9 червня стартував другий великий обмін військовополоненими. Україна повернула першу групу військових у віці до 25 років, більшість з яких перебували в російському полоні з 2022 року. Обмін полоненими, за словами Володимира Зеленського, триватиме ще не один день.
Сержанти та рядові
Серед звільнених — бійці Збройних Сил України, зокрема Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, Сил територіальної оборони, Повітряних Сил, Десантно-штурмових військ, Нацгвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту. Всі вони — представники рядового та сержантського складу.
Серед звільнених є й захисники Маріуполя, які провели в полоні понад три роки. Більшість тих, хто повертається, перебували в неволі з 2022 року, деякі — з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За словами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, йдеться передусім про молодих українців — переважно 2000-х років народження.
Він відзначив, що обмін стосується окремих категорій полонених: молодих військовослужбовців, тяжко поранених і тяжкохворих.
Також зазначається, що 66-й обмін полоненими триває, а з міркувань безпеки остаточні цифри звільнених будуть оприлюднені після завершення всієї операції.
Чутливі деталі
“Сьогодні стартував обмін – перший етап домовленості в Стамбулі. Всього буде кілька етапів – принаймні саме про це говорили з російською стороною. У цьому обміні мають бути поранені, також тяжко поранені і також ті, кому 25 років, і молодші. Очікується, що процес обміну триватиме ще не один день. Деталі процесу досить чутливі. Тому зараз інформації менше, ніж зазвичай. Я дякую всім, хто допомагає здійснити обмін і працює, щоб усі наші люди могли повернутися додому – додому з російського полону”, – сказав Володимир Зеленський.
Стамбульські домовленості
Домовленість про великий обмін військовополоненими була досягнута 2 червня під час другого раунду російсько-українських переговорів у Стамбулі і стала головним підсумком зустрічі.
25 травня завершився перший великий обмін полоненими — на той момент найбільш масштабний з початку російського вторгнення. Він пройшов за формулою 1000 на 1000, домовленість про нього була досягнута під час першого раунду переговорів у Стамбулі.
Окрім обміну військовополоненими Росія також запропонувала обмінятися тілами загиблих військовослужбовців у форматі 6000 на 6000. Україна прийняла цю пропозицію.
У вихідні, 7-8 червня, російські військові вимагали забрати першу партію тіл, заявляючи журналістам, яких привезли до Брянської області, що Київ нібито відмовляється прийняти загиблих бійців ЗСУ. Мєдінський також стверджував, що українська сторона “на невизначений термін перенесла” обмін військовополоненими та тілами загиблих. Український координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими в суботу повідомляв, що обмін тілами загиблих між Україною та Росією, про який домовилися на останньому раунді переговорів у Стамбулі, перенесли на наступний тиждень.
“Замість послідовного виконання обумовленого алгоритму російська сторона вдалася до односторонніх дій, які не були погоджені в рамках спільного процесу”, — йшлося в заяві.
Президент України Володимир Зеленський 4 червня говорив, що після обміну полоненими, ймовірно, відбудеться обмін тілами.
Категорія: Новини України
-
Другий великий обмін. Кого вдалося повернути
-
Умєров провів зустріч з главою МЗС Литви
Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що під час зустрічі в Києві обговорив з міністром закордонних справ Литви Кястутісом Будрісом розбудову оборонно-промислового партнерства та довгострокову підтримку України.
“Був радий зустрітись з міністром закордонних справ Литви Кястутісом Будрісом. Ключовий фокус – довгострокова підтримка України та розбудова оборонно-промислового партнерства”, – зазначив він.
Умєров заявив, що сторони окреслили пріоритети, зокрема спільні проєкти у сферах протиповітряної оборони, далекобійних систем, бронетехніки та виробництва боєприпасів.
“Литва вже долучилася до фінансування українських далекобійних спроможностей. Обговорили подальше розширення співпраці у сфері deep strike”, – додав він.
За словами Умєрова, під час зустрічі говорили про перспективи спільних закупівель, локалізації виробництва та використання інструменту SAFE для масштабних промислових проєктів.
Як зауважив глава Міноборони, представник української розвідки поінформував литовських партнерів про безпекову ситуацію.
“Росія не демонструє готовності до тривалого припинення вогню – навпаки, продовжує ескалацію. Тому важливо посилювати санкційний тиск задля примусу агресора до справедливого миру”, – наголосив він. -
Сили оборони знищили човен із російським десантом
Бійці 40 окремої бригади бойового застосування на півдні знищили човен з російським десантом. Про це повідомили Сили оборони півдня, опублікувавши відео.
“Мінус ворожий човен з десантом – влучає перший батальйон! Війна на воді – не менш важлива та інтенсивна, ніж на суші. І наші хлопці та дівчата з 40 окремої бригади бойового застосування (ОБрБО) це чудово доводять”, – йдеться у повідомленні. -
Зеленський розповів про засідання Ставки
Президент України Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, де обговорили перебіг подій на фронті, створення та розвиток корпусів, а також удари по російських воєнних об’єктах. Про це він повідомив у вечірньому відеозверненні 9 червня.
“Провів сьогодні засідання Ставки. Були також окремі розмови з міністром оборони Умєровим, Головкомом Сирським, начальником Генштабу Гнатовим. Були доповіді розвідок, Служби безпеки України”, – розповів він.
Зеленський наголосив, що передусім увага була приділена фронту, створенню та розвитку корпусів і ударам по російських воєнних об’єктах – “по всьому тому, що в них працює на удари по Україні”.
Президент акцентував, що влучність української сторони повинна не лише псувати настрій Москві, але й зменшувати реальні показники військового виробництва, забезпечення армії, стратегічного потенціалу.
“Я дякую всім нашим воїнам і компаніям, які це забезпечують. Вдячний і всім воїнам за стійкість”, – зазначив президент.
Також Зеленський провів нараду щодо графіка міжнародної роботи в червні.
За його словами, одним із ключових питань буде прискорення дипломатії та реальні рішення.
“Жодна зустріч не має бути пустою – ми завжди в Україні маємо відчувати, що дають ті чи інші перемовини, той чи інший формат”, – заявив він.
Зеленський зауважив, якщо зустріч не наближає до рішень, які можуть закінчити війну дипломатією, “значить, мають бути рішення, які допоможуть нашому захисту, нашим активним діям або тиску на Росію”.
“Болісний тиск на Росію або реальна результативна дипломатія заради закінчення війни – тільки такі можуть бути варіанти”, – наголосив глава держави. -
Окупаційна влада заявила про відключення світла на Запоріжжі
У Запорізькій області відбулася повна знеструмлення через збитки, які виникли в результаті обстрілів енергосистеми. Губернатор регіону Євген Балицький повідомив про це, зазначивши, що окупована частина області була обстріляна тричі за останній тиждень. Після аварійних робіт електропостачання поступово відновлено, абонентів почали знову підключати до мережі.
-
Сибіга озвучив очікування України від саміту G7
Україна сподівається, що лідери країн “Групи семи” під час саміту у Канаді приймуть рішення про зниження ціни на російську нафту до 30 доларів за барель, конфіскацію заморожених російських активів на користь України та посилення ізоляції Росії. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росія відповідає на мирні пропозиції світу насильством, тому необхідно посилити санкції. Він вважає, що зниження ціни на нафту до 30 доларів за барель може бути болючим для Росії. Україна також сподівається на конфіскацію російських активів та продовження ізоляції РФ, не допускаючи повернення її на міжнародну арену.
-
Частина Сумщини залишилась без світла через обстріли
У селищі Глухівська громада українського Шосткинського району енергетична інфраструктура стала об’єктом атаки з боку військ Російської Федерації. FPV-дрон вразив електромережі, через що понад 20 тисяч абонентів залишилися без світла у чотирьох громадах. Начальник Сумської обласної військово-цивільної адміністрації Олег Григоров підтвердив цю інформацію 9 червня. Зазначив, що критичні об’єкти вже переключилися на інші джерела живлення, а зараз тривають роботи з відновлення електропостачання.
-
У ГУР оцінили масштаби виробництва “шахедів”
Росія за останній місяць випустила понад 5000 далекобійних дронів різних типів, що вп’ятеро більше, ніж у серпні 2024 року. Ці дані були оприлюднені пресслужбою Головного управління розвідки Міноборони відповідно до запиту Forbes Ukraine. У цьому оновленні наголошується на тому, що росіяни почали використовувати дрони-імітатори разом із реальними, щоб збільшити тиск на українські оборонні позиції та для розвідувальних цілей. За період з січня по травень 2025 року Росія запустила майже 13 000 дронів “Шахедів” та їхніх імітаторів по Україні. Темпи атак мали циклічний характер, з періодами випуску близько 2500 та 4000 дронів на місяць. Дрони в новій версії 2025 року мають певні зміни, зокрема, збільшену кількість китайських компонентів у навігаційних системах та зменшену кількість західних. Також повідомляється, що дрони стали більш стійкими до засобів радіоелектронної боротьби, але можливо вирішення цієї проблеми за допомогою турелі зі штучним інтелектом.
-
ОВА показала наслідки обстрілу Дніпропетровщини
9 червня війська Російської Федерації здійснили атаку на Нікопольщину за допомогою дронів та артилерії. Обстріляли райцентр, а також кілька інших населених пунктів. Голова Дніпропетровської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Овчинников повідомив, що внаслідок цього загинула одна людина, а ще один чоловік отримав поранення середньої тяжкості. Зазначено, що під час обстрілу пошкоджено гімназію, сільськогосподарське підприємство, трактор і вантажівку, а також лінію електропередач. Також сталося кілька пожеж сухої трави, які було ліквідовано. У результаті ранкового удару по одному з населених пунктів пошкоджені гараж, газогін та лінія електропередач. На Синельниківщині також було зафіксовано атаку російськими військами з використанням безпілотників та комплексів ракетно-артилерійської боротьби, в результаті чого були пошкоджені автомобіль та приватний будинок.
-
Поліція розслідує катування 12-річного підлітка на Одещині
У Одеській області розпочато кримінальне провадження у зв’язку з катуванням 12-річного хлопчика. За інформацією ювенальної поліції, у соцмережах з’явилося відео, на якому 17-річний хлопець побив молодшого хлопчика у заброшеній будівлі за участю ще однієї особи. Інцидент був знятий на відео та опублікований у Фейсбуці. Поліція проводить розслідування цієї справи.