Біля входу в громадську приймальню Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими у Києві увечері в п’ятницю, 19 грудня, виявили електронний предмет, схожий на радіомаячок. Про це повідомила пресслужба Коордштабу й оприлюднила фото з місця події.
Зазначається, що про знахідку працівники відразу повідомили в поліцію та спеціальні профільні служби.
В Коордштабі додали, що на місці працює слідчо-оперативна група для з’ясування походження та функціоналу знайденого пристрою. Громадська приймальня Коордштабу – це відкритий публічний простір, створений для допомоги родинам полонених та зниклих безвісти військовослужбовців.
Категорія: Новини України
-
Біля входу Коордштабу з питань військовополонених знайшли “радіомаячок”
-
На Миколаївщині знову блекаут після атаки РФ
Російські війська увечері в п’ятницю, 19 грудня, вкотре атакували безпілотниками Миколаїв та область. Місто та населені пункти в регіоні частково знеструмлені внаслідок обстрілу.Про це повідомив в Telegram голова Миколаївської ОВА Віталій Кім.
“Є відключення у Миколаївському та Вознесенському районах. Станом на зараз без постраждалих”, – написав Кім.
За його словами, всі потрібні служби працюють на містах обстрілу.
Зазначимо, що увечері Повітряні сили України, мер Миколаєва Олександр Сєнкевич та голова Миколаївської ОВА Віталій Кім писали про загрозу атаки російських безпілотників.
Після 22:00 Сенкевич повідомляв про вибухи.
Наразі інформації про наслідки атаки ворога немає. -
Мирні переговори: у США завершилася тристороння зустріч
Українська делегація на чолі з секретарем РНБО Рустемом Умєровим у п’ятницю, 19 грудня, завершила зустріч у США з американськими та європейськими партнерами. Про це Умєров близько опівночі написав у соцмережах.
Він зауважив, що поінформував президента Володимира Зеленського про підсумки поточної зустрічі.
“Домовилися з нашими американськими партнерами про подальші кроки та продовження спільної роботи найближчим часом”, – додав очільник РНБО.
Раніше у п’ятницю, Умєров писав, що Київ проведе у США черговий раунд переговорів 19 грудня. До складу делегації також увійшов керівник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов. Новий раунд мав відбуватися за участі європейських партнерів.
Відомо, що нині у Маямі також перебуває російська делегація, котра має зустріч з американською стороною. Президент Зеленський повідомляв, що також українська група 19 та 20 грудня має зустрітися з представниками США. -
Гроші будуть. ЄС знайшов 90 млрд для України
Лідери країн ЄС після 15-годинних переговорів знайшли формулу, яка дозволить надати Україні фінансову допомогу. Саміт Європейського Союзу затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро. Рішення ухвалили після того, як ЄС відмовився від варіанту “репараційного кредиту”, який довго обговорювали раніше.
Кредит, але не кредит
“Ми домовилися. Затверджено рішення надати Україні підтримку в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки. Ми взяли зобов’язання і виконали його”, – заявив президент Євроради Антоніу Кошта.
Фрідріх Мерц уточнив, що кошти підуть також на військові потреби Києва.
“Цих коштів достатньо для покриття військових і бюджетних потреб України на найближчі два роки. Це вирішальний сигнал для завершення війни, оскільки Путін піде на поступки лише тоді, коли зрозуміє, що його війна не принесе йому вигоди”, – заявив німецький канцлер.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн наполягає, що кредит для України від ЄС у розмірі 90 млрд євро прив’язаний до майбутніх репарацій від російського агресора.
Президент Єврокомісії підкреслила, що цей кредит, наданий на безвідсотковій основі, не стане тягарем для бюджету України. “Україна має погасити цей кредит лише тоді, коли отримає репарації”, – заявила вона, пояснивши, що це рішення стало виходом зі складних дискусій про шляхи допомоги Україні.
Прем’єр Данії Метте Фредеріксен, яка головує в Раді ЄС у цьому півріччі, підтвердила це. “Україна не повинна платити, поки Росія не сплатить їй військові репарації”, – зазначила Фредеріксен.
Урсула фон дер Ляйєн підкреслила, що це фінансування закриє ключові потреби України на 2026-27 роки. “Фінансова допомога Україні після 2027 року стане частиною рішення щодо наступного багаторічного бюджету ЄС”, – пояснила вона.
Реакція
Президент Володимир Зеленський подякував лідерам Європейського союзу за рішення про фінансову підтримку України на 2026–2027 роки.
“Це значна підтримка, яка справді зміцнює нашу стійкість”, – заявив Зеленський. Він також підкреслив важливість того, що російські активи залишаються замороженими і що Україна отримала гарантію фінансової безпеки на найближчі роки.
“Для нас на сьогодні це важлива перемога… У будь-якому разі ця сума прив’язана до репарацій від Росії. Це важливі кроки: те, що європейські лідери знайшли такий формат, і те, що наша команда попрацювала з Європою над позитивним рішенням – для нас це посилення”, – сказав президент України.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер вважає, що рішення Європейського Союзу про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро – це сильний політичний сигнал.
Де Вевер підкреслив, що підтримка України – це не благодійність, а найважливіша інвестиція, яку можна зробити у власну безпеку.
“Ніколи не було жодних суперечок про те, чи будемо ми допомагати. Єдине питання полягало в тому, як саме ми маємо допомагати”, – сказав він.
“Я вважаю, що Україна перемогла. Вона отримала термінове, передбачуване і надійне фінансування, яке їй потрібно на найближчі два роки. Це не крихка конструкція. Це стабільне, юридично міцне і фінансово надійне європейське рішення”, – підкреслив він.
Також Де Вевер зазначив, що заморожені активи РФ “залишаться глобалізованими і врешті-решт будуть використані для відшкодування збитків, які Росія завдала своєю необґрунтованою і несправедливою війною проти України”.
“Я вважаю, що Європа перемогла, і фінансова стабільність, безумовно, перемогла. Ми уникнули хаосу. Ми уникнули розколу. Єдність європейських держав сьогодні означає, що Європа залишається важливим гравцем на геополітичній арені”, – вважає він. -
РФ атакувала Одещину балістикою: семеро загиблих
Увечері в п’ятницю, 19 грудня, росіяни завдали масованого удару балістикою по портовій інфраструктурі Одеської області. Щонайменше семеро людей загинуло, 15 були поранені. Про це повідомив начальник Одеської ОВА Олег Кіпер.
“Сьогодні ввечері ворог знов масовано атакував балістичними ракетами об’єкт портової інфраструктури Одеського району. Внаслідок удару сталося загоряння вантажних автомобілів на парковці”, – йдеться у повідомленні.
За попередньою інформацією семеро людей загинули. Ще п’ятнадцять зазнали поранень та ушпиталені.
Лікарі надають всю необхідну допомогу постраждалим.
Робота оперативних та екстрених служб ускладнена постійно триваючою повітряною тривогою, зазначив Олег Кіпер.
Як повідомлялося, у п’ятницю росіяни також масовано атакували міст у Маяках Одеської області. Після атаки міст тимчасово закрили. Також призупинено рух трасою Одеса-Рені. -
Погані новини для РФ. Зеленський у Польщі
Володимир Зеленський відвідав Польщу з офіційним візитом. В його рамках відбулася перша зустріч лідерів двох держав з моменту вступу Кароля Навроцького на посаду президента Польщі 6 серпня цього року. Вона відбулася на тлі деякого охолодження у відносинах Варшави та Києва через розбіжності з питань історичної пам’яті, підтримки українських біженців та особливостей митного регулювання сільськогосподарської продукції.
Так, у листопаді Навроцький заявив, що підписав закон про допомогу громадянам України, які втекли від війни, востаннє, надалі до них ставитимуться як до інших нацменшин.
Питання безпеки
Навроцький заявив, що не виключає можливості вирішення питання про передачу Україні бойових літаків МіГ-29. Для Києва такі поставки дозволили б одразу відправляти екіпажі винищувачів у бій. Зараз, щоб використовувати західні зразки техніки, українським пілотам доводиться витрачати місяці на додаткове навчання.
Зеленський заявив, що Росія зацікавлена у сварках між Польщею та Україною, але без незалежної України Москва прийде за Польщею.
“Без незалежності нашої держави Москва неминуче прийде сюди, далі в Європу. Без нашої незалежності Москва неминуче прийде за Польщею. І тому важливо, щоб були ми. Важливо, щоб були ви. Важливо, щоб були Україна і Польща, і важливо, щоб ми були разом”, – сказав він.
Він запросив Навроцького в Україну, зазначивши, що це “важливо для наших суспільств”.
“Україна захищає себе і собою Європу. І найбільшу ціну ми заплатили – це життя наших людей”, – сказав український президент, підкресливши, що Україна вдячна Польщі за підтримку.
“Візит пана Володимира Зеленського до Варшави є доброю інформацією для Польщі, для Варшави і Києва та всього нашого регіону, але поганою новиною для Російської Федерації, бо слугує доказом того, що у стратегічних питаннях, у питаннях безпеки Польща, Україна, країни регіону разом”, – сказав Навроцький.
Він заявив, що поділяє з Зеленським спільне бачення Росії як неоімперської пострадянської держави, що загрожує Європі.
Біженці
Навроцький прокоментував своє ставлення до українських біженців і до їх внеску в польську економіку.
Навроцького запитали, як він оцінює той факт, що українські мігранти сплатили до польського бюджету податків на суму понад 15 млрд злотих, а загалом внесок в економіку країни становив 2,7 відсотка від ВВП.
На це він відповів, що “дуже радий, що українці, які прибули до Польщі, знайшли тут свій дім”.
“Ми як держава дбаємо про всі меншини. Одні розвиваються більш динамічно, інші – менш, додаючи до польського ВВП конкретні суми”, – сказав президент Польщі.
Щодо наведених даних Навроцький відзначив, що вони показують, наскільки добре українці почуваються у Польщі.
“У нас така система захисту меншин, яка дозволяє їм розвиватися. Це є доказом відкритості Польщі, яка з 2022 року прийняла понад мільйон українців”, – додав він.
Історичні питання
Навроцький вважає, що врегулювання питання ексгумацій жертв Волинської трагедії здатне вибити у Росії аргумент у її спробі посварити Україну і Польщу.
Президент Польщі сказав, що під час розмови з Зеленським йшлося про конкретні 26 запитів Інституту національної пам’яті на ексгумаційні роботи на території України.
За його словами, у спільних інтересах України і Польщі знаходиться спільне поховання жертв Волинської трагедії.
“Це випливає з християнських цінностей, які також об’єднують Польщу і Україну”, – сказав він.
Водночас Навроцький додав, що для РФ інструменталізація історії, минулого, брехня про минуле – це один із фундаментів її імперіалістичної поведінки.
“Ми з президентом Зеленським усвідомлюємо, що, вирішуючи це питання, реалізуючи 26 запитів, ми вибиваємо у Російської Федерації аргумент і спробу розділити нас і дезінформувати”, – сказав Навроцький.
“Я вірю, що наша сьогоднішня зустріч вирішить це питання”, – додав він.
Зеленський, у свою чергу, підтвердив, що Україна поважає історичну пам’ять Польщі, а також очікує взаємної поваги до своєї.
“Очікуємо працювати разом, щоб зв’язки між Україною і Польщею давали силу, щоб давали розвиток наших народів. Кожна з жертв заслуговує належного християнського шанування”, – підкреслив український президент.
Зеленський також акцентував, що Україна підтримуватиме трек роботи інститутів національної пам’яті країн. -
Збережемо життя юній українці: дев’ятимісячна Варя потребує допомоги
Дев’ятимісячна Варя з народження безперервно перебуває на стаціонарному лікуванні в Національній дитячій спеціалізованій лікарні Охматдит.
У віці 1,5 місяця вона перенесла операцію Касаї. У 7 місяців дівчинці було проведено трансплантацію печінки від рідного батька.
Останнім часом Варя перебуває у відділенні реанімації та інтенсивної терапії, і підключена до апарата штучної вентиляції легень.
Наразі дитина потребує безперервної подачі кисню через трахеостому, оскільки легені ще не працюють у повній мірі, щоб вона могла дихати самостійно.
У такому стані Варю планують виписати додому.
Але через постійні відключення електроенергії батьки не можуть забезпечити безперебійну роботу кисневого концентратора, від якого напряму залежить життя дівчинки.
Кисневий концентратор сім’ї безкоштовно надає відділення реанімації, однак існує гостра потреба у стаціонарній системі резервного живлення.
Її встановлення буде безкоштовним, однак вартість самого обладнання становить 125 000 грн.
Батьки Варі щиро просять всіх, хто має можливість, допомогти зібрати цю суму, щоб їх донечка вперше у своєму житті безпечно змогла опинитися вдома – напередодні Різдва у родинному колі.
Збір закрито. Дякуємо всім небайдужим! -
Кабмін провів виїзне засідання у Запоріжжі
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про проведення виїзного засідання у Запоріжжі, під час якого перерозподіли кошти на важливі інфраструктурні проєкти в регіонах, зокрема прифронтових.
“Спрямували 40 млн грн на реконструкцію Миколаївської обласної дитячої лікарні. А також 30 млн грн – на Харківську обласну дитячу лікарню, зокрема на будівництво шахти ліфту для маломобільних пацієнтів та капітальний ремонт приймального відділення”, – зазначила Свириденко.
Також розподілили освітню субвенцію на 230,96 млн грн зі спецфонду Держбюджету на завершення будівництва протирадіаційних укриттів для двох навчальних закладів Запорізької області – у селищі Комишуваха та місті Вільнянськ.
Окремо виділили 147,8 млн грн з резервного фонду для Житомирської ОВА. Кошти спрямують на допомогу мешканцям села Березина, котрі постраждали внаслідок вибуху на підприємстві 2 липня.
За словами глави уряду, Житомирська ОВА має у триденний строк погодити перелік витрат із профільними міністерствами та прозвітувати про використання коштів до 26 грудня 2025 року.
Свириденко додала, що уряд розподілив майже 350 млн грн для закладів вищої освіти.
Так, 125 млн грн спрямовано на придбання генераторів, акумуляторів (зарядних станцій) та інверторів. Ще 220,5 млн грн передбачено на здійснення заходів із своєчасної сплати коштів за спожиті комунальні послуги та енергоносії.
Додатково 5,1 млн грн спрямовано на потреби Малої академії наук, щоб забезпечити резервне живлення і стабільну роботу під час відключень електроенергії.
“Ресурс піде на обладнання для 8 локацій МАН. Для них придбають зарядні станції, комплекти енергонезалежності та дизельні генератори. Це дозволить не зупиняти роботу обладнання під час відключень, зокрема там, де генератори використовувати недоцільно”, – пояснила Свириденко.
Раніше Кабмін погодив виділення понад 2,4 млрд гривень на додаткове фінансування доріг та пального для генераторів у прифронтових областях.
Також уряд виділив 6 млрд грн на відновлення енергоінфраструктури та залізниці. Зокрема, Міністерству розвитку громад та територій (для Укрзалізниці) виділено 800,5 млн грн; для обласних військових адміністрацій – 5,2 млрд грн. -
Проти Міндіча відкрили справу про держзраду – нардеп
Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за статтею про державну зраду щодо Тимура Міндіча – фігуранта антикорупційної операції Мідас. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко з посиланням на офіційну відповідь СБУ на його звернення. “Одразу після публікації плівок Міндіча я направив звернення до СБУ з проханням перевірити, чи мав він доступ до державної таємниці, чи є в нього звʼязки з російськими спецслужбами та який вплив він мав на Зеленського, а також на колишнього міністра оборони і нинішнього секретаря РНБО Рустема Умєрова”, – зазначив Гончаренко. Олексій Гончаренко/Фейсбук Як повідомив нардеп, у СБУ відповіли, що “відносно зазначеної ним особи, а також повʼязаних з нею осіб, розпочато досудове розслідування в межах кримінального провадження за статтею 111 Кримінального Кодексу України (державна зрада)”.
-
Коордштаб: Понад третина військовополонених в Україні – не росіяни
Понад третина військовополонених в Україні – не росіяни. Зокрема, 16% – це примусово мобілізовані українські громадяни. Про це заявив секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитро Усов на міжнародному форумі Стійка Європа: форум протидії російській пропаганді та дезінформації, який відбувся 17-18 грудня в Брюсселі.
Захід організував Інститут національної стійкості та безпеки та Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Усов наголосив, що російська держава послідовно знищує не тільки українську ідентичність, а й ідентичність малих та корінних народів самої РФ.
“Понад третина військовополонених з російського боку, які знаходяться в Україні, – не росіяни. Зокрема, 16% – це примусово мобілізовані українські громадяни, 12% – представники корінних народів РФ, ще 6% – іноземці”, – наголосив Усов.
Він також додав, що до лав російської армії з тимчасово окупованих територій України було примусово мобілізовано 46 127 українських громадян.