США продовжать допомагати Україні, але ситуація із завершенням війни в нашій державі складна. Про це сказав американський президент США Дональд Трамп після розмови з українським президентом Володимиром Зеленським у п’ятницю, 4 липня.
“Так, у нас була хороша розмова. Ми говорили про різні речі… Я думаю, дуже стратегічна розмова”, – заявив він журналістам на борту Air Force One.
Трамп запевнив, що США допомагали Україні, “і ми будемо продовжувати їм допомагати”.
На питання щодо постачання Україні ракет до Patriot Трамп сказав: “Вони потрібні їм для оборони. Я не хочу бачити, як вбивають людей”.
При цьому американським лідер заявив про складність врегулювання війни і нагадав про розмову з Володимиром Путіним.
“Це досить складна ситуація. Побачимо, що буде далі. Я вже казав вам, що був дуже незадоволений моєю розмовою з “президентом” Путіним, і складається враження, що він хоче йти до кінця і просто продовжувати вбивати людей. Це погано. Я був незадоволений”, – сказав президент США.
Трамп також розповів, що обговорював з Путіним санкції проти Росії.
“Ми багато говоримо про санкції, так…Я б сказав, що він не в захваті від цього, але, знаєте, він може впоратися з санкціями, але це досить болючі санкції”, – сказав він і додав: “Так, вони можуть бути, звичайно”.
Трамп вчергове звинуватив свого попередника президента Джо Байдена: “Ситуація в Україні – це угода Байдена. Це не угода Трампа. Я просто намагаюся довести її до кінця, врегулювати. А там подивимося. Я не знаю. Я не можу сказати, чи станеться це чи ні… Я б хотів, щоб це сталося”.
Напередодні Зеленський розповів про домовленості з Трампом. Американський лідер дуже добре поінформований про ситуацію на фронті в Україні і російські повітряні удари, зазначив президент.
Категорія: Новини світу
-
Трамп назвав “стратегічною” розмову із Зеленським
-
Німеччина втратила лідерство в ЄС за кількістю заявок на притулок
У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
“Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%. -
Німеччина перестала бути лідером в ЄС за кількістю заявок на притулок
У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
“Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%. -
У Техасі різко зросла кількість жертв потужної повені
Кількість загиблих внаслідок потужної повені в американському штаті Техас збільшилося до 24 оіб. Про це повідомив телеканал ABC News з посиланням на місцеву владу у суботу, 5 липня.
Зазначається, що точну кількість загиблих поки що встановити неможливо, ситуація продовжує розвиватися, і вона може змінитися в той чи інший бік, оскільки “продовжуються рятувальні операції щодо невстановленої кількості зниклих безвісти”.
Губернатор Техасу Грег Еббот заявив, що рятувальники продовжують пошуково-рятувальні роботи і наголосив, що “катастрофа торкнулася дуже багато людей”.
При цьому рятувальники вже врятували або евакуювали 237 людей, 167 з них – за допомогою гелікоптерів. -
У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону
Парламент Словенії підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону. Про це напередодні повідомило місцеве видання Delo.si.
Вказано, що пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії. Загалом вони дали 46 голосів “за”, при тому що у складі парламенту 90 депутатів.
На референдум планується винести таке формулювання: “Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”.
Наразі неввідомо, коли саме відбудеться голосування. Парламент має ухвалити окрему постанову про його проведення. У будь-якому разі результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
Премʼєр-міністр Роберт Голоб, чий Рух Свобода проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму “щодо членства Словенії в НАТО”.
“Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – заявив Голоб. -
В Ірландії засудили трьох українців у справі про рекордну партію кокаїну
В Ірландії суд оголосив вирок для восьми чоловіків, серед яких троє громадян України, у справі про контрабанду найбільшої партії кокаїну в історії країни. Про це напередодні повідомило видання The Irish Times.
Вказано, що громадян Великої Британії, Філіппін, України, Нідерландів та Ірану ув’язнили за їхню участь у контрабанді 2,2 т кокаїну вартістю понад 157 млн євро.
Наркотики були знайдені біля узбережжя Ірландії на борту панамського вантажного судна MV Matthew у вересні 2023 року.
Корабель, що вирушив з Кюрасао, біля узбережжя Венесуели, перетнуло Атлантичний океан, перш ніж прибути до територіальних вод Ірландії.
Шістьох чоловіків спіймали на борту MV Matthew з партією наркотиків, і ще двох, які намагалися перенести незаконний вантаж на борт другого судна в Ірландському морі, також затримали.
Усі вони визнали свою провину в суді. Чоловіки отримали терміни від 13,5 до 20 років. Українці Михайло Гаврик, Віталій Власой та Віталій Лапа засуджені на 14 років, 16,5 року та 14,5 року відповідно. -
Трамп погрожує ЄС 17% мита – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп під час переговорів у Вашингтоні цього тижня пригрозив запровадити тариф у 17% на експорт продуктів харчування та сільськогосподарської продукції з Європи. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомляє Financial Times.
Зазначається, що цей крок в останню хвилину, який посадовці ЄС охарактеризували як ескалацію трансатлантичної суперечки, стався коли два торгові гіганти мали укласти угоду.
Донедавна посадові особи ЄС очікували, що переговори зі США збережуть мита на рівні базової ставки. Було незрозуміло, чи будуть 17 відсотків на продукти харчування додані до інших тарифів, оголошених Трампом, або замість них.
ЄС намагається забезпечити свої власні вилучення для деяких продуктів. Один із чиновників Брюсселя сказав, що деталі літаків і спиртні напої входять до числа товарів, для яких блок домагається винятків. Обидві сторони працюють над п’ятисторінковим проектом “принципової угоди”, але наразі в ньому дуже мало узгодженого тексту.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що вона сподівається на принципову угоду, яка дасть змогу сторонам продовжувати переговори в очікуванні остаточної угоди.
За інформацією видання, торгового комісара ЄС Мароша Шефчовича попередили про пропоновані 17-відсоткові мита на агропродовольчі товари в четвер під час зустрічей у Вашингтоні. У п’ятницю було поінформовано 27 послів держав-членів.
Шефчович неодноразово характеризував зміну правил ЄС на користь США як червону лінію. Однак ЄС також перебуває на шляху до дерегулювання, послаблюючи деякі екологічні закони.
Країни ЄС розділилися між прийняттям деяких більш високих тарифів в обмін на період визначеності та тими, хто хоче вжити заходів у відповідь, щоб чинити тиск на США з метою піти на компроміс.
Два дипломати ЄС заявили, що їм повідомили, що США накидали три сценарії на 9 липня, що є останнім терміном для укладання угоди, який встановив Трамп для понад 60 країн:- країни з “принциповою угодою” збережуть 10-відсоткові тарифи з можливими подальшими послабленнями на більш пізньому етапі;
- для країн, які не зможуть досягти такої угоди, тарифи повернуться до рівня, оголошеного в квітні, доки не буде досягнута угода;
- вищі тарифи будуть застосовуватися до країн, які, на думку США, не ведуть переговори сумлінно.
В Єврокомісії заявили, що виступають за рішення шляхом переговорів, водночас готуються до того, що задовільної угоди досягти не вдасться.
Раніше 27 червня повідомлялося, що США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією. -
Європа і демократія: опитування молоді фіксує тривожний тренд
Організація YouGov провела опитування серед представників “покоління Z”, охопивши молодих людей у віці 16-26 років у семи європейських країнах, аби зрозуміти їхнє ставлення до демократичної форми правління та авторитаризму. Про результати дослідження у п’ятницю, 4 липня, повідомляє The Guardian.
Згідно з інформацією видання, лише 57% із 6700 опитаних назвали демократію найкращою формою державного управління. Найнижчий рівень підтримки виявлено в Польщі – менше половини молодих респондентів позитивно оцінюють народовладдя. Німеччина ж продемонструвала найбільшу прихильність до демократичних принципів: там цей показник становить 71%.
Водночас приблизно кожен п’ятий учасник дослідження заявив, що за певних умов готовий прийняти авторитаризм чи навіть диктатуру. Найбільш толерантними до таких режимів є молодь в Італії – 24%, а найменш готовими до цього залишаються німці – лише 15%.
Ще 10% опитаних зізналися, що для них не має значення, чи буде їхня країна керуватися демократичною чи авторитарною системою. Крім того, 14% учасників не змогли або не захотіли надати свою позицію щодо цього питання.
Раніше повідомлялося, що у 2022 році американські консерватори створили так званий “Проєкт 2025”, який мав на меті кардинально реформувати політику Штатів. І Дональд Трамп дотримується пунктів цього плану.
Небезпека анестезії: боротьба України поки рятує демократію в Європі
-
У РФ пожежі на двох аеродромах – соцмережі
У Росії в ніч проти суботи, 5 липня, було атаковано аеродроми у Енгельсі та Борисоглебську. У Telegram-каналах з’явилися кадри з наслідками атак.
Зокрема на кадрах після атаки військового аеродрому в Енгельсі, що у Саратовській області, видно великий стовп диму. Також опубліковане відео, на якому, як стверджується, зафіксовано момент атаки на аеродром.
Тим часом місцева влада визнає лише пошкодження житлових будинків в Енгельсі та Саратові.
Також на аеродромі у Борисоглєбську, що у Воронезькій області, сталася пожежа. Місцеві жителі публікують відповідні кадри. -
Трамп дав дозвіл Путіну на агресію – The Telegraph
Рішення президента США Дональда Трампа створюють для російського лідера відчуття безкарності, що може мати серйозні наслідки для України. Таку думку у п’ятницю, 4 липня, висловив оглядач The Telegraph Девід Блер.
Журналіст зауважує про послідовність подій: після телефонної розмови з Трампом Путін здійснив наймасштабнішу повітряну атаку на Київ з використанням понад 550 дронів і ракет. Ця агресія, на його думку, чітко демонструє, що Кремль не очікує жорсткої реакції з боку США. Путін впевнений, що підтримка України зі сторони Трампа обмежиться гнівними заявами у соціальних мережах, тоді як реальних дій не буде.
Особливої критики з боку автора зазнало рішення Трампа припинити постачання Україні ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot, які вже були на шляху до Києва. Це фактично залишило столицю беззахисною перед майбутніми повітряними атаками. За словами журналіста, таке рішення стало сигналом для Путіна, що Америка не збирається активно допомагати Україні і сприймає її вразливість як прийнятну ціну.
Відсутність нових санкцій з боку США на додаток до рішення заморозити постачання озброєння лише додає впевненості Москві в тому, що Вашингтон не ставатиме на заваді агресивним діям Росії. У той час як Велика Британія і ЄС регулярно оновлюють санкційні пакети, Сполучені Штати демонструють нерішучість. Блер нагадує про готовий до розгляду Сенатом законопроєкт, який передбачає імпортні мита на російські енергоносії, однак немає жодних ознак того, що президент США підтримуватиме такі заходи.
Незважаючи на неодноразові телефонні розмови між Трампом і Путіним, прогрес у врегулюванні конфлікту залишається недосяжним. Під час останнього обговорення російський лідер чітко дав зрозуміти, що Москва не планує зупиняти військову операцію в Україні. Це вкотре підтвердило небажання Кремля шукати мирне рішення.
На тлі такого розвитку подій американські конгресмени дедалі активніше закликають до перегляду політики щодо України. Деякі з них вимагають від Пентагону скасувати рішення про заморожування постачання зброї та боєприпасів, аби забезпечити Київ необхідною підтримкою для протистояння агресії Росії.
Нагадаємо: за інформацією ЗМІ, рішення щодо призупинення військової допомоги Україні було прийняте одноосібно міністром оборони Пітом Гегсетом. При цьому експертний військовий аналіз підтвердив, що надання допомоги Україні не впливає на боєздатність Сполучених Штатів.