Програма Національний кешбек не припинена, просто виплати за серпень затрималися через технічні процедури урядом. Міністр економіки Олексій Соболев пояснив, що гроші учасникам будуть виплачені наступного тижня в повному обсязі. Затримка сталася через перевищення очікувань уряду кількості учасників програми. Соболев підкреслив, що Національний кешбек є дієвим інструментом підтримки українського виробництва, і він має багато запитів на продовження та розширення.
Blog
-
В ЄС визнали плани обмежити видачу віз росіянам
Європейська комісія підтвердила свої плани щодо обмеження видачі Шенгенських віз громадянам Росії, але конкретні деталі ще не уточнені. Речник комісії Маркус Ламмерт заявив, що розглядаються додаткові заходи у співпраці з країнами-членами. У 2022 році ЄС призупинив дію Угоди про спрощення візового режиму з Росією та рекомендував державам-членам відмовляти у пріоритеті для російських заявників і зосереджуватися на питаннях безпеки та контролю кордонів. Кількість виданих російським громадянам шенгенських віз зменшилася з 4 мільйонів у 2019 році до близько 500 тисяч у 2023 році.
-
«Укрзалізниця — невід’ємна складова внутрішньої стійкості держави та нацбезпеки», – Олексій Кулеба
В ефірі спеціального випуску національного марафону Віцепрем’єр-Міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба розповів про роботу і стійкість Укрзалізниці в умовах війни, яка стала одним з ключових логістичних гарантів. Щодня залізниця перевозить сотні тисяч тонн вантажів — зерно, пальне, гуманітарну допомогу, військову техніку. Тільки цьогоріч понад 20 мільйонів тонн зерна доставлено за кордон — це внесок українських залізничників у світову продовольчу безпеку. Про розвиток попри війну, програми підтримки та безперебійну роботу дивіться у відео.
Facebook: https://www.facebook.com/Ministry.for.development
Telegram: https://t.me/MinDevUA
WhatsApp: https://whatsapp.com/channel/0029VapjxCf4NViry5Apvy3v
Офіційний сайт: https://mindev.gov.ua
-
ЗСУ спростували дані про втрату територій
Захоплення росіянами територій у Дніпропетровській і Запорізькій областях, як повідомили аналітичний проєкт DeepState, не відповідає дійсності. Сили оборони Півдня України у Телеграм уточнили, що хоча ситуація на деяких напрямках була напруженою, зазначені населені пункти все ще перебувають під контролем українських військ. Бойові дії тривають в районах Павлівки, Плавні та інших місцевостях, де українські війська утримують оборону. Росіяни намагалися проникнути в оборонні позиції через водосховища та тумани, але були знищені. За минулу добу ворог втратив понад дві сотні бійців.
-
Бельгія запустить центр з виявлення та знищення дронів
На засіданні Національної ради безпеки Бельгії було прийнято рішення створити Національний центр безпеки повітряного простору до 1 січня 2026 року. Цей центр буде відповідати за спостереження за повітряним простором країни. Вже було помічено непізнані безпілотники, які облітали аеропорти та військові бази, що призвело до серйозних порушень повітряного сполучення. Міністри після засідання заявили про рішення працювати над виявленням, ідентифікацією та протидією таким безпілотникам. Вони висловили рішучість діяти ефективно та рішуче в умовах складної міжнародної ситуації.
-
Стало відомо, куди найбільше коштів скеровує Міноборони
Міністерство оборони витрачає більшу частину коштів на безпілотники, але лише деякі з них є ефективними на полі бою. Зазначено, що лише частина моделей демонструє необхідну ефективність. Більше 500 виробників працює у кластері безпілотників, а фінансові ресурси спрямовуються на їх закупівлю. Проте, існують проблеми з тривалим часом виконання замовлень та швидкою зміною технічних вимог через обстановку на полі бою. Щоб вирішити ці проблеми, введено систему DOT-Chain Defence. Планується, що з 2026 року 70% закупівель безпілотних систем для військових частин буде здійснено через цю систему. Міноборони також виділило додаткові кошти на закупівлю безпілотників через DOT-ChainDefence. Оголошено обсяг постачань FPV-дронів для ЗСУ.
-
Присутність росіян в Малі призвела до гуманітарної кризи – розвідка
У Малі виникла паливна криза, яка призвела до паралізу різних сфер життя, включаючи постачання їжі та роботу шкіл. Збройні групи заблокували постачання нафтопродуктів у відповідь на політику військової урядової угруповання, яке спрямовує ресурси до певних регіонів. Російські найманці взяли на себе безпекові функції у країні, впроваджуючи авторитарну модель управління. Депутат парламенту звинуватив у кризі Францію, США та Україну. Влада Малі розпустила всі політичні партії, припинивши можливість демократичних виборів. У країні також відчувається гуманітарна криза, і приблизно шість мільйонів жителів потребують допомоги. Режим втрачає контроль, а російська підтримка не змогла поліпшити ситуацію.
-
Підсумковий турнір ATP проведе фінальну битву: відомі імена тенісистів
У заключному етапі Підсумкового турніру ATP визначено групи тенісистів, які змагатимуться за чемпіонський титул. Змагання відбудуться в Турині, Італія, починаючи з 9 листопада. У турнірі візьмуть участь вісім найкращих тенісистів планети. Наразі відомі імена семи учасників, серед яких є чинний чемпіон Яннік Сіннер. Останнє місце в групі ще не визначене, але шанси на нього має Фелікс Оже-Аліассім або Лоренцо Музетті. Турнір розіграють за системою груп, після чого два найсильніших гравці з кожної групи вийдуть у плей-офф для визначення переможця.
-
Військовий РФ вперше отримав довічне за розстріл бійця ЗСУ
Українська Служба Безпеки повідомила, що російському військовому було призначено довічне ув’язнення за розстріл українського військовополоненого в Запорізькій області. Цей вирок є першим в історії країни, коли окупант отримав такий термін за вбивство військового. Військовослужбовець РФ Дмитро Курашов, який раніше відбував ув’язнення за злочини в Росії, вбив українського бійця під час штурму. Українські військові відстояли свої позиції, взяли у полон Курашова та його товаришів. Суд визнав військовослужбовця винним у воєнних злочинах, що спричинили смерть українського бійця.
-
На кордоні Білорусі з Польщею утворилась величезна черга з вантажівок
На одному з пунктів пропуску на кордоні між Білоруссю і Польщею черга з вантажівок сягнула понад 3000 одиниць, а чекання може тривати до чотирьох днів. Зазвичай за день пропускали близько 650 транспортних засобів, але через зростання черги цей процес ускладнився. Причиною стало рішення Литви закрити кордон з Білоруссю через гібридні інциденти. Така ситуація призвела до великих затримок на кордоні та ускладнень для водіїв.