Чому в Україні помітно скоротилося агровиробництво

Агровиробництво в Україні скоротилося на 8,4% за вісім місяців поточного року. Статистика фіксує системне падіння. Чому просідає сільське господарство, до яких негативних наслідків це може призвести та що робиться аби цього не сталося? Причини падіння За перші вісім місяців 2025 р. вітчизняне сільське господарство продемонструвало помітний спад. За інформацією Державної служби статистики України, у січні-серпні обсяги виробництва аграрної продукції в усіх категоріях господарств знизилися на 8,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У Держстаті вказують на комплекс внутрішніх і зовнішніх чинників, які вплинули на аграрний сектор. Найбільше постраждала рослинницька галузь, особливо зернові культури, зокрема кукурудза та пшениця. “Врожайність і валове виробництво культур зменшилися на 9,7%. Це пояснюється як погодними умовами, так і складнощами з технологічним забезпеченням виробників”,- зазначають у Держстаті. Своєю чергою експерти пов’язують це з нестабільною безпековою ситуацією, ускладненою логістикою, дефіцитом добрив і пального, а також несприятливими погодними умовами – від весняної посухи до локальних підтоплень. Наслідком несприятливих погодних умов стало більш пізнє збирання зернових та олійних культур і зниження їх врожайності.
Натомість у тваринництві падіння виявилося менш відчутним, але все ж істотним – мінус 4,9%. Приміром постраждало виробництво м’яса великої рогатої худоби. Просідання на підприємства і в господарствах населення Аналітика статистичного відомства також підкреслює, що зниження обсягів спостерігалося як у великих агропідприємствах, так і в приватному секторі. Так, сільськогосподарські компанії скоротили виробництво на 9,6%, а господарства населення – на 8,6%.
За видами діяльності виробництво продукції рослинництва за вісім місяців зменшилося на 9,7% (у господарствах населення – на 5,3%, на підприємствах – на 12,2%), тоді як продукція тваринництва скоротилася на 4,9% (у господарствах населення – на 8,6%, на підприємствах – на 2,4%). “Це свідчить про те, що кризові тенденції охопили всі рівні аграрного виробництва, незалежно від масштабу господарювання”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Регінальна ситуація Спад виробництва не рівномірний по регіонах країни. Так, порівняно із січнем-серпнем 2024-го обсяги виробництва агропродукції найбільше постраждали у таких областях: Донецька (мінус 46,4%); Хмельницька (46,3%), Херсонська (на 27,8%); Дніпропетровська (на 21,5%); Полтавська (на 21,0%); Сумська (на 20,8%).
Падіння у рослинництві було вдвічі більшим за тваринництво. Найсильніше у таких областях: Дніпропетровська (мінус 29,4%);
Полтавська (мінус 26,9%); Сумська (мінус 22,7%). Ще у двох областях виробництво майже не змінилось цьогоріч порівняно із 2024-м: Закарпатська (мінус 1,3%); Тернопільська (мінус 1,2%).
Водночас окремі області демонструють зростання сільськогосподарського виробництва. Агровиробництво у 2025-му зросло або втримало темпи на заході і півночі України: Івано-Франківська область (зростання на 0,6%); Львівська (на 2%); Чернігівська (плюс 0,5%).
Своєю чергою у Запорізькій, Закарпатській та Одеській областях аграріям вдалося перевищити рівень минулого року. Абсолютним лідером в Україні стала Миколаївщина, де індекс сільгосппродукції сягнув 106,7%.
Особливо складною залишається ситуація в південних та східних регіонах, де бойові дії та мінування полів унеможливили повноцінну посівну кампанію. Водночас у західних областях зафіксовано локальне зростання виробництва ягід, овочів та молочної продукції – фермери адаптуються до нових умов і переорієнтовують бізнес-моделі. Чим загрожує Загалом така ситуація створює додаткові ризики для продовольчої безпеки та може вплинути на внутрішній ринок. Зменшення обсягів продукції означає потенційне зростання собівартості виробництва та ймовірність підвищення цін для кінцевих споживачів. “Якщо тенденція збережеться, це може вдарити по експортному потенціалу України, особливо в сегменті зернових та олійних культур.”,- попереджає Охрименко. Експорт агропродукції в серпні 2025 р. скоротився на 22% порівняно з попереднім роком, що свідчить про негативну тенденцію в галузі. Особливо відчутним падіння було в експорті зернових та олійних культур.
Внутрішній ринок поки залишається стабільним, але ризики дефіциту окремих продуктів – зростають.
Експерти кажуть, що падіння виробництва може бути нерівномірним і найбільше позначитися на тих культурах, де відбулося найбільше скорочення посівних площ, врожайності або втрати потужностей (наприклад, через окупацію, бойові дії, чи наслідки руйнування Каховської ГЕС). Це може призвести до зростання цін саме на ці товари (наприклад, деякі овочі, крупи, або продукти тваринництва, виробництво яких залежить від кормової бази). “Падіння агровиробництва є вагомим чинником ризику, що може сприяти зростанню цін на внутрішньому ринку України, особливо на ті продукти, пропозиція яких скоротилася найбільше, в поєднанні з іншими інфляційними факторами”, – резюмує Охрименко. Що робиться, аби змінити ситуацію накраще Влада розуміє проблеми і намагається виправити ситуацію. Так, у Міністерстві аграрної політики повідомили, що уряд готує оновлену програму підтримки агросектору, яка включатиме компенсації за втрати, доступ до пільгового фінансування та субсидії на паливо. Також ведуться переговори з міжнародними партнерами щодо постачання техніки та гуманітарної допомоги.
Загалом, підтримка агросектору в 2026 р. перевищить 60 млрд грн. “Проєкт Державного бюджету України на 2026 р. передбачає понад 60 млрд грн на підтримку аграріїв, розвиток виробництва та екологічні програми. Це найбільший обсяг фінансування за останні роки”, – повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. Основна частина коштів – 40 млрд грн – піде на програми в межах політики “Зроблено в Україні”. Серед них: доступні кредити “5-7-9%” – 18 млрд грн; іпотечна програма “єОселя” – 15 млрд грн; гранти на перероблення та відновлення після обстрілів; підтримка індустріальних парків; фінансування великих інвестпроєктів; компенсації: 25% вартості української сільгосптехніки та 15% – іншого обладнання; мікрогранти “Власна справа”.
На агросектор у 2026 р. планується 13,1 млрд грн, зокрема на: розмінування та відновлення сільгоспземель – 1 млрд грн; розвиток систем зрошення – 197 млн грн; компенсації фермерам через посуху; дотації на гектар у прифронтових регіонах; будівництво овоче- та фруктосховищ; зведення молочних ферм; агрострахування; підтримку малих фермерів.
На екологічні програми уряд заклав 6,3 млрд грн, з яких 2,5 млрд грн призначено на розвиток водного господарства. Також у проєкті є видатки на запуск Американо-українського інвестиційного фонду відбудови, що має залучити приватні кошти для розвитку економіки.
Вікторія Хаджирадєва