Категорія: Новини України

  • Зеленський обговорить з США санкції проти РФ

    Зеленський обговорить з США санкції проти РФ

    Президент України Володимир Зеленський у четвер, 10 липня, проведе додаткові переговори з представниками США. На порядку денному буде санкційна політика. Про це у середу, 9 липня, заявив глава МЗС України Андрій Сибіга, повідомляє Telegram міністерства.
    “Завтра президент Володимир Зеленський проведе додаткові зустрічі з представниками американської сторони в Римі. У центрі уваги – санкційна політика та ухвалення чергового пакета санкцій з боку США найближчим часом”, – сказав Сибіга.
    Відзначимо, 9 липня президент України Володимир Зеленський прибув із візитом до Риму для участі в Міжнародній конференції з відновлення України, яка відбудеться 10-11 липня. Український президент, згідно з програмою візиту, провів зустріч із Папою Римським Левом XIV.
    У пресслужбі Ватикану повідомили, що понтифік під час аудієнції підтвердив готовність прийняти переговори України та Росії у Ватикані.
    Крім того, президент Зеленський також провів зустріч зі спецпредставником президента США Дональда Трампа з питань України Кітом Келлогом.
    За словами глави української держави, він обговорив постачання зброї та посилення ППО, закупівлю зброї у США, спільне оборонне виробництво та його локалізацію в Україні. Крім цього, Зеленський і Келлог обговорювали посилення міжнародних санкцій на Росію.

  • Війська РФ знову обстріляли залізничний вокзал у Херсоні

    Війська РФ знову обстріляли залізничний вокзал у Херсоні

    Російські війська у середу, 9 липня, вкотре обстріляли залізничний вокзал у Херсоні. Внаслідок атаки пошкоджено будівлю багажного відділення. Про це повідомляє пресслужюа Укрзалізниці.
    “Росіяни вкотре обстріляли вокзал станції Херсон, пошкоджено будівлю багажного відділення, вибито вікна. На момент обстрілу в укритті вокзалу перебувало вісім людей, потерпілих серед них немає”, – йдеться у повідомленні.
    За даними компанії, усі потяги в регіоні курсують за розкладом.
    Раніше у ніч проти 29 червня російські війська атакували залізничну інфраструктуру Полтави, пошкоджено вокзал.

  • Трамп прокоментував надання Києву системи Patriot

    Трамп прокоментував надання Києву системи Patriot

    Президент США Дональд Трамп разом зі своєю командою “розглядає можливість” передачі Україні додаткової системи протиракетної оборони Patriot. Він це підтвердив в розмові з журналістами на зустрічі з африканськими лідерамив Білому домі.
    Вони (українці – ред.) хотіли б цього, я знаю, що вони зробили запит. Тому ми маємо розглянути цей запит”, – відповів глава Білого дому.
    За його словами, ці системи ППО насправді є “дуже рідкісними” та “дуже дорогими”.
    “Шкода, що ми мусимо витрачати стільки грошей на війну, якої ніколи б не було, якби я був президентом”, – традиційною заувагою підсумував свою відповідь Трамп.
    Зауважимо, що Міністерство оборони США оголосило про поставки Україні додаткової оборонної зброї згідно з розпорядженням президента Дональда Трампа.
    Трамп зробив заяву про постачання зброї Україні

  • Україна та союзники недостатньо цінують допомогу Польщі – Дуда

    Україна та союзники недостатньо цінують допомогу Польщі – Дуда

    Польський президент Анджей Дуда в останньому за часів його каденції інтервʼю для видання Polsat News критично висловився про ставлення союзників, зокрема й України, до Польщі.
    За його словами, в контексті повномасштабного вторгнення Росії в Україну Польща у деяких питаннях могла б “показати, що нас не можна обходити чи ігнорувати”, але цього не сталось.
    “Наприклад, я вважаю, що як українці, так і наші союзники просто вважають, що аеропорт у Жешуві та наші автомагістралі належать їм, ніби це їхнє. Але це не їхнє. Це наше. Тому, якщо комусь щось не подобається, то закриваємо і до побачення. Так, робимо ремонт. Закриваємо аеропорт у Жешуві, а ви доставляйте в Україну морем, повітрям, не знаю, скидайте на парашутах. Вигадуйте. Вигадуйте, якщо вважаєте, що ми вам не потрібні”, – обурився голова Польщі.
    Він стверджує, що Варшаву “не запросили до дуже важливих міжнародних органів, де вирішувалося питання про постачання допомоги через польську територію”. Проте він не уточнив, про що саме йдеться.
    “Я вважав, що це скандал. І в якийсь момент я відкрито зізнаюся, що в цьому аспекті я заблокував висновки саміту НАТО у Вільнюсі. Про це не резон говорити з Україною, лишень з нашими союзниками. Треба мати сміливість поговорити з німцями, американцями”, – переконаний Дуда.
    Раніше Анджей Дуда під час спільного брифінгу з Володимиром Зеленським у Києві заявив, що перспективними напрямами українсько-польських відносин є співпраця в оборонно-промисловому комплексі, зокрема у сфері виробництва БПЛА, а також участь польського бізнесу в повоєнній відбудові України.
    США блокували передачу винищувачів МіГ-29 Україні в 2022 році – Дуда

  • Не останній рекорд? У Росії все більше дронів

    Не останній рекорд? У Росії все більше дронів

    Росія вкотре оновила рекорд за кількістю дронів, якими атакувала Україну в одній атаці. В ніч на 9 липня їх було 728. 7 червня по Україні було запущено 440 дронів, 4 липня — 539 дронів. Тенденція очевидна. За даними західної преси, вже восени Росія доведе кількість дронів в одній атаці до 1000.
    Наращують виробництво
    На початку червня військова розвідка України оцінювала щомісячне виробництво в Росії дронів-камікадзе типу Герань (Shahed-136) приблизно в 2700 одиниць, а дронів-приманок типу Гербера/Пародія — в 2500. Тобто в середньому по 175 на добу.
    Вже до осені Росія зможе регулярно запускати понад 1000 безпілотників за раз. До такого висновку дійшли військові аналітики, констатувавши, що російський ВПК продовжує нарощувати темпи виробництва ракет, дронів та іншої зброї, пише The New York Times.
    Виробнича база росіян сконцентрована в Татарстані. Основне виробництво розгорнуто в особливій економічній зоні Алабуга в Єлабузі, приблизно в 1,200 км від кордону з Україною. Попередній аналіз супутникових знімків NV виявив будівництво нових житлових зон для персоналу на виробничому комплексі в Єлабузі. Супутникові знімки від 9 липня, до яких отримав доступ NV, підтверджують, що росіяни будують не тільки гуртожитки для працівників, а й новий корпус підприємства, де будуть вироблятися дрони або їх комплектуючі.
    Росіяни нарощують потужності зі значним прискоренням. Одна з нових виробничих зон в квітні 2025 року була побудована орієнтовно лише на 50%, зараз будівля виглядає зовні завершеною. Також у роботі ще один ділянка, де мають розміститися нові виробничі цехи проєкту Синергія. Зараз на території виробничого комплексу вже є два цехи проєкту Синергія, які безпосередньо залучені в збірку ударних БПЛА.
    З початку повномасштабного вторгнення до літа 2025 року на території Єлабузі було побудовано не менше восьми великих виробничих цехів, не рахуючи будівництво зон для проживання персоналу. Ще один цех будується прямо зараз, а на сусідній ділянці з’являється ще одна зона під забудову, проте її призначення поки невідоме.
    Китай допомагає
    За даними української розвідки, у Шахедах частка електронних комплектуючих виробництва КНР зросла до 60−65%. На другому місці знаходяться комплектуючі США, а на третьому — швейцарська електроніка.
    Також на шахедах російського виробництва здійснюється заміна антен супутникової навігаційної системи на більш стійкі до засобів РЕБ і з більшою кількістю антенних елементів. Замість чотирьох і восьми фіксується установка 12 і 16 елементів.
    “Одна з новинок — використання в складі БПЛА 3G-модемів, які в Telegram-боті надають інформацію про своє місцезнаходження і телеметрію для того, щоб ворог міг аналізувати розміщення наших систем РЕБ і систем протиповітряної оборони”, — розповів представник ГУР.
    За його словами, розширюється і номенклатура бойових частин, зокрема, зафіксовано застосування шахедів із системою скидання касетних елементів уповільненої дії.
    “Зафіксовані заходи з підвищення класу вологостійкості ударних БПЛА для їх ефективного застосування в складних погодних умовах. А також зафіксовано випробування версії ударного БПЛА Герань-3 з реактивним двигуном”, — додали в розвідці.
    Виклик для ППО
    Питання організації ефективного протидії масованим нальотам російських БПЛА стоїть перед українською ППО гостро. Серед проблем — нестача зенітно-ракетних комплексів малої і надмалої дальності, а також ракет до них; висока вартість цих ракет; неукомплектованість мобільних вогневих груп потужними засобами вогневого ураження; повільне впровадження в війська інших засобів відбиття повітряних атак, таких як дрони-перехоплювачі та легка турбогвинтова авіація.
    Раніше домінуючу роль у знищенні Shahed-136 відігравали мобільні вогневі групи. Максимально дешеве рішення для перехоплення дрона-камікадзе, якщо порівнювати з застосуванням зенітних керованих ракет за 30−50 тисяч доларів кожна. Але в процесі вдосконалення тактики застосування Shahed-136 росіяни знайшли протидію українському рішенню – висота запуску дронів і нова модифікація Shahed-238 (Герань-3), що розвиває швидкість до 600 км/год. Новий дрон за швидкістю втричі перевищує швидкість гвинтових аналогів.
    “Росіяни за місяць у 1,6 раза збільшили кількість засобів повітряного спрямування — ракет і дронів, випущених по території України. Водночас Силами оборони України уражено близько 4 тисяч цілей”, — заявив головнокомандувач ЗСУ.
    Він відзначив, що одним із пріоритетів України є зміцнення і підвищення ефективності системи ППО.

  • Зеленський розповів про що говорив з Келлогом

    Зеленський розповів про що говорив з Келлогом

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що під час зустрічі зі спецпредставником президента США Кітом Келлогом у Римі в середу, 9 липня, він обговорив санкційний тиск на Росію та військову допомогу Україні. Про це свідчить допис голови держави, опублікований в соцмережі Х.
    Він додав, що обговорив з Келлогом постачання зброї та посилення ППО на тлі збільшення атак Росії.
    “Говорили й про закупівлю американської зброї, спільне оборонне виробництво та локалізацію в Україні”, – йдеться в повідомленні лідера країни.
    Як ми вже писали раніше, Володимир Зеленський у Римі 9 липня провів зустріч з Кітом Келлогом.
    Зеленський прибув з візитом в Італію

  • Росія масовано атакувала Добропілля FPV-дронами

    Росія масовано атакувала Добропілля FPV-дронами

    Російські війська вперше масовано атакували FPV-дронами Добропілля Донецької області. Безпілотники атакували безпосередньо центр міста, є руйнування та щонайменше один поранений. Про це повідомляє Донбас Реалії.
    Один із дронів влучив у дах магазину, палають до десяти автомобілів. З магазину забирали одного пораненого, заявили очевидці.
    Кількість дронів, які атакували місто, поки що невідома, але люди кажуть, що чули їх з різних боків.
    У Telegram-каналах публікують відео, як FPV літають просто над людною вулицею і вибухають недалеко від кафе.

    Росія атакувала FPV-дронами Добропілля pic.twitter.com/JkBSanQXzc— Максим (@lipcansmaks1) July 9, 2025

    Росія атакувала FPV-дронами Добропілля pic.twitter.com/zgIJtck5ye— Максим (@lipcansmaks1) July 9, 2025

    Росія атакувала FPV-дронами Добропілля pic.twitter.com/3KSgdEXsVr— Максим (@lipcansmaks1) July 9, 2025 Як повідомлялося, Сили оборони України завдали потужний удар по командному пункту російської армії на Донеччині, суттєво ускладнивши оперативне управління в ключових районах.

  • Суми зосталися без світла після атаки росіян

    Суми зосталися без світла після атаки росіян

    Перебої з електроенергією зафіксовані в Сумах, Сумському та Охтирському районах ввечері середи, 9 липня. Причиною цього є атака армії РФ на енергетичну інфраструктуру Сумщини. Про це повідомляє Сумиобленерго.
    З метою безпеки не розголошуються деталі та наслідки удару, щоб не дати можливості росіянам скоригувати подальші дії.
    Енергетики нині працюють у посиленому режимі над відновленням розподілу електроенергії.
    “Будь ласка, зберігайте інформаційну тишу та не поширюйте в мережі фото та відео з наслідками влучань і будь-які інші дані, які можуть допомогти окупантам скоригувати удари та зробити висновки про стан роботи енергетичної системи”, – йдеться в повідомленні.
    Як відомо, 3 червня російські війська обстріляли Суми. Було зафіксовано вісім влучань, пошкоджено 16 будівель, з яких 15 – багатоквартирні та приватні житлові будинки, клінічна лікарня та залізничні колії. Загинули шестеро людей, ще 29 постраждали. Серед поранених – три дитини, найменшій з яких три роки.
    ГУР назвало росіян, причетних до удару по Сумах 3 червня

  • ЄСПЛ проти РФ. Наслідки визнання провини Кремля

    ЄСПЛ проти РФ. Наслідки визнання провини Кремля

    Європейський суд з прав людини вперше офіційно назвав Росію відповідальною за масштабні порушення прав людини під час бойових дій в Україні. У середу визнав відповідальність Росії за порушення міжнародного права в ході конфлікту в Україні — з 2014 року і надалі, а також відповідальність Москви за катастрофу рейсу MH17 у 2014 році, що забрала життя 298 осіб.
    Деталі справ
    Судді Європейського суду з прав людини у Страсбурзі виносять рішення за чотирма позовами, поданими Україною та Нідерландами проти Росії. Ці позови охоплюють широкий спектр передбачуваних порушень прав людини — як під час повномасштабного вторгнення, так і у випадку зі збитим літаком Malaysia Airlines.
    Чотири позови об’єднали в одну справу. Йдеться про порушення прав людини під час конфлікту на Донбасі (збиття MH17, тортури, примусову працю та інші дії), викрадення та незаконне переміщення дітей до РФ у 2014 році, обставини та наслідки катастрофи MH17 і порушення прав людини після 24 лютого 2022 року.

  • Європейський суд з прав людини: чому українці часто туди звертаються

    Європейський суд з прав людини: чому українці часто туди звертаються

    Невирішені проблеми Загалом кількість справ у ЄСПЛ проти України становить 7703 – це 12,7% від загальної кількості. При цьому наша країна має низку проблем, на які вказує ЄСПЛ та які не вирішуються роками.
    Про це повідомляє Центр прав людини ZMINA. “Водночас на шляху до євроінтеграції виконання рішень суду набуває особливої актуальності. Бо для ЄС рішення Європейського суду з прав людини є важливими сигналами про проблеми з дотриманням прав людини. Також вирішення проблем, на які вказав ЄСПЛ, закладено в дорожні карти трансформацій, які уряд у травні затвердив для вступу України до ЄС”,- зазначають у цій організації. Значна частина рішень цього суду вказує не лише на порушення прав конкретної людини, а й на причини проблем,що призвели до порушень прав людини. І ці проблеми держава зобов’язана усунути.Томурішення ЄСПЛ – один з найчіткіших індикаторів, які вказують на проблеми, які потрібно вирішити.
    Ще на початку 2000 року у звітах Парламентської Асамблеї Ради Європи неодноразово піднімалося питання причин, що заважають втіленню рішень Європейського суду з прав людини.
    На думку керівника відділу у Департаменті виконання рішень ЄСПЛ Павла Пушкара, є чотири ключові перешкоди:
    – матеріальні або організаційні труднощі;
    – відсутність ефективного внутрішнього механізму реалізації рішень;
    – навмисне політичне неприйняття постанов ЄСПЛ;
    – спротив, який виправдовується захистом національної конституційної ідентичності.
    “Якщо дивитися на процес виконання рішень Європейського суду з прав людини в цьому контексті виконання і імплементації стандартів Ради Європи, можна говорити про три основні проблеми в контексті України”, – зазначив він.
    Перший фактор – це політико-адміністративний рівень, де недостатньо уваги приділяється темі впровадження рішень ЄСПЛ. “Що таке рішення Європейського суду з прав людини? Це юридичний носій стандартів Ради Європи, відповідно, виконання саме по собі не може відбуватися у правовому вакуумі, воно забезпечується також шляхом синхронізації правового поля держави з екосистемою права Ради Європи”, – пояснив експерт. Він підкреслив, що останнім часом є певне послаблення інтересу до стандартів Ради Європи та їх втілення. Хоча і рух в напрямку імплементацій все ж відбувається, але не так, як хотілося з погляду євроінтеграційних процесів.
    Друга проблема, за його сллвами, – інституційна ієрархія, зокрема пов’язана з роллю Уповноваженого уряду у справах ЄСПЛ. В одному з експертних аналізів Ради Європи щодо закону 2006 року зазначається, що саме ієрархічний інституційний рівень не до кінця забезпечує інституційну вагу з метою координації саме щодо виконання рішення ЄСПЛ.
    Окрім того, він зазначив, що офіс Уповноваженого має обмежені ресурси – як кадрові, так і професійні.
    Третій аспект стосується складності питань, які знаходяться на виконанні, їх багатошаровість, яка в тому числі пов’язана і з тим, що особливо великі системно-структурні питання не вирішуються протягом тривалого проміжку часу.
    Також, він вважає, що є недостатнім рівень уваги до діяльності Комітету міністрів Ради Європи – головного органу, відповідального за нагляд за виконанням рішень ЄСПЛ. “Наш департамент є юридичним радником Комітету міністрів Ради Європи з питань виконання рішень ЄСПЛ. Рішення Комітету створюють певне правове поле, це певна квазі-судова практика. І коли ми моніторимо виконання рішень ЄСПЛ, нам не вистачає бачення громадянського суспільства, недержавних організацій, щодо того, як мають виконуватися рішення ЄСПЛ, зокрема з погляду заходів загального характеру”, – вважає Пушкар. Недосконала система За даними на 7 березня 2025 року Україна мала на виконанні 2296 рішень Європейського суду з прав людини. У 1421 справі виконання вже закрите. Серед невиконаних залишалися 109 рішень, які визначено як провідні справи (“Leading cases”).
    Найгірше те, що деякі рішення ЄСПЛ в Україні не виконуються вже 10-20 років. “Наприклад, справа “Іванов проти України” не закрита, вона стосується ухваленого в 2010 році рішення ЄСПЛ, яке було визначене як пілотне. На сьогодні є загалом невиконаних 106 “leading cases” (провідних справ), а загалом 842 справи з рішеннями ЄСПЛ не закриті, за статистикою 2024 року”, – зазначив у коментарі ZMINA виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. Але, за його словами, останнім часом Україна має значний прогрес у виконанні рішень ЄСПЛ. Кількість справ, які державі необхідно виконати за рішенням ЄСПЛ, скоротилася у 2,5-3 рази. Велика кількість рішень опрацьовується і виконується, тож можна говорити, що державна стратегія на подолання цього недоліку успішно реалізується.
    Павліченко переконаний, що головним чинником у контексті невиконання рішень ЄСПЛ в Україні є недосконалість нашої системи судочинства – це і невиконання судових рішень, і тривалість проваджень.
    Він вважає, що це пов’язано з нестачею суддів, з процесами і процедурами, які властиві українській судовій системі. До 30-40% ухвалених національними судами рішень не виконувалися через різні причини. Можна взяти за приклад “чорнобильські” пенсії. Якщо ухвалювалося рішення, яке не було підкріплене бюджетом – воно не може фізично бути виконаним, тому що в Пенсійному фонді цих коштів немає. Але суд ухвалює рішення, що відповідна особа має право на ці виплати, хоч виплачувати немає з чого.
    Тому через такий розрив між ухваленим рішенням і бюджетним підкріпленням виконання цього рішення проходять десятки тисяч справ, які не виконуються.
    До слова, справа “Іванов проти України” – теж невиконання судового рішення. Його неможливо було виконати через примусове стягнення, оскільки це стягнення було захищене окремим законом (у випадку справи Іванов проти України йшлось про стягнення боргу з військової частини).
    Є також певні системні проблеми. Зокрема, це проблема щодо умов утримання в місцях несвободи. Як зазначають в ЄСПЛ, окремі адвокати, які спеціалізуються на поданні заяв від засуджених, користуються цією проблемою і “штампують” заяви, які поставлені на потік.
    Тому, на думку Павліченка, Україна має звернути на це увагу і докласти зусиль до реальної реформи пенітенціарної системи. “Ефективність судочинства вирішить 90% проблем із виконанням рішень ЄСПЛ. Решта – це політичні рішення на рівні парламенту з ухваленням законів, які врегулюють окремі часткові проблеми”,- підсумував експерт. Галина Гірак