Керівник Офісу президента Андрій Єрмак і секретар РНБО Рустем Умєров зустрілися зі спеціальним посланником президента США Стівеном Вітткоффом у Парижі. Про це очільник ОП повідомив у Телеграм в четвер, 4 вересня.
Вказано, що також зустрічі відбулися з радником прем’єр-міністра Великої Британії з питань нацбезпеки Джонатаном Пауеллом, дипломатичним радником президента Франції Еммануелєм Бонном, радником канцлера Німеччини з нацбезпеки Гюнтером Зауттером та дипломатичним радником голови Ради міністрів Італії Фабріціо Саджо.
За словами Єрмака, головне завдання – “практична реалізація домовленостей” лідерів держав щодо гарантій безпеки для України.
“Вони мають бути сильними й дієвими у небі, на морі та на землі, а також у кіберпросторі. Ми також обговорили посилення санкційного тиску, повернення українських полонених та викрадених Росією дітей”, – написав він.
У свою чергу Радіо Свобода інформує, що Віткофф був присутній на зустрічі коаліції охочих лише частково і повернеться на дзвінок президенту США Дональду Трампу.
Категорія: Новини України
-
Єрмак і Умєров зустрілися з Віткоффом в Парижі
-
Росіян вдарили по Херсону з артилерії, постраждали комунальники
Росйські війська вранці у четвер обстріляла з артилерії Дніпровський район Херсона, внаслідок чого постраждали працівники комунального підприємства. Про це повідомляє Херсонська ОВА 4 вересня.
Артобстріл відбувся близько 9.00.
“Під ворожий удар потрапили четверо працівники одного з міських комунальних підприємств – троє жінок, 49, 53 та 46 років, а також 49-річний чоловік”, – зазначили у повідомленні.
Вони зазнали легких поранень: вибухові травми та контузії. Постраждалі лікуватимуться амбулаторно.
Також в ОВА поінформували, що 4 вересня до лікарні звернувся 38-річний чоловік, котрий постраждав унаслідок обстрілу селища Антонівка 2 вересня.
Медики діагностували у нього мінно-вибухову травму та контузію. Чоловіка госпіталізували у стані середньої тяжкості. -
Росіяни вдарили по Херсону з артилерії, постраждали комунальники
Росйські війська вранці у четвер обстріляла з артилерії Дніпровський район Херсона, внаслідок чого постраждали працівники комунального підприємства. Про це повідомляє Херсонська ОВА 4 вересня.
Артобстріл відбувся близько 9.00.
“Під ворожий удар потрапили четверо працівників одного з міських комунальних підприємств – троє жінок, 49, 53 та 46 років, а також 49-річний чоловік”, – зазначили у повідомленні.
Вони зазнали легких поранень: вибухові травми та контузії. Постраждалі лікуватимуться амбулаторно.
Також в ОВА поінформували, що 4 вересня до лікарні звернувся 38-річний чоловік, котрий постраждав унаслідок обстрілу селища Антонівка 2 вересня.
Медики діагностували у нього мінно-вибухову травму та контузію. Чоловіка госпіталізували у стані середньої тяжкості. -
СБУ знешкодила п’ятьох агентів РФ, зокрема неповнолітніх
Правоохоронці викрили п’ятьох агентів Росії, які займалися підпалами, диверсіями та готували теракти в різних регіонах України. Про це інформує пресслужба СБУ у четвер, 4 вересня.
Так, у Львові “на гарячому” затримали двох агентів РФ, котрі заклали саморобний вибуховий пристрій (СВП) під авто українського воїна, якого рашисти планували дистанційно підірвати.
За даними слідства, підготовкою теракту займалися завербовані 17-річний юнак з Дніпропетровщини та його 16-річна подруга з Черкаської області.
За інструкцією окупантів неповнолітні агенти прибули до Львова, де зі схрону забрали рюкзак із СВП, споряджений 4,5 кг вибухової речовини та гайками.
Після цього, фігуранти відстежили машину потерпілого, залишили під нею вибухівку і встановили навпроти автомобіля телефонну камеру із віддаленим доступом для російських спецслужбістів.
У Києві затримали 23-річного місцевого жителя, який підпалив релейну шафу сигнальної установки на залізниці.
Також у столиці затримали 29-річного киянина, який спричинив загоряння службового авто однієї з бригад ЗСУ та військової вантажівки.
На Волині затримали 14-річного школяра з Ковеля, який наприкінці серпня підпалив мультівен українського оборонця.
Фігурантам оголосили підозру у закінченому замаху на вчинення терористичного акту за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258, диверсії за ч. 2 ст. 113, перешкоджанні законній діяльності ЗСУ за ч. 1 ст. 114-1 та умисному пошкодженні майна шляхом підпалу за ч. 2 ст. 194 ККУ.
Зловмисникам загрожують різні терміни ув’язнення, зокрема довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. -
Виробник ракет Фламінго взявся за балістику – ЗМІ
Українська компанія Fire Point, яка виготовляє крилаті ракети Фламінго, анонсувала розробку власних балістичних ракет FP-7 та FP-9, а також систем ППО. Про це повідомив Мілітарний з посиланням на пресконференцію Fire Point на міжнародній виставці MSPO у Польщі.
Стверджується, що компанія представила технічні характеристики двох нових балістичних ракет – FP-7 та FP-9.
“FP-7 має дальність ураження до 200 км, максимальну швидкість 1500 м/с і кругове відхилення 14 метрів. Її бойове навантаження становить 150 кг, а максимальна тривалість польоту – 250 секунд”, – йдеться у повідомленні.
Ця ракета буде запускатися з наземної платформи та призначена для оперативного ураження цілей на середніх дистанціях.
У свою чергу ракета FP-9 набагато потужніша: дальність до 855 км, швидкість 2200 м/с, бойове навантаження 800 кг і висота польоту до 70 км. При точності 20 метрів вона здатна вражати цілі в глибокому тилу. Характеристики балістичних ракет FP-7 і FP-9. Фото: Мілітарний -
“Мінування будинків на Карантинному острові в Херсоні”: ЦПД спростував фейк
Центр протидії дезінформації (ЦПД) Ради національної безпеки та оборони (РНБО) спростував повідомлення російських пропагандистських ЗМІ про буцімто “мінування українськими військовими житлових будинків на Карантинному острові в Херсоні”. Про це йдеться в повідомленні ЦПД на своєму Telegram-каналі у четвер, 4 вересня.
“Пропаганда РФ активно тиражує заяву гауляйтера тимчасово окупованої частини Херсонської області Володимира Сальдо, що українські військові мінують житлові будинки на Карантинному острові в Херсоні. Подібні заяви є частиною російського пропагандистського наративу, начебто українські військові “ховаються за спинами мирних мешканців”, – ідеться в повідомленні.
Там зазначили, що заяви окупантів “не мають нічого спільного з реальністю, вони покликані виправдати воєнні злочини росіян проти цивільного населення України та є намаганням провокувати у людей паніку й недовіру до Сил оборони України”.
“Насправді саме російські військові цілеспрямовано атакують цивільних мешканців Херсона усією наявною зброєю, в тому числі влаштовуючи “полювання” на цивільних за допомогою дронів. Через такі дії росіян Карантинний острів став одним із найнебезпечніших районів Херсона, звідки більша частина некомбатантів евакуювалася”, – сказано в повідомленні ЦПД. -
Метінвест збудував другий підземний шпиталь біля лінії фронту
На одному з найгарячіших напрямків фронту почав працювати новий підземний шпиталь класу NATO Role 2. Про це у четвер, 4 вересня, повідомила пресслужба холдингу Метінвест, що збудував шпиталь.
“Група Метінвест завершила будівництво вдосконаленого підземного шпиталю класу NATO Role 2, який розташований на одному з найгарячіших напрямків фронту. Це вже другий стабпункт, створений у координації з медичними силами, в межах ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова. Він зазнав конструкційних змін, зумовлених досвідом експлуатації першого шпиталю. В його побудову Метінвест вклав 21 мільйон гривень”, – говориться в повідомленні.
В компанії додали, що новий шпиталь збудовано ближче до лінії зіткнення, додатково укріплено та захищено.
“Його занурили в землю глибше, ніж на 6 метрів, і укріпили додатковими шарами перекриттів. Одночасно тут може проходити до трьох операцій різної складності. Усім необхідним медичним обладнанням – швидкісними інфузійними помпами, рентген-апаратами, кисневими концентраторами, дефібриляторами тощо – шпиталь обладнано коштом армії. Порятунок життів бійців забезпечує бригада досвідчених медиків у складі травматолога, хірургів, анестезіологів, операційних медсестер та санітарів загальною чисельністю до 20 медиків”, – вказують автори повідомлення.
Базу другого підземного шпиталю утворює поєднання чотирьох модулів-“криївок” зі сталі Метінвесту: там розташовано операційний та стабілізаційний блоки, робоче приміщення та зону відпочинку медперсоналу. Загальна площа шпиталю становить 350 кв. м. За словами операційного директора групи Метінвест Олександра Мироненка, шпиталь сконструйовано за новим проєктом, створеним за рекомендаціями медичних сил.
“Завдяки експертизі в облаштуванні функціональних модульних “підземель” нам вдалося раціоналізувати простір, не втративши його функціональності та ефективності. Стабпункт вже працює і рятує життя українських захисників – це найголовніше”, – підкреслив він.
Своєю чергою, підполковник медичної служби Роман Кузів розповів про досвід, набутий при роботі першого підземного шпиталю.
“Перший підземний шпиталь, побудований Метінвестом, показав себе якнайкраще: за рік роботи бойові медики врятували понад 6 000 життів бійців. Але ми постійно шукаємо універсальну модель стабпункту для імплементації в будь-якій точці фронту на мапі маршрутів медичної евакуації. Наразі ми реалізували оптимальний концепт на другому підземному шпиталі, який зможе приймати поранених різного ступеня важкості”, – зазначив він.
В Метінвесті додали, що холдинг профінансував виготовлення, транспортування, монтаж, облаштування шпиталю, а також оснащення побутовою технікою та усіма необхідними в польових умовах системами життєзабезпечення стабпункту.
“Шпиталь забезпечено питною та технічною водою, електрикою, вентиляцією, каналізацією, джерелами резервного живлення, кліматичною технікою тощо”, – підкреслили в пресслужбі, додавши, що загальна допомога Метінвесту Україні від початку повномасштабного вторгнення становить 9,3 млрд грн, з них 4,9 млрд грн – допомога армії в межах ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова. -
У кранах Миколаєва з’явиться прісна вода
Миколаїв уперше з 2022 року отримає прісну воду у кранах завдяки новому магістральому водогону. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у четвер, 4 вересня.
“Жителі Миколаєва вперше з 2022 року отримають прісну воду в кранах. Оглянули з колегами новий магістральний водогін, який вже невдовзі живитиме місто”, – зазначила глава уряду.
Вона зауважила, що воду вже почали повноцінно подавати в системи та резервуари водоканалу. А за два тижні прісна вода повністю замінить солону в усіх системах міста.
Водогін забезпечуватиме 120 тисяч кубометрів води на добу для домогосподарств і ще 50 тисяч для зрошення сільськогосподарських угідь.
“Труби і насоси розміщені під землею, зараз добудовуються укриття для працівників. Є пульти для дистанційного управління, резерв живлення та система захисту від атак. Будівництво вже на завершальному етапі”, – додала Свириденко.
За словами прем’єрки, для масштабування цієї роботи на засіданні уряду 3 вересня затвердили перелік обʼєктів з нового будівництва, реконструкції, капремонту систем та переоснащення споруд та мереж водопостачання у Вінницькій, Дніпропетровській, Одеській та Полтавській областях. У 2022 році росіяни підірвали ключовий магістральний водогін Дніпро-Миколаїв, що призвело до зупинки централізованого водопостачання. Місто отримувало технічну воду з річки Інгулець, а з травня 2022 року – з Південного Бугу.Відтоді 500 тисяч миколаївців живуть без постійного водопостачання.
У 2024 році з державного бюджету були виділені 8,7 млрд грн на зведення нової системи водозабору з річки Південний Буг. Проект вдалося здешевити з початкової вартості до 6,5 млрд грн завдяки Агентству відновлення. Зекономлені кошти спрямовуємо на будівництво водогонів в інших регіонах.
У січні 2025 року почалися будівельні роботи, а у серпні запустили тестову роботу водогону. -
Дефіцит платіжного балансу України оновив антирекорд
Дефіцит рахунку поточних операцій у липні сягнув рекордних 4,1 млрд дол. Чому це сталося, чим загрожує та як позбавитись дефіциту? Витрачаємо за кордоном більше, ніж отримуємо У липні дефіцит поточного рахунку платіжного балансу досяг нового антирекорду – 4,1 млрд дол. Це на 31% більше, ніж у червні (3,1 млрд дол.) та на 62% перевищує показник липня минулого року (2,5 млрд дол.). Такі дані оприлюднив НБУ.
Дефіцит платіжного балансу виникає, коли загальний обсяг грошей, які виходять з країни (на оплату імпорту, погашення боргів, виплату дивідендів іноземним інвесторам, відтік капіталу), перевищує загальний обсяг грошей, що надходять у країну (від експорту, іноземних інвестицій, міжнародної допомоги, грошових переказів заробітчан). Чим та з ким торгуємо Своєю чергою, дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами майже повторив антирекорд і становив 5 млрд дол. “Це означає, що Україна купує більше товарів за кордоном, ніж продає’’, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Частково розрив було профінансовано міжнародною допомогою, проте решту – коштом резервів НБУ, які скоротилися на 2 млрд дол.
Експорт товарів у липні знизився на 1,1%, порівняно з аналогічним місяцем минулого року – до 1,7 млрд дол. Найбільшими імпортерами української продукції в липні були країни ЄС, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина, Іспанія та Італія. Вони купують в України переважно продовольчі товари. Це найбільша стаття експорту, яка становить майже половину всіх надходжень від продажу товарів за кордон. Крім цього, до основних статей також належать: метали та вироби з них, включаючи чорні метали, прокат, труби та інші металургійні продукти.
Водночас імпорт товарів у липні зріс майже на 20%, найбільший приріст зафіксовано у машинобудуванні (+50,8%, зокрема військові товари й електромобілі) та продукції АПК (+25,7%). Найбільшими експортерами є: Китай, Польща та Німеччина.
Водночас дефіцит торгівлі послугами покращився до 558 млн дол. у липні проти 684 млн дол. у червні завдяки вищому експорту (передусім ІТ) та зниженню імпорту фінансових послуг.
Дефіцит первинних доходів (отримання чи виплата дивідендів закордону, перекази від мігрантів, процентні платежі) розширився до 168 млн дол., тоді як надходження за вторинними доходами скоротилися на 0,9 млрд до 1,1 млрд дол.
На жаль, за прогнозами, ситуація, навряд чи покращиться до кінця року. Так, МВФ погіршив торговий дефіцит України у 2025 р. з 40.8 до 45.8 млрд дол. Перш за все, за рахунок переоцінки імпорту товарів у бік збільшення.
Своєю чергою, Український Інститут Майбутнього теж провів корегування прогнозу платіжного балансу у 2025 р. “Ми значно погіршили сальдо торгового балансу. Перш за все, за рахунок збільшення імпорту товарів. Також ми відзначаємо проблеми в експорті послуг цього року та зменшили прогноз до кінця року”, – йдеться в прогнозі. Причини дефіциту Основними причинами дефіциту платіжного балансу України є комплекс факторів, які взаємопов’язані. По-перше, його викликав дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами.
Україна імпортує значно більше, ніж експортує, що створює негативне торговельне сальдо. Цей розрив значно зріс, зокрема, через: збільшення імпорту: особливо це стосується продукції машинобудування, палива, оборонних та інвестиційних товарів, необхідних для відновлення економіки та споживчих товарів. Також є складнощі з експортом, який зазнає впливу війни, логістичних обмежень та руйнування виробничих потужностей.
По-друге, значна частина дефіциту платіжного балансу пов’язана з відтоком капіталу. Україна продовжує обслуговувати та погашати свої борги перед міжнародними кредиторами, а іноземні інвестори виводять прибутки, отримані в Україні.
Третім фактором є скорочення надходжень від грошових переказів від українських громадян, які працюють за кордоном. Ці надходження, хоч і залишаються значними, зменшуються, що впливає на загальний баланс.
Отже, дефіцит платіжного балансу є наслідком не лише торговельного дефіциту, а й інших фінансових операцій, які сумарно показують, що відтік валюти з країни перевищує її приплив. Чим загрожує Дефіцит платіжного балансу загрожує економіці країни кількома серйозними проблемами. “Це сигнал, що держава витрачає більше, ніж заробляє на світовій арені, і це може мати довгострокові негативні наслідки”, – каже експерт. Найбільша та найочевидніша загроза – це виснаження міжнародних резервів. Коли країна має дефіцит, вона повинна чимось його покривати. НБУ змушений продавати іноземну валюту (долари, євро, золото), щоб оплачувати критично важливий імпорт (наприклад, паливо, зброю чи ліки), який перевищує експортні надходження.
Своєю чергою зменшення валютних резервів і зростання попиту на іноземну валюту чинять тиск на курс гривні. Якщо попит на долари чи євро зростає, а їх пропозиція на ринку падає, це призводить до девальвації. Слабка гривня робить імпортні товари (від автомобілів до побутової техніки) дорожчими для українців, що негативно впливає на купівельну спроможність населення. “Девальвація гривні безпосередньо призводить до зростання цін на імпортні товари. Оскільки значна частина товарів на українському ринку є імпортною, це спричиняє так звану “імпортовану інфляцію”, що робить життя дорожчим для кожного”, – пояснює експерт. Дефіцит платіжного балансу також може призвести до зростання державного боргу. Щоб уникнути повного виснаження резервів, уряд може звернутися до міжнародних кредиторів, таких як МВФ, Світовий банк чи інші країни, за фінансовою допомогою. Це допомагає профінансувати дефіцит, але водночас збільшує зовнішній борг країни.
Тривалий дефіцит платіжного балансу є ознакою економічної нестабільності. Це може відлякувати іноземних інвесторів, оскільки вони не впевнені у стабільності економіки та курсу валюти. Як наслідок, країна втрачає важливі інвестиції, які могли б сприяти економічному розвитку та створенню робочих місць. Як зменшити дефіцит Зменшення дефіциту платіжного балансу вимагає комплексного підходу з боку держави. Основна мета – збільшити надходження валюти в країну та зменшити її відтік.
Найефективніший спосіб зменшити дефіцит – це збільшити обсяг та вартість експорту. Для цього уряд може: надавати державну підтримку експортерам, наприклад, через фінансові кредити. Допомагати українським компаніям виходити на нові ринки. Підтримувати виробництва з високою доданою вартістю (наприклад, IT, машинобудування), а не лише сировину.
Також варто зменшити відтік валюти та залежність від імпорту. Це можна досягти, якщо: підтримувати та розвивати внутрішнє виробництво товарів, які раніше імпортувалися. Впроваджувати імпортні мита або квоти на певні товари, щоб зробити їх менш конкурентними порівняно з вітчизняною продукцією.
Щоб профінансувати дефіцит без втрати власних резервів, країна має активно залучати капітал з-за кордону. Це відбувається за рахунок: прямих іноземних інвестицій (FDI) та міжнародної фінансової допомоги та позик: отримання коштів від МВФ, Світового банку, ЄС та інших партнерів. “Україна потребує 45 млрд дол. зовнішнього фінансування. Це включає дефіцит бюджету та видатки з погашення зовнішніх боргів”, – повідомив міністр фінансів Сергій Марченко. Це підкреслює, що без міжнародної допомоги підтримувати поточні витрати, особливо на оборону, було б неможливо.
Вікторія Хаджирадєва -
Росіяни атакували Запоріжжя: четверо поранених
Російський дрон атакував один із житлових районів Запоріжжя. Внаслідок удару поранень зазнали четверо осіб. Про це поінформував голова області Іван Федоров у четвер, 4 вересня.
“До чотирьох збільшилася кількість постраждалих внаслідок ворожої атаки на Запоріжжя. Жінкам надана необхідна допомога”, – зазначив Федоров.
Окрім того, 53-річна жінка поранена внаслідок артилерійського обстрілу Біленького. Там пошкоджені житлові будинки, лінії електро- та газопостачання.
Також зазнала поранень мешканка одного з будинків. Її ушпиталено – постраждала отримує всю необхідну медичну допомогу.
Тоді як в Оріхові поранені 63-річний та 56-річний чоловіки. Росіяни ударили артилерією по прифронтовому місту. Пошкоджене авто.
Федоров запевнив, що постраждалі отримали всю необхідну медичну допомогу.