Nvidia оприлюднила звіт за минулий фінансовий квартал і підтвердила збереження надвисокого попиту на компоненти для інфраструктури штучного інтелекту. Виручка компанії досягла рекордних $57 млрд, що на 62% більше, ніж роком раніше, і на 22% (понад $10 млрд) більше порівняно з попереднім кварталом.
Фінансова директорка Nvidia Колетт Кресс заявила, що компанія очікує отримати близько $500 млрд від продажу прискорювачів Blackwell та Rubin у період з початку 2024 року до кінця 2026-го. За її словами, попит на ШІ-обчислення значно перевищує прогнози, а прискорювачі поколінь Ampere, Hopper і Blackwell, які вже працюють у великих хмарних системах, постійно перебувають під повним навантаженням. Фото: Nvidia Основним драйвером зростання став серверний сегмент. За квартал його виручка підскочила на 66% та сягнула $51,2 млрд – абсолютного рекорду. Сегмент мережевих рішень зріс на 162% до $8,2 млрд, що дозволяє Nvidia вважати цей напрям одним із найбільших у світі. У лінійці Blackwell відбулася зміна лідерів: новіші прискорювачі GB300 вже формують близько двох третин усього доходу від серії. Попри загострення торговельних відносин між США та Китаєм, компанія змогла отримати $50 млн від продажів H20 на китайському ринку, хоча, за словами керівництва, цей внесок не був значним для квартальних результатів.
Ігровий підрозділ приніс $4,3 млрд – на 30% більше в річному вимірі, але становить лише 7,5% від загальної виручки Nvidia. У порівнянні з попереднім кварталом показник знизився на 1%, оскільки компанія приводила складські запаси до норми перед сезоном великих розпродажів. Зростання в річному розрізі пояснюється популярністю архітектури Blackwell.
У професійному сегменті візуалізації також продовжилося зростання: виручка збільшилася на 56% до $760 млн, чому сприяли й системи DGX Spark. Автомобільний напрямок додав 32% у річному вимірі й досяг $592 млн. OEM-та інші рішення принесли $174 млн, що на 79% більше, ніж торік.
Загалом обчислювальні та мережеві продукти забезпечили Nvidia $50,9 млрд виручки – на 64% більше, ніж роком раніше. Графічні рішення принесли $6,1 млрд, що також означає значне річне зростання – 51%. Керівництво Nvidia оцінює потенційний світовий обсяг витрат на створення ШІ-інфраструктури у $3-4 трлн на рік.
Компанія також підтвердила, що прискорювачі нового покоління Rubin з’являться у другій половині 2026 року. Платформа Vera Rubin, що поєднує сім чипів, за словами Nvidia, забезпечить кратне збільшення продуктивності порівняно з Blackwell.
У поточному кварталі Nvidia очікує виручку близько $65 млрд -чергове квартальне зростання приблизно на 14%. Маржинальність має зрости з 73,4% до близько 74,8%. Наступного року витрати компанії збільшаться, але Nvidia планує утримувати норму прибутку в діапазоні 74-76%. Значущого доходу від Китаю в цьому кварталі компанія не прогнозує.
Категорія: Новини бізнесу
-
Nvidia наростила квартальну виручку до рекордних $57 млрд
-
Кіпр планує експортувати газ в Європу з 2027 року
Кіпр зможе розпочати постачання газу на європейські ринки вже у 2027 році, оскільки Європа шукає нові способи позбутися залежності від російських енергоносіїв. Про це пише AP у четвер, 20 листопада.
За словами президента Кіпру Нікоса Христодулідеса, частина з приблизно 20 трильйонів кубічних футів природного газу, відкритого у водах біля Кіпру, може надійти на європейські ринки вже у 2027 році. Перші обсяги експорту планується отримати з родовища Cronos, яке розробляє консорціум італійської компанії Eni та французької TotalEnergies.
Остаточне рішення про запуск проєкту консорціум ухвалять наступного року, тоді як газ з Cronos потенційно буде доставлений на завод у єгипетському порту Дамієтта для зрідження та транспортування до Європи кораблями.
Міністр енергетики Кіпру Джордж Пананастасіу зазначив, що газ з родовища Cronos зможе швидко надійти на ринок, оскільки його можна підключити до існуючої інфраструктури, яка транспортує газ з великого родовища Зор в Єгипті за 80 км. За його словами, кінцева дата поставок у 2027 році є оптимістичною, але реальною.
Кіпр також веде переговори з Ліваном щодо розмежування виключних економічних зон, що дозволить відкривати нові ділянки для розвідки та видобутку газу. Зацікавленість у ліцензіях на нові блоки у водах Кіпру виявили енергетичні гіганти, серед яких ExxonMobil і QatarEnergy, які вже відкрили родовища Glaucus і Pegasus.
Нагадаємо, посли країн ЄС погодили продовження реалізації плану блоку, котрий передбачає повну відмову від імпорту російської нафти та газу до 2028 року.
Тим часом США готові оперативно замінити весь російський газ, а також нафту, які надходять у Європу, своїми власними енергоресурсам.
Газ в ЄC здешевшав до тримісячного мінімуму -
Надходження військового збору зросли вчетверо за рік
За десять місяців 2025 року українські платники перерахували до держбюджету 131,7 млрд грн військового збору – майже вчетверо більше, ніж торік. Про це повідомляє Державна податкова служба.
Так, проти аналогічного періоду минулого року (36,6 млрд грн), обсяг надходжень зріс майже в чотири рази, або на 95,1 млрд грн.
Найбільші суми сплачено платниками:- м. Києва – 42,4 млрд грн;
- Дніпропетровської області – 14,8 млрд грн;
- Львівської області – 10,2 млрд грн;
- Харківської області – 8,3 млрд грн.
Втім. у податковій відзнчили зростання надходжень у всіх регіонах країни. І зауважили, що це свідчить про високу податкову свідомість громадян та бізнесу, а також активну підтримку обороноздатності держави в умовах війни.
Суттєве збільшення надходжень зумовлене кількома факторами:
1. Підвищенням ставки військового збору до 5 % – відповідно до законодавчих змін, які набули чинності з 1 грудня 2024 року.
2. Зростанням фонду оплати праці та офіційного працевлаштування громадян.
3. Підвищенням рівня податкової дисципліни, зокрема серед підприємців та самозайнятих осіб.
У пресслужбі нагадали, що військовий збір сплачують усі категорії платників податків, зокрема фізичні особи, підприємці та роботодавці. -
У Метінвесті розповіли, чому український бізнес повертається з Європи
Український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність вища. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час GET Business Festival 2025 під егідою видання Delo у Києві, повідомила пресслужба компанії у четвер, 20 листопада.
За його словами, євроінтеграція відкриває для України не лише можливості, але і ризики.
“Європа не чекає нас з відкритими обіймами. Українська сталь, аграрка, логістика – все це конкуренція для європейських виробників”, – заявив він і назвав особливою загрозою впровадження Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який фактично може стати податком на український експорт.
Водночас Водовіз наголосив, що реальні можливості для бізнесу полягають у доступі до західного фінансування та створенні великих структурних проєктів, які стимулюватимуть економіку.
“Поки що з 8 млрд євро Ukraine Facility реально розподілено лише близько 100 млн євро. Це крапля в морі”, – зауважив він.
Також Водовіз повідомив, що український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність значно вища: “Вітряк у Європі приносить 5-7% рентабельності. А в Україні – 20-25%”.
Саме тому, на його переконання, для економічного прориву Україні потрібні масштабні проєкти, подібні до тих, що реалізують сусіди: “У Польщі будують аеропорт, який додає 3% до ВВП. У Румунії – модернізують порти, що дає плюс 2%. Україні бракує саме таких драйверів зростання”.
Водовіз запевнив, що Метінвест залишається орієнтованим на Україну: компанія переорієнтувала логістику з морських маршрутів на залізницю, розвиває партнерства в Європі та підтримує ЗСУ, на що вже спрямувала понад $400 млн.
“Ми маємо доводити, що український бізнес здатен не лише вистояти, а й рухати країну вперед”, – резюмував представник Метінвесту.
Як відомо, компанія Метінвест Ріната Ахметова увійшла до першої десятки рейтингу найбільших приватних платників податків України. Від початку війни вона перерахувала до бюджетів усіх рівнів вже понад 70 млрд гривень.
Також Метінвест входить до рейтингу найбільших інвесторів України: щороку компанія вкладає 12 млрд гривень в інвестиційні проекти. Крім того, від початку повномасштабного вторгнення компанія надала Україні 9,7 млрд гривень допомоги, з яких 5,2 млрд грн – на підтримку ЗСУ в межах ініціативи Сталевий фронт. -
Росія вперше почала розпродавати свій золотий запас
Банк Росії вперше розпочав реальні продажі фізичного золота з резервів у рамках операцій мінфіну РФ з фінансування державного бюджету. Про це повідомила прес-служба регулятора російському пропагандистському інформагентству Интерфакс.
Мова про продаж золота ФНБ, які мінфін здійснював останніми роками. Донедавна ці операції були віртуальними: уряд продавав дорогоцінний метал не на ринку, а Центробанку, де-факто перекладаючи золотий запас “з кишені в кишеню”. В результаті зливки залишалися у складі золотих резервів країни, які перевищують 2,3 тисячі тонн і є п’ятими за розміром у світі.
Тепер ситуація змінилася: ЦБ почав проводити реальні операції з продажу фізичного золота, як це вже робиться з китайськими юанями з ФНБ.
Перед початком війни у ФНБ було накопичено 405,7 тонн золота. З того часу Мінфін розпродав для латання бюджетних дірок 57% цього запасу, або 232,6 тонн.
В результаті на 1 листопада 2025 року обсяг золота у фонді опустився до 173,1 тонни. Загальний обсяг ліквідних активів у ФНБ, до яких крім золота відносяться китайські юані, скоротився на 55% — зі $113,5 млрд до $51,6 млрд. По відношенню до ВВП невитрачені запаси фонду 7,3% ВВП перед початком війни.
За допомогою операцій “дзеркалювання”, які тепер проводяться і із золотом, ЦБ заливає в ринок валюту, щоб контролювати курс рубля, зазначають аналітики.
Обсяг таких операцій, які раніше проводилися з китайськими юанями, цього року становитиме близько $30 млрд, а наступного — близько $15 млрд, оцінюють економісти.
“Використання золота знижує навантаження на ринок юаня, розподіляє тиск по різних сегментах і зберігає диверсифікацію резервів”, – пос=яснюють своєю чергою аналітики.
Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
Центробанк РФ спрогнозував падіння економіки -
Суд зобов’язав Meta виплатити понад $550 млн за недобросовісну конкуренцію
Іспанський суд 20 листопада зобов’язав власника Facebook, компанію Meta (META.O), виплатити 479 мільйонів євро (552 мільйони доларів) іспанським цифровим медіа-каналам за недобросовісну конкуренцію та порушення правил ЄС щодо захисту даних. ПРО це повідомляє Reuters.
Комерційний суд Мадрида заявив, що компенсація, яка має бути виплачена 87 видавцям цифрової преси та новинним агентствам, пов’язана з використанням Meta персональних даних для поведінкової реклами у Facebook та Instagram.
Зазначається, що американський технологічний гігант отримав “значну конкурентну перевагу” на ринку онлайн-реклами Іспанії шляхом незаконної обробки даних користувачів.
Суд заявив, що Meta порушила Загальний регламент ЄС про захист даних, а отже, також порушила антимонопольне законодавство Іспанії.
Як повідомляється, скарга, подана іспанськими ЗМІ, стосувалася зміни правової основи обробки персональних даних компанією Meta після набрання чинності GDPR у травні 2018 року.Для виправдання поведінкової реклами Meta перейшла від згоди користувача до “необхідності для виконання договору”. Пізніше регулятори визнали цю підставу неадекватною. -
АЕС України знизили потужність через атаку Росії
Усі три підконтрольні Україні атомні електростанції були вимушені зменшити свою потужність 19 листопада, бо росіяни атакували енергетичні обʼєкти поблизу цих АЕС. Про це йдеться у звіті МАГАТЕ, оприлюдненому напередодні.
Агентство нагадує, що Хмельницька та Рівненська АЕС вже знизили виробництво електроенергії внаслідок військових дій на початку цього місяця.
“Сьогодні (19 листопада – ред.) обидві станції ще більше знизили виробництво після того, як кожна з них втратила підключення до однієї зі своїх високовольтних ліній електропередач. Команди МАГАТЕ, що базувалися на цих двох об’єктах, також були змушені шукати укриття під час ранкової тривоги через повітряну тривогу”, – йдеться у повідомленні.
Південноукраїнська АЕС також втратила зв’язок з високовольтною лінією електропередачі. Електростанція повідомила про виявлення 11 дронів протягом ночі за кілометр від об’єкта.
Загалом, за даними МАГАТЕ, “чотири з дев’яти реакторів знизили потужність після атак, які ще більше дестабілізували енергосистему”. -
Звільнено керівництво Українського дунайського пароплавства та АМПУ
Міністерство розвитку громад та територій розпочало оновлення системи управління ключових держпідприємств морського та внутрішнього водного транспорту. Про це відомство повідомило у четвер, 20 листопада.
“Першими кроками стали звільнення керівництва Українського Дунайського пароплавства (УДП) та Адміністрації морських портів України (АМПУ)”, – йдеться в повідомленні.
Вказано, що відставку керівника УДП вже підтримала нещодавно сформована наглядова рада. Міністерство зараз відкриває прозорий конкурс на цю посаду, та паралельно ініціює створення наглядової ради в АМПУ.
Наголошується, що далі такі заходи впроваджуватимуться також у сфері залізничних та транспортних перевезень, авіації.
Раніше стало відомо, що уряд затвердив план щодо перезавантаження енергосектору України. Першочерговим завданням стане затвердження нової наглядової ради Енергоатому.
Як відомо, такі дії пов’язані з операцією Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах. -
Долар дорожчає в обмінниках, євро – дешевшає
Курс гривні трохи знизився відносно долара, але зміцнився щодо євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у четвер, 20 листопада.
Так, середній курс продажу долара зріс на 1 копійку і тепер становить 42,32 гривні. Курс євро впав на 12 копійок – до 49,03 гривні.
Сьогодні в обмінниках долар купують у середньому по 41,79 гривні, а євро – по 48,40 гривні.
На міжбанку американська валюта піднялась на 3 копійки і перебуває на рівні 42,11-42,14 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк підвищив курс долара на четвер менше ніж на 1 копійку – до 42,0948 гривень. Офіційний курс євро впав на 6 копійой – 48,7374 гривні. -
Україна запропонувала ОАЕ створити спільні агрохаби
Під час конференції Food from Ukraine заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький обговорив із заступником міністра закордонних справ Об’єднаних Арабських Еміратів Султаном Аль Шамсі створення агрохабів в ОАЕ. Про це 20 листопада повідомляє Мініекономіки.
Передбачається, що ці хаби прийматимуть українську продукцію для подальшого пакування та розподілу до країн, які потребують допомоги. Зокрема до Гази, Судану, Кенії, Сомалі та інших регіонів. Це дозволить оптимізувати логістику та підвищити ефективність доставки продовольства тим, хто його найбільше потребує.
“Україна вже давно відіграє ключову роль у світовій продовольчій безпеці та є надійним партнером для країн Глобального Півдня. Попри війну та спроби Росії перешкоджати нашому експорту, з 2022 року ми поставили до Азії, Африки та Латинської Америки понад 40% українського зернового експорту. Ми не просто доставляємо продовольство, а пропонуємо технології, досвід та моделі виробництва, які забезпечують довгострокову продовольчу стабільність. Це формує рівноправні партнерства, що зміцнюють стійкість економік усіх країн-учасниць”, – зазначив Тарас Висоцький.