Категорія: Новини культури

Три невідомі картини, виявлені під матрацом ізраїльської пенсіонерки, написав Казимиром Малевичем, стверджує їхній власник. Картини хоч і виставили в державному музеї в Бухаресті, проте сам музей не відповідає за їхню справжність. Провідний експерт сумнівається в їхньому походженні, повідомляє ВВС.
“2023 року ми перевозили бабусю Єву з однієї квартири на другу. Коли ми запакували всі речі й зібралися йти, вона раптом сказала: “Стривайте, будь ласка, підніміть матрац”, – стверджує ізраїльський бізнесмен Янів Коен.
Коен каже, що переконував бабусю його дружини залишити старий матрац, але та наполягала, і під матрацом вони виявили п’ять картин.
“Виявилося, що три з них належать пензлю Казимира Малевича”, – запевняє Коен.
Дивіться фото: Знайдені під матрацом “картини Малевича” спровокували скандал в Бухаресті
Твори називаються Кубофутуристична композиція (1912-13 рр.), Супрематична композиція з червоним квадратом та зеленим трикутником (1915-1916 рр.), Супрематична композиція із зеленим та чорним прямокутником (1918 рік).
Три картини представлені як роботи Казимира Малевича на виставці в Національному музеї сучасного мистецтва Румунії. Спонсор виставки – місцева стоматологія, що належить Коену.
Утім, щоб довести авторство Малевича цим картинам не вистачає провенансу – попередньої історії витворів мистецтва – від моменту “створення” Малевичем до виставки в Бухаресті. Про це заявив українсько-американський мистецтвознавець та куратор керівництва з дослідження провенансу Американської асоціації музеїв Костянтин Акінша. Єва Левандо, бабуся дружини Коена, народилася в Одесі 1930 року в сім’ї рахівника та продавчині.
Незадовго до її народження батько, 22-річний Бенціон, купив першу із трьох картин Малевича; дві інші йому передали через рік за оплату його бухгалтерських послуг.
У 1990 році Єва емігрувала до Ізраїлю і вивезла картини із собою. Відсутність документів, що підтверджують цю історію, Коен пояснює сталінськими репресіями — нібито в ті роки “всі ховали російський авангард (тепер світові музеї не підписують Малевича як “російський авангард” через українське походження Малевича. – ред.), усі були в паніці”.
Акінша зазначає, що це не так – персональні виставки Малевича проходили 1929 року у Третьяковській галері та 1930-го у Київській картинній галереї. Того ж року художника арештували, але звільнили через кілька місяців, проте він продовжував брати участь у групових виставках до своєї смерті.
“Немає жодних доказів того, що роботи Малевича циркулювали на російському чи українському ринку мистецтва наприкінці 1920-х та на початку 1930-х років. У своїх записах Малевича нічого не йдеться про продаж робіт приватним особам після 1917 року”, – зазначає мистецтвознавець.
Головний аргумент Коена на захист справжності картин, – думка Дмитра Горбачова, відомого київського мистецтвознавця, автора книги Малевич і Україна. На замовлення Коена він вивчив три полотна і за їхнім стилем та технікою дійшов висновку, що всі три є “першокласними зразками” творчості Казимира Малевича.
Проте раніше Горбачов уже визнавав спірні роботи справжніми. Насамперед він назвав роботою Малевича невідому раніше Супрематичну композицію з приватної російської колекції, але ринок та експертна спільнота цієї атрибуції не прийняли.
Згодом полотно під назвою Синє, чорне, червоне, яке Горбачов називав роботою Олександри Екстер, зняли з експозиції у віденському музеї Альбертіна через серйозні сумніви щодо його справжності,.
На підтримку своєї версії Коен також надає результати технічного аналізу, підготовлені паризьким Institut d’Art Conservation et Couleur та німецькою лабораторією Елізабет Єгерс та Ерхарда Єгерса. Хоч вони датують пігменти та інші елементи часом життя Малевича, не стверджується, що роботи були написані самим художником. Коен наполягає, що не збирається продавати свої картини, Коен наполягає, що не збирається продавати свої картини, попри те, що Дмитро Горбачов оцінює їх у 160-190 млн доларів. Коен також заперечує зв’язок з цією пропозицією і каже, що не збирається монетизувати картини, тому що “заробив дуже багато грошей на біткоїнах” і грошей не потребує.
Коли навколо картин спалахнув скандал, Національний музей сучасного мистецтва Румунії (MNAC) дистанціювався від них. Куратор виставки Маріана Драгу заявила, що не є експертом з творчості Малевича і тому не може підтвердити авторство цих картин. Директор MNAC відмовився розмовляти із ВВС. Сама виставка називається “кураторським експериментом”.