Категорія: Новини світу

  • Швейцарія вирішила зменшити закупівлі винищувачів F-35

    Швейцарія вирішила зменшити закупівлі винищувачів F-35

    Швейцарія вирішила придбати менше винищувачів п’ятого покоління F-35 у США. Про це напередодні повідомив швейцарський уряд.
    “У зв’язку з прогнозованими додатковими витратами, збереження спочатку запланованої кількості 36 F-35A фінансово недоцільно. Рішення Федеральної ради усуває необхідність додаткового фінансування і відображає волю народу”, – йдеться у повідомленні.
    Натомість тепер країна планує придбати стільки літаків F-35, скільки вдасться в межах граничної суми у 6 млрд швейцарських франків (понад 7,5 млрд доларів – ред.).
    Як уточнює Bloomberg, Швейцарія зіткнулася з додатковими витратами до 1,3 млрд франків через зростання цін на енергоносії та сировину.
    Агентство нагадує, що закупівля новітніх F-35 давно є суперечливою темою для нейтральної Швейцарії, але нинішній момент є особливо чутливим, адже Берн завершує переговори з Вашингтоном щодо зниження імпортних мит із 39% до 15%. Це відбувається після того, як швейцарські компанії пообіцяли інвестувати 200 млрд доларів у США протягом наступних п’яти років.
    Придбання F-35 було схвалене на загальнонаціональному референдумі у 2020 році з мінімальною перевагою голосів і прямо прив’язувалося до початкової цінової оцінки. Опитування громадської думки в жовтні показало, що більшість виборців готові відмовитися від угоди – або на користь альтернативного літака, або взагалі скасувавши закупівлю.
    Міністр оборони Мартін Пфістер під час пресконференції в п’ятницю заявив, що уряд “дійшов висновку, що нам потрібен більший флот, однак демократичне рішення таке, що сьогодні ми не можемо закупити 36 літаків”.
    Минулого року Швейцарія прийняла рішення збільшити свої витрати на оборону до 1% валового внутрішнього продукту до 2032 року, що все ще суттєво нижче за обіцянки членів НАТО.
    Раніше ЗМІ повідомили, що Україна може отримати установки Patriot, які США обіцяли для Швейцарії. Мова йде про п’ять повноцінних батарей.

  • Фінляндія придбає у США ракети для винищувачів F-35

    Фінляндія придбає у США ракети для винищувачів F-35

    Міністр оборони Фінляндї Антті Хяккянен дозволив Силам оборони країни закупити у США вдосконалені ракети класу “повітря-повітря” середньої дальності AIM-120D-3 (AMRAAM). Про це відомство повідомило напередодні.
    Вказано, що ракети будуть сумісні з багатоцільовими бойовими літаками п’ятого покоління F-35A. Вони доповнять озброєння майбутнього парку винищувачів, причому тип D-3 є найновішим і найсучаснішим варіантом AMRAAM.
    У вересні 2025 року Конгрес США схвалив продаж Фінляндії ракет AMRAAM виробництва Raytheon. Тоді контракт оцінювався у понад 1 млрд доларів.
    “Ця закупівля надасть Фінляндії найновіший і найсучасніший варіант AMRAAM, що покращить нашу здатність реагувати на загрози в нашому операційному середовищі. Це ще більше зміцнить нашу оперативну сумісність зі США та іншими нашими союзниками”, – заявив Хаккянен.
    Закупівля включає ракети, інструкції та документацію, запасні частини та матеріали, транспорт, а також послуги з навчання, ремонту та підтримки, що надаються виробником і постачальником відповідно.
    Нині ракети типу AMRAAM, які використовуються винищувачами F/A-18 Hornet, є центральним елементом озброєння “повітря-повітря” середньої дальності фінських ВПС.
    Фінська армія також використовує їх у своїй норвезькій вдосконаленій зенітно-ракетній системі класу “земля-повітря” NASAMS.
    Варіант D-3, який буде придбано, використовуватиметься лише винищувачами F-35.

  • США захопили військовий вантаж, що на судні прямував до Ірану

    США захопили військовий вантаж, що на судні прямував до Ірану

    Американські військові минулого місяця здійснили в Індійському океані рейд на судно, яке прямувало з Китаю до Ірану та вилучила вантаж військового призначення. Про це у п’ятницю, 12 грудня, повідомило The Wall Street Journal з посиланням на офіційних осіб США.
    Зазначається, що цей рейд групи спеціальних операцій відбувся ще у листопаді, однак відомо про нього стало лише зараз.
    Видання підкреслює, що такі операції були нетипові для США за попередніх адміністрацій. Однак Трамп надає перевагу агресивній тактиці.
    Ця операція з перехопленням в морі, спрямована на те, щоб перешкодити Тегерану відновити свій військовий арсенал.
    За словами одного з посадовців, вантаж складався з компонентів, які потенційно могли бути використані для виробництва звичайних озброєнь Ірану. Він додав, що це постачання було знищене.
    Американські сили взяли судно на абордаж за кількасот миль від узбережжя Шрі-Ланки, повідомляє видання, зазначаючи, що згодом судну дозволили продовжити шлях.
    Раніше військові США завдали трьох ударів по чотирьох суднах у Тихому океані, що перевозили наркотики, загинули 14 осіб. Згодом США завдали удару по ще одному судну з наркотиками у Тихому океані і оприлюднили відео.
    Готуйтеся до війни. Велика зустріч в Пентагоні

  • У США опублікували нові фото з Трампом зі спадку Епштейна

    У США опублікували нові фото з Трампом зі спадку Епштейна

    Демократи в Палаті представників у п’ятницю, 12 грудня, оприлюднили 19 фотографій зі спадщини сексзлочинця Джеффрі Епштейна, на яких фігурують Дональд Трамп, Білл Клінтон та колишній британський принц Ендрю. Про це пише низка ЗМІ, зокрема ВВС та АР.
    При цьому зазначається, що ці фото є окремими матеріалами, і не входять до справи, яку Міністерство юстиції США зобов’язане оприлюднити згодом.
    Трампа можна побачити на трьох із 19 фото. На одному з них він зображений разом з Епштейном, на інших двох у компанії жінок, обличчя яких приховані. Крім того, серед опублікованих матеріалів є фото червоних пакетиків із написом “Я величезний” та табличкою поруч “Презерватив Трампа”.
    Світлини вже поширилися в соціальних мереж. Демократи пообіцяли й надалі публікувати такі матеріали, аби посилити тиск на Трампа через блокування його адміністрацією документів у справі Епштейна.

  • Король Чарльз III заявив про завершення етапу у лікуванні раку

    Король Чарльз III заявив про завершення етапу у лікуванні раку

    Король Великої Британії Чарльз III виступив із відеозверненням, в якому повідомив про значний прогрес у лікуванні онкологічного захворювання. Про це у п’ятницю, 12 грудня, повідомляє CNN.
    У зверненні 77-річний Чарльз назвав цей етап одужання “особистим благословенням” і наголосив на важливості ранньої діагностики, яка, за його словами, “рятує життя”. Він зазначив, що завдяки своєчасному виявленню хвороби, ефективному лікуванню та дотриманню рекомендацій лікарів його графік лікування можна буде зменшити.
    У Букінгемському палаці підтвердили, що лікування ще триває, однак лікарі задоволені результатами й переходять до запобіжної фази з постійним медичним контролем.
    Король також закликав громадян користуватися програмами скринінгу, зокрема новим онлайн-сервісом Screening Checker у Великій Британії, та подякував лікарям, медсестрам, дослідникам і працівникам благодійних організацій за їхню роботу.

  • Чотири країни ЄС виступили проти репараційного кредиту Києву

    Чотири країни ЄС виступили проти репараційного кредиту Києву

    Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до Бельгії, яказапропонувала шукати альтернативні схемі кредитування України замість репатріаційного кредиту за рахунок заморожених активів РФ. Про це у п’ятницю, 12 грудня повідомило Politico.
    Зазначається, що ці чотири країни ЄС у спільній заяві закликали Єврокомісію та Раду ЄС відмовитись від використання заморожених російських активів для підтримки України.
    Вони наполягають продовжувати вивчати альтернативні механізми, які відповідали б законодавству ЄС та міжнародному праву, мали б передбачувані параметри і мінімізували ризики. Йдеться про так званий “План Б” – випуск спільного боргу ЄС для фінансування України в наступні роки.
    Разом з тим, ця ідея стикається з низкою проблем: вона може збільшити державні борги Італії та Франції і потребує одностайності серед усіх членів ЄС, що дозволяє країнам, зокрема, дружній до Кремля Угорщині, заблокувати рішення.
    Видання пише, що публічна критика Бельгії, Італії, Мальти та Болгарії зменшує шанси Єврокомісії домовитися про політичну угоду на наступному саміті.
    Водночас, навіть якщо до Бельгії, Болгарії, Мальти та Італії приєднаються угорська та словацька сторони, вони все одно складають меншість. Проте публічна критика цих країн зменшує шанси Єврокомісії на досягнення політичної угоди на саміті наступного тижня.
    Видання нагадує, що в Італії урядова коаліція розділена через допомогу Україні: прем’єрка Джорджія Мелоні підтримує санкції проти Росії, тоді як її заступник Маттео Сальвіні займає проросійську позицію і підтримує плани США щодо завершення війни в Україні.
    Як повідомлялося, 12 грудня посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом.

  • Посолка ЄС прокоментувала рішення щодо активів РФ

    Посолка ЄС прокоментувала рішення щодо активів РФ

    Росія не отримає доступу до своїх заморожених активів у Європі навіть через “задні двері”. Про це завила посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова на своїй Facebook-сторінці у п’ятницю, 12 грудня.
    Вона зазначила, що сьогодні (у п’ятницю – ред.) з Брюсселя надійшла “одна з найкращих новин” за останні дні.
    “Сьогодні Рада, тобто держави-члени, ухвалила чітке рішення: Росія не отримає доступу до заморожених активів свого Центрального банку, що зберігаються на території Європейського Союзу. Ні безпосередньо, ні через “задні двері”, – заявила посолка.
    Вона пояснила, що Європейський Союз заблокував будь-який переказ цих коштів назад до Росії.
    “Причина проста і справедлива: якщо Москва відновить доступ до цих грошей, вони будуть безпосередньо використані для фінансування російської агресії проти України. Для Росії це погана новина. Менше грошей на війну, менше можливостей обійти санкції і менше можливостей чинити тиск на Європу за допомогою гібридних атак і економічного примусу”, – підкреслила глава посольства США.
    Матернова додала, що ці заходи є тимчасовими, але вони залишатимуться в силі, доки Росія продовжуватиме свою агресивну війну і загрожуватиме безпеці Європи.
    Вона також висловила сподівання, що наступного тижня ми, можливо, побачимо подальші рішення щодо заморожених активів.
    Як повідомлялося, посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом.

  • Трамп хоче поділити сфери впливу з Китаєм і РФ – ЗМІ

    Трамп хоче поділити сфери впливу з Китаєм і РФ – ЗМІ

    Президент США Дональд Трамп змінює стратегію по відношенню до Китаю. Новий підхід передбачає заміну традиційної американської політики стримування на розподіл сфер впливу. Про це у п’ятницю, 12 грудня, пише Axios.
    Видання зауважує, що останнім часом Трамп “звучить як найбільший китайський голуб у Вашингтоні”.
    Зазначається, що зміну курсу видно на прикладі низки рішень Трампа – зокрема, його відмови запровадити санкції проти Китаю після торішніх масштабних кібератак та скасування заборони на експорт високопродуктивних чіпів Nvidia H200 до КНР. Це означає різкий розворот у його зовнішній політиці, адже під час першої каденції Трамп сам прагнув обмежити доступ Пекіна до американських технологій.
    Подібний зсув від конфронтації до пошуку компромісів, за даними Axios, простежується і в підході Трампа до Росії. Зазначається, що глава Білого дому демонструє готовність прийняти військові здобутки, яких Москва досягла в Україні. Так, адміністрація Трампа схиляє Київ до передачі Росії всієї території Донбасу, подаючи це як шлях до “нової ери стратегічної стабільності” у відносинах між США та РФ.
    Трамп також виступає за повернення Росії до складу G7 – формату, з якого Москву виключили після окупації Криму у 2014 році. Також зазначається, що оприлюднена Білим домом Стратегія національної безпеки США нині виглядає більш прихильною до РФ, ніж до європейських союзників.
    У запропонованій Трампом моделі взаємодії великих держав стабільність постає як наслідок домовленостей щодо розподілу сфер впливу. Для Сполучених Штатів це передбачає посилення контролю над Західною півкулею, протидію Венесуелі, союзниці Китаю та Росії, а також чіткі застереження Пекіну й Москві від втручання у внутрішні справи США.

  • Ані ночі без пожежі: у РФ дрони атакували НПЗ

    Ані ночі без пожежі: у РФ дрони атакували НПЗ

    У ніч проти суботи, 13 грудня, у Росії безпілотники атакували Саратовський нафтопереробний завод. Про це повідомляє низка Telegram-каналів.
    Керівник ЦПД РНБО Андрій Коваленко підтвердив атаку.
    “Підгорає Саратовський НПЗ в рашці”, – прокоментував він числені кадри пожежі.
    Тим часом на відео, якими охоче ділиться населення Саратова, видно пожежу, заграву у небі. Також чутно вибухи та сирени тривоги. Саратовський нафтопереробний завод – одне з найстаріших нафтопереробних підприємств росії. Станом на 2023 рік обсяг переробки нафти становив 4,8 млн тон.

  • Парламент Болгарії підтримав відставку уряду

    Парламент Болгарії підтримав відставку уряду

    Парламент Болгарії у п’ятницю, 12 грудня, прийняв відставку уряду прем’єр-міністра країни Росена Желязкова. Таке рішення було ухвалене на тлі антиурядових протестів в країні, повідомляє видання SeeNews.
    Усі 227 членів парламенту, присутніх під час голосування підтримали рішення про відставку. Три партії урядової коаліції контролювали 102 з 240 місць у парламенті.
    Як повідомляло Reuters, ввечері у середу, 10 грудня, тисячі людей вийшли на мітинг у столиці Болгарії та десятках інших міст країни. Демонстрації розпочалися як невдоволення бюджетом на 2026 рік, зокрема проти запланованого підвищення податків для фінансування збільшення витрат. Крім того, громадяни Болгарії проти запланованого переходу на євро.
    Близько половини болгар виступають проти введення євро, побоюючись, що це зазіхне на національний суверенітет, а роздрібні торговці скористаються переходом з національного лева на євро для підвищення цін.
    Згодом протести переросли в масове обурення урядом. Протестувальники вимагали повної відставки уряду та перезапуску політичної системи. Протестувальники виступили проти уряду меншості та, як вони стверджували, його неспроможності боротися з корупцією.
    11 грудня уряд Болгарії пішов у відставку на тлі масових антиурядових протестів. Прем’єр Росен Желязков прокоментував це рішення тим, що уряд не зумів пояснити своїм опонентам користь запропонованого ним проєкту бюджету.
    Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ