Ціни на срібло піднялися до рекордних 83 доларів за унцію, а потім знизилися до 75 доларів під впливом зустрічі між президентом США Дональдом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським. Ціна золота також зазнала коливань, знизившись на 1,7%. Аналітики пояснюють ці зміни фіксацією прибутку та переговорами між лідерами. У цьому році ціни на срібло зросли на 181%, перевершивши золото. Спотова ціна платини та паладію також впала після рекордних значень. Експерти прогнозують, що ціни на золото можуть досягти рівня в 5000 доларів за унцію, а на срібло – до 100 доларів у наступні роки.
Категорія: Новини бізнесу
-
УЗ протестує технологію автоматичної зміни ширини колії
Українська залізниця планує впровадити технологію автоматичної зміни ширини колії для вантажних вагонів. Ця нова технологія дозволить прискорити та спростити перевезення вантажів, особливо на маршрутах з різними типами колій – 1520 і 1435 мм. Укрзалізниця планує провести експеримент, побудувавши пробні зразки вагонів для досліджень. Також вони планують створити поїзд європейського габариту для тестування технології під час реальних перевезень. Після сертифікації технологію можна буде використовувати з будь-яким типом вагона.
-
В Україні зібрали майже 60 млн тонн зерна
Україна завершила збір врожаю у 2025 році і отримала дуже високі показники: 57,6 млн тонн зернових і 17,3 млн тонн олійних культур. Після збирання кукурудзи загальний обсяг виробництва зернових очікується на рівні близько 60 млн тонн. Україна посідає друге місце серед країн Європейського Союзу за виробництвом зернових, випереджаючи Німеччину та Польщу. У виробництві кукурудзи Україна є лідером, зібравши 23,5 млн тонн, що перевищує обсяг цієї культури в ЄС. Також країна лідирує за виробництвом соняшнику. У середньому врожайність зернових в Україні на 14% нижча за середній показник у країнах ЄС, але є потенціал для підвищення цього показника через інвестиції в технології, розвиток інфраструктури та доступ до фінансування.
-
Підземний шпиталь ЗСУ від Метінвесту відзначили міжнародною премією
Компанія Метінвест отримала престижну міжнародну нагороду Partnership for Sustainability Award 2025 в Україні за створення першого сталевого підземного шпиталю на лінії фронту. Цей шпиталь було відзначено за рятування життів військовослужбовців, які зазнали поранень під час виконання бойових завдань. Він забезпечує реанімацію, лікування та догляд за пацієнтами до їх виписки або евакуації до іншого медичного закладу. Метінвест також побудував другий медичний пункт шпиталю за стандартами NATO Role 2, на який було витрачено понад 21 мільйон гривень.
-
Відомо, скільки виплат здійснено цивільним, яких РФ утримувала в полоні
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що на сьогодні вже виплачено майже 12 тисяч сум у розмірі 50 000 гривень цивільним українцям, яких Росія незаконно утримувала. Загальна сума виплат складає близько 1,2 млрд гривень, з яких 359 млн – одноразова допомога після звільнення, а 818,7 млн – щорічна допомога. Щоб отримати допомогу, людина повинна подати заявку до Міністерства розвитку громад та територій разом з документами. Крім фінансової допомоги, звільнені отримують базові речі першої необхідності, а також право на безкоштовну правову, медичну та соціальну допомогу. Також члени родин полонених мають право на державну допомогу, яка становить 100 тисяч гривень одноразово та таку ж суму щорічно за кожен рік утримання у полоні.
-
Срібло оновило історичний максимум у $75
На початку 2022 року ціни на срібло, золото і платину раптово зросли до історичних максимумів через спекулятивний попит, очікування подальшого зниження відсоткових ставок у США та зростання геополітичної напруженості. Срібло досягло рекордних $75 за унцію, а золото піднялося до $4 515,73 за унцію. Аналітики прогнозують, що до середини 2026 року золото може наблизитися до $5 000 за унцію, а срібло – до $90. Зростання цін підтримується пом’якшенням монетарної політики Федеральної резервної системи США, геополітичною невизначеністю та іншими факторами. Платина та паладій також подорожчали через дефіцит пропозиції та нестабільність на ринку.
-
Укрпошта випустила третю різдвяну марку
Укрпошта втретє випустила марку, присвячену Різдву. Її урочисте погашення відбулось у середу, 24 грудня, у Софійському соборі, що у Києві. Про це повідомив голова Укрпошти Ігор Смілянський.
“Сьогодні за традицією, яку започаткував у 2023 році митрополит Київський і всієї України Епіфаній, ми втретє урочисто погасили нашу різдвяну марку Укрпошти й зробили це в надзвичайно символічному й сакральному місці – Софії Київській”, – йдеться у дописі.
Смілянський розповів, що нова марка авторства Антона Логова називається “390 тисяч різдвяних янголів”, наголосивши, що зараз всім українцям “потрібні позитивні емоції, відчуття тепла й віри в добро”.
“І нехай наш спокій охороняють такі янголи, як зображений на цій марці. Сьогодні світло як ніколи важливе. Тому я бажаю всім світлих, спокійних свят у колі родини, а тим, хто сьогодні не поруч, залишатися з рідними на зв’язку, де б вони не були, і навіть на відстані відчувати близькість одне одного!”, – привітав українців Смілянський.
Гендиректор Укрпошти також процитував митрополита Епіфанія, який закликав українців “проявляти любов і підтримувати один одного” та “підтримувати наших рідних героїв-воїнів і всіх, хто цього потребує”.
Смілянський додав, що це був різдвяний випуск марки від Укрпошти був останнім у 2025 році.
Також у середу повідомлялося, що Національний банк випустив нову пам’ятну монету, аби увічнити різдвяні звичаї українців, – “Дух Різдва”. -
Німеччина виділила рекордний транш на відновлення енергетики України
Німеччина зробила найбільший транш для підтримки України, переказавши до Фонду підтримки енергетики понад 160 млн євро. Ця сума – найбільший разовий внесок з моменту створення Фонду. Про це повідомив заступник міністра енергетики України Микола Колісник.
Загалом же у грудні 2025 року до Фонду надійшло 245 млн євро нових внесків. Крім МЗС Німеччини, ще 3 млн євро перерахувало Федеральне міністерство економіки та енергетики Німеччини через німецький банк розвитку KfW.
Фонд підтримки енергетики України, яким опікується Секретаріат Енергетичного Співтовариства – один з найефективніших механізмів міжнародної допомоги паливно-енергетичному сектору України, зазначив Колісник.
Кошти Фонду спрямовуються на закупівлю обладнання для енергокомпаній та відновлення інфраструктури після ворожих атак.
В грудні під час серії міжнародних зустрічей високого рівня Україна отримала запевнення партнерів у системній підтримці.
Крім механізмів Фонду, українським енергетикам також передають міжнародну гуманітарну допомогу вигляді обладнання.
З початку повномасштабного вторгнення до України надійшло 1995 гуманітарних вантажів загальною вагою майже 26 000 тонн із 38 країн. -
Зеленський підписав закон про створення поштового банку
Президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає запровадження в Україні нового виду банків – фінансової інклюзії. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram у середу, 24 грудня.
Закон передбачає запровадження нового виду банку – банк фінансової інклюзії, що працюватиме на підставі обмеженої банківської ліцензії.
Головним завданням діяльності такого банку є обслуговування клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг (громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих груп населення).
Банк фінансової інклюзії зможе надавати банківські та інші фінансові послуги фізичним особам, суб’єктам господарювання, громадським та благодійним організаціям, а також органам державної влади та органам місцевого самоврядування.
Гетманцев зазначив, що в отриманні обмеженої банківської ліцензії можуть бути зацікавлені діючі банки, поштові оператори, великі роздрібні мережі, мережі АЗС та інші компанії, які вже мають досвід обслуговування значної кількості клієнтів і розгалужену мережу.
Нагадаэмо, очікується, що перший банк фінансової інклюзії в Україні буде створено на базі Укрпошти, для чого раніше уряд передав акції Першого інвестиційного банку, що належали російським олігархам, до Мінінфраструктури з наступною передачею Укрпошті.
-
Стало відомо, в яку суму Україна оцінила втрати від війни
Україна оцінює збитки від розпочатої Росією війни в 800 млрд доларів. Проєкт мирної угоди передбачає, що країна отримає кошти на відновлення з різних джерел. Про це повідомив президент Володимир Зеленський на зустрічі з журналістами, передає Інтерфакс-Україна. Дев’ятий пункт проєкту плану з припинення війни в Україні перебачає створення кілької фондів для вирішення питань відновлення української економіки, метою буде залучення 800 млрд доларів за рахунок акціонерного капіталу, грантів, боргових зобов’язань, внесків приватного сектору.
“800 мільярдів доларів – це наша загальна оцінка втрат від цієї російської війни. Це те, про що ми говоримо з партнерами”, – сказав Зеленський.Згідно з підпунктом А дев’ятого пункту, США та європейські країни створять фонд капіталу і грантів з цільовим розміром 200 млрд доларів для прозорого та ефективного інвестування в Україну. Однак президент, зазначив, що цільовий розмір у 200 млрд доларів є предметом для розмови, оскільки невідомо, чи погодиться Європа.
“Бо коли ми кажемо 200 – Америка з Європою. Тобто Америка має на увазі: вони – 100 і Європа – 100. Ми до кінця не знаємо, як буде. Ми бачимо перемовний процес України і США, і також радників з національної безпеки деяких держав. Але вони за Європу ще їх позицію повністю по всьому не сказали, і це може змінитись”, – пояснив Зеленський.
Згідно з підпунктом B, для післявоєнної відбудови України буде застосовано широкий спектр капіталовкладень та інших фінансових інструментів. У підпункті С йдеться про те, що Україна впроваджує найкращі світові стандарти для залучення прямих іноземних інвестицій. Згідно з підпунктом D, Україна залишає за собою право на компенсацію за завдані збитки.