше, всього 0,22-0,25%.
За оцінками Кузьміних, на тлі загального обсягу аптечних продажів, який у 2024 році перевищив 200 млрд грн, це означає мільярди гривень недонадходжень до бюджету.
“Вважаю, що така ситуація неприпустима. ДПС вже оголосила про комплексні перевірки фармринку. Чекаємо на реальні результати і системне донаповнення бюджету”, – зазначив Кузьміних. Фото: Сергій Кузьміних / Фейсбук Раніше експерти ринку вже звертали увагу на те, що аптечні мережі зростають попри загальний спад ринку в упаковках. На цьому тлі низьке податкове навантаження викликає запитання щодо прозорості галузі.

Долар і євро відійшли від рекордних значень

Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара і євро після тривалого зниження. Про це свідчать дані на сайті регулятора у середу, 25 червня.
Так, офіційний курс долара на завтра встановлено на рівні 41,662 гривень за 1 долар (-0,1304 грн). А курс євро становитиме 48,3238 гривень за 1 євро (-0,1846 грн).
Сьогодні на міжбанку американська валюта знизилась на 10 копійок до 41,65-41,68 грн/долар купівля-продаж.
В обмінниках курс долара впав на 15 копійок до 41,85 гривень, а євро знизився на 10 копійок – 48,75 гривень.
Раніше у середу стало відомо, що у травні українці почали активніше купували валюту. А обсяг готівкової іноземної валюти, яку банки ввезли в країну, становив 778 млн доларів, що на 38% більше проти квітня.
Також повідомлялося, що за минулий тиждень чисті валютні інтервенції НБУ зросли на 23,7% – до 724,0 млн доларів. За максимальний показник за місяць.

Китай у 13 разів збільшив постачання картоплі до РФ

У січні-травні 2025 року Китай експортував до Росії картоплі на 36,8 млн доларів. Це майже у 13 разів більше проти аналогічного періоду 2024 року, коли обсяг постачань становив 2,9 млн доларів. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
Так, у травні постачання сягнули 14,6 млн доларів, що значно більше, ніж 1,9 млн доларів у травні торік, і перевищили квітневий показник в 11,2 млн доларів.
За результатами п’яти місяців Росія піднялася з шостого на друге місце серед найбільших імпортерів китайської картоплі, поступившись лише Киргизстану (94 млн доларів).
Зростання імпорту в РФ зумовлене різким скороченням власного виробництва картоплі. У 2024 році урожай знизився майже на 12% – з 20,2 млн тонн до 17,83 млн тонн. Зокрема, в агропідприємствах виробництво скоротилося з 5,23 млн до 4,35 млн тонн, тоді як у фермерів – з 3,4 млн до 2,95 млн тонн.
На тлі дефіциту ціни на картоплю в РФ стрімко зросли – за даними Росстату, з початку року продукт подорожчав майже у 1,6 раза, очоливши зростання на ринку плодоовочевої продукції.

Уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд

Кабінет міністрів пропонує Верховній Раді збільшити видатки державного бюджету 2025 року на 449 млрд грн, з них 412 млрд грн на безпеку і оборону. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду у середу, 25 червня.
За його словами, за перші п’ять місяців цього року Кабмін виділив на оборону та безпеку майже 1 трлн грн. Це 2/3 від усього, що ми витрачаємо з державного бюджету. Якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року, то ми виділили на армію та безпеку на 34% більше коштів. А ьогодні уряд приймає законопроєкт щодо змін до Державного бюджету на 2025 рік.
“Ми пропонуємо збільшити фінансування Сил безпеки та оборони України цього року на 412 млрд грн. З них майже 311 млрд грн передбачено на Міністерство оборони. Пропонуємо більше 100 млрд грн спрямувати на посилення спроможностей Мінстратегпрому, Нацгвардії, Прикордонної служби, СБУ, Головного управління розвідки”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у середу.
За його словами, ще 6,3 млрд грн планується направити Мінцифри для розвитку оборонних інновацій.
Крім того, 6,1 млрд грн передбачено для Міністерства освіти і науки, аби з 1 вересня діти 5-11 класів у прифронтових регіонах могли отримувати безкоштовні обіди у своїх школах.
Серед іншого, ще 3,1 млрд грн пропонуєтсья виділити Міністерству охорони здоров’я для закупівлі ліків, зокрема для лікування громадян з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією.
“Джерела покриття цих видатків – це збільшення доходів бюджету і збільшення внутрішніх запозичень. Ми чітко розуміємо, як профінансуємо абсолютно всі видатки цього року. Ведеться постійна робота з партнерами та з міжнародними фінансовими організаціями, щоб Україна мала необхідні ресурси для захисту і відновлення”, – заявив Шмигаль.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.

Українці почали активніше купували валюту у травні

У травні 2025 року українські банки ввезли до країни 778 млн доларів готівкової іноземної валюти – на 38% більше, ніж у квітні (564 млн доларів). Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.
Із загальної суми:

ЄС пом’якшив правила заповнення газосховищ

Рада Європейського Союзу та Європейський парламент досягли попередньої угоди щодо продовження ще на два роки чинних зобов’язань держав-членів ЄС із накопичення газу перед опалювальним сезоном. Про це поінформувала пресслужба Єврокомісії напередодні, 24 червня.
Зміни до регламенту про зберігання газу спрямовані на зменшення залежності ЄС від нестабільних цін і зовнішніх енергетичних загроз, спричинених агресією Росії проти України.
Міністерка промисловості Польщі Мажена Чарнецька назвала домовленість “стратегічною перемогою”.
“Сьогоднішня угода є стратегічною перемогою для нашого енергетичного суверенітету та європейської стійкості до маніпуляцій на газовому ринку. Забезпечуючи достатні запаси газу перед зимою, ми не лише захищаємо наших громадян і бізнес від цінових шоків та перебоїв із постачанням, але й надсилаємо чіткий сигнал, що ми не дозволимо тримати себе в заручниках зовнішнього енергетичного тиску”, – наголосила вона.
Згідно з домовленістю, обов’язкова ціль у 90% заповнення сховищ зберігається, однак тепер її можна досягти у гнучкіший спосіб – у період з 1 жовтня до 1 грудня, а не лише до 1 листопада.
Крім того, проміжні цілі заповнення сховищ носитимуть рекомендаційний характер, що дозволить учасникам ринку закуповувати газ у найвигідніші періоди протягом року.
Це рішення дозволить державам-членам ЄС швидше реагувати на мінливі ринкові умови, забезпечуючи стабільність внутрішнього ринку та енергетичну безпеку напередодні кожного зимового періоду.