Федеральна розвідувальна служба Німеччини готується до зміни керівництва, і новим керівником може стати Мартін Єґер, який зараз є посолом Німеччини в Україні. Рішення про це вже затвердив канцлер ФРН Фрідріх Мерц. Єґер вважає, що BND потребує реформ, зокрема збільшення фінансування та розширення технічних можливостей для шпигунства за кордоном. Ця зміна керівництва відбувається в рамках кадрової політики нової владної коаліції. Чинний президент BND Бруно Каль після звільнення може очолити посольство Німеччини у Ватикані. Мартін Єґер відомий як послідовний технократ з глибоким розумінням міжнародної безпеки та висловлював підтримку Україні під час війни з РФ.
Категорія: Новини світу
-
Кремль підтвердив нові переговори зі США
Російський речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що у відносинах між Росією та США є багато проблем, але діалог між країнами відновлено і буде продовжено. Проведення нового раунду переговорів щодо поліпшення відносин планується в Москві. Пєсков також сказав, що діалог не загальмував через українську проблему і проходить у межах узгодження між президентами Путіним і Трампом. Є також інформація, що російський лідер Путін може відмовитися від переговорів із США щодо контролю над озброєнням через війну в Україні. Сполучені Штати запропонували відновити роботу Ради Росія-НАТО.
-
В Естонії засудили авторку проросійської книги за держзраду
У суді в Естонії російську громадянку Світлану Бурцеву засудили до шести років ув’язнення за державну зраду та порушення міжнародних санкцій. Виявлено, що вона співпрацювала з російським агентством РИА “Россия Сегодня” та підтримувала зв’язки з колишнім офіцером ФСБ. Суд визнав ці дії навмисними та вирішив, що покарання відповідає вчиненому. Бурцева може оскаржити рішення суду у протягом 30 днів.
-
В ЄС триває дискусія: послаблювати чи посилювати санкції проти РФ
Європейський Союз готується до введення 18-го пакету санкцій проти Росії. Планується, що Європейська комісія представить його до кінця червня. У пакеті можуть бути включені заходи, такі як відключення російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, зниження цін на російську нафту, обмеження на використання газопроводів “Північний потік”, а також інші торговельні обмеження. Ці заходи спрямовані на зміцнення тиску на Росію у зв’язку з її агресивною політикою щодо України. Усередині ЄС тривають дискусії щодо цих санкцій, де одні країни підтримують посилення заходів, а інші – намагаються їх пом’якшити. Країни, такі як Словаччина та Угорщина, виступають проти деяких санкцій через можливий негативний вплив на їх економіку. Також є країни, які активно підтримують посилення санкцій, наприклад, Литва, Німеччина та Франція. Дискусії про цей пакет санкцій тривають, і їхній вміст може змінитися до офіційного запровадження.
-
У Техасі розгортають Нацгвардію через протести
Губернатор Техасу Грег Ебботт оголосив про відправлення підрозділів Національної гвардії по всьому штату відповідно до протестів, що виникли через рейди проти нелегальних мігрантів. Він зазначив, що Національна гвардія буде допомагати забезпечувати мир та порядок. Протести мігрантів розпочалися після рейдів міграційної та митної поліції США, які призвели до затримання десятків осіб. У відповідь на це президент Дональд Трамп вирішив направити Нацгвардію та морську піхоту у зону заворушень. У Лос-Анджелесі вже було здійснено масові арешти, а влада міста ввела комендантську годину. Тривають акції протесту й планується, що ситуація може загостритися.
-
Експерти назвали 2024 рік “найконфліктнішим з часів Другої світової”
У 2024 році світ став свідком нового сумного рекорду – за кількістю збройних конфліктів, які відзначаються зростанням насильства та кількістю жертв. Згідно з даними шведського проєкту Uppsala Conflict Data Program (UCDP), у світі зафіксовано 61 “державний конфлікт”, де 11 переросли у повномасштабні війни з великою кількістю загиблих. Цивільні стають частішими жертвами, а їх смертей унаслідок атак зросло на 31% у порівнянні з попереднім роком. Ісламська держава в Демократичній Республіці Конго виявилася найбільш смертоносною, а загальна кількість загиблих у світі від організованого насильства склала майже 160 тисяч людей. Україна залишається в епіцентрі конфлікту, з числом загиблих, що піднялося до 76 тисяч лише у 2023 році. Експерти попереджають про зростання міждержавних конфліктів та підтримку збройних угруповань за межами території, що може призвести до ще більшої кількості жертв.
-
Вбивство українок у Бельгії: дипломати зустрілися із 16-річним підозрюваним
Українські консули відвідали 16-річного підозрюваного у вбивстві матері і сестри, якого тримають в центрі тимчасового утримання для неповнолітніх у Бельгії. Підозрюваний перебуває у задовільному стані здоров’я і має всі необхідні умови. Слідчі встановлюють обставини злочину та можливі мотиви. Посольство України знаходиться на зв’язку з родичами загиблих і затриманого, а також з усіма відповідними органами влади в Бельгії. Після проведення судово-медичної експертизи буде допомога у репатріації тіл загиблих в Україну.
-
В Польщі затримали чоловіка, що шпигував на користь РФ
У Польщі затримали чоловіка підозрюваного у шпигунстві на користь Росії. Йому висунули обвинувачення у передачі секретної інформації, що може зашкодити безпеці країни. Затримання сталося на початку червня, після чого були проведені обшуки в його місцях проживання. Чоловікові загрожує тривале ув’язнення, а його дії мотивовані проросійськими ідеями. Нині він перебуває під вартою, агентство внутрішньої безпеки також розкрило інші випадки шпигунства на користь Росії в Польщі.
-
Данія витратить майже $1 млрд на посилення ППО
Данія прийняла рішення купити три системи протиповітряної оборони малої дальності вартістю понад 6 млрд крон через Фонд прискорення. Нові комплекси повинні бути готові до використання до 2026 року. У конкурсі на постачання систем перемогли німецька Diehl Defence, французька MBDA France і норвезька Kongsberg. Ці системи будуть розташовані в стратегічних місцях на території Данії. Це перший крок у посиленні протиповітряної оборони країни.
-
В США планують таємно відправити тисячі мігрантів на базу Гуантанамо – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа планує переселити тисячі іноземців, які перебувають незаконно у країні, на військову базу в Гуантанамо без попередження відповідних урядів. Це рішення стосується осіб з різних країн, включаючи країни Європи та інші частини світу. Перш ніж відправити їх до Гуантанамо, планується медичне обстеження 9000 осіб. Цей крок зумовлений переповненням внутрішніх центрів утримання під вартою через обіцянку Трампа провести масову депортацію нелегальних мігрантів. Табір Гуантанамо у Кубі використовувався для утримання підозрюваних у терористичній діяльності, але отримав критику через звинувачення у тортурах та недостойному поводженні з в’язнями.