Віцеканцлер Німеччини Ларс Клінґбайль заявив, що країна не змінюватиме обмеження для України на використання далекобійних ракет по Росії. Він відкинув заяву глави уряду Фрідріха Мерца про можливість зміни цього правила. Журналісти вважають, що Мерц не узгодив свою позицію з віцеканцлером. Мерц належить до консервативної партії ХДС, тоді як Клінґбайль – до соціал-демократів, а попереднім канцлером був Олаф Шольц, який також виступав проти передачі Україні далекобійних ракет.
Категорія: Новини світу
-
Сенатор Грем заявив про готовність “драконівських” санкцій проти РФ
У Сенаті США законопроєкт про введення санкцій проти Росії набрав 82 голоси. Сенатор Ліндсі Грем вважає, що це може зробити Росію торговельним островом. Він стверджує, що виведення військ з Афганістану пошкодило репутацію США і призвело до збільшення агресії в світі. Грем закликає президента Трампа взяти на себе лідерську роль у припиненні війни Росії з Україною. Він також зазначає, що Сенат готовий до обох варіантів розвитку подій. Законопроєкт передбачає введення “драконівських” санкцій проти Росії, включаючи 500% мита на енергоносії, які купують у Москви. Це може призвести до серйозних наслідків для країн, які підтримують Росію. Грем закликає готуватися до того, що Путін продовжить свою політику в тому ж дусі.
-
Мерц попередив Трампа про можливу відповідь на його митну політику
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив свою позицію стосовно можливого торгового конфлікту з адміністрацією президента США Дональда Трампа. Він заявив, що Європейський Союз може вжити заходів проти американських технологічних компаній, якщо ситуація загостриться. Мерц наголосив на необхідності захищати інтереси ЄС і підтримав позицію президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн щодо торговельних питань. Торговельні переговори між ЄС і США зараз перебувають у складній ситуації, але Мерц закликав до розумного рішення конфлікту. Трамп відклав запровадження 50% тарифів на імпорт з ЄС до липня, щоб надати більше часу для переговорів.
-
Більшість країн ЄС закликають покарати Угорщину – ЗМІ
У країнах Європейського Союзу посилюється тиск на Угорщину через план Віктора Орбана заборонити проведення параду прайду в Будапешті. Більшість країн ЄС висловили обурення цією ситуацією і закликали Єврокомісію вжити жорстких заходів проти Угорщини. Дипломати попереджають, що ЄС наближається до застосування “ядерного варіанту” проти Угорщини, який може призвести до позбавлення країни права голосу в Європейській Раді. Це стосується порушень фундаментальних цінностей ЄС, таких як свобода, рівність та права людини. Наразі більшість країн ЄС підтримують початок процедур за статтею 7 проти Угорщини.
-
У Британії авто врізалось у натовп фанів Ліверпуля
У британському місті Ліверпуль стався інцидент, коли автомобіль врізався у натовп уболівальників футбольного клубу Ліверпуль під час параду на честь перемоги команди у Прем’єр-лізі. Інцидент трапився на вулиці Вотер-стріт під час святкувань. Рятувальні служби оперативно прибули на місце події, зупинили автомобіль і затримали водія. Поки невідомо, скільки людей постраждало, а служба швидкої допомоги оцінює ситуацію. Прем’єр-міністр Кір Стармер і міністр внутрішніх справ Іветт Купер очікують на додаткову інформацію про інцидент.
-
Наїзд авто на фанів Ліверпуля: з’явилися подробиці
У місті Ліверпуль водій автомобіля врізався у натовп уболівальників футбольного клубу Ліверпуль під час параду на честь перемоги в Прем’єр-лізі. Інцидент стався на вулиці Вотер-стріт, де загинули та отримали поранення кілька людей. Водія затримали, інцидент розслідують правоохоронці. Прем’єр-міністр та міністр внутрішніх справ висловили співчуття постраждалим і очікують на подальшу інформацію щодо ситуації.
-
Лідери ЄС звинуватили владу Грузії у згортанні демократії
Лідери Франції, Німеччини та Польщі висловили засудження дій уряду Грузії, які, на їхню думку, призводять до “демократичного регресу”. Вони висловили свою підтримку грузинському народові у бажанні стати частиною європейської родини та закликали грузинську владу відновити діалог з опозицією та громадянським суспільством. Також країни Веймарського трикутника закликали провести нові парламентські вибори у Грузії. Протести у країні тривають вже з кінця листопада 2024 року, їх початок був пов’язаний з заявою уряду про зупинення процесу євроінтеграції.
-
У мережі виявили базу даних з 184 млн акаунтів популярних сервісів
Фахівець з кібербезпеки виявив у відкритому доступі базу даних з понад 184 мільйонами логінів і паролів від акаунтів Apple, Google, Facebook, Microsoft, Discord та інших сервісів. Це великий витік даних, який містить інформацію не лише про соціальні мережі, але й про банківські акаунти, медичні платформи та урядові портали з різних країн. База даних була збережена без захисту на серверах хостинг-провайдера. Зловмисники, ймовірно, використовували шкідливе програмне забезпечення для збору даних. Інформація може бути використана для шахрайства та кібератак. Наразі невідомо, хто саме стоїть за цим витоком.
-
Удари по Росії: Кремль відреагував на заяву Мерца
У російського речника Кремля Дмитра Пєскова виникла критика щодо рішення західних країн зняти обмеження на дальність озброєнь, що надсилаються до України для можливих ударів по російській території. Він наголосив, що такі кроки суперечать прагненням до політичного врегулювання конфлікту. Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив, що Німеччина, США, Велика Британія і Франція зняли обмеження на дальність ударів зброєю, яку передали Україні. Мерц також зазначив, що Україна може отримати крилаті ракети Taurus з дальністю до 500 кілометрів від нового уряду Німеччини.
-
Швеція виділила 410 млн євро на зброю для України
Швеція виділила 4,8 мільярда шведських крон для підтримки обороноздатності України. Ця допомога включає фінансові внески до різних коаліцій та фондів, спрямованих на посилення українських Збройних сил. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що ці кошти допоможуть Україні стати сильнішою у захисті від Росії. Крім фінансових внесків, Швеція також погодила подальші закупівлі зброї для України та надала підтримку у закупівлі боєприпасів від Чехії та Естонії. Раніше цього року Швеція оголосила про надання рекордного за обсягом пакету військової допомоги Україні на суму майже $1,6 мільярда, який включає підтримку у різних сферах оборони, таких як ППО, артилерія та морський потенціал.