Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провела телефонну розмову з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом щодо спільних санкцій проти Росії. Про це повідомила речниця Єврокомісії Паула Піньо, інформує ЄП.
Сторони обговорили збереження єдиного фронту та координацію з партнерами для підвищення ефективності обмежувальних заходів.
Піньо зауважила, що “чим більше ми координуємо наш підхід із партнерами, тим ефективнішими вони (санкції) є”.
Вона також нагадала про спільні зусилля ЄС з G7 стосовно обмеження цін на нафту, “які дають результати”.
“Ми продовжимо чинити тиск на воєнну економіку Росії, підвищувати для Росії вартість відмови від участі у мирних переговорах, щоб, зрештою привести президента Путіна за стіл переговорів”, – акцентувала речниця.
Категорія: Новини світу
-
Фон дер Ляєн та Венс скоординували санкційний тиск на РФ
-
Померла 92-річна герцогиня Кентська з королівської родини Британії
Померла 92-річна герцогиня Кентська Кетрін, яка з 2022 року була найстаршим членом британської королівської родини. Про це повідомив Букінгемський палац.
Зазначається, що герцогиня померла минулої ночі в Кенсінгтонському палаці в оточенні своєї родини.
Як пише BBC, у 2022 році Кетрін стала найстаршим членом британської королівської родини після смерті Єлизавети ІІ.
Упродовж свого життя, герцогиня Кентська виконувала королівські обов’язки та була волонтеркою у благодійній організації для безпритульних.
На тенісному чемпіонаті Вімблдона вона вручала трофеї та втішала тих, хто програвав у фіналах.
Герцогиня також підтримувала різні музичні благодійні організації.
У неї залишилися чоловік, герцог Кентський Едвард (двоюрідний брат покійної королеви Єлизавети II), якому 89 років, та двоє синів і донька. -
“Нічого страшного”. Путін прокоментував бюджетну “діру” у ₽5 трлн
Глава РФ Володимир Путін не вважає проблемою наростаючий дефіцит російського бюджету, який до кінця липня наблизився до позначки 5 трильйонів рублів. Про це повідомляє TMT у п’ятницю, 5 вересня.
За його словами, посадовці уряду стверджують, що “дірку” у казні можна збільшувати і далі, щоб оплатити витрати на інфраструктурні проєкти, війну проти України та соціальні виплати.
“Деякі наші колеги в уряді вважають, що можна цей дефіцит збільшити. Нічого страшного в цьому немає. Чому? Тому що рівень нашого боргового навантаження – і зовнішнього, і внутрішнього – є не просто прийнятним, він є низьким. А це гарантує стабільність роботи всієї кредитно-фінансової системи, і бюджетної системи також”, – сказав Путін.
Він додав, що доходи бюджету РФ потрібно збільшувати, водночас не підвищуючи податки. Як саме це можливо, господар Кремля не уточнив.
Плануючи бюджет на 2025 рік, Мінфін РФ розраховував різко скоротити його дефіцит, який за три роки повномасштабної війни накопичився до 10 трильйонів рублів. Очікувалося, що витрати перевищать доходи лише на 1,17 трлн рублів, або 0,5% ВВП. Проте падіння цін на нафту та різке уповільнення економіки зірвали оптимістичні плани Кремля. До кінця липня у федеральній казні утворилася “діра” на 4,9 трлн рублів – у 4,4 рази більше, ніж роком раніше.
Влітку до закону про бюджет РФ внесли зміни, які знизили план нафтових і газових доходів майже на 20% та збільшили дефіцит – до 1,7% ВВП, або 3,8 трлн рублів. Однак і цей прогноз, швидше за все, виконати не вдасться.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. -
Індія офіційно проігнорувала вимогу Трампа щодо російської нафти
Міністерка фінансів Індії Нірмала Сітхараман заявила, що країна продовжить купувати російську нафту. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 5 вересня.
Відтак, офіційна позиція Нью-Делі свідчить про намір Індії не виконувати вимоги президента США Дональда Трампа зупинити закупівлі.
“Звідки ми купуємо нафту, особливо такий великий товар, за який ми платимо найбільше в імпорті, ми маємо вирішувати з огляду на те, що нам найвигідніше. Ми, безумовно, будемо купувати”, – зазначила Сітхараман.
Індія залишається найбільшим покупцем російської нафти, оскільки знижені ціни на барелі дозволяють країні зберігати контроль над імпортними витратами.
Раніше адміністрація Трампа підвищила мита для Індії до 50%, одні з найвищих у світі. У п’ятницю Трамп також критикував Індію та Росію за посилення зв’язків із Китаєм.
На початку цього тижня прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді та президент Росії Володимир Путін зустрілися з головою Китаю Сі Цзіньпіном на саміті Шанхайської організації співпраці в Тяньцзіні. Лідери обговорили співпрацю у галузі енергетики та безпеки.
Раніше західні ЗМІ повідомили, що Індія планує збільшити імпорт російської нафти у вересні на 10-20%, попри нові санкції США. Рішення нібито пов’язане зі зниженням цін на російську нафту після атак українських дронів. А згодом Нью-Делі взагалі заявив, що постачання нібито “вберегли світову економіку” від стрибка цін.
Відмовився висунути на Нобелівку: ЗМІ дізналися про сварку Трампа і Моді -
Греція підтвердила екстрадицію олігарха Плахотнюка до Молдови – ЗМІ
Міністерство юстиції Греції схвалило екстрадицію колишнього лідера Демпартії Молдови Володимира Плахотнюка. Про це 5 вересня повідомило IPN з посиланням на адвоката Лучіана Рогака.
За словами Рогака, Міністерство юстиції Греції затвердило екстрадицію 4 вересня.
Напередодні керівник Генерального інспекторату поліції Молдови Віорел Чернеуцяну заявив, що молдавські правоохоронці досі не отримали офіційного підтвердження від грецьких колег. Він уточнив, що поліція готується до перевезення Плахотнюка і вже зверталася до авіакомпаній, які виконують прямі рейси до Кишинева.
Раніше, 30 серпня, Чернеуцану заявляв, що Плахотнюка доставлять звичайним рейсом через брак коштів на чартер. Після прибуття його помістять під попередній арешт у в’язницю №13 у Кишиневі.
Плахотнюка затримали 22 липня в аеропорту Афін. Під час посадки він пред’явив паспорт на ім’я Кірсанов, що викликало підозри, адже особа з таким прізвищем фігурувала у справі про крадіжку автомобілів в Афінах.
Адвокат повідомив, що Плахотнюк відмовився від екстрадиції до Росії та бажає бути доправленим у Молдову, щоб довести свою невинуватість.
Грецькі правоохоронці під час обшуку вілли олігарха, а також під час його затримання в аеропорту Афін, вилучили у 21 документ, що посвідчує особу. Серед них – паспорти, посвідчення особи та водійські права, нібито видані владою Молдови, Румунії, Росії, України, Болгарії, Іраку та Вануату. Плахотнюк втік з Молдови в червні 2019 року. На його ім’я видали ордери на арешт за трьома кримінальними справами. А 7 лютого 2025 року Інтерпол оголосив Плахотнюка в міжнародний розшук.
Деякий час він жив у США, але в січні 2020 року його перебування там визнали небажаним. У жовтні 2022 року США запровадили санкції проти Плахотнюка.
За даними Інтерполу, Плахотнюк має паспорти Молдови, Румунії, Росії та Мексики. МЗС Мексики підтвердило, що мексиканський паспорт Плахотнюка підроблений. -
В Німеччині студент поранив ножем викладачку: його застрелила поліція
Студент з ножем напав на викладачку в німецькому місті Ессен. Інцидент відбувся в професійному коледжі. Поліція намагалась його заарештувати, але він напав з ножем на правоохоронців – його смертельно поранили. Про це повідомляє німецький таблоїд Bild.
ЗМІ зазначає, що 18-річний студент-косовар під час занять у навчальному закладі напав з ножем на викладачку й завдав їй тяжке поранення в живіт. Поранену жінку доставили до університетської лікарні, де її готують до операції.
Нападник утік, проте невдовзі поліція виявила його в парку неподалік. Правоохоронці спробували його перевірити, він накинувся на них із ножем, поліціянти у відповідь відкрили вогонь і смертельно поранили зловмисника.
Будівлю коледжу оточили спецпризначенці, над районом кружляв поліцейський гелікоптер. Правоохоронці закликали місцевих жителів уникати місця події.
Медичну допомогу також надали щонайменше десятьом студентам, які перебували в стані шоку після нападу.
Частина учнів ще залишалася в аудиторіях і забарикадувалася відповідно до правил безпеки. -
У Польщі побили групу українців
У Варшаві ввечері 4 вересня стався напад на громадян України. Зловмисники спершу ображали молодих українців, а згодом застосували фізичну силу. Про це повідомляє Raport Warszawski.
Поліцію викликала очевидиця. Вона ж і зафільмувала напад на телефон.
Правоохоронці прибули на місце, опитали свідків і склали фотороботи нападників. Як зазначається, одному з потерпілих знадобилася медична допомога.
Затриманим висунули обвинувачення:- 41-річний чоловік відповідатиме за участь у побитті;
- 28-річному інкримінують тілесні ушкодження, національні образи та погрози свідкові;
- 36-річному закидають побиття, образи та зберігання наркотиків, причому його обтяжує рецидив.
Під час обшуку в одного з підозрюваних знайшли мефедрон.
Суд застосував до підозрюваних поліцейський нагляд і заборону контактувати з потерпілими та іншими обвинуваченими.
Нападникам загрожує до 5 років ув’язнення.
Поліція зауважила, що мотив злочину був пов’язаний саме з національністю потерпілих.
Як ми вже писали, на агропідприємстві в Польщі жорстоко вбили 48-річного громадянина України та намагалися спалити його тіло у господарській будівлі
У Польщі жорстоко побили 17-річного українця: постраждалий втратив палець -
Трамп заявив про “втрату” Росії та Індії
Росія та Індія відійшли до сфери впливу Китаю. Про це написав президент США Дональд Трамп у у власній соцмережі Truth Social в п’ятницю, 5 вересня.
“Схоже, що ми втратили Росію та Індію: вони опинилися у найглибшого, найпохмурішого Китаю. Китаю. Нехай у них буде успішне та тривале спільне майбутнє”, – зазначив він.
Також Трамп під публікацією розмістив фотографію, на якій зображені разом російський правитель Володимир Путін, голова КНР Сі Цзіньпін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. Фото: скріншот Раніше цього тижня Трамп у саркастичній манері побажав Китаю Сі Цзіньпіню гарного святкування 80 річниці перемоги у війні з Японією. Принагідно він заявив, що Сі, а також російський і північнокорейський диктатори, які були присутні на параді у Пекіні, готують змову проти США.
Після цього у Кремлі висловили сподівання, що слова Трампа про “змову” між РФ, КНР і КНДР проти Сполучених Штатів були використані у переносному розумінні, тому що “ніхто не будує жодних змов”.
А в Китаї запевнили, що їхня співпраця з іншими країнами “не спрямована проти третіх сторін”. При цьому Китай і Росія мають намір будувати “більш справедливу та рівноправну систему глобального управління”, зазначили в Пекіні. -
Азербайджан спорядив Україні МіГ-29 – ЗМІ
Україна поповнила свій флот винищувачів МіГ-29 з несподіваного джерела – Азербайджану. Про це пише The War Zone.
З посиланням на фото військових блогерів видання зазначає, що у ЗСУ з’явилися літаки з характерним азербайджанським камуфляжем – блакитним, сірим і фіолетово-сірим. Літак на фото має вигляд, ніби виконує бойове завдання: озброєний ракетами “повітря-повітря” Р-27 і ближнього бою Р-73.🇺🇦🇦🇿 MiG-29 fighter jet in Azerbaijani camo, now in service of the Ukrainian Air Force. As of February 24, 2022, three MiG-29s operated by the Azerbaijani Air Force have been undergoing repairs and modernization at the Lviv State Aircraft Repair Plant in western Ukraine. Their… pic.twitter.com/lY2Xyahg2U — Status-6 (Military & Conflict News) (@Archer83Able) September 3, 2025 Офіційно Азербайджан не постачав Україні зброю і заявляв лише про гуманітарну допомогу.
На початку війни на території України перебували азербайджанські МіГ-29, котрі ремонтували у Львові. Літаки могли пережити російську атаку на Львівський державний авіаремонтний завод у березні 2022 року, його головний ангар було зруйновано. Цей завод був пріоритетною ціллю для Росії, оскільки був єдиним у країні, здатним виконувати капітальний ремонт МіГ-29. Самі літаки дісталися Азербайджану від України – країна викупила 15 вживаних МіГ-29. Україна отримала їх після розпаду СРСР.
Влітку 2022 року військовий блогер Caucasuswar опублікував фото трьох азербайджанських винищувачів на ремонті у Львівському авіаремонтному заводі. Після початку вторгнення літаки, ймовірно, могли перейти до складу української армії.
Поява колишніх азербайджанських МіГ-29 у ВПС України збіглася з різким погіршенням відносин між Баку та Москвою. Влітку 2025 року в Росії затримали десятки етнічних азербайджанців, кілька з них загинули, що викликало жорстку реакцію Баку. Ще одним подразником стало збиття в 2024 році літака Azerbaijan Airlines.
На цьому тлі президент Азербайджану Ільхам Алієв в інтерв’ю Al Arabiya заявив, що за часів Радянського Союзу країна перебувала під “окупацією” і наголосив, що Москва досі проявляє агресію. Він висловив розчарування реакцією Росії на катастрофу азербайджанського лайнера і назвав тортури та вбивства представників діаспори “безпрецедентним актом проти нашого народу”.
Раніше Алієв засудив попередні російські атаки на азербайджанські об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні.Після цього, Азербайджан виділив Україні допомогу після атак РФ. Також ЗМІ повідомли, що Азербайджан пригрозив РФ зняттям заборони на постачання зброї Україні, якщо росіяни продовжать удари по об’єктах азербайджанських компаній в Україні.
Сигнал Азербайджану. Атака Росії на Одещину -
ЄС відправив переговірників у Вашингтон – Кошта
Необхідно більше санкцій, щоб змусити Росію зупинити війну в Україні. Європейська команда прямує до столиці США, щоб працювати над цим з американцями. Про це у п’ятницю. 5 вересня, повідомив президент Європейської Ради Антоніу Кошта на спільній пресконфренції з президентом України Володимиром Зеленським в Ужгороді.
“Ми працюємо з США та іншими партнерами, щоб посилити наш тиск за допомогою подальших санкцій, прямих санкцій і вторинних санкцій. Більше економічних заходів, щоб змусити Росію зупинити цю війну, припинити вбивати людей, зупинити цю війну в Україні. В Брюсселі розпочинається робота над новим санкційним пакетом, і наша європейська команда направляється у Вашингтон, щоб працювати з нашими американськими друзями”, – заявив Кошта.
Він зазначив, що Європа працює разом з Україною над спільним майбутнім, підтримуючи відбудову України і її шлях до вступу до ЄС.
“Ми вас підтримуємо у вашій боротьбі у цій війні, оскільки вона продовжується. Ми вас підтримуємо у зусиллях, спрямованих на досягнення миру, у мирних переговорах. І ми також підтримуємо ваше майбутнє як повноправного члена у Європейському Союзі”, – заявив президент Євроради.
Напередодні стало відомо про напруженість у розмові між президентом США Дональдом Трампом і європейськими лідерами, а також президентом України Володимиром Зеленським. Трамп був дуже незадоволений тим, що Європа досі купує російську нафту.
Зеленський закликав Орбана почути сигнали від Трампа