Blog

  • В Росії ФБК визнали “терористичною організацією”

    В Росії ФБК визнали “терористичною організацією”

    Верховний суд Росії за позовом Генпрокуратури оголосив Фонд боротьби з корупцією (ФБК) “терористичною організацією”. Засідання суду відбулось в закритому режимі. Про це повідомляє провладне російське агентство Интерфакс.
    Справу розглядав верховний суддя Олег Нефьодов, який свого часу оголосив “міжнародний рух ЛГБТ” та “міжнародний рух сатанізму”, яких не існує, екстремістськими в Росії.
    “Позовну заяву ненпрокуратури задовольнити. Визнати некомерційну корпорацію Anti-Corruption Foundation, Inc (ACF, ACF international, “Фонд боротьби з корупцією, Інк.”) терористичною та заборонити на території Російської Федерації її діяльність та діяльність її структурних підрозділів”, – оголосив рішення суддя.
    В російській Генпрокуратурі cвоєю чергою повідомили, що ACF створили лідери екстремістських та заборонених у Росії організацій Фонд боротьби з корупцією, Фонд захисту прав громадян та громадського руху Штаби Навального “з метою продовження деструктивної діяльності на території Росії”. Anti-Corruption Foundation Inc. створили влітку 2022 року після того, як російський суд визнав ФБК екстремістською організацією та заборонив її діяльність у РФ.
    В грудні 2022 року організацію внесли до списку іноагентів.

  • Один із лідерів Реала готовий до літнього переходу

    Один із лідерів Реала готовий до літнього переходу

    Федеріко Вальверде може залишити іспанську команду. Про це повідомляє Fichajes.
    За доступною інформацією, головний тренер мадридського Реала Хабі Алонсо повідомив керівництву, що не бачить уругвайського півзахисника в складі “вершкових”.
    Зазначається, що клуб дав згоду на продаж 27-річного гравця. Інтерес до футболіста виявили клуби з АПЛ.
    Як відомо, у поточному сезоні Федеріко Вальверде взяв участь у 17 матчах у всіх турнірах і зробив чотири результативні передачі.

  • Європарламент вимагає від ЄС взяти лідерство у мирному процесі

    Європарламент вимагає від ЄС взяти лідерство у мирному процесі

    Європарламент закликав Євросоюз узяти на себе провідну роль у формуванні майбутньої мирної угоди щодо України, забезпечивши довгострокові гарантії безпеки, репараційний механізм на основі заморожених російських активів та повне дотримання принципів суверенітету й територіальної цілісності. Про це повідомляється на сайті ЄС.
    “Європарламент закликає Союз і держави-члени взяти на себе набагато більшу відповідальність за безпеку на європейському континенті, забезпечивши довгострокову військову, фінансову й політичну підтримку України, зміцнивши її оборонні спроможності”, – йдеться у резолюції.
    Депутати вважають, що ініціатива мирного плану США, яка формувалася без участі ЄС, “підриває європейські інтереси в безпековій архітектурі”.
    “Ніщо, що стосується України, не повинно вирішуватися без України, а ніщо, що стосується Європи, не повинно вирішуватися без Європи”, – наголосили європарламентарії.
    Вони закликають держави-члени без затримок ухвалити та реалізувати юридично та фінансово обґрунтовану репараційну позику Україні, забезпечену замороженими російськими активами.
    Зазначається, що будь-яка мирна угода має гарантувати суверенітет і територіальну цілісність України, передбачати повну відмову від обмеження її права на оборону та містити надійні гарантії безпеки, “еквівалентні до стандартів статті 5 Вашингтонського договору чи статті 42(7) Договору про ЄС”.
    Україна також має право вільно обирати свої безпекові та політичні союзи без будь-якого вето з боку Росії.
    Резолюція вимагає, аби мирна угода містила зобов’язання РФ повністю відшкодувати Україні всі матеріальні й нематеріальні збитки за злочин агресії та військові злочини.
    “Має бути гарантоване повернення всіх військовополонених, цивільних ув’язнених і викрадених українських дітей, а також виведення всіх російських сил з міжнародно визнаної території України”, – йдеться в документі.
    Депутати також виступили проти будь-яких спроб визнати окуповані території України як російські, закликають до розгортання міжнародної миротворчої місії з мандатом ООН уздовж лінії розмежування, а також вважають, що НАТО й США мають зберігати присутність на східному фланзі для гарантії безпеки регіону.
    Згідно з резолюцією, жодні санкції не можуть бути скасовані до укладення та виконання мирної угоди. У разі відмови Росії приєднатися до серйозних мирних переговорів, пропонується запровадити “додаткові суттєві санкції” проти РФ.

  • Зеленський у День подяки звернувся до Трампа

    Зеленський у День подяки звернувся до Трампа

    Президент України Володимир Зеленський привітав лідера США Дональда Трампа, першу леді Меланію Трамп та американський народ із Днем подяки. в четвер, 27 листопада. Про це свідчить допис голови української держави в соцмережі Х.
    “Щиро вдячні за всю підтримку, яка врятувала так багато життів в Україні та щодня допомагає нам захищати нашу незалежність”, – повідомив президент.
    Український лідер також висловив надії на подальше поглиблення співпраці між Києвом та Вашингтоном.
    “Ми надзвичайно раді, що наші відносини конструктивні, та очікуємо на подальший позитивний розвиток дипломатії, щоб нарешті назавжди закінчити російську війну проти нашого народу. Щиро сподіваємося, що достойний мир і гарантована безпека стануть нашим спільним досягненням”, – наголосив Зеленський Довідка
    День подяки (Thanksgiving Day) – це державне свято у США, яке відзначають щороку у четвертий четвер листопада.

  • Росія проти участі ЄС у переговорах про мир в Україні

    Росія проти участі ЄС у переговорах про мир в Україні

    Москва не бачать Європу за столом переговорів щодо врегулювання війни в Україні. Про це заявив заступник глави Міністерства закордонних справ РФ Олександр Грушко, передають росЗМІ в четвер, 27 листопада.

    За його словами, керівництво ЄС нібито робить все, щоб “не дати відбутися мирному рішенню щодо України”.

    “ЄС сам себе викреслює із мирного процесу, його нинішня позиція суперечить цілям досягнення миру”, – заявив Грушко. Заступник глави МЗС РФ додав, що “європейські лідери стверджують про те, що вони мріють про встановлення миру, але реальні позиції європейців досягнення миру виключають”.

  • Гравець ПСЖ зрівнявся з Мессі й Роналду за унікальним показником

    Гравець ПСЖ зрівнявся з Мессі й Роналду за унікальним показником

    Хавбеку ПСЖ Вітіньї в поєдинку проти Тоттенгема в рамках Ліги чемпіонів вдалося оформити хет-трик.

    Vitinha is the 9th different player to score a hat-trick against English opposition in the Champions League:◎ Ronaldo vs. Man Utd (2003) ◎ Tuncay vs. Man Utd (2004) ◎ Messi vs. Arsenal & Man City ◎ Gnabry vs. Tottenham (2019) ◎ Nkunku vs. Man City (2021) ◎ Benzema… pic.twitter.com/t3jSr23Pzc— Squawka (@Squawka) November 26, 2025
    Таким чином, він став 9-м гравцем, якому вдалося реалізувати хет-трик у матчах Ліги чемпіонів проти клубів АПЛ. Тепер він приєднався до інших футболістів, а саме:

  • Роналду проти Манчестер Юнайтед (2003);
  • Тунджай проти Манчестер Юнайтед (2004);
  • Мессі проти Арсеналу і Манчестер Сіті;
  • Гнабрі проти Тоттенгема (2019);
  • Нкунку проти Манчестер Сіті (2021);
  • Бензема проти Челсі (2022);
  • Дьокереш проти Манчестер Сіті (2024);
  • Мбаппе проти Манчестер Сіті (2025).
  • З Ужгорода до Відня курсуватимуть європейські спальні вагони

    З Ужгорода до Відня курсуватимуть європейські спальні вагони

    З Ужгорода до Відня курсуватиме нічний поїзд №7/346 – 347/8 у складі спальних вагонів європейських залізниць. Про це повідомляє Укрзалізниця
    Зазначається, що новий поїзд курсуватиме новозбудованою євроколією від Ужгорода до кордону, перетинаючи всю Угорщину із зупинкою по станції Будапешт – Келенфельд та з ранковим прибуттям до Відня.
    Відправлення з Ужгорода – о 23:19, прибуття до Відня – о 8:53. Зворотне відправлення з Відня о 19:08 – прибуття до Ужгорода о 6:15. Таким чином, час у дорозі між Австрією та Україною є навіть менш тривалим, аніж подорож від Ужгорода до Києва.
    У Будапешті поїзд матиме зупинку на станції Феріхедь із виходом до міжнародного аеропорту імені Ференца Ліста. А станція Будапешт – Келенфельд є зручним транспортним хабом у столиці Угорщини із легкою пересадкою на поїзди нової гілки метро.
    Як повідомляється, Віденський поїзд має узгоджену пересадку в Чопі на поїзд №749/750 Ужгород – Київ. Запуск цього рейсу у грудні – результат багатомісячної спільної роботи Укрзалізниці з партнерами: угорською MÁV та австрійською ÖBB, підкреслили в компанії.
    В новому графіку УЗ скоротила час у дорозі для пасажирів безпересадкових вагонів Київ – Відень на більш ніж дві години і домовилася з угорською залізницею про збільшення пропозиції місць на +25% для рейсу №143/146 Ужгород – Відень.
    Загалом у графіку 2025-2026 пропозиція у міжнародних сполученнях через станцію Чоп, включаючи хаби євроколії в Ужгороді та Мукачево, збільшена більш ніж на 1000 місць на добу.

  • У мирному плані переробили пункт про амністію

    У мирному плані переробили пункт про амністію

    Україні вдалося вилучити із запропонованого мирного плану США суперечливий пункт про амністію російських воєнних злочинців. Про це заявила посол України в США Ольга Стефанішина в інтерв’ю DW.

    За її словами, після раунду переговорів у Женеві українській делегації вдалося досягти низки принципових домовленостей щодо майбутньої мирної угоди з Росією.

    Зокрема, Україні вдалося домогтися виключення пункту про так звану “повну амністію” з мирного плану, який адміністрація президента США Дональда Трампа запропонувала у рамках мирних переговорів.

    “Можу однозначно сказати: питання амністії не входить до остаточних 19 пунктів. Цього пункту немає, тому що він є надзвичайно суперечливим і стосується питання справедливості”, – заявила Стефанішина.

    Це означає, що Росія все ще може бути притягнута до відповідальності за воєнні злочини проти України.

  • Стрілянина біля Білого дому: подробиці інциденту

    Стрілянина біля Білого дому: подробиці інциденту

    У середу у Вашингтоні внаслідок нападу було поранено двох військовослужбовців Національної гвардії США. Стрілянина сталася за кілька кварталів від Білого дому.
    Після нападу президент США віддав наказ з’ясувати законність перебування у країні всіх афганців. Американські ЗМІ допускають, що перевірка може поширитися на інших іноземців. Як розгорталася стрілянина За словами виконавчого помічника начальника поліції Вашингтона Джеффрі Керролла, стрілянина сталась вдень у середу. Слідчі заявляють, що нападник влаштував засідку на членів Національної гвардії.
    Після перших пострілів інші гвардійці швидко відреагували і допомогли затримати підозрюваного у стрільбі, сказав Керролл. Getty Images/ Місце стрілянини поблизу станції метро Farragut West WMATA у Вашингтоні В результаті атаки двоє бійців Національної гвардії Західної Вірджинії перебувають у критичному стані. Під час затримання нападник також був поранений та доставлений до лікарні у критичному стані. Правоохоронці заявляють, що наразі незрозуміло, хто стріляв у підозрюваного. Який мотив Мотив нападу поки не встановлено, проте мер Вашингтона Мюріел Боузер заявила, що затримана особа, “мала на меті” атакувати саме членів американської гвардії.

  • Латвія виділить 15 млн євро в межах Коаліції дронів

    Латвія виділить 15 млн євро в межах Коаліції дронів

    Латвія у 2026 році виділить 15 млн євро на забезпечення України дронами та інноваційні дослідження у цій сфері. Про це 27 листопада заявила міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже на спільному з українським колегою Андрієм Сибігою брифінгу в Києві, передає Укрінформ.
    “Наступного року від нас надійде 15 млн євро, щоб забезпечити достатній потенціал, новітні наукові та інноваційні дослідження, які проводяться, аби вони були впроваджені на полі бою та дозволили Україні захистити себе”, – наголосила вона.
    За словами Браже, Латвія виділяє додаткові 5 млн євро для забезпечення додаткових ресурсів, зокрема для реабілітації українських солдатів у Латвії. Глава МЗС також зауважила, що країна продовжить підготовку українських військовослужбовців.
    “4 тис. на рік (кількість військових, яких Латвія може підготувати або забезпечити реабілітацією – ред.), за необхідності, ми можемо збільшити цю кількість”, – наголосила вона.
    Сибіга додав, що цьогоріч Латвія передала 12 тис. дронів. За його словами, сторони обговорювали збільшення темпів їх виробництва і поставок у 2026 році.