Швейцарія запровадила додаткові обмеження проти Росії, приєднавшись до 18-го пакету санкцій ЄС. Чи робила вона це раніше та якою є її політика щодо війни Росії проти України? Додаткові обмеження для РФ Федеральний департамент економіки, освіти та досліджень (EAER) Швейцарії розширив обмежувальні заходи щодо Росії, доєднавшись до 18-го пакету санкцій ЄС. Про це йдеться на сайті швейцарського уряду. “У відповідь на тривалу війну Росії проти України ЄС вжив додаткових заходів проти Росії в межах свого 18-го пакету санкцій. Діючи в межах своїх повноважень EAERсхвалив додаткові списки швейцарських санкцій”, – ідеться в повідомленні. Одним із рішень стало зниження граничної ціни на російську сиру нафту до 47,60 дол за барель, що відповідає заходам ЄС та поточним цінам на світовому ринку. Зміна набере чинності 3 вересня.
Під санкції потрапили ще 14 фізичних осіб та 41 юридична особа. Для них передбачено заморожування активів, заборонено в’їзд та транзит через територію Швейцарії, їм не можна надавати економічні ресурси.
Також санкції ввели проти російських та міжнародних компаній, які керують суднами “тіньового флоту”, торговців російською сирою нафтою та постачальників російського військово-промислового комплексу.
Зокрема, під повну заборону на купівлю, продаж і надання послуг потрапили ще 105 суден з третіх країн. Це переважно танкери російського “тіньового флоту”, який обходить обмеження цін на російську сиру нафту та нафтопродукти, або перевозять військові товари для Росії. “У торгівельному секторі 26 нових суб’єктів господарювання, зокрема деякі з третіх країн, потрапили під суворіші обмеження експортного контролю, зокрема за обхід експортних обмежень на безпілотні літальні апарати (БпЛА)”,– ідеться в заяві EAER. Крім цього, обмеження поширено на вісім білоруських підприємств оборонної промисловості та на сім фізичних і три юридичні особи з Молдови. Нові заходи почали діяти 12 серпня. Швейцарія погоджувала багато санкцій ЄС Приєднання з боку Швейцарії до 18-го пакету ЄС проти РФ не перший акт солідарності з боку країни з політикою ЄС щодо війни РФ проти України.
Швейцарія підтримувала та погоджувала багато санкцій ЄС проти Росії. Зокрема, 28 лютого 2022 р. Федеральна рада Швейцарії прийняла перші пакети санкцій, застосовані ЄС 25 лютого. Санкції включали заморожування активів, зокрема президента РФ Володимира Путіна, прем’єр-міністра Михайла Мішустіна та глави МЗС Сергія Лаврова, обмеження на торгівлю та переривання бізнес-відносин.
Таке рішення стало різким відходом від традиційного нейтралітету країни. Деякі швейцарські експерти казали, що це стало “порушенням банківського нейтралітету”, але виправданням стала відповідь на “серйозне порушення міжнародного права”.
12 лютого 2025 р. Швейцарія запровадила додаткові заходи, що відповідають 15-му пакету санкцій ЄС, включаючи зміни у законодавстві, продовження термінів виходу та уточнення поведінки судів щодо російських компаній.
4 березня 2025 р. Федеральний департамент економічних справ розширив список санкцій: заморожування активів ще 48 фізосіб і 35 компаній, заборони на транзит, відключення від фінансування і посилення експортного контролю.
У жовтні 2024 р. Швейцарія відмовилася виконувати 14-й пакет санкцій ЄС щодо зобов’язань щодо дочірніх компаній. Пояснення було таким: національне законодавство вже дозволяє боротися з обходом санкцій, і такі справи активно розглядаються.
Проте вона погодилася з більшістю інших заходів цього пакету, включаючи обмеження на фінансові системи, ЗПГ та санкції щодо “тіньового флоту” РФ.
Це рішення викликало критику з боку Соціал-демократичної партії: її лідер Крістіан Леврат назвав відмову від частини заходів “величезним кроком назад”.
Тож, Швейцарія регулярно синхронізує свою політику санкцій з ЄС – починаючи з лютого 2022 р. аж до весни 2025 р. “Швейцарія підтримала санкції ЄС проти Росії – впроваджувала їх на постатейній основі: активно приймала більшість пакетів (2022–2025 рр.), з невеликими винятками (наприклад, позиція щодо 14-го пакету). Вона послідовно розширює санкційний режим, синхронно з ЄС попри традиційний нейтралітет країни”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Швейцарія приєдналася до санкцій ЄCпроти Росії, включаючи заморожування активів, обмеження на фінансові операції та заборону на в’їзд для осіб, пов’язаних з режимом.
Станом на кінець березня 2025 р. заморожені активи Росії у Швейцарії досягли 7.4 млрд швейцарських франків, що на 1.6 млрд більше, ніж роком раніше. Серед активів – нерухомість, автомобілі, літаки, витвори мистецтва. Ставлення Швейцарії до війни в Україні Щодо інших аспектів політики Швейцарії щодо війни РФ проти України, то ця країна активно підтримує Україну в гуманітарній сфері. У січні 2024 р. уряд Швейцарії ухвалив нову зовнішньополітичну стратегію на 2024–2027 рр., в якій Україна вперше була визначена пріоритетною країною. У квітні 2024 р. Швейцарія вирішила виділити 5 млрд швейцарських франків на відновлення України до 2036 р.
Водночас військової допомоги від Швейцарії Україна не отримує. “Швейцарія дотримується принципу нейтралітету, що обмежує її участь у військовій допомозі”, – каже Охрименко. Вона заборонила реекспорт зброї, виготовленої на її території, до України. Наприклад, Швейцарія відхилила запити Данії та Німеччини на передачу бронетехніки та боєприпасів до України.
Попри приєднання до санкцій, ЄС часто критикує Швейцарію за недостатню послідовність у їхньому застосуванні. Зокрема, вона не повністю імплементувала деякі пакети санкцій ЄС, що викликало розчарування серед західних партнерів.
Своєю чергою, Росія офіційно заявила, що більше не вважає Швейцарію нейтральною країною через її участь у західних санкціях. У відповідь Швейцарія підкреслила, що її політика нейтралітету залишається незмінною, і вона продовжує пропонувати свої послуги для мирного врегулювання конфлікту. Переосмислення нейтралітету Російське вторгнення в Україну стало серйозним тестом для нейтралітету. Експерти та урядові аналітики пропонують переглянути класичне розуміння нейтралітету, адаптуючи його до сучасних загроз. Йдеться про: участь у спільних військових навчаннях НАТО без формального вступу до блоку, сприяння міжнародним миротворчим ініціативам активніше, ніж раніше, вибіркову військову співпрацю з союзниками у випадку агресії, яка загрожує міжнародному порядку. Мета таких дій: зберегти незалежність і безпеку, одночасно бути більш активним у міжнародній політиці та відповідати на нові загрози.
Швейцарія демонструє, що нейтралітет – не абсолютне утримання від політичної позиції, а гнучка політика, яка дозволяє реагувати на агресію та підтримувати міжнародне право.
Також країна активно пропонує мирні переговори та посередництво, що відповідає традиційній ролі нейтрального посередника.
Загалом, війна в Україні сприяла переосмисленню швейцарської політики нейтралітету.
Вікторія Хаджирадєва
Blog
-
Швейцарія приєдналася до 18-го пакету санкцій ЄС проти Росії
-
Ла Ліга дозволила Барселоні реєстрацію зіркового новачка
Медична комісія Ла Ліги офіційно визнала травму воротаря Барселони Марка-Андре тер Штегена тривалою, про що повідомив клуб на своєму сайті. Це дозволило “блаугранас” зареєструвати нового голкіпера – Жоана Гарсію.
Раніше каталонці подали звіт про операцію німецького кіпера, який, за прогнозами, пропустить близько чотирьох місяців. Відтак клуб отримав право заявити заміну, використавши частину зарплатного бюджету тер Штегена. Як відомо, Гарсія перейшов із Еспаньйола за 25 млн євро. Попри це, у заявці Барси все ще залишаються незареєстрованими сім гравців Гансі Фліка – Щенсни, Мартін, Форт, Берналь, Ромеу, Бардагжі та Решфорд. -
Полонений росіянин отримав довічне за розстріли під Куп’янськом
Суд засудив до довічного ув’язнення російського військового Артема Кулікова, який під час боїв під Куп’янськом розстріляв двох мирних жителів Харківщини. Про це інформує пресслужба СБУ у четвер, 14 серпня.
Так, у жовтні 2024 року Сили оборони взяли у полон росіянина під час боїв на Куп’янському напрямку. Мовиться про 21-річного російського рецидивіста Артема Кулікова, який воював на посаді стрільця 23-ї мотострілецької бригади 6-ї загальновійськової армії рф.
Він мобілізувався наприкінці серпня 2024 року прямо з Нижегородської тюрми, де відбував покарання за розбій та крадіжки.
Під час спроб захоплення одного із селищ Куп’янського району Куліков разом зі спільником ув’язнив двох місцевих жителів, які допомагали односельчанину евакуюватися із зони бойових дій. Окупанти намагалися “вибити” з потерпілих інформацію про місця дислокації Сил оборони.
Не отримавши відомостей, Куліков впритул розстріляв двох чоловіків – обидва загинули на місці.
На допиті росіянин дав викривальні покази на своїх командирів, які віддають накази на вбивства цивільних мешканців на тимчасово окупованих територіях України.
Колегія суддів визнала Кулікова винним у воєнних злочинах за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України. -
Поліцейські перекрили десятки каналів незаконного переправлення осіб за кордон
За одну добу оперативники Департаменту стратегічних розслідувань та слідчі Нацполіції спільно з Держприкордонслужбою, прокурорами, ДБР та СБУ провели більше ніж 150 обшуків. Наразі 34 фігурантам вже повідомлено про підозру, 8 з них затримано у процесуальному порядку. Орієнтовна сума коштів, яку планували отримати організатори «схем» від своїх «клієнтів» становить близько 500 тисяч доларів. Їм загрожує до девʼяти років увʼязнення.
-
Шахтар – Панатінаїкос: онлайн-трансляція матчу Ліги Європи
Домашня для українського клубу зустріч відбудеться на Міському стадіоні імені Генрика Реймана у польському Кракові. Стартовий свисток пролунає о 21:00 за київським часом. У першому поєдинку, що відбувся 7 серпня в Афінах, команди зіграли внічию з рахунком 0:0.
Судді матчу: Головним рефері працюватиме 41-річний Даніель Зіберт, який у минулому сезоні відсудив 44 поєдинки, зокрема 17 матчів Бундесліги та п’ять ігор Ліги чемпіонів.Про команди:
Переможець цього двобою здобуде путівку до плейоф кваліфікації Ліги Європи, де на нього чекатиме турецький Самсунспор.
Команда, що поступиться, вирушить до раунду плейоф відбору Ліги конференцій, аби поборотися з невдахою пари Серветт (Швейцарія) – Утрехт (Нідерланди). У стартовому матчі Утрехт здобув виїзну перемогу 3:1.
Нагадаємо, у першому раунді кваліфікації Ліги Європи Шахтар розгромив фінський Ільвес (6:0, 0:0), а у другому етапі впевнено обіграв турецький Бешикташ (4:2, 2:0).
Орієнтовні склади:
Орієнтовний склад Шахтаря: Різник, Вінісіус, Бондар, Матвієнко, Педро Енріке, Марлон, Очеретько, Судаков, Аліссон, Еліас, Невертон.
Орієнтовний склад Панатінаїкоса: Дронговскі, Коцірас, Палмер-Браун, Туба, Кір’якопулос, Чірівелья, Тете, Максімовіч, Джурічіч, Свідерський, Пельїстрі.
Онлайн-трансляція матчу -
В’єтнам вперше закупить у Південної Кореї гаубиці K9
Південнокорейська оборонна компанія Hanwha Aerospace Co. підписала угоду на експорт самохідних гаубиць власного виробництва K9 до В’єтнаму, що стало першим продвжем зброї Південної Кореї цій країні. Про це інформує Yonhap у четвер, 14 серпня.
За даними обізнаних джерел, у межах міжурядового контракту вартістю $250 млн, укладеного минулого місяця, Hanwha Aerospace поставить В’єтнаму 20 гаубиць K9.
Це також перший експорт K9 до країни Південно-Східної Азії, що розширює присутність цієї артилерійської системи за межі ринків, які вже охоплюють Польщу, Фінляндію, Естонію, Єгипет, Індію та Австралію.
До цього часу Південна Корея не продавала зброї В’єтнаму, обмежуючись лише передачею списаних патрульних кораблів.
Угода відбулася на тлі намірів Південної Кореї та В’єтнаму поглибити співпрацю в економічній та інших галузях після нещодавнього державного візиту президента В’єтнаму То Лама до Сеула для переговорів із президентом Лі Чже Мьоном. -
Коаліція охочих не готова відправляти тисячі бійців в Україну – ЗМІ
Велика Британія відмовилась від плану направити в Україну 30-тисячний миротворчий контингент для захисту найбільших міст, повідомляє The Times.
Причиною стала відсутність готовності всіх країн Коаліції охочих, яку формують Велика Британія та Франція, направляти війська на українську територію.
Після телеконференції у середу за участі Дональда Трампа та європейських лідерів прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що європейські держави підготували надійні військові плани розгортання в Україні “сил підтримки” після досягнення домовленості про припинення вогню. Втім, нинішня пропозиція Лондона передбачає більш “реалістичну місію” – забезпечення повітряної безпеки над західною Україною, підготовку українських військових та розмінування Чорного моря.
Видання зазначає, що від початкової ідеї відправити великий контингент для охорони міст і портів вирішили відмовитися. Участь у місії обговорюють понад 30 країн, однак у деяких європейських столицях вважають надто ризикованим розгортання десятків тисяч військових, тому необхідної кількості сил для стримування повторної агресії Росії не набирається. Це викликало розчарування у країнах, готових відправити війська.
Замість масштабної присутності військових на території України Велика Британія планує посилити економічний тиск на Москву.
Стармер також заявив, що існують “реальні” шанси на укладення угоди за підсумками зустрічі Трампа з Путіним на Алясці, і європейські союзники обіцяють допомогти в її реалізації.
У заяві Коаліції охочих напередодні наголосили, що в межах врегулювання на Збройні сили України та її співпрацю з іншими країнами не може бути накладено жодних обмежень. Москва, своєю чергою, наполягає на скороченні чисельності ЗСУ, значних обмеженнях на західну військову допомогу та виключенні вступу України до НАТО.
“В України мають бути надійні гарантії безпеки для забезпечення суверенітету та територіальної цілісності, і члени коаліції готові відігравати в цьому активну роль, зокрема шляхом реалізації планів тих, хто готовий розгорнути сили підтримки після закінчення бойових дій”, – мовиться у документі. – “Росія не може накласти вето на вступ України до ЄС і НАТО”, – додали у заяві.
Зеленський взяв участь у засіданні Коаліції охочих -
Коаліція охочих не готова до миротворчої місії в Україні – ЗМІ
Велика Британія відмовилась від плану направити в Україну 30-тисячний миротворчий контингент для захисту найбільших міст, повідомляє The Times.
Причиною стала відсутність готовності всіх країн Коаліції охочих, яку формують Велика Британія та Франція, направляти війська на українську територію.
Після телеконференції у середу за участі Дональда Трампа та європейських лідерів прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що європейські держави підготували надійні військові плани розгортання в Україні “сил підтримки” після досягнення домовленості про припинення вогню. Втім, нинішня пропозиція Лондона передбачає більш “реалістичну місію” – забезпечення повітряної безпеки над західною Україною, підготовку українських військових та розмінування Чорного моря.
Видання зазначає, що від початкової ідеї відправити великий контингент для охорони міст і портів вирішили відмовитися. Участь у місії обговорюють понад 30 країн, однак у деяких європейських столицях вважають надто ризикованим розгортання десятків тисяч військових, тому необхідної кількості сил для стримування повторної агресії Росії не набирається. Це викликало розчарування у країнах, готових відправити війська.
Замість масштабної присутності військових на території України Велика Британія планує посилити економічний тиск на Москву.
Стармер також заявив, що існують “реальні” шанси на укладення угоди за підсумками зустрічі Трампа з Путіним на Алясці, і європейські союзники обіцяють допомогти в її реалізації.
У заяві Коаліції охочих напередодні наголосили, що в межах врегулювання на Збройні сили України та її співпрацю з іншими країнами не може бути накладено жодних обмежень. Москва, своєю чергою, наполягає на скороченні чисельності ЗСУ, значних обмеженнях на західну військову допомогу та виключенні вступу України до НАТО.
“В України мають бути надійні гарантії безпеки для забезпечення суверенітету та територіальної цілісності, і члени коаліції готові відігравати в цьому активну роль, зокрема шляхом реалізації планів тих, хто готовий розгорнути сили підтримки після закінчення бойових дій”, – мовиться у документі. – “Росія не може накласти вето на вступ України до ЄС і НАТО”, – додали у заяві.
Зеленський взяв участь у засіданні Коаліції охочих -
У Нідерландах розбилась повітряна куля з 34 людьми
У Нідерландах через пориви вітру під час приземлення розбилась повітряна куля, в якій перебували 34 людини. Внаслідок аварії загинула одна людина, ще п’ятеро отримали травми, повідомляє NOS.
Повітряна куля злетіла в місті Юре і є однією з найбільших у Нідерландах. Аварія сталась біля села Де Хоеве в провінції Фрисландія. Через різкі пориви вітру куля жорстко приземлилась на землю. Кошик перевернувся і з нього випало п’ятеро людей.
Внаслідок падіння загинула одна людина. Ще п’ятьох госпіталізували з травмами. Повітряна куля впала через порив вітру. Фото: NOSПрогноз погоди передбачав пориви вітру від 5-7 метрів за секунду. Такі показники зазвичай не є небезпечними для кулі такої величини. Проте під час приземлення вітер посилився до майже 10 метрів за секунду.
Розслідування причин аварії триває, служби встановлюють деталі інциденту та безпеку польотів повітряних куль у регіоні.
-
Генштаб підтвердив ураження НПЗ у Волгограді
В ніч на четвер українські військові завдали удару по нафтопереробному заводу у російському місті Волгоград. Про це повідомив Генштаб ЗСУ 14 серпня.
Вказано, що були задіяні підрозділи Сил безпілотних систем і Головного управління розвідки Міноборони у взаємодії з іншими складовими Сил оборони. Разом вони завдали ураження по Волгоградському НПЗ (ТОВ Лукойл-Волгограднєфтєпєрєработка), що забезпечує російську армію нафтопродуктами.
“Влучання ударних БпЛА спричинили на заводі сильні пожежі. Детальні наслідки вогневого ураження уточнюються”, – йдеться у повідомленні.
За даними військових, Волгоградський НПЗ є найбільшим виробником пально-мастильних матеріалів у Південному федеральному окрузі РФ. Тут щорічно переробляють більше 15 млн тонн нафти, що становить 5,6% усієї російської переробки. Він виробляє дизель, бензин та авіапальне, які критично важливі для логістики збройних сил РФ.
“Послідовно працюємо на зниження потужностей виробництва нафтопродуктів у країні-агресорі та послаблення її армії. Росія має сповна відчути наслідки своєї загарбницької політики та припинити війну проти України”, – заявили в Генштабі.
Раніше у соцмережах повідомили, що вночі дрони влучили у нафтопереробний завод у Волгограді. На місці прильоту спалахнула пожежа.
А сьогодні вранці росіяни скаржилися на атаки дронів у Бєлгороді і Ростові-на-Дону.