На засіданні уряду у середу, 27 серпня, дано старт виплатам за житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
“Запускаємо окремий інструмент для ВПО, чиї оселі залишилися на ТОТ. Людина зможе отримати житловий сертифікат (ваучер) до 2 млн грн на купівлю нової оселі або як перший внесок за іпотекою, чи оплати за іпотечними зобовʼязаннями”, – написав він, додавши, що на початку програми пріоритеом є виплати учасникам бойових дій та людям з інвалідністю внаслідок війни.
За словами Кулеби, наразі для перших виплат є підтвердження про фінаннування $180 млн від міжнародних партнерів.
“Це ресурс на приблизно 3700 родин. Паралельно формуємо додаткові фінансові інструменти, щоб збільшити кількість сертифікатів і охопити більше сімей. Програма запрацює через 2 місяці, адже зараз допрацьовуємо технічні моменти. Подати заявку на допомогу можна буде через застосунок Дія, пізніше – через ЦНАПи та нотаріусів. Перевірка здійснюватиметься автоматично через державні реєстри. Строк розгляду заяви – не більше 30 днів. Розгляд заяв здійснюватимуть комісії при органах місцевого самоврядування або військових адміністраціях “, – повідомив віце-прем’єр.
Окрім того, міністр розповів про розширення програми єВідновлення.
“Протягом останнього року ми суттєво розширили єВідновлення. По-перше, внутрішньо переміщені особи тепер також отримують компенсації за пошкоджене чи зруйноване житло – вже зараз майже 7000 родин ВПО отримали компенсації на суму 9,2 млрд грн. По-друге, запроваджена нова послуга – відбудова на власній ділянці. 632 родини отримали перший транш виплат для відбудови будинку на власній земельній ділянці на суму 775 млн гривень. Вчора ми запустили дистанційне обстеження житла не тільки на територіях бойових дій, а й на територіях можливих бойових діях. Це важливий крок, адже дає можливість людям, які не можуть фізично забезпечити доступ до своїх осель, пройти оцінку дистанційно”, – написав міністр.
Категорія: Новини бізнесу
-
Уряд дав старт виплатам за житло для переселенців з ТОТ – Кулеба
-
Імпорт молокопродуктів в Україну рекордно зріс
В Україні у першій половині серпня імпорт молочних продуктів зріс до $14,7 млн – це найвищий показник від початку року для аналогічних періодів. Про це повідомляє Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
Зазначається, що попередній рекорд фіксувався у першій половині березня, тобто півроку тому, коли в Україну за пів місяця імпортували молокопродуктів на $13,2 млн. У грошовому виразі імпорт зріс на 30% у порівнянні з першою половиною липня і майже у півтора рази відносно першої половини червня
“У натуральному виразі зростання зафіксовано майже по всіх товарних позиціях, окрім сироватки, імпорт якої знизився на третину. Найбільший приріст, 25%, спостерігався по сирній групі: в країну ввезено понад 1,8 тис. тонн цієї продукції. Саме ця товарна позиція займає левову частку у вартісній структурі імпорту (майже 85%)”, – йдеться у повідомленні СМПУ.
Сальдо зовнішньої торгівлі молокопродуктами вперше з березня стало негативним: імпорт цієї продукції в Україну перевищив експорт на $4,3 млн.
За даними аналітиків, такий суттєвий ріст імпорту відбувся значною мірою через зростання внутрішніх цін на молоко-сировину в Україні, яке відбулося у другій половині липня (+5%) і продовжилось у серпні. Це частково знизило конкурентоспроможність вітчизняної продукції, зробивши імпорт більш привабливим.
У Спілці молочних підприємств України додали, що така динаміка впливає на платіжний баланс країни та вимагає зваженого підходу до ціноутворення на внутрішньому ринку молокопродуктів.
Раніше повдомлялося, що Україна у травні 2025 року суттєво наростила експорт молочних продуктів – порівняно з квітнем обсяги зросли на чверть, тоді як виручка – на третину. -
Путіну озвучили невтішні прогнози щодо економіки РФ
Зростання російської економіки у 2025 році може сповільнитися до 1,5%. Про це сказав на зустрічі з російським правителем Володимиром Путіним голова мінфіну РФ Антон Сілуанов, повідомила пресслужба Кремля у середу, 27 серпня.
За його словами, такою є оцінка міністерства економічного розвитку, на цифрах якого грунтується бюджет.
За початковими оцінками відомтва, російський ВВП мав би додати 2,5% цього року. Таким чином, офіційний прогноз знижений у 1,7 раза, а порівняно із зростанням минулого року (4,1%) економіка може сповільнитись майже втричі.
При цьому зростання несировинної промисловості, яке минулого року досягало 8,5%, за підсумками “минулих місяців” склало 4,2%, а до кінця року очікується лише 3%, повідомив Путіну віце-прем’єр Денис Мантуров.
Загальне зростання промислового виробництва становитиме 2%, сказав він. Це більш ніж удвічі нижче за показники 2023-24 рр., коли Росстат фіксував збільшення випуску на фабриках і заводах на 4,3% і 4,6% відповідно.
Як пояснив Силуанов, далися взнаки “досить жорсткі умови грошово-кредитної політики” Центробанку РФ. А Мантуров додав, що потрібно і далі знижувати ключову ставку – це “прискорюватиме власне зростання і забезпечуватиме відновлювальну тенденцію для обробних галузей промисловості”. -
Уряд розширив програму єВідновлення для переселенців
Кабінет Міністрів розширив програму єВідновлення на внутрішньо переміщених осіб, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях. Про це поінформувала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Програма запрацює через два місяці після опублікування постанови.
“Розширюємо програму єВідновлення. Внутрішньо переміщені особи, хто втратив житло на тимчасово окупованих територіях, зможуть отримати допомогу від держави – до 2 млн грн на одну людину або сім’ю”, – зазначила Свириденко.
На старті програма буде доступна для переселенців, які мають статус учасника бойових дій (УБД) та осіб з інвалідністю внаслідок війни.
“Подати заявку на отримання житлового ваучера можна буде через Дію, а згодом – у ЦНАПах чи в нотаріусів”, – розповіла глава уряду. -
Україна почала конкурс на розробку родовища літію
Кабінет міністрів розпочав конкурс на укладення угоди про розподіл продукції на літієвому родовищі Добра в Кіровоградській області. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм у середу, 27 серпня.
“Провели у відрядженні позачергове засідання уряду. Ухвалили важливе рішення для розвитку сектору корисних копалин та залучення інвестицій в Україну. Конкурс на ділянці Добра. Починаємо конкурс на укладення угоди про розподіл продукції у Кіровоградській області. Ділянка містить значні запаси літію, який має стратегічне значення для енергетики та технологій”, – написала вона.
За словами Свириденко, уряд очікує інвестора, який забезпечить не лише видобуток, але й розвиток виробництв з доданою вартістю в Україні.
“Наступні кроки: публікація оголошення протягом двох місяців, три місяці для прийому заяв, далі – визначення переможця”, – додала очільниця уряду. -
ЗМІ назвали найбільші виклики для кібербезпеки у фінсекторі
Виклики для кібербезпеки у фінансовому секторі зростають, адже збільшення кількості користувачів цифрових платформ супроводжується посиленням кіберзагроз. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на аналітиків Cybersecurity Ventures у середу, 27 серпня.
За їхніми прогнозами, у 2025 році глобальні витрати на кібербезпеку у фінансовому секторі перевищать 30 млрд доларів. При цьому найбільшими викликами для компаній залишаються фішингові атаки, використання зловмисних програм та внутрішні загрози, зокрема витік даних з боку персоналу.
Серед найефективніших технологій захисту даних учасники ринку називають мультифакторну автентифікацію, біометричні системи та використання алгоритмів штучного інтелекту для виявлення шахрайських операцій у реальному часі.
“Кібербезпека є критично важливою для кожної компанії, яка працює в онлайн-середовищі, особливо у фінансових послугах. Для нас як для оператора в індустрії гемблінгу безпека даних клієнтів і захист від кіберзагроз – пріоритет номер один. Ми активно впроваджуємо сучасні технології, щоб забезпечити нашим користувачам безпечне середовище для ігор та фінансових транзакцій”, – заявив у коментарі директор компанії Casino.ua Олександр Бабенко.
Окрім технологічних рішень, важливою умовою побудови ефективної системи кіберзахисту є прозорість у роботі з клієнтами, надання їм інструментів для моніторингу власних рахунків та впровадження систем оповіщення про підозрілі операції.
З огляду на тенденції, найближчими роками фінансові онлайн-сервіси будуть змушені збільшувати інвестиції у кіберзахист, адже саме від цього залежатиме рівень довіри користувачів до цифрових платформ, резюмують учасники ринку. -
Rheinmetall відкрив найбільший у Європі завод боєприпасів
Німецький концерн Rheinmetall AG відкрив у місті Унтерлюс поблизу Ганновера найбільший у Європі завод із виробництва артилерійських боєприпасів. Про це пише Bloomberg у середу, 27 серпня.
У церемонії відкриття взяли участь генеральний директор компанії Армін Папперґер, міністр фінансів та віцеканцлер Німеччини Ларс Клінґбайль, міністр оборони Борис Пісторіус і генеральний секретар НАТО Марко Рютте.
Будівництво розпочалося на початку 2024 року за участі колишнього канцлера Олафа Шольца. Завод почав тестові операції у другому кварталі 2025-го, тоді як повної потужності – виробництво до 350 тисяч артилерійських снарядів на рік – планує досягти у 2027 році.
Комплекс складається з двох будівель: одна призначена для виробництва 155-мм снарядів, інша – для їхнього заряджання, складання та пакування.
Інвестиції у проєкт становлять близько €500 млн. На підприємстві створять понад 500 робочих місць. З 2026 року тут також планують випускати реактивні боєприпаси.
Rheinmetall розширює виробничі потужності в кількох країнах Європи – компанія має заводи в Іспанії та Угорщині, будує підприємство у Литві та веде переговори з урядом Латвії. Нещодавно Папперґер також оголосив про створення боєприпасного заводу і порохової фабрики в Болгарії.
В Україні Rheinmetall уже працює над проєктом заводу боєприпасів та має хаб із ремонту танків. Однак, за словами керівника компанії, реалізація проєкту затримується через бюрократичні перешкоди.
Також німецький концерн Rheinmetall і американська компанія Anduril Industries оголосили про стратегічне партнерство. Партнери планують організувати в Європі виробництво американських ударних дронів Fury і крилатих ракет Barracuda.
Раніше стало відомо, що Rheinmetallі американська корпорація LockheedMartinстворять спільне підприємство для виробництва у Європі ракет, зокрема для системи ППО Patriot. -
Стало відомо, в яких центральних держорганах платять найвищі зарплати
Зарплати чиновників значно перевищують середні по Україні. Проте в 2025 році ці виплати зростають досить повільно. Про це свідчать дані Мінфіну.
Середня зарплата в липні в центральних державних органах України склала 62,6 тисячі гривень. Порівняно з липнем 2024 року (58,5 тисячі гривень) вона збільшилася на 7,0%. Зарплата зросла вдвоє менше, ніж інфляція за цей період – 14,1%.
Середня офіційна зарплата в Україні у червні становила 22 337 гривень, збільшившись за рік на 18,8%. Даних за липень поки що немає.
За даними Мінфіну, у липні в центральних держорганах зарплату отримували 22 246 осіб.
Лідирує за рівнем зарплат Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (102,8 тисячі гривень). У НКРЕКП працюють 517 осіб.
На другому місці – Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) – 95,8 тисячі гривень. Чисельність співробітників – 367 осіб.
В Антимонопольному комітеті платять 92,7 тисячі гривень. У комітеті працюють 265 осіб.
В Апараті Верховної Ради середня зарплата складає 87,2 тисячі гривень. Чисельність працівників – 843.
На п’ятому місці Міністерство цифрової трансформації 82,8 тисячі гривень – працюють 217 осіб.
Зарплата в Секретаріаті Кабінету міністрів України – 81,6 тисячі гривень. Там працює 708 чиновників
Середня зарплата керівництва відомств становить 139,2 тисячі гривень.
Найвищі зарплати серед 513 керівників у таких відомствах:- НАЗК – 337 тисяч гривень (5 чиновників),
- Рахункова палата – 264,8 тисячі гривень (6 керівників),
- Центральна виборча комісія – 226,8 тисячі гривень (18 осіб),
- Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України – 219,1 тисячі гривень (9 чиновників),
- Апарат Верховної Ради України – 204,2 тисячі гривень (5 керівників),
- Міністерство розвитку громад та територій України 200,5 тисячі гривень (10 осіб).
-
США вшосте відтермінували санкції проти “дочки” Газпрому
США вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії. Про це заявила міністерка енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович у середу, 27 серпня, повідомляє Reuters.
Відстрочка діятиме до 26 вересня.
“Метою є виключення NIS із санкційного списку Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC)”, – цитує Reuters заяву міністерки.
OFAC спершу запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх структур 10 січня, надавши компанії 45 днів для виходу зі складу акціонерів NIS.
Компанія NIS, у якій Газпром нафті належить 44,9%, Газпрому 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, управляє єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у місті Панчеве під Белградом. -
В Україні з’являться шість нових індустріальних парків
Більш як 5100 нових робочих місць створять завдяки реєстрації шести нових індустріальних парків у Черкаській, Кіровоградській, Волинській, Тернопільській, Одеській та Вінницькій областях. Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Індустріальний парк БІОСЕНС функціонуватиме на території Степанківської сільської громади Черкаського району Черкаської області. На площі 29,7 га розмістяться підприємства з переробки сільськогосподарської продукції, виробництва харчових продуктів, логістики, агротехнологій, виробництва кормів та енергетики. Концепція парку передбачає створення до 500 робочих місць та залучення майже 970 млн грн інвестицій.
Індустріальний парк СТАН-ІНВЕСТ, створений у м. Олександрія Кіровоградської області, працюватиме на площі 11,6 га. Його діяльність буде зосереджена на машинобудуванні, металообробці, виробництві металоконструкцій, ремонті обладнання та інженерно-конструкторських послугах. Концепція передбачає створення до 250 нових робочих місць та інвестиції у розмірі 323 млн грн.
Індустріальний парк ЛЮБЛИНЕЦЬ діятиме на території Люблинецької селищної громади Ковельського району Волинської області. На площі 49,7 га працюватимуть підприємства харчової промисловості, зокрема з переробки фруктів, овочів, виробництва олії, хлібобулочних виробів та інших продуктів. Концепція передбачає створення до 2500 робочих місць та інвестиції у розмірі понад 653 млн грн.
Індустріальний парк Зборів, розташований у м. Зборів Тернопільської області, працюватиме на площі 15,5 га. Пріоритетними стануть виробництво напоїв, переробка агропродукції, виробництво харчових та нехарчових продуктів, складська та транспортна діяльність. Концепція парку передбачає створення до 250 робочих місць та залучення 232 млн грн інвестицій.
Індустріальний парк ОДЕСА НОВА ПАРК діятиме на території Одеської області. На площі 16,4 га працюватимуть підприємства у галузях машинобудування, металообробки, харчової промисловості, альтернативної енергетики, IT та науково-технічної діяльності. Концепція передбачає створення до 700 робочих місць та інвестиції у розмірі майже 1 млрд грн.
Індустріальний парк ІНТЕГРАЛ, створений у м. Вінниця, функціонуватиме на площі 17,9 га. Його учасники працюватимуть у сферах виробництва харчових продуктів, меблів, машинобудування, електротехніки, легкої промисловості, телекомунікацій та науки. Концепція парку передбачає створення до 930 робочих місць та інвестиції у розмірі 1 млрд грн.
З урахуванням ухваленого рішення, до Реєстру індустріальних парків включено вже 104 парки.
Раніше ми повідомляли, що близько 4,5 тисяч нових робочих місць створять завдяки роботі трьох нових індустріальних парківу Волинській, Львівській та Івано-Франківській областях.
На Львівщині з’явиться новий індустріальний парк