Категорія: Новини світу

  • Захід посилює тиск на Китай, аби він менше допомагав РФ у війні

    Захід посилює тиск на Китай, аби він менше допомагав РФ у війні

    Президент США Дональд Трамп посилює тиск на Китай, намагаючись перекрити обхідні шляхи експорту через треті країни. Своєю чергою глава Єврокомісії Урсула Фон дер Ляєн пригрозила Китаю, що у випадку посилення військової допомоги Росії він може забути про європейський ринок. Як вплине тиск Заходу на Китай та його позицію щодо російсько-української війни? Нова стратегія Трампа Президент США Дональд Трамп вирішив застосувати нову стратегію щодо Китаю. Він підвищує тарифи та посилює вимоги до ланцюгів постачання. Про це повідомляє Bloomberg.
    Наразі США надсилають попередження низці держав із вимогою укласти двосторонні торговельні угоди до 1 серпня.
    Інакше Вашингтон погрожує новими тарифами – на товари, що постачаються через треті країни. Зокрема, під приціл потрапляє Мексика, В’єтнам і навіть ЄС, який Китай використовує, як логістичний хаб для реекспорту.
    Вашингтон вже включає вимоги до безпеки ланцюгів постачання у свої торгові угоди.
    На думку аналітиків Bloombergце може поставити під загрозу 70% китайського експорту до США і завдати удару по економіці КНР. А саме може вдарити по 2,1% ВВП КНР.
    Не секрет, що Пекін дедалі активніше використовує країни на кшталт В’єтнаму, Мексики та навіть ЄС для постачання товарів у США, минаючи прямі торгові бар’єри. Але США хочуть ці маневри перекрити.
    Якщо у 2017 р. частка Китаю в загальному обсязі продукції з доданою вартістю, що надходить до США через треті країни, становила 14%, то у 2023 р. вона зросла до 22%.
    Удар буде відчутнішим, якщо партнери почнуть уникати співпраці з китайськими компаніями через нові правила.
    Водночас у Bloomberg зазначають, що поки незрозуміло, наскільки ефективно США зможуть контролювати ці обмеження. Сигнал Трампа Китаю Підвищення тарифів та посилення вимог до ланцюгів постачання – це сигнал Трампа Китаю про необхідність згортати підтримку війни РФ в Україні.
    Китай вже прямим текстом попередили про можливі наслідки продовження нинішньої політики.
    Так, посол США в НАТО Метью Вітакер заявив, що Китай повинен припинити “субсидування війни” в Україні через підтримку російського режиму та російських військових зусиль. В іншому випадку він зіткнеться з санкціями від президента США у вигляді вторинних тарифів
    Тим часом Китай, додав посол США, вважає, що веде “веде опосередковану війну через Росію”. А деякі заяви китайського уряду свідчать, що Китай бажає втягування США та союзників у війну в Україні. “Ми бачимо в деяких заявах китайського уряду, що вони хочуть зайняти СШАта наших союзників цією війною, щоб ми не могли зосередитися на інших наших стратегічних викликах. Я вважаю, що Китай прорахувався. Я думаю, що їх потрібно дорікнути за те, що вони субсидують ці вбивства, які відбуваються на полях битв в Україні”,- зазначив він. ЄС пригрозив Китаю ЄС теж планує посилити тиск на Китай через допомогу РФ у війні з Україною. “Ми розраховуємо на те, що Китай не надаватиме Росії жодного військового обладнання, прямо чи опосередковано, оскільки всі ми знаємо, що озброєння агресора суперечитиме міжнародному праву.Це справді суттєво зашкодить відносинам між ЄС та Китаєм”, – сказала голова Єврокомісії Урсули Фон дер Ляєн. За її словами, те, як Китай надалі взаємодіятиме з війною Путіна, буде визначальним для майбутніх відносин між ЄС і Китаєм.
    Це натяк на те, що у випадку військової допомоги Росії Китай може забути про європейський ринок. “Якщо порівнювати військову допомогу Росії та європейський ринок – це навіть не співмірно з точки зору китайських інтересів”, – розповів BBC директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь. До речі ЄС вперше в санкційній політиці ввів прямі обмеження щодо китайських банків.
    Під санкції потрапили два китайські регіональні банки – Suifenhe Rural Commercial та Heihe Rural Commercial. Обидва розташовані поблизу кордону Китаю та Росії.
    При цьому Китай активно лобіював виключення банків з санкційного пакета, погрожуючи реакцією та напряму вимагаючи від ЄС не вводити санкції проти китайських фінансових установ.
    Але ЄС проігнорував китайські попередження та погрози та додав банки до “чорного списку”. Три варіанти поведінки Китаю Наразі є три варіанти того, як поводитиметься Китай у війні між РФ та Україноюнадалі. Перший – піде на ескалацію та почне активніше допомагати РФ. Другий – залишить все, як є. Третій – зменшить підтримку РФ. Саме від того, чи буде Захід рішучим у плані посилення економічного тиску на Піднебесну залежить те, який варіант обере Китай.
    У липні китайські медіа процитували слова голови МЗС Китаю Ван Ї про те, що Пекін не хотів би поразки Росії. “Ван Ї заявив головному дипломату ЄС, що Пекін не хоче програшу Росії в Україні, оскільки побоюється, що після цього США зосередять усю свою увагу на Китаї”, – написала гонконзька газета South China Morning Post. За словами Самуся, мотивація Китаю – глобальне лідерство через власний прогрес та зменшення ролі США. Російсько-українська війна китайцями розглядається тільки в цьому контексті – послаблює чи посилює вона США. А Росія використовується як військовий проксі.
    У розмові з BBC Україна керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Павло Лакійчук сказав, що пряма участь китайців у війні з Україною дасть потужну перевагу Росії. Китайці за останні кілька десятиліть дуже розвинули сухопутні війська, як і військово-морські та військово-повітряні сили.
    Водночас більшість оглядачів вважають, що Китай не готовий до ескалації і найбільш вірогідним є сценарій збереження статус-кво.
    Адже Китай вважається найбільшим бенефіціаром російсько-української війни в її нинішньому форматі. Китайці не беруть прямої участі у війні і великих економічних втрат від неї поки що не зазнають. Натомість отримують дешеві ресурси від Росії, яка стає все більш залежною, та мають додатковий геополітичний важіль впливу у стосунках з США та ЄС.
    Водночас, якщо Захід посилить економічний тиск на Китай, то він може змусити РФ піти на згортання бойових дій РФ в Україні.
    Посприяти цьому можуть два фактори. По-перше, позиція ЄС, з яким Китай прагне налагодити економічну співпрацю в умовах тарифної війни Трампа.
    За словами Самуся, Європа для Китаю є одним з основних перспективних ринків, ареал майбутнього технологічного та економічного розвитку. Не тільки продавати щось, а отримати доступ до європейських технологій та інвестицій.
    Другий фактор, це ультимативні “50 днів” Трампа щодо вторинних санкцій для країн, які щось купують у Росії. Теоретично це дуже серйозна економічна загроза для Китаю, Індії, Бразилії, Туреччини та інших торговельних партнерів Росії. Індія вже оголосила про готовність знайти заміну російській нафті. “Для Китаю економічна війна з США – це головне, товарообіг між країнами величезний. Тому Пекіну важливо не зазнати шкоди від Росії. Якщо Трамп буде дотримуватися задекларованих жорстких принципів, то це може вбити ту економічну модель, яку вибудовували китайці з американцями з часів Генрі Кіссінджера та Ден Сяопіна”, – каже Самусь. Тож якщо Захід виконає свої погрози та посилить економічний тиск на Китай, це може призвести до деескалації ситуації в Україні.
    Вікторія Хаджирадєва

  • “Рекордні втрати на війні”: в РФ збільшилось число похоронних бюро

    “Рекордні втрати на війні”: в РФ збільшилось число похоронних бюро

    Кількість зареєстрованих похоронних агентств у Росії значно збільшилась на тлі різкого зростання втрат в Україні з початку року. Про це свідчать дані сервісу Контур.Фокус, повідомляє Коммерсант.
    За перше півріччя 2025 року було створено 805 нових ритуальних компаній, що на 16% більше у порівнянні з аналогічним періодом торік, зазначають аналітики.
    Найбільше реєстрацій похоронних бюро – в Підмосков’ї, там відкрилося 57 компаній (на третину більше у річному вираженні). У Краснодарському краї було зареєстровано 42 такі компанії (на 22%).
    З січня по квітень поточного року, згідно з даними Росстату, ринок ритуальних послуг у країні збільшився на 12,7% рік до року, до 39,5 млрд. рублів.
    Серед інших причин збільшення числа нових похоронних компаній, названих представниками ринку, відзначається підвищення маржинальності в похоронному бізнесі. Це пов’язано зі “зростанням вартості базових послуг та готовністю деяких клієнтів платити за сервіс”. Мова, зокрема, про “комплексні пропозиції під ключ” у великих містах, кремації, продажі меморіальних товарів, а також транспортування тіл померлих на далекі відстані.
    В Союзі похоронних організацій та крематоріїв заявили, що багато росіян просять проводити похорон з використанням мінімального базового набору послуг з компенсацією витрат від держави. Російська армія в останні місяці посилила свій наступ, що призвело до суттєвого зростання втрат. За даними The Economist, лишень з 1 травня до 9 липня РФ могла втратити вбитими на полі бою близько 31 тис. людина.
    Причому втрати загиблими у ЗС РФ різко зросли вже з початку 2025 року.

  • У молдовського олігарха Плахотнюка знайшли 21 документ на різні імена

    У молдовського олігарха Плахотнюка знайшли 21 документ на різні імена

    У затриманого в Греції молдовського олігарха-втікача Володимира Плахотнюка виявили 21 документ, оформлений на різні імена. Про це повідомляє NewsMaker у четвер, 24 липня.

    Грецькі правоохоронці під час обшуку вілли олігарха, а також під час його затримання в аеропорту Афін, вилучили у Плахотнюка 21 документ, що посвідчує особу. Серед них – паспорти, посвідчення особи та водійські права, нібито видані владою Молдови, Румунії, Росії, України, Болгарії, Іраку та Вануату.

    У колишнього депутата Костянтина Цуцу, якого затримали разом із Плахотнюком, виявили п’ять документів, нібито виданих у Румунії та Болгарії.

    Справжнє ім’я Плахотнюка зазначалося лише в молдовських документах. У румунських документах він фігурував як Михайло Антохе, українських – Михайло Таушанжі, болгарських – Михайло Таушанов, у російських – Станіслав Кірсанов. В іракських і вануатських документах Плахотнюк значився як AL SHAHEEN Fereyduon Shaheen Yako.

    У Костянтина Цуцу виявили болгарські та румунські документи на ім’я Андрій Силь.

    Правоохоронці Молдови надіслали запити зазначеним країнам, щоб уточнити інформацію про документи.

  • Між Таїландом і Камбоджею спалахнув конфлікт

    Між Таїландом і Камбоджею спалахнув конфлікт

    На кордоні між Таїландом та Камбоджею спалахнули бойові дії з використанням РСЗВ та авіації. Про це повідомляє Reuters у четвер, 24 липня. Бої почалися з стрілянини між військовослужбовцями сухопутних військ двох країн на спірній ділянці в провінції Оддар-Мієнчей. Наразі вони йдуть щонайменше у шести місцях. У МОЗ Таїланду заявили про загибель 11 мирних жителів та поранення ще 35 людей внаслідок ракетних ударів з боку Камбоджі. Один із них ударів припав по магазину та автозаправці. МЗС країни уточнило, що військові Камбоджі використовують для обстрілів реактивні системи залпового вогню Град. У провінції Сурін оголосили про евакуацію близько 40 тисяч мешканців 86 прикордонних сіл. У відповідь на артилерійські удари Військово-повітряні сили Таїланду атакували військові цілі на території Камбодж. Проте, за даними камбоджійської армії, тайські літаки F-16 скинули дві бомби на одну із доріг. Прем’єр-міністр Таїланду Пхетхонгтхан Чинават засудила Камбоджу за удари на кордоні та наголосила, що ситуація вийшла за межі дипломатичних переговорів. У травні цього року напруженість між двома країнами зросла після того, як під час нетривалої стрілянини загинув камбоджійський солдат. Цього тижня Таїланд звинуватив Камбоджу в установці мін у спірному районі, внаслідок чого поранення отримали троє солдатів. У Камбоджі ці звинувачення відкинули, заявивши, що солдати відхилилися від узгоджених маршрутів. 23 липня Таїланд оголосив, що відкликав свого посла в Камбоджі та вирішив вислати камбоджійського посла з Бангкока. Таїланд також закрив кордон із Камбоджею, який має протяжність більш ніж 800 км. У відповідь Камбоджа заявила про зниження дипломатичних відносин із Таїландом до найнижчого рівня та відкликала всіх камбоджійських співробітників зі свого посольства в Таїланді. Таїланд і Камбоджа вже понад століття сперечаються за території храмових комплексів Пра Віхеар і Та Моан Тхом, що знаходяться в регіоні Смарагдовий трикутник (у ньому сходяться кордони Таїланду, Камбоджі та Лаосу – ред.). 1962 року Міжнародний суд ООН ухвалив, що Пра Віхеар належить Камбоджі, але це не призвело до завершення суперечок. У 2008-2011 роках у прилеглих до кордону районах відбувалися бойові зіткнення, внаслідок яких загинуло кілька десятків камбоджійських та тайських військових та мирних мешканців. У 2013 році Міжнародний суд ООН підтвердив суверенітет Камбоджі над територією храмового комплексу Пра Віхеар та обов’язок Таїланду вивести з неї військових.

  • ФСБ затримала дев’ятьох росіян, що “закликали до вбивства силовиків”

    ФСБ затримала дев’ятьох росіян, що “закликали до вбивства силовиків”

    ФСБ Росії затримала дев’ятьох росіян, які начебто закликали до вбивств російських силовиків у соціальних мережах. Про це повідомляє російське видання Astra, що позиціонує себе як незалежне.
    “Затримання пройшли у Краснодарському краї, Астраханській, Володимирській, Мурманській, Омській, Ярославській областях та Єврейській автономній області, а також на окупованій території Херсонської області”, – йдеться в повідомленні.
    ЗМІ оприлюднив також відео силовиків, де одна з затриманих розповідає, що у 2023-2024 роках залишила коментарі у Telegram, з нібито закликами до насильства щодо росіян.
    ФСБ стверджує, що затримані “закликали до вбивства російських військових, співробітників правоохоронних органів та членів їхніх сімей”.
    Підозрюваним тепер загрожує до семи років позбавлення волі.

  • Дронова атака на Сочі: росіяни заявили про загиблих

    Дронова атака на Сочі: росіяни заявили про загиблих

    Дві жінки загинули від уламків дронів, що впали в Адлерському районі Сочі, ще 11 людей постраждали. Про це повідомив губернатор Краснодарського краю РФ Веніамін Кондратьєв у Telegram у четвер, 24 липня.

    “Сьогодні вночі Краснодарський край зазнав масованої атаки. В Адлерському районі Сочі загинули дві жінки. Уламки дрону потрапили і на територію нафтобази. В результаті атаки постраждали 11 осіб, четверо госпіталізовано лікарню”, – написав він.

  • Індія поставила Росії вибухівку, попри погрози США – ЗМІ

    Індія поставила Росії вибухівку, попри погрози США – ЗМІ

    Індійська компанія поставила вибухівку військового призначення Росії на суму 1,4 мільйона доларів, попри “санкційні” погрози США. Про це свідчать дані індійської митниці, повідомляє Reuters.
    Дві партії вибухової речовини октоген в грудні були відправлені індійською фірмою Ideal Detonators Private Limited до РФ та прибули в Санкт-Петербург, що підтвердив індійський посадовець.
    Одну партію вартістю 405 200 доларів придбала російська компанія High Technology Initiation Systems. Другу партію вартістю понад 1 мільйон доларів придбав Промсинтез.
    Уряд США визнав октоген “критично важливим для воєнних зусиль Росії” і застеріг фінансові установи від сприяння будь-яким продажам цієї речовини Москві.
    Держдеп США не прокоментував конкретні поставки, виявлені Reuters, але заявив, що неодноразово повідомляв Індію, що компанії, які ведуть бізнес, пов’язаний з військовою сферою, перебувають під загрозою санкцій.
    Індійське МЗС заявило, що “Індія здійснює експорт товарів подвійного використання, враховуючи свої міжнародні зобов’язання щодо нерозповсюдження та спираючись на свою надійну правову та регуляторну базу”.
    Торгівля Індії з Росією, особливо закупівля російської нафти, залишається стабільною, навіть попри те, що західні країни намагалися паралізувати воєнну економіку Росії санкціями.
    Раніше Індія заявила, що зможе задовольнити свої потреби в нафті завдяки альтернативним джерелам, якщо поставки з Росії постраждають через вторинні санкції США.
    Росія передала Індії зброю на тлі конфлікту з Пакистаном

  • В Росії українського полоненого засудили до 13 років ув’язнення

    В Росії українського полоненого засудили до 13 років ув’язнення

    Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив вихідця з Полтавської області Ярослава Черняка до 13 років ув’язнення у справі про причетність до батальйону Айдар. Про це повідомляє Медиазона, посилаючись на прес-службу суду.
    Черняка визнали винним “в участі в діяльності терористичної організації”. Російський суд ухвалив, що перші три роки покарання він проведе у в’язниці, а решту – в колонії суворого режиму.
    Слідство стверджує, що Черняк вступив у батальйон у липні 2024 року, після цього він поїхав до Донецької області та служив на посаді стрільця-санітара.
    Його взяли в полон у листопаді того ж року, але про потрапляння військовослужбовця в полон стало відомо в березні. До списку Росфінмоніторингу дані чоловіка внесли в середині квітня.
    Згідно з російським переліком “екстремістів та терористів”, Черняк родом із Полтавської області України, йому 38 років.
    Наприкінці червня в стінах цього ж суду подібний вирок – 13 років позбавлення волі – у справі про причетність до батальйону Айдар дістав житель Житомирської області Андрій Рибак. У РФ Айдар визнали “терористичною організацією” у вересні 2023 року, у грудні батальйон внесли до відповідного списку. Тепер полонених айдарівців стали засуджувати у справах про причетність до “тероризму”.
    Раніше Південний окружний військовий суд РФ в 2023 році засудив “учасника батальйону Айдар” Дениса Муригу до 16 років колонії суворого режиму.
    Суд РФ засудив українця до 20 років колонії за “підготовку теракту”

  • В Росії розбився літак з десятками людей на борту

    В Росії розбився літак з десятками людей на борту

    Літак Ан-24 з понад 40 людьми на борту зник з радарів у Росії. Востаннє його фіксували в небі над Амурською областю. Про це повідомляє провладний Telegram-канал Baza.
    Літак авіакомпанії Ангара здійснював рейс Хабаровськ-Благовіщенськ-Тинда. Ан-24 готувався до посадки, та не зміг приземлитися з першого разу, тому пішов на друге коло. Після цього зв’язок із ним зник.
    На пошуки втрати вилетів гелікоптер Мі-8 та наземні служби. На пошуки зниклого борту посилають літак МНС. В Росавіації повідомили, що пошуки зниклого Ан-24 “поки що результатів не дали”.
    За різними даними, на борту було від 43 до 49 осіб, зокрема 5 дітей.
    Попередньо літак зник за кілька кілометрів від Тинди – пункту призначення.
    Telegram-канал SHOT зазначає, що літак Ан-24 вилетів із двогодинною затримкою з Благовіщенська, де здійснював технічну посадку під час рейсу з Хабаровська до Тинди.
    Борт компанії Ангара вилетів із Хабаровська о 7:36 за місцевим часом. О 8:22 (за часом Благовіщенська) він приземлився у Благовіщенську і за годину мав вилетіти до Тинди. Проте затримався на дві години — фактичний виліт відбувся об 11:20 за місцевим часом.
    Майже за 15 км від Тинди борт не пройшов контрольну точку. У місцевому аеропорту нині спостерігається низька хмарність та дощ. Коефіцієнт зчеплення зі смугою становить 0,5.
    ПІзніше в МНС повідомили, що уламки літака Ан-24, який зник в Амурській області, виявлено за 15 км від Тинди – попередньо, в районі селища Кувикта.
    Фюзеляж зруйнований та горить, але про долю пасажирів поки що нічого невідомо. Проте за попередньої інформацією, всі люди, що перебували на борту загинули.
    Як ми вже писади, в Нижегородській області РФ розбився винищувач Су-27. Літак впав у районі міста Кулебаки. Два льотчики встигли катапультуватися. Одного з них уже знайшли.
    У Нижегородській області РФ впав літак Су-34

  • ЄС закликав Китай змусити Росію завершити війну

    ЄС закликав Китай змусити Росію завершити війну

    Європейський Союз закликає Китай вплинути на Росію з метою припинення військової агресії проти України. Про це заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта під час саміту ЄС-Китай 24 липня, передає пресслужба Євроради.

    “Ми закликаємо Китай, постійний член Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, використати свій вплив на Росію, щоб та поважала Статут ООН та припинила свою військову агресію проти України”, – заявив президент Євроради.

    Кошта підкреслив необхідність підтримки фундаментальних цінностей, закріплених у Статуті ООН, зокрема суверенітету, територіальної цілісності та поваги до міжнародно визнаних кордонів.

    Президент Європейської ради заявив, що світ переживає період глобальної невизначеності, що характеризується економічною нестабільністю, геополітичною напруженістю, а також глобальними викликами для всього людства.

    Кошта закликав Китай разом розробляти рішення спільних глобальних проблем та служити справі глобального миру.