У скупченні галактик Abell 2255, розташованому приблизно за 800 мільйонів світлових років від Землі, вчені зафіксували вражаючі космічні структури – так звані радіохвости, які тягнуться на сотні тисяч світлових років.
Це стало можливим завдяки 56-годинним спостереженням із використанням сучасного радіотелескопа European Frequency Array, про що повідомляє журнал Astronomy & Astrophysics, передає Space.
Abell 2255 – це колосальне скупчення, що об’єднує від 300 до 500 галактик, багато з яких перебувають у процесі злиття. Його загальна протяжність сягає понад 16 мільйонів світлових років. У центрі уваги дослідників – радіогалактики, системи з надмасивними чорними дірами, що випромінюють гігантські струмені матерії.
Високоякісні зображення дозволили вивчити три незвичайні радіогалактики, які отримали умовні назви – Goldfish (Золота Риба), Beaver (Бобер) та Embryo (Ембріон). Їх вирізняють спотворені форми та довгі хвости – понад 200 тисяч світлових років – які, ймовірно, виникають через взаємодію з міжгалактичним середовищем.
“Нашою головою метою були використати дані для виявлення можливих філаментів у хвостах радіогалактик, щоб вивчити їхні морфологічні характеристики та походження”, – пояснив астрофізик Емануеле Де Рубейс з Болонського університету.
Особливий інтерес викликали ниткоподібні утворення, довжина яких сягає 260–360 тисяч світлових років – це у три рази більше за ширину Чумацького Шляху. Водночас їхня товщина – менше десятої частини ширини нашої галактики.
Науковці припускають, що ці структури сформувалися внаслідок турбулентної взаємодії галактик, що спричиняє прискорення частинок і створення магнітних полів. Надалі ці “нитки” розпорошуються в гарячому міжгалактичному газі.
Категорія: Технології
-
Астрономи зазирнули в радіохвостові структури скупчення галактик
-
До Землі летить гігантський астероїд
У неділю, 22 червня, поруч з Землею пролетить астероїд 2003 AY2, який вважається потенційно небезпечним. Науковці NASA повідомили, що цей небесний об’єкт має довжину 393,1 метра і буде знаходитися на відстані близько 5,43 мільйонів кілометрів від Землі. Якщо астероїд наближається до планети на відстань менше 7,5 мільйонів кілометрів і має розмір більше 150 метрів, його вважають “потенційно небезпечним об’єктом”. Хоча астероїд 2003 AY2 відповідає цим критеріям, науковці заверяють, що наразі немає прямої загрози зіткнення з Землею.
-
На Близькому Сході з’явився знак “другого пришестя Христа”
Річка Євфрат, одна з найважливіших на Близькому Сході, швидко висихає через тривалу посуху та зміни клімату. Це викликає серйозне занепокоєння серед науковців і релігійних груп. Євфрат разом із Тигром утворюють головну річкову систему регіону, проте за останні роки кількість води у ній значно зменшилася. Це може призвести до повного висихання річок до 2040 року. Політичне протистояння між країнами у регіоні також ускладнює ситуацію, оскільки між ними відсутня співпраця у водних питаннях. Це може призвести до “водних воєн” за контроль над доступом до води. Також висихання річки призводить до загострення екологічної ситуації та загрози для здоров’я людей. У релігійному контексті висихання Євфрату часто розглядається як знак наближення апокаліпсису. Науковці попереджають, що це не міф, а серйозна криза, яка вже почала впливати на регіон.
-
На Сонці стався найпотужніший спалах, що викликав радіоперебої
Сонячна пляма в області 4114 створила найсильніший сонячний спалах класу Х1.9, який призвів до радіоперебоїв по всьому Тихому океану, зокрема на Гаваях. Спалах не викликав викиду корональної маси, але спричинив іонізацію верхніх шарів атмосфери Землі, що призвело до втрати радіосигналу на Гаваях та інших районах. Це також спричинило дестабілізацію магнітної нитки на Сонці. Цей спалах є одним з найсильніших цього сонячного циклу, що свідчить про високу активність області 4114. Існує ймовірність подальших спалахів, які можуть викликати геомагнітні бурі та полярні сяйва, якщо вони спричинять викид корональної маси до Землі.
-
Науковці з’ясували, як стрес погіршує сон і пам’ять
Науковці виявили групу нейронів у гіпоталамусі, які можуть пояснити, як стрес впливає на сон і пам’ять. Ці нейрони виділяють гормон кортикотропін і грають важливу роль у стресових реакціях. Вчені виявили, що активація цих нейронів порушує сон і пам’ять, а їх блокування може поліпшити сон і підвищити здатність запам’ятовувати. Експерименти на мишах підтвердили ці результати. Вчені вважають, що це відкриття може бути корисним для розробки нових методів лікування стресових і психіатричних розладів, таких як депресія та посттравматичний стресовий розлад.
-
Космічний корабель Маска Starship знову вибухнув
У ніч проти 19 червня під час наземних тестів на полігоні у Техасі вибухнув прототип космічного корабля Starship 36. Ракета перетворилася на гігантську вогняну кулю. Про це повідомила компанія Ілона Маска SpaceX.
Близько 23:00 за місцевим часом під час планових статичних випробувань двигуна відбулася “серйозна аномалія”, що призвела до вибуху. На той момент корабель готували до десятого льотного випробування. Причина аварії Starship поки невідома.
SpaceX наголосила, що вся операція відбувалася під контролем, а навколо об’єкта була встановлена безпечна зона і весь персонал залишився неушкодженим.
“Starship, який готувався до десятого льотного випробування, зазнав серйозної аномалії на випробувальному майданчику Starbase”, – йдеться в заяві компанії.
it’s really sad. pic.twitter.com/3pJZabLwBG — AshutoshShrivastava (@ai_for_success) June 19, 2025
Starship – багаторазова надважка ракета-носій. Вона призначена для доставки вантажів і людей на навколоземні орбіти, а також для міжпланетних польотів на Місяць і Марс. Starship – найбільша за розмірами, масою, потужністю і вантажопідйомністю ракета в історії. Її висота становить 123 м, що робить її на 30 м вищою за Статую Свободи. -
У США виявили новий вимерлий вид саламандри
Американські вчені з Університету Східного Теннессі зробили унікальне відкриття, яке дозволяє по-новому поглянути на еволюцію земноводних, повідомляє Interesting Engineering.
Під час розкопок у відомому своєю кількістю скам’янілостей місці Gray Fossil Site дослідники ідентифікували новий, нині вимерлий вид гігантської саламандри – Dynamognathus robertsoni.
Цей вид належить до родини плетодонтид і став найбільшим представником цієї групи, а також одним із найбільших наземних саламандр у світі. Середня довжина особин могла сягати 40 см.
“Сьогодні вони трапляються тільки в кількох округах на півдні Алабами, і дослідники вважали їх високоспеціалізованим тупиковим родом, який не має особливого відношення до еволюції темних саламандр”, – пояснив Девіс Ганнін, помічник менеджера колекцій музею при місці розкопок.
Однак нова знахідка спростовує попередні уявлення. Виявилося, що ці істоти мали набагато ширший ареал і відіграли важливу роль у формуванні екосистем Північної Америки. За оцінками науковців, Dynamognathus robertsoni жили мільйони років тому, залишивши по собі безцінні свідчення давнього біорізноманіття регіону. -
У Франції виявили залишки великого римського комплексу
Археологи виявили значні залишки давньоримського міста Метлозедум, що нині лежить під сучасним Мелюном у Франції, повідомляє Arkeonews. Розкопки розкрили міську інфраструктуру та стратегічне значення поселення, розташованого у римській провінції Галлія Луґдунська, приблизно за 40 км на південний схід від Парижа.
Мелюн у римську добу був ключовим пунктом на перетині торговельних шляхів між плато Брії та Ґатіне. Розкопки проводять Служба муніципальної археології, SDASM та Національний інститут археологічних досліджень на ділянці площею 3500 кв.м, де перетинаються дві давньоримські вулиці – декуманус (сучасна вулиця Belle Ombre) і кардос (вулиця Dammarie). Це дозволило точно визначити вуличну сітку стародавнього міста.
На заході розкопано велику римську домус площею понад 700 кв.м. Незважаючи на часткове зруйнування у давнину, збереглися кам’яні фундаменти, які вказують на багатокімнатну структуру з внутрішнім двориком. Особливої уваги заслуговує добре збережений підвал завглибшки 2,2 метра з вапняковими стінами, вентиляційним каналом, нішами та сходами з трьома маршами. В його конструкцію вмонтовано уламок римської колони – приклад вторинного використання матеріалів.
Приблизно за 40 метрів на схід археологи частково розкрили інший комплекс будівель площею близько 600 кв.м. Хоча його структуру пошкоджено сучасними інженерними мережами, знайдено кімнату з ознаками побутового використання – залишки печі, збудованої з римської черепиці і керамічні водопровідні труби, що свідчать про наявність кухні або господарського приміщення.
Між цими двома зонами виявлено відкриті ділянки з господарськими ямами, невеликими підвалами без облицювання та вісьмома колодязями, збудованими з грубо обробленого вапняку. Це свідчить про поєднання житлових і сервісних функцій у межах міської забудови, хоча ознак ремісничої чи промислової діяльності наразі не виявлено.
Археологи ще не визначили, чи йдеться про дві окремі садиби, чи про єдиний великий комплекс площею понад 2000 кв.м – що було б винятковим випадком для житлової архітектури римського періоду в цьому регіоні.
Серед інших несподіваних знахідок – зигзагоподібні траншеї часів Другої світової війни, вириті на шкільному подвір’ї для захисту населення під час авіанальотів. У них також знайдено французький сталевий шолом моделі 1926 року. Ці артефакти ілюструють багатошарову історію Мелюна – від римських часів до ХХ століття. -
HKC представила перший у світі ігровий монітор із частотою оновлення 800 Гц
Компанія HKC офіційно анонсувала перший у світі ігровий монітор із нативною частотою оновлення 800 Гц. Як повідомляє Gizmochina, остаточна назва та маркування пристрою наразі не підтверджені.
Новий монітор оснащено 24,5-дюймовою Full HD-панеллю, створеною на базі власної VA-технології HKC, що використовує високочастотний привід a-Si HyperSilicon. Пристрій також отримав 1152-зональне Mini LED-підсвічування та квантову плівку QDEF без кадмію, що забезпечує високу чіткість руху без шкоди для точності передачі кольору.
Модель підтримує частоту оновлення 800 Гц у нативному режимі, з можливістю змінної частоти в діапазоні від 48 до 800 Гц. Час відгуку становить 0,5 мс (GtG), а пікова яскравість досягає 1200 ніт. Контрастність – 4000:1. Панель охоплює 95% колірного простору DCI-P3 та 99% Adobe RGB, має нативну 10-бітну глибину кольору та підтримує рендеринг із розширенням до 12 біт.
Монітор сертифіковано за стандартом VESA DisplayHDR 1000 і сумісний із технологіями адаптивної частоти оновлення Nvidia G-Sync і AMD FreeSync Premium Pro. Також реалізовано функцію динамічного енергозбереження, яка автоматично знижує частоту оновлення під час перегляду статичного контенту.
HKC позиціонує цей монітор як професійне рішення для кіберспортсменів, які потребують максимальної чіткості та швидкості в іграх на кшталт Counter-Strike 2 або Valorant.
Раніше на CES 2025 компанія представляла 750-герцовий прототип Koorui G7 на базі TN-панелі, але на відміну від неї новинка використовує VA-панель, що забезпечує кращу контрастність і значно ширше колірне охоплення без компромісів у швидкодії.
Ціна і дата випуску пристрою поки що не названа. -
На орбіті вперше змоделювали затемнення Сонця
Вперше вченим вдалося створити штучне сонячне затемнення на орбіті Землі.
Це стало можливим завдяки двом супутникам місії Proba-3 від Європейського космічного агентства, які з точністю до міліметра відтворили ефект природного затемнення в умовах космосу.
Експеримент відбувся у березні 2025 року: два апарати пролетіли на відстані 150 метрів один від одного, при цьому один супутник закрив Сонце для іншого, утворивши крихітну тінь – лише 8 см у діаметрі – яка дозволила зробити унікальні знімки сонячної корони, невидимої в звичайних умовах.
“Спостереження за короною має вирішальне значення для виявлення сонячного вітру – безперервного потоку речовини в космічний простір. Воно також необхідне для розуміння викидів корональної маси – вибухів частинок, які Сонце викидає майже щодня, особливо в періоди високої активності” – пояснюють науковці.
На відміну від природних затемнень, які трапляються раз на рік і тривають кілька хвилин, супутники можуть створювати штучне затемнення кожні 19,6 години і утримувати його до 6 годин поспіль. Це відкриває нові горизонти для досліджень активності Сонця.
“Отримати перші дані було неймовірно захопливо. Разом з іншими вимірюваннями це сприятиме розгадці давніх питань про нашу рідну зорю”, – поділився враженнями Джо Зендер, науковець місії.
Керівник проєкту Дамієн Галано додає, що хоч місія ще на етапі введення в експлуатацію, точна синхронізація вже дозволила здобути безцінні наукові дані. У майбутньому штучні затемнення можуть стати ключовим інструментом у розумінні природи нашої зірки та захисті земної цивілізації від її непередбачуваних вибухів.