За інформацією американського видання The Wall Street Journal, Євген Пригожин, який керував Російським приватним військовим підприємством Вагнер, виявився більш “ефективним менеджером” в організації збройних формувань в Африці, ніж російське Міністерство оборони. Його створена організація, Африканський корпус, провалила серію військових місій, втратила декілька бізнесів і зараз переважно займається тренуванням місцевих військових частин. Дії Росії в регіоні Сахеля та Центральноафриканській республіці, в яких діяв Вагнер, стали менш ефективними, що призвело до погіршення безпекової ситуації, за словами експертів та військових чиновників західних країн. У розслідуванні також зазначається, що вагнерівці в Малі та інших країнах займалися не координованими та жорстокими діями, що призвело до хаосу та страху, сприяючи вербуванню джихадистів. Крім того, вагнерівці не змогли розпочати видобуток золота в Малі та забезпечити безпеку шахт. Після смерті Пригожина в серпні 2023 року російські війська покинули Судан через проблеми забезпечення безпеки шахт, внаслідок чого їхні зусилля виявилися невдалими.
Категорія: Новини світу
-
Путін підписав закон про вихід РФ з Європейської конвенції проти катувань
Російський президент Володимир Путін підписав закон, яким Росія вийшла з Європейської конвенції про запобігання катуванням. Це означає, що Росія більше не буде зобов’язана допускати міжнародних інспекторів у свої в’язниці та скарги від російських ув’язнених до Європейського комітету з питань запобігання катуванням не будуть розглядатися. Конвенція, яку Росія підписала в 1996 році, зобов’язує країни запобігати тортурам та співпрацювати з міжнародним органом для цього. За даними ООН, після початку вторгнення в Україну російські в’язниці стали місцем систематичних катувань українських полонених.
-
Путін оголосив призов в армію 135 тисяч росіян
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про призов на військову службу у жовтні-грудні 2025 року 135 тисяч громадян РФ у віці від 18 до 30 років. Також у документі йшлося про звільнення з військової служби тих військовослужбовців, чий строк служби вже минув. Новина про це була опублікована на офіційному порталі правової інформації РФ.
-
Вибори в Молдові: як програла Росія
На парламентських виборах у Молдові прозахідна партія PAS здобула переконливу перемогу, отримавши 50,2% голосів. Це було сприйнято як вибір між залишанням у європейській орбіті або пливом за течією Москви. Президентка Молдови назвала ці вибори “найважливішими” для країни. Росія заперечує звинувачення у втручанні у вибори. Результати голосування привітали лідери Європейської комісії та України. Важливість цих виборів для України полягає в тому, що вони визначали, чи залишиться Молдова проєвропейським союзником, чи ризикує перейти на проросійський курс.
-
Tomahawk для України: з’явилась реакція Москви
Росія вивчає заяви США про можливі поставки Україні ракет Tomahawk для ударів в Росію. Речник Кремля заявив, що потрібно розібратися, хто буде відповідальний за запуск цих ракет і як це вплине на ситуацію. Росія вважає, що навіть якщо Україна отримає таку зброю, це не змінить ситуацію насправді. Віцепрезидент США Джей Ді Венс підтвердив обговорення можливості надання ракет Україні, а спецпредставник президента США Кіт Келлог сказав, що Трамп санкціонував удари по Росії, але є важливі деталі, які потрібно врахувати.
-
В Архангельську студент напав на викладачку російської
У місті Архангельськ стався напад 18-річного колишнього студента технікуму на трьох співробітниць навчального закладу та гардеробника. Постраждалих госпіталізували, а нападнику оголосили підозру у замаху на вбивство. За попередніми даними, під час нападу юнак поранив викладачку російської мови та гардеробника. Нападника вдалося утримати до приїзду поліції, і його вже затримали. Досудове розслідування розпочато за статтею “замах на вбивство двох осіб, вчинене з хуліганських мотивів”.
-
Президент Євроради шукає спосіб обійти вето Орбана щодо вступу України
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта веде зусилля для підтримки заявки України на членство в ЄС, незважаючи на опір Угорщини. Він спрямовує зусилля на отримання підтримки від європейських країн для спрощення процедур вступу та подолання блокування відносно України та Молдови. Кошта пропонує, щоб ключові етапи на шляху до членства відкривалися за більшістю голосів країн ЄС, а не за умовою одностайної згоди. Це може допомогти Україні та Молдові розпочати реформи, необхідні для наближення до європейських стандартів. Комісарка ЄС Марта Кос відвідає Україну для перевірки готовності країни до наступного етапу. Лідери ЄС розглядають можливість початку переговорів про вступ України навесні наступного року.
-
ЗМІ: Президент Євроради шукає спосіб обійти вето Орбана щодо вступу України
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта веде спробу підтримати заявку України на вступ до ЄС, незважаючи на опір Угорщини. На майбутньому саміті у Копенгагені обговорюватимуться питання розширення Євросоюзу. Кошта намагається залучити підтримку країн ЄС, щоб спростити процес вступу нових членів і подолати блокування щодо України та Молдови. Його пропозиція полягає в тому, щоб деякі ключові етапи переговорів про вступ відкривалися за більшістю голосів, а не за одноголосною згодою всіх країн ЄС. Це дозволить Україні та Молдові розпочати реформи, необхідні для наближення до європейських стандартів. Комісарка ЄС Марта Кос також відвідає Україну для оцінки готовності країни до наступного етапу вступу до ЄС.
-
Експорт нафтопродуктів з індійського НПЗ Роснафти впав удвічі
Європейський Союз ввів санкції проти компанії Nayara Energy в Індії, яку контролюють російські структури, що призвело до скорочення експорту нафтопродуктів з їх НПЗ. У вересні цього року Nayara планує відправити на експорт значно менше нафти, ніж у минулому році. Частина вже завантаженої нафти залишається на танкерах у морі через розірвання контрактів з судноплавними компаніями через санкції. Уряд Індії допомагає Nayara в цій ситуації, компанія також веде переговори про закупівлю нафти в інших країнах, зокрема, Саудівської Аравії та Іраку.
-
Переговори про вступ України можуть розпочатись вже навесні наступного року
Україна готується до початку переговорів з ЄС щодо вступу, які можуть розпочатися навесні наступного року. Однак вето Угорщини може стати перешкоєю на шляху до євроінтеграції. ЄС сподівається, що після парламентських виборів в Угорщині ситуація зміниться, і нова влада буде більш лояльно налаштована до України. Європейські політики розглядають різні варіанти прискорення вступу України до ЄС, включаючи обхід вето Угорщини. Україна успішно пройшла скринінги за шістьма кластерами, що свідчить про готовність країни до наступного етапу – відкриття переговорів за кожним з них.