Реальний Київ

Категорія: Новини бізнесу

  • Запорізька АЕС знову опинилася знову на межі блекауту

    Запорізька АЕС знову опинилася знову на межі блекауту

    Вночі 3 грудня окупована росіянами Запорізька атомна електростанція втратила живлення з однією з високовольтних ліній. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики України.

    “Вночі внаслідок бойових дій тимчасово окупована Запорізька атомна електростанція втратила живлення з однією з високовольтних ліній”, – йдеться в повідомленні.

    У Міненерго нагадали, що за час повномасштабної війни російські обстріли неодноразово призводили до пошкоджень ліній живлення ЗАЕС та спричиняли 12 блекаутів на станції. Останній такий випадок стався менше ніж місяць тому.

    Крім того, Росія навмисно виводить з ладу енергетичну інфраструктуру на окупованій території та тестує підключення Запорізької АЕС до власної енергосистеми в умовах бойових дій та окупації.

  • Золото та срібло розпочали рік зі зростання

    Золото та срібло розпочали рік зі зростання

    Дорогоцінні метали почали 2026 рік зі зростання на тлі очікувань щодо зниження відсоткових ставок у США та збереження глобальних ризиків. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 2 січня.

    Так, спотова ціна золота зросла на 1,7% – до 4 387,58 долара за унцію, після зниження наприкінці 2025 року. Ф’ючерси на золото у США з постачанням у лютому додали 1,3% і торгувалися на рівні 4 399,20 долара за унцію.

    Аналітики пов’язують зростання з геополітичною напруженістю та очікуваннями щонайменше двох знижень ставки Федеральною резервною системою цього року. Інвестори традиційно активніше купують дорогоцінні метали в умовах низьких відсоткових ставок.
    Водночас у короткостроковій перспективі ціни можуть опинитися під тиском через масштабне перебалансування портфельних індексів. З огляду на зростання вартості металів, їхня частка в індексах могла перевищити заплановані рівні, що стимулює пасивні фонди до продажу частини контрактів, повідомляє Blommberg.

    У 2025 році золото подорожчало на 64%, показавши найбільше річне зростання з 1979 року, на тлі зниження ставок ФРС, геополітичних ризиків, активних закупівель центробанків і зростання ETF.

    Своєю чергою, срібло подорожчало на 3,4% – до 73,71 долара за унцію, платина зросла на 3,3% – до 2 121,38 долара, паладій додав 1,9% і торгувався на рівні 1 636,19 долара за унцію.

    Срібло та платина за результатами 2025 року показали рекордне зростання. Срібло подорожчало на 147% завдяки дефіциту пропозиції, низьким запасам і зростанню промислового та інвестиційного попиту.

    Нагадаємо, 22 жовтня ціни на золото та срібло зазнали найбільшого падіння за минулі роки після рекордного зростання.
    Срібло і золото завершують рік із рекордним зростанням

  • Найбільший НПЗ Індії відновив імпорт нафти з Росії – ЗМІ

    Найбільший НПЗ Індії відновив імпорт нафти з Росії – ЗМІ

    Танкери, завантажені майже 2,2 млн барелів російської нафти Urals, вже тепер прямують до найбільшого нафтопереробного заводу Індії Reliance. Про це повідомляє Bloomberg.
    Індійська компанія Reliance Industries Ltd. відновила закупівлі російської нафти після того, як президент США Дональд Трамп ввів санкції проти найбільших нафтових компаній Росії
    Судна, завантажені майже 2,2 млн барелів нафти Urals, нині прямують до величезного комплексу Джамнагар і, за даними аналітичної компанії Kpler, мають доставити свої вантажі на початку цього місяця.
    Російська сира нафта буде перероблена на паливо для внутрішнього використання, а не для експорту.
    Reliance припинила закупівлі російської нафти після того, як США внесли до чорного списку Роснефть та Лукойл, але почала закуповувати в інших постачальників.
    Раніше Роснефть була найбільшим постачальником російської нафти для індійського нафтопереробного заводу, що було підкріплено строковою угодою про постачання 500 тисяч барелів на день.

  • Ціни на нафту почали зростати після рекордного падіння – ЗМІ

    Ціни на нафту почали зростати після рекордного падіння – ЗМІ

    Ціни на нафту в другий день 2026 року почали дещо зростати після того, як протягом останніх місяців 2025 року пережили найсильніше падіння за останнє п’ятиріччя. Показали зростання як Brent, так і американська WTI. Про це написало видання Reuters.
    Станом на ранок 2 січня Brent зросла до 61,20 долара за барель. Американська марка West Texas Intermediate (WTI) зросла до 57,76 долара за барель. Зростання відбулося на тлі масштабного падіння цін, якого не бачили з 2020 року.
    Протягом 2025 року Brent та WTI впали майже на 20%. Ціни пішли вниз на тлі митних війн президента США Дональда Трампа, геополітичних ризиків та надлишку пропозиції на нафтовому ринку. Проте нинішнє зростання, можливо, нарешті припинить трирічне поступове падіння цін на Brent та WTI.
    Стриманий рух цін на нафту вгору відображає коливання між короткостроковими геополітичними ризиками та довгостроковими фундаментальними ринковими показниками. Серед факторів впливу – зустріч нафтовидобувного картелю країн ОПЕК+, яка відбудеться 4 січня.
    Трейдери чекають, що на засіданні ОПЕК+ буде прийнято рішення призупинити зростання нафтового видобутку. Потенційно це допоможе збалансувати постачання на ринок.
    Другим одним фактором стане Китай, який продовжуватиме нарощувати запаси сирої нафти в першому півріччі. Це забезпечить нижній поріг цін на нафту.
    Водночас у США зафіксовано рекордне зростання нафтовидобутку, але разом із тим – падіння запасів сирої нафти, що теж може вплинути на ціни.

  • США дозволили сербській NIS відновити роботу єдиного НПЗ

    США дозволили сербській NIS відновити роботу єдиного НПЗ

    Сполучені Штати надали дозвіл сербській нафтопереробній компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, відновити виробництво після 36-денної паузи. Про це заявила міністерка енергетики країни Дубравка Джедович Ханданович, інформує Reuters.

    За її словами, Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) видало компанії ліцензію на роботу до 23 січня. Це дозволяє відновити роботу нафтопереробного заводу в Панчево, котрий простоював понад місяць.

    Санкції проти NIS OFAC запровадило у жовтні в межах ширших заходів проти енергетичного сектору Росії. Внаслідок обмежень було припинено постачання нафти трубопроводом хорватської компанії JANAF, що призвело до зупинки виробництва.

    У середу ввечері JANAF також повідомила, що отримала ліцензію, яка дозволяє їй до 23 січня здійснювати діяльність, необхідну для транспортування нафти для NIS.

    Минулого тижня OFAC надало NIS час до 24 березня для переговорів щодо продажу частки російських власників. Газпром володіє 11,3% акцій компанії, ще 44,9% належать його підсанкційному підрозділу Газпром нафті. Частка уряду Сербії становить 29,9%, тоді як решта акцій належить дрібним акціонерам і працівникам.

    Президент Сербії Александар Вучич раніше заявляв, що Газпром веде переговори з угорською компанією MOL щодо можливого продажу контрольного пакета акцій NIS.
    Як ми вже писали раніше, єдиний нафтопереробний завод NIS у Сербії зупинив роботу через відсутність сировини.
    Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ

  • Обрано членів наглядової ради Енергоатому

    Обрано членів наглядової ради Енергоатому

    Номінаційний комітет 31 грудня затвердив незалежних членів нової наглядової ради НАЕК Енергоатом. Відбір провели одностайно. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
    Так, незалежними членами наглядової ради будуть:
    Руміна Велші – міжнародна експертка з ядерної безпеки та регуляторного нагляду. Понад 40 років у галузі. Очолювала ядерний регулятор Канади, Комісію стандартів безпеки МАГАТЕ та Асоціацію міжнародних ядерних регуляторів.
    Лаура Гарбенчуте-Бакієне – фахівчиня з фінансів, аудиту й управління ризиками в енергетиці та інфраструктурі. Понад 25 років досвіду. Керівні ролі у PwC (США, Україна, Литва), робота з аудитом і ризиками на стратегічних енергетичних об’єктах, зокрема Ігналінській АЕС.
    Патрік Фрагман – інженер і міжнародний управлінець у ядерній та енергетичній галузі. Понад 30 років досвіду. Колишній президент і CEO Westinghouse Electric Company.
    Бріс Буюон – юрист з енергетичного регулювання та корпоративного управління. Обіймав керівні посади в EDF International і EDF Energy, відповідав за юридичні, комплаєнс та регуляторні функції, працював у Державній раді Франції та Комісії з регулювання енергетики.
    За словами Свириденко, відбір трьох представників держави до наглядової ради буде завершено в першій половині січня.
    До складу комітету входять представники уряду та незалежні спостерігачі – ЄС, ЄБРР, IFC і бізнес-омбудсмен.
    Раніше планувалося, що Міністерство економіки у взаємодії з партнерами країн G7 протягом тижня подасть на затвердження уряду пропозиції щодо нового складу наглядової ради АТ НАЕК Енергоатом.
    Як повідомлялося, 10 листопада НАБУ та САП опублікували так звані “плівки Міндіча”, які свідчать про те, що в Енергоатомі працювала схема відкатів – від фірм-підрядників вимагали 10-15% від суми угоди. Незаконно отримані гроші легалізовували через так званий “бек-офіс” у центрі Києва, йдеться про 100 млн доларів. НАБУ встановило, що корупційною схемою керував співвласник 46-річний Міндіч. За версією слідчих, він розпоряджався фінансовими потоками, визначав суми виплат і впливав на керівників центральних органів влади для вирішення питань у власних інтересах, зокрема в енергетиці та обороні. Бізнесмен виїхав з України 10 листопада за кілька годин до обшуків НАБУ.

  • Disney оштрафували на $10 млн за порушення правил захисту даних дітей

    Disney оштрафували на $10 млн за порушення правил захисту даних дітей

    Компанія Disney виплатить 10 млн доларів штрафу у справі про порушення федерального законодавства США щодо захисту персональних даних дітей. Про це повідомляє Міністерство юстиції США.
    Зазначається, що Федеральний суд США схвалив мирову угоду у справі проти підрозділів Disney Worldwide Services та Disney Entertainment Operations. У позові стверджувалося, що компанія неправильно позначала деякі свої відео на YouTube, ставлячи їх до категорії “не для дітей”.
    Згідно з рішенням, Disney сплатить 10 млн дол. цивільних штрафів у рамках угоди щодо вирішення звинувачень Федеральної торгової комісії у порушенні компанією Disney Закону про захист конфіденційності дітей в Інтернеті та його імплементаційних правил (COPPA) у зв’язку з популярним відеоконтентом Disney на YouTube.
    Така політика дозволяла Disney та її партнерам показувати дитячій аудиторії таргетовану рекламу та збирати персональні дані дітей без повідомлення батьків і їхньої згоди. Такі дії порушують закон COPPA, що забороняє збір персональної інформації дітей до 13 років без дозволу батьків.
    Також суд заборонив Disney надалі порушувати вимоги COPPA на YouTube та зобов’язав компанію запровадити постійну програму перевірки контенту для дотримання правил захисту приватності дітей.

  • Уряд продовжив обмеження експорту лісу та металобрухту на 2026 рік

    Уряд продовжив обмеження експорту лісу та металобрухту на 2026 рік

    Уряд продовжив обмеження на експорт окремих видів сировини до кінця 2026 року. Мова про запровадження режиму ліцензування та квот на вивезення ресурсів, які є критично важливими для стабільної роботи економіки в умовах війни. Про це інформує у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства у середу, 31 грудня.
    Насамперед це стосується металобрухту, котрий потрібен українським металургійним і машинобудівним підприємствам для виробництва продукції для оборони, відбудови та внутрішнього ринку.
    Обмеження також діятимуть щодо експорту необробленої деревини. У відомстві пояснили, що через війну обсяги лісозаготівлі зменшилися, водночас дерево потрібне для опалення, відбудови житла, роботи деревообробних підприємств і забезпечення потреб Збройних Сил України. Тому пріоритет надається внутрішньому використанню цього ресурсу.
    Загалом рішення спрямоване на те, щоб зберегти стратегічні ресурси в країні, підтримати українське виробництво та зменшити залежність від імпорту. Це дає змогу стабільно працювати ключовим галузям економіки та забезпечувати потреби держави і громад у складний воєнний період.
    Як окремо зауважила глава уряду Юлія Свириденко, продовження обмежень експорту сировини підтримує українське виробництво, зменшує тиск на довкілля та зміцнює енергетичну безпеку громад.
    Суд повернув Міноборони 20 тисяч гектарів лісу

  • На Зимову підтримку подали заявки 18 млн українців

    На Зимову підтримку подали заявки 18 млн українців

    У межах програми Зимова підтримка заявки на допомогу подали рекордні 18 млн українців. Торік ця цифра становила 14,4 млн. Про це повідомляє Мінсоцполітики у середу, 31 грудня.
    Найбільша кількість заявок – 14,3 млн – оформлена онлайн через Дію, серед них 3,3 млн заявок на дітей, і всім допомога вже нарахована.
    Ще 1,9 млн заявок подали у відділеннях Укрпошти, з них 124 тис. на дітей – виплати за цими заявками тривають. Ті, хто подав заявку з 16 грудня, почнуть отримувати допомогу на початку січня 2026-го. Як тільки кошти будуть нараховані, надійде SMS-повідомлення. Майже 2 млн отримувачів пенсій та соціальних виплат через Укрпошту отримали Зимову тисячу на спеціальний рахунок разом із регулярними виплатами.
    Загалом Зимову тисячу можна витрачати на товари українського виробництва – зокрема продукти харчування (крім підакцизних), ліки та книги. Також можна сплачувати комунальні та поштові послуги або робити благодійні внески. Найчастіше українці використовують допомогу саме для сплати комунальних послуг, придбання ліків та продуктів харчування.
    Кошти, отримані на картку Національний кешбек через Дію, потрібно використати до 30 червня 2026 року. Додамо, з 15 листопада до 24 грудня уряд запустив можливість для кожного громадянина подати заявку в застосунку Дія або у відділенні Укрпошти на отримання допомоги в 1000 гривень у межах програми Зимова підтримка. Скористатися коштами можна до 30 червня 2026 року. Витратити допомогу можна буде на комунальні послуги, ліки, продукти українського виробництва, поштові послуги, книжки, благодійність і донати Силам оборони.
    Стартували перші виплати ₴6 500 Зимової підтримки

  • Срібло і золото завершують рік із рекордним зростанням

    Срібло і золото завершують рік із рекордним зростанням

    Ціни на дорогоцінні метали в середу знизилися, однак за результатами року сектор демонструє вражаюче зростання. Лідером стало срібло, котре подорожчало більш ніж на 140%, тоді як золото показало найкращий річний результат за понад 40 років. Про це повідомляє Reuters 31 грудня.

    Спотове золото подешевшало на 0,4% – до $4 329,12 за унцію, опустившись до мінімуму за понад два тижні. У п’ятницю ціна досягала рекордних $4 549,71. Ф’ючерси на золото у США з поставкою у лютому знизилися на 1% – до $4 340,90 за унцію.

    Загалом у 2025 році золото подорожчало більш ніж на 60% – це найбільше річне зростання з 1979 року. Цьому сприяли зокрема зниження процентних ставок, очікування подальшого монетарного пом’якшення у США, геополітичні конфлікти, активні закупівлі з боку центральних банків і зростання вкладень у біржові фонди.

    Тоді як спотове срібло втратило 5,6% і подешевшало до $72,20 за унцію після того, як у понеділок досягло історичного максимуму у $83,62. За результатами року срібло подорожчало більш ніж на 140%, показавши найкращий результат у своїй історії. Зростання підтримували статус критично важливого мінералу у США, обмежена пропозиція, низькі запаси та підвищений промисловий й інвестиційний попит.

    Платина подешевшала на 10% – до $1 979,14 за унцію після рекордного рівня $2 478,50, зафіксованого у понеділок. Водночас за рік метал подорожчав більш ніж на 110%, що стало найсильнішим зростанням в історії.

    Паладій знизився на 3,9% – до $1 547,81 за унцію і, за результатами року демонструє зростання більш ніж на 60% – найкращий результат за минулі 15 років.

    Нагадаємо, 22 жовтня ціни на золото та срібло зазнали найбільшого падіння за минулі роки після рекордного зростання. Росія “проїдає” стратегічні запаси золота