Уряд презентував проєкт програми дій. Що він містить, яким є ключові пріоритети розвитку України? Що входить в плани Кабміна Кабмін України представив новий план дій на 2025-2026 рр. Документ окреслює пріоритети розвитку держави у воєнних умовах і включає напрями від соціальної політики до підтримки ЗСУ. Для суспільства це важливий сигнал: навіть під час війни уряд будує довгострокове бачення і намагається закласти фундамент для післявоєнного відновлення.
Проєкт програми дій Уряду базується на чотирьох головних опорах – безпека, економіка, гідність людини та відбудова. На їх основі визначено 12 стратегічних пріоритетів, які уряд планує втілити у конкретні рішення.
Перший – безпека та оборона – половина бюджету озброєнь має залишатися в українських виробників, запуск Defence City та спільні виробництва з Rheinmetall, BAE Systems та іншими компаніями.
Другий – євроінтеграція – готовність до переговорів про вступ до ЄС за шістьма кластерами вже до кінця року.
Третій – боротьба з корупцією за допомогою цифрових можливостей: запровадження “е-Суду”, “е-Акцизу”, “ЦНАПу 2.0”.
Четвертий – добробут – компенсації за зруйноване житло (вже цьогоріч їх отримають 180 тис. сімей), зміни в пенсійній системі, 75 млрд грн для розвитку прифронтових регіонів, підвищена допомога при народженні дитини, програми “єЯсла” і “єСадок”, не менше 5 тис. іпотек у межах “єОселя” до кінця 2025 р.
П’ятий – ветеранська політика – ухвалення Кодексу законів про захисників і захисниць, житлові сертифікати (їх мають отримати 1 580 сімей до 2026 р.), 600 грантів для бізнесу ветеранів; запуск 10 нових послуг у “Дії”; робота 3 тис. спеціалістів із супроводу ветеранів (до кінця 2025 р.), які надаватимуть 500 тис. послуг супроводу.
Шостий – макрофінанси та реформи – підтримка партнерів на 37,4 млрд дол. у 2026–2027 рр., нова програма МВФ, ухвалення Митного кодексу, аудит витрат і заходи з детінізації економіки.
Сьомий – бізнес інвестиції. Планується запуск першого проєкту в рамках Інвестиційного фонду відбудови зі США (понад 100 млн дол.); понад 5 млрд євро інвестицій до 2026 р. через створення інвестфондів з ЄС і МФО, 55 млрд грн на політику “Зроблено в Україні”, розвиток агрохабів та зрошувальних систем, масштабна дерегуляція, зокрема впровадження мораторію на перевірки на 5 років (200 процедур спростять, ще 60 – скасують до кінця наступного року); проведення приватизації активів на 12 млрд грн.
Прем’єрка наголосила на важливості збільшення масштабів приватизації. Мовляв, боятися цього не треба, оскільки йдеться про залучення українського досвіду та міжнародної експертизи. “Я б туди додала ще і концесію… Нам треба зробити зараз правильний перший крок. У нас є низка проєктів готових до концесії. Ми, я сподіваюся, на початку вересня будемо представляти. Це будуть об’єкти інфраструктурні”, – наголосила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. Восьмий – здоров’я та спорт – підвищення зарплат лікарям первинної ланки до 35 тис. грн, з 2026 р. – щорічна перевірка для українців віком від 40 років; відкриття 200 Центрів ментального здоров’я, 300 реабілітаційних просторів, запуск “е-Кабінету” пацієнта та ініціатив у сфері масового спорту, зокрема, запуск наукового парку “Olympic Lab” та цифрових сервісів для залучення до спортивних проєктів.
Дев’ятий – освіта і наука – реформа системи фінансування науки та вищої освіти, підвищення кваліфікації 150 тис. освітян, відкриття 500 нових дитсадків, створення ScienceCity, підтримка молодих дослідників та запуск програми “Мрія” для 1,1 млн дітей.
Десятий – відбудова – формування Фонду Відновлення, комплексні інфраструктурні та житлові проєкти, програма “ВідновиДім” і механізм множинного громадянства.
Вже до кінця 2026 р. Кабмін планує завершити підготовку до запуску європейських фондів з відбудови за участю європейського капіталу.
Одинадцятий – культура – реставрація щонайменше 10 об’єктів культурної спадщини, інвестиції 500 млн грн у сферу культури, оцифрування 100 тис. музейних експонатів, підтримка 180 грантів для креативного бізнесу.
Дванадцятий – зимова стабільність – підготовка до нового опалювального сезону; накопичення 13,2 млрд кубів газу, запуск нових генеруючих потужностей і захист енергетичної інфраструктури.
Уряд закликає громадськість, експертів та представників громад долучитися до обговорення документа. “Запрошуємо усіх до спільної роботи. Ми збираємо пропозиції від експертів, бізнесу та громадських організацій”, – наголосила Свириденко. Експертна оцінка На думку експертів, документ, представлений Кабміном, збалансований і містить широкий спектр цілей – від економічного розвитку до культури та спорту. Проблема полягає не в наявності завдань, а у швидкості, з якою держава зможе їх виконати. У воєнних умовах ресурси завжди обмежені, і пріоритетність визначається перш за все безпековими викликами. Водночас важливо, що уряд не звужує політику лише до оборонної сфери, а намагається охопити різні сфери життя. Такий підхід допомагає утримувати баланс між нагальними потребами та довгостроковими цілями. “Всі цілі, які там окреслені, амбітні. Досягти їх швидко важко, але рух у всіх напрямах можливий. Там є аспекти, пов’язані з соціальною політикою, відновленням, підтримкою ветеранів. Є спорт, культура – тобто кожен знайде свою сферу. План збалансований і відповідає завданням, які уряд має ставити перед собою”, – сказав в коментарі Новини.LIVE економіст Юрій Грінченко. У плані передбачено спеціальні заходи, пов’язані з ефективністю державного управління та протидією корупції. Експерт наголошує, що навіть у воєнних умовах уряд закладає механізми контролю і прозорості. Це сигнал для міжнародних партнерів, які очікують від України не лише витримки на фронті, але й реформ у сфері управління. Значна увага у програмі приділена підтримці ВПО, ветеранів та відбудові соціальної інфраструктури. “Ми вже четвертий рік живемо у воєнних умовах, і велика роль тут належить міжнародним партнерам, які фінансують як військову, так і цивільну сфери. Бюджет попередніх років виконувався достатньо добре, і нинішній документ враховує всі ризики для економіки”, – пояснює економіст. Попри адаптивність української економіки, виклики залишаються серйозними. Найбільшими загрозами є брак робочої сили через міграцію та мобілізацію, інфляційний тиск, а також складна ситуація для бізнесу в прифронтових і південних регіонах. Водночас, попередні роки показали: навіть під постійним військовим тиском економіка зберігає здатність до відновлення. “Українська економіка показала гнучкість, здатність пристосовуватися. Але є накопичені негативні тенденції – нестача робочої сили, зростання цін, вплив війни на громадський сектор. Це реальні виклики, але поки що економіка витримує тиск”, – каже Грінченко. Що вже зроблено Крім того, Свириденко розповіла про свій перший місяць на посаді. Вона прозвітувала, що за цей період вже вдалося зробити уряду.
Зокрема, Кабмін запровадив мораторій на перевірки бізнесу правоохоронцями. Розпочалося повне перезавантаження Бюро економічної розвідки, митниці та Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
Вдалося розширити програму медичних оглядів для звільнених українських захисників. Тепер вони одразу отримують лікування, а також допомогу з документами.
Уряд ухвалив пакет підтримки прифронтових регіонів України. Програма охопить 238 громад у десяти областях. Йдеться про 6,6 млн громадян.
Крім того, уряд запровадив субсидії для аграріїв. Розширили й гранти на сади та теплиці у прифронтових регіонах.
Також Кабмін забезпечив безоплатне харчування у школах для 1-11 класів на прифронтових територіях; виділив кошти на укриття в дитячих садочках, школах та закладах культури; продовжив роботу з міжнародними партнерами – наприкінці серпня до України прибуде місія МВФ; продовжив активну співпрацю з ЄС, який надав понад 3 млрд євро; запустив цифрові сервіси – від Дія.Картки до грантів для бізнесу, що постраждав від російських обстрілів.
Вікторія Хаджирадєва
