Видимість дружелюбності У середу, 28 травня, на засіданні Ради глав Міноборони ОДКБ у Бішкеку міністр оборони Білорусі Віктор Хренін заявив, що маневри білорусько-російських навчань “Захід-2025”, заплановані на вересень, будуть зменшені у масштабі та “відсунуті” від кордонів НАТО і перенесені вглиб РБ. Це, за його словами, свідчить про готовність Мінська до діалогу та зниження напруженості в регіоні. “Ми ухвалили рішення про зниження параметрів навчання “Захід-2025″ та перенесення його основних маневрів углиб території Республіки Білорусь від західних кордонів”, – зазначив він. Хренін також запевнив, що заплановані навчання “не націлені проти будь-кого”, тому очікується “конструктивна реакція у відповідь” від “недружніх” країн. Утім, точне місце перенесення маневрів він не вказав, і не повідомив, наскільки близькими вони будуть до кордону з Україною.
Окрім того, помічник Хреніна з питань міжнародного військового співробітництва Валерій Ревенко повідомив, що кількість учасників навчань “Захід-2025” скоротять майже вдвічі.
Видання “Дзеркало” вказало, що в цих навчаннях може бути задіяно до 100 тис. військових. Такі навчання, за даними Міноборони РБ, проводять планово раз на 3-4 роки.
Тим часом влада Польщі заявляла, що у відповідь на навчання “Захід-2025” готуються спільно з НАТО найбільші за останні роки дивізійні маневри.
А аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті вважають, що РФ та Білорусь скоротили масштаб спільних військових навчань та перенесли основний маневр подалі від західних кордонів РБ, ймовірно, для того, щоб створити видимість співпраці та відволікти увагу від обмеженого військового потенціалу Росії за межами фронту в Україні.
В ISW також наголошують, що Білорусь не могла б ухвалити таке рішення без підказки Росії.
Аналітики нагадують, що білоруські чиновники раніше стверджували, що в навчаннях “Захід-2025” візьмуть участь щонайменше 13 тис. військовослужбовців. І припускають, що Росії та Білорусі, можливо, довелося скоротити спільні навчання, оскільки більшість сил воюють в Україні.
Фахівці ISW звернули увагу й на те, що вони спостерігали за підрозділами 1-ї гвардійської танкової армії Росії (Московський військовий округ), 20-ї загальновійськової армії та 6-ї ВДА (Ленінградський військовий округ), а також приблизно 4 тис. військовослужбовців Повітряно-десантних сил, зокрема з 7-ї, 76-ї, 98-ї та 106-ї дивізій, які брали участь у спільних навчаннях “Захід-2021”. Вони зазначають, що значна частина цих формувань зараз воюють проти України.
Аналітики нагадали, що свого часу російські чиновники несподівано скасували навчання “Захід-2023”, дуже ймовірно, через потреби Росії в озброєнні та людських ресурсах для війни в Україні. Кожне навчання має мету Про навчання на території Білорусі згадував і президент України Володимир Зеленський. “Цього літа Росія там щось готує під виглядом військових навчань”, – зазначив він під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ низки країн ЄС 29 квітня у Варшаві. Про те, чи можуть бути ці навчання одним з елементів підготовки наступу на Україну з території Білорусі, висловився головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю LB.ua. Він зазначив, що всі навчання мають якусь мету. “І одна з таких цілей – це приховане створення угруповань наступальних військ. Тобто видимість навчань – це найбільш прийнятний спосіб перебазувати, перекинути війська, сконцентрувати на якомусь напрямку і створити угруповання військ”, – сказав головнокомандувач. Сирський нагадав, що саме так усе й починалося в 2022-му. Спочатку було створено військове угруповання, яке проводило навчання. Київ тоді сподівався, що навчання закінчаться, і російські військові повернуться в Росію. Але цього не сталося – навчання нібито було продовжено. І тепер, за словами головнокомандувача, цей фактор необхідно враховувати. Загрозливий напрямок Про те, що у вересні може зрости небезпека на кордоні з Білоруссю через її спільні військові навчання з Росією, зазначили в Державній прикордонній службі України (ДПСУ). “Загроза почне зростати, коли почнеться активна фаза спільних навчань, які анонсували Білорусь і Росія, яка припадає на вересень. Маємо бути готові до розвитку будь-яких ситуацій”, – сказав речник ДПСУ Андрій Демченко в ефірі телемарафону “Єдині новини”. Але стосовно нинішньої ситуації на кордоні з Білоруссю він зауважив, що вона відрізняється від ситуації на кордоні з Росією, і небезпечних для України дій, зокрема створення ударних груп, станом на 29 травня на цьому напрямку не фіксувалося. Втім цей напрямок лишається загрозливим.
Демченко також звернув увагу на те, що ворог має велику кількість своїх сил і засобів, і по особовому складу, і по техніці, в межах Курської області. Накопичення почалося ще з того моменту, коли Росія намагалася витіснити сили оборони України, які вели свою операцію на Курщині.
Росіяни продовжують тримати свій особовий склад на цій ділянці фронту. “Бачимо періодично певну зміну кількості ворожих військовослужбовців і техніки на цьому відтинку, але у ворога там достатньо сил для спроб атаки по території України”,- сказав речник ДПСУ.
Категорія: Новини політики
-
Підступні плани: що може відбутися на військових навчаннях Білорусі та РФ
-
Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс
Банківська, нафтова, вугільна, аграрна, металургійна галузі РФ зазнають падіння, а деякі регіони на межі колапсу. Скільки ще може протриматись економіка країни-агресора та як це впливає на спроможність РФ вести війну в Україні? Виробнича потужність РФ падає У виробничих галузей РФ великі проблеми. Причиною падіння потужностей є посилення санкцій проти металургійних, лісових і нафтових компаній з боку заходу. Всі нафтові компанії пішли в мінус на 414 млрд руб. Зокрема посраждали такі гіганти, як “Газпромнафта”, “Сургутнафтогаз” і “Татнафта”.
За інформацією Всесвітньої асоціації виробників сталі, виробництво, експорт і внутрішній попит впали минулого року і продовжують падати цього року. Знизили обсяги “Северсталь”, “ММК”, “ТМК”, НЛМК і Євраз.
Скоротився й експорту деревини, добрив, металів і нафтопродуктів до Китаю. Товарообіг між Росією і Китаєм знизився на 7,5% з початку року.
Алюмінієвий гігант “Русал” теж скорочує виробництво.
За даними звіту московської консалтингової компанії “Яков і партнери”, експортні доходи російської чорної металургії, що становить майже 5% ВВП країни, різко впали через втрату доступу до високоприбуткових ринків через західні санкції.
Вугільна промисловість теж розвалюється під вагою санкцій, падіння цін та зниження попиту. Згідно з оглядом Neft Research, вже до 2030 р. морський експорт російського вугілля впаде до 150 млн тонн – мінус 10% до рівня 2024 р.
Зниження, яке почалося після європейського ембарго та падіння цін, триває: у 2024 р. загальний експорт уже впав на 9%, морський – на 7,5%. Це не тимчасовий збій – це системна деградація.
Лютневе розширення американських санкцій поставило хрест на можливостях експорту: у списку найбільші вугільні компанії СУЕК та “Мечел”. Видобувати вугілля на збиток – це не стратегія, це крах.
Без експортного виторгу, з логістикою, що вмирає, і в умовах ізоляції, Росія ризикує залишитися з мільйонами тонн незатребуваного вугілля і десятками депресивних регіонів. Через санкції ЄС постраждають аграрна та агрохімічна галузі РФ ЄС блокує ключовий ринок для російського експорту. Європарламент наприкінці травня проголосував за введення різко підвищених мит на добрива та аграрну продукцію з Росії та Білорусі, які набудуть чинності вже з 1 липня 2025 р. Нові тарифи означають повне припинення торгівлі в цих секторах із ЄС – одним із найбільших та найприбутковіших ринків для російських виробників. Мита на азотні добрива поступово зростуть до 430 євро за тонну в 2028 р. Для аграрної продукції (м’ясо, молочка, фрукти, овочі) запроваджується додаткове мито у розмірі 50%.
Наслідки для аграрної галузі Росії будуть катастрофічними. Азотні добрива – один із небагатьох російських товарів, експорт яких до ЄС не лише зберігся після початку повномасштабного вторгнення в Україну, а й зріс. Минулого року Росія продала в ЄС добрив на 1,8 млрд дол., у тому числі азотних на 777 млн дол., контролюючи понад 26% європейського ринку. Тепер цей ринок для Кремля закривається.
За словами представників Європарламенту, це не просто економічний захід, а стратегічне рішення. “Не може бути нормальної торгівлі з агресором”, – заявила депутат Європарламенту Інесе Вайдері. Банківська галузь РФ на межі кризи Банківська галузь РФ теж переживає серйозні труднощі через міжнародні санкції, накладені після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 р. “Банківський сектор виглядає так, ніби він на межі повномасштабної кризи прямо зараз”, – зазначає аналітик з компанії Capital Economics Ліам Піч. Декілька ключових російських банків, включаючи Сбербанк, ВТБ та інші, були відключені від міжнародної системи SWIFT.
Це суттєво ускладнило транзакції з-за кордону, особливо з країнами ЄС, США, Канадою, Японією тощо.
Активи російських банків у західних країнах були заморожені. Це обмежило доступ до капіталів і можливість рефінансування.
Західні банки та інвестори масово виходили з російського ринку. Зокрема згорнута діяльність Visa, Mastercard та деяких іноземних банківських брендів (Raiffeisen, Citibank тощо).
Також РФ втратила доступу до західного банківського програмного забезпечення та рішень у сфері кібербезпеки, що призвело до уповільнення модернізації банківської інфраструктури.
Санкції стали причиною високої волатильності рубля, а інфляційний тиск ускладнив роботу банків у внутрішньому кредитуванні.
Населення почало масово знімати депозити на початку війни, що викликало стрес для ліквідності.
Санкції значно вдарили по банківському сектору РФ. Хоча РФ намагається адаптуватися та переорієнтувати фінансові потоки, відновлення до рівня довоєнної інтеграції в світову економіку наразі виглядає малоймовірним. “Росія може вичерпати свої ліквідні фінансові резерви до осені 2025 р., що потенційно призведе до фіскальної кризи”, – заявив шведський економіст Андерс Ослунд. Залізна дорога та судноплавство стикаються з проблемами Залізниці Росії накриває катастрофічний рівень падіння. АТ “Російські залізниці” готує скорочення витрат на 2025 р. – під ніж підуть закупівлі рейок, вагонів, локомотивів і ремонт шляхів. Як повідомляє Reuters з посиланням на внутрішні документи компанії, інвестпрограма РЗД вже урізана більш ніж на третину.
За останні роки вантажоперевезення впало до 15-річного мінімуму, а за перші чотири місяці поточного року знизилося ще на 6,8%. Річний виторг недоотримає 87 млрд руб., а обсяги перевезень у 2025 р. скоротяться на 36,7 млн тонн.
У країні з таким географічним масштабом, де логістика є основою функціонування промисловості, розвал РЗД- це вирок усій економіці. Зниження перевезень означає падіння попиту на сировину, продукцію, комплектувальні. А це, своєю чергою, призводить до того, що підприємства простоюють, склади заповнюються, ланцюжки рвуться.
Своєю чергою російське судноплавство теж зазнає проблем. Так, “Совкомфлот” показав колосальні збитки на тлі санкцій. Найбільший перевізник РФ пішов у мінус на сотні мільйонів доларів через санкції. У першому кварталі 2025 р. зафіксовано збиток у розмірі 393 млн дол. Це різкий контраст із прибутком у 216 млн дол., отриманим за аналогічний період роком раніше. Виторг також скоротився майже вдвічі. Регіони Росії накриває економічна катастрофа Економічна криза охоплює не лише галузі економіки РФ, але й російські регіони. Дані щодо збитків бізнесу в регіонах демонструють тенденцію до перелому в економіці. Катастрофа з кожним днем стає дедалі очевиднішою.
У ряді російських регіонів звітували про те, що повністю пішли у збитки за сукупним показником компаній та підприємств. В Орловській області в січні – лютому 2025 р. близько 100 підприємств зазнали збитків на загальну суму майже 2,5 млрд руб.
Фінансовий результат організацій Нижегородської області продемонстрував сукупний збиток понад 8 млрд руб. У Мурманській області фінансовий результат діяльності організацій становив 32,7 млрд руб. збитку. Кожна друга компанія регіону є збитковою. У Бурятії фінансовий результат теж виявився негативним і склав 1,42 млрд руб. “Аналізуючи дані щодо регіонів, можна зробити висновок про подальше різке скорочення збору податку на прибуток, який не врятує навіть підвищена до 25% ставка. Це спровокує формування величезних дірок у всіх регіональних бюджетах. Попереду банкрутства підприємств, криза банківської системи, масові звільнення”,- пише російський економіст В’ячеслав Ширяєв. Економіка Росії вже зазнала і надалі зазнаватиме труднощів. На цьому тлі деякі аналітики пророкуватимуть неминучий економічний колапс. Водночас не менш вірогідно, що економіка Росії буде й надалі якось триматися на плаву у найближчі роки. “Російська військова промисловість залишається грізною машиною”, – вважає експерт Маттьє Булег. Вікторія Хаджирадєва -
США готові обговорювати вимоги РФ щодо гарантій нерозширення НАТО – Келлог
Спецпосланець президента США з України заявив, що США готові обговорити вимогу Росії щодо нерозширення НАТО на схід у контексті врегулювання війни в Україні. Він зазначив, що американський президент Трамп готовий обіцяти Путіну не розширювати НАТО на схід, якщо це допоможе завершити конфлікт. Келлог також наголосив, що вступ України до НАТО наразі не є пріоритетом, і цю позицію підтримують інші країни-члени Альянсу.
-
Україна в ООН закликала посилити тиск на Путіна
Заступниця постпреда України при ООН Христина Гайовишин закликала країни посилити тиск на Росію, щоб спонукати її до мирного процесу в Україні. Вона заявила, що Росія прагне підкорити Україну та розширити свій вплив, залучаючи авторитарні режими. Гайовишин також відзначила співпрацю Росії з Китаєм у постачанні військової техніки. Вона підтримала пропозицію США про перемир’я, але зауважила, що Росія відмовляється від неї. Дипломатка закликала до міжнародного тиску на Росію та наголосила, що потрібні конкретні кроки для стабілізації ситуації та запобігання агресії.
-
Келлог зробив заяву щодо перемовин у Стамбулі
Спецпредставник США з України та Росії Кіт Келлог висловив стурбованість щодо можливої відмови української делегації від участі у переговорах у Стамбулі. Він зазначив, що США отримали пропозиції щодо припинення вогню від України після нещодавніх переговорів у Парижі та Лондоні. Келлог застеріг Київ від відмови від участі у мирних переговорах з Росією та закликав показати серйозність у досягненні припинення вогню. Він також зазначив, що зараз не розглядається питання вступу України до НАТО, але обговорення цього питання вимагає згоди всіх 32 країн-членів Альянсу. Келлог повідомив, що до Туреччини 2 червня прибудуть радники з національної безпеки США, Німеччини, Франції та Великої Британії для зустрічей з делегаціями України та Росії.
-
В США зробили заяву про перемови України та РФ
Прес-секретар Білого дому Керолайн Левітт повідомила, що Сполучені Штати сподіваються, що Україна та Росія проведуть новий раунд прямих переговорів наступного тижня в Стамбулі. Вона зазначила, що президент Трамп підтримував ідею зустрічі цих двох сторін для проведення прямих переговорів. Наразі не відомо, чи візьме участь американський представник на цій зустрічі. Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков відмовився розкривати зміст “меморандуму” і вважає неконструктивною вимогу України негайно передати його. Туреччина попередила про наслідки за “негнучкість” Росії.
-
Китай припинив продаж дронів Mavic Україні, але постачає їх Росії – ЗМІ
Китай раптово припинив постачання дронів Mavic та комплектуючих для України та країн Заходу, але збільшив експорт до Росії. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що це негативно впливає на Україну, оскільки дрони стали важливим елементом війни на її території. Китай також, ймовірно, скоротив поставки компонентів дронів для західних країн, але продовжує поставки до Росії. Експерти вважають, що це може мати велике значення у геополітичному контексті.
-
В МАГАТЕ стурбовані планами Росії стосовно ЗАЕС
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) висловлює занепокоєння щодо планів Росії підключити Запорізьку атомну електростанцію до своєї енергосистеми. Генеральний директор МАГАТЕ, Рафаель Ґроссі, заявив, що відвідає Київ та можливо Росію, щоб обговорити цю ситуацію. Його стурбованість викликана активними військовими діями у зоні конфлікту, які можуть зачіпати безпеку Запорізької АЕС. Ґроссі планує провести переговори з обома сторонами для ретельного розгляду ситуації та оцінки ризиків.
-
Росія планує під’єднати ЗАЕС, попри ризики – ЗМІ
Росія має намір перезапустити та експлуатувати окуповану нею Запорізьку АЕС, попри на ризики та заклики вирішити питання статусу станції в межах мирних переговорів. Про це повідомляє видання The New York Times з посиланням на звіт організації Greenpeace.
Звіт містить супутникові знімки, які показують, що з початку лютого Росія будує понад 50 миль ліній електропередачі та опор між окупованими українськими містами Маріуполь та Бердянськ, уздовж узбережжя Азовського моря. Супутникові знімки були перевірені виданням.
Greenpeace повідомив, що метою проєкту було під’єднати нові лінії електропередачі до великої підстанції поблизу Маріуполя, яка була підключена до Запорізької атомної електростанції.
“План Путіна щодо перезапуску Запорізької атомної електростанції залежить від забезпечення нових ліній електропередачі – це перший фізичний доказ цих планів”, – сказав в інтерв’ю Шон Берні, фахівець з ядерної енергетики Greenpeace Україна.
Точні плани Москви залишаються незрозумілими. Росії потрібно буде побудувати ще кілька ліній, щоб підключити Запорізьку електростанцію до власної енергосистеми, а цей процес займе певний час. -
Трамп зірвав таємницю обміну полоненими – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп вирішив опублікувати інформацію про масштабний обмін полоненими між Україною та Росією до того, як сам обмін почався. Незважаючи на сувору таємницю з боку української сторони, Трамп виклав повідомлення на своїй платформі Truth Social, в якому вітає обидві сторони з успішними переговорами щодо обміну полоненими. Це викликало занепокоєння в Києві через можливу реакцію Росії та загрозу для життя полонених. Український чиновник зазначив, що поточні події з обміном полоненими зазвичай не публікувалися, щоб уникнути можливих ризиків. Міністр оборони України висловив подяку Трампу за його посередництво у розблокуванні діалогу між сторонами, який тривав три роки. Наразі понад 8000 українців залишаються в російських тюрмах, тож їхні родини надіються на швидше звільнення. Україна вже раніше повернула додому 307 українських захисників, які перебували в російському полоні.