Компанія Netflix офіційно оголосила про придбання Warner Bros. Discovery за $82,7 млрд -це найбільша угода в історії стрімінгової індустрії.
Після завершення процесу платформа отримає повний контроль над Warner Bros., HBO, HBO Max, а також над величезною бібліотекою легендарних проєктів, включно з Грою престолів, Друзями, Сопрано та іншими хітами.
У рамках угоди Warner Bros. буде відокремлено від глобального підрозділу Discovery Global, після чого студія перейде під управління Netflix. Компанія заявила, що планує зберегти чинну операційну модель Warner Bros., включно з традиційними кінотеатральними релізами.
Для Netflix це перше настільки масштабне поглинання -раніше компанія уникала великих стратегічних придбань.
Зараз угода проходить регуляторне погодження та має отримати схвалення акціонерів Warner Bros. Discovery. Завершення всіх процедур очікується впродовж 12–18 місяців, після формального відокремлення Discovery Global, яке заплановане на третій квартал 2026 року.
Blog
-
Netflix купує Warner Bros. Discovery: найбільше злиття в історії
-
У війни не європейське обличчя: невже Бельгія проти репарацій Україні
Слово – не горобець Ідея озброювати Україну за рахунок російських заморожених активів витає у повітрі вже давно. З цього приводу Європейська комісія запропонувала механізм, згідно з яким з активів РФ, заморожених у Європі, може бути виданий reparations loan – кредит для України. Сума такого кредиту оцінюється у приблизно у 130 млрд євро, залежно від остаточної оцінки потреб країни на 2026-2027 роки.
За планом, активи не будуть конфісковані у класичному сенсі: власність за РФ формально зберігається, але ці активи “зв’язані”. Й випуск кредиту передбачає, що Україна віддає гроші тільки якщо РФ потім заплатить повноцінні репарації.
За заявами президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та інших європейських представників, якщо РФ не погодиться на виплату репарацій, активи залишатимуться заблокованими, але в цьому випадку Україна зможе використати кошти кредиту.
Звичайно, така схема є нестандартною з правової точки зору, й існують застереження, чи не буде її визнано незаконною як примусову конфіскацію. Дипломатичні представники заявляють, що це має бути виправдано як компенсація за шкоду, а не як звичайне відбирання коштів.
На сьогодні ця пропозиція ще не схвалена остаточно, проти цього є серйозні політичні й юридичні заперечення. Певні сумніви щодо легальності такого кроку: чи не буде це фактично конфіскацією, що заборонено міжнародним правом, якщо не буде вироку чи рішення, котре визнає заборгованість РФ перед Україною?
Найбільш принципову позицію займає Бельгія (саме там зберігається основна частина активів у депозитарії Euroclear). Ця країна стурбована можливими фінансовими ризиками: наприклад, у разі, якщо санкції з РФ знімуть, або якщо буде судовий виклик, хто у такому випадку нестиме відповідальність?
Тож робота над механізмом не згорнута, але й остаточного рішення немає.
Між тим днями сталася надзвичайна подія, пов’язана саме з процесом виділення Україні reparations loan. “Колись ця війна припиниться. Але Росія ніколи не програє цю війну. Навіть не бажано, щоб країна з ядерною зброєю програла війну і стала повністю нестабільною. Це навіть не в наших інтересах. Тож це ілюзія, що колись ми повернемо заморожені активи, бо Росія програє війну і буде змушена їх віддати”, – сказав прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, відповідаючи на запитання головного редактора видання La Libre Доріана де Меюса. Водночас де Вевер вимагає від урядів європейських країн фінансових гарантій його державі, що перевищуватимуть суму кредиту. Також він хоче, аби термін дії цих гарантій перевищував дію санкцій ЄС проти Москви. У Євросоюзі називають такі вимоги “порожньою перевіркою”: чотири дипломати блоку сказали Politico, що не можуть погодитися на ці умови, адже це поставить фінансову життєздатність їхніх держав у залежність від рішення суду. Потенційно ті повинні будуть виплатити мільярди євро через кілька років після закінчення війни в Україні.
При цьому де Вевер вважає, що після завершення війни держава-агресор має самостійно відмовитися від усіх своїх активів або їхньої частини, повідомляє ТСН. Дивна раптова наївність для прем’ра багатої та сильної європейської країни, чи не так?
Й, безумовно, його скандальна заява щодо “не поразки” РФ дозволяє розрізнити, розмежувати наявні технічні проблеми й необхідну для прийняття цього складного рішення політичну волю. Перше відлуння й перспективи Звичайно, на ці слова аж бігом відгукнулися деякі “друзі війни” у самій Росії та за її межами. Але цитувати російські інформаційні сміттєзвалища або “політиків” цієї країни-терориста сенсу немає. Тож варто звернути увагу на реакцію деяких псевдонейтральних країн, найперше КНР.
Так, у Пекіні не вважають, що використання заморожених активів РФ для України сприятиме просуванню мирних переговорів. На цьому наголосив офіційний представник МЗС Китаю Лінь Цзянь, пише УНН 3 грудня. “Усі сторони повинні створити позитивну атмосферу та сприятливі умови для просування мирних переговорів та політичного вирішення кризи в Україні, а не навпаки”, – наголосив нещодавно Цзянь, відповідаючи на питання про ініціативу ЄС щодо надання кредиту Україні за рахунок заморожених російських активів. Тож слова прем’єра Бельгії – це дуже важлива заява. Й вона, вірогідно, взагалі є ключем до розуміння нового світоустрою, наголошує політтехнолог Михайло Шейтельман. “Те, що заявив прем’єр-міністр Бельгії – це ключ до розуміння чи, навпаки, нерозуміння нового устрою світу”, – вважає він. Але, на думку Шейтельмана, це аж ніяк не було спробою “відмазатися там і не брати участь” у допомозі Україні. “Адже він сам каже: “Ми Україні готові допомагати, хочемо допомогти і готові давати гроші”. Але ось ці заарештовані активи не готові. Тобто, він не ворог Україні, безумовно. Мало того, він друг Україні, прем’єр-міністр Бельгії друг України, тому мені у десять разів образливіше. Коли кажуть вороги подібні речі, то я все це розумію. Але коли кажуть друзі, мені дуже прикро. Тому що далі він насправді виступив із великою промовою. Ця мова про майбутній світоустрій говорить більше, чим будь-який статут ООН, чим будь-який виступ там Трампа чи когось ще – про те, в якому світі нам з вами належить жити чи не належить. Якщо він матиме рацію, це буде огидний світ”, – наголошує Шейтельман. То чи може щось змінитися у цій історії найближчим часом, попри всі скандальні заяви?
За словами представників Єврокомісії, робота над механізмом виділення репараційного кредиту Україні триває, й він лишається на порядку денному як ймовірне рішення для фінансування нашої країни у 2026-2027 роках.
Однак у цьому питанні існує певний розкол: з одного боку ті, хто вважає, що заморожені активи РФ це логічний і моральний ресурс, аби підтримати Україну, не навантажуючи платників податків (це глава дипломатії ЄС Кая Каллас, канцлер ФРН Фрідріх Мерц, ЄК). З іншого боку є ті, хто наголошує на ризиках (юридичних, фінансових, репутаційних) і не готовий, аби одна країна (Бельгія) взяла відповідальність за всі наслідки (це де Вевер, бельгійські міністри). Є також наголос на тому, що навіть ті, хто підтримує цю ідею, вимагають обережності й не просто політичних, а юридично зобов’язуючих гарантій (Мерц, ЄК).
Та якщо як мінімум 65% населення і 15 країн ЄС підтримають ініціативу, то існує шанс, що рішення про надання Україні reparations loan все-таки буде ухвалено, пише Reuters.
Проте у випадку, якщо правові або політичні бар’єри не буде подолано (зокрема, небажання країн-депозитаріїв ризикувати), цей механізм може бути заморожений або змінений на щось інше, менш ризиковане.
Зокрема, як пише Politico, найбільш імовірною альтернативою буде випуск додаткових боргових зобов’язань ЄС для покриття дефіциту бюджету України. Втім, цю ідею не підтримує більшість європейських урядів, бо вона передбачає використання коштів платників податків.
Ірина Носальська -
Фарерські острови заборонили заходити до портів риболовецьким суднам РФ
Парламент Фарерських островів, що входять до складу Данії та мають широку автономію, погодив поправки у законопроєкт щодо обмеження для російських рибопромислових компаній Норебо та Мурман Сіфуд. Про це повідомляє ЦТС.
Аналогічні заходи раніше вже запровадили Норвегія та Європейський Союз.
Фарерські острови майже півстоліття виступали для РФ перевалочною і сервісною базою в Північній Атлантиці. Втім, з 2022 року співпраця пішла на спад.
Зокрема влада островів закрила порти для всіх суден під російським прапором, зробивши виняток лише для рибальських. Через рік захід поширився і на ті, що не ведуть промисел у рамках двосторонньої угоди.
Ердоган не пустив російський лайнер до Стамбула -
Кім Кеттролл таємно вийшла заміж за молодшого коханого в Лондоні
Акторка Кім Кеттролл, якій цього року виповнилося 69, несподівано одружилася зі своїм багаторічним коханим Расселом Томасом. Як повідомляє People, пара сказала одне одному “так” під час камерної церемонії в Лондоні, куди запросили лише рідних та декількох друзів.
Для особливого дня Кеттролл обрала вишуканий білий костюм Dior і капелюх, створений на замовлення відомим дизайнером Філіпом Трейсі. Її обранець з’явився у класичному костюмі Richard James.
Закохані познайомилися ще у 2016 році на BBC, де Томас працював звукорежисером. Довгий час вони не афішували стосунки, але згодом почали разом з’являтися на публіці. У розмові з People у 2020 році Кеттролл зізнавалася, що поруч із Расселом почувається “дуже комфортно” та цінує його почуття гумору.
Для акторки це вже четвертий шлюб. Раніше вона була одружена з письменником Ларрі Девісом, архітектором Андре Лейсоном та звукорежисером Марком Левінсоном. -
В Ізюмі дрон росіян вдарив по вантажівці: є жертви
В Ізюмі на Харківщині внаслідок удару безпілотника по вантажівці загинули двоє чоловіків. Про це повідомила пресслужба обласної поліції в п’ятницю, 5 грудня.
“У місті Ізюм під час перевантаження дров із автомобіля ЗІЛ у тягач, по транспортному засобу влучив ударний безпілотник. Унаслідок атаки БпЛА в кабіну вантажівки загинули 52 та 67-річні чоловіки, які перебували поруч із автомобілем”, – йдеться у повідомленні.
На місці удару зайнялася пожежа.
Відомості про загибель людей внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею Воєнні злочини Кримінального кодексу України.
-
Чотири країни оголосили бойкот Євробаченню-2026 через допуск Ізраїлю
Одразу чотири європейські країни відмовилися від участі у міжнародному пісенному конкурсі Євробачення-2026, який прийматиме Відень. Бойкот розпочався після рішення Європейської мовної спілки (EBU) не дискваліфіковувати Ізраїль попри численні вимоги через війну в Секторі Гази. Про це повідомляє ВВС.
4 грудня під час голосування у Женеві частина країн наполягала на виключенні Ізраїлю з конкурсу. Однак EBU дозволила ізраїльському мовнику залишатися в змаганні.
Насамперед про свій вихід оголосила Іспанія. Її національний мовник заявив, що не лише не братиме участі в конкурсі, а й не транслюватиме шоу. У заяві зазначено, що Ізраїль використовує Євробачення з політичною метою, що суперечить принципам нейтралітету, а рішення про його допуск мало ухвалюватися таємним голосуванням.
“Ситуація в Газі, попри припинення вогню та схвалення мирного процесу, а також використання Ізраїлем конкурсу з політичною метою, дедалі більше ускладнюють підтримку „Євробачення“ як нейтральної культурної події” – зазначили в іспанському мовнику.
Слідом за Іспанією бойкот оголосили Нідерланди, Ірландія та Словенія. Країни заявили, що не повернуться на конкурс, доки Ізраїль залишається серед учасників. Наразі Ісландія та Бельгія ще визначаються щодо своєї участі.
Цікаво, що навіть у разі дискваліфікації Ізраїлю конфлікту уникнути було б складно. Німеччина пригрозила власним виходом, якби ізраїльську делегацію усунули, а Австрія -країна-господарка конкурсу -також виступила на його підтримку. -
Данія майже вдвічі скоротить допомогу Україні
У 2026 році Копенгаген виділить Україні 9,4 млрд данських крон (близько $1,5 млрд) військової допомоги замість раніше запланованих 16-19 млрд крон ($2,5-3 млрд). Про це повідомив міністр оборони Данії Троєльс Лунд Поульсен, передає Danmarks Radio.
У 2027 році обсяг фінансування в межах фонду військової допомоги Україні скоротиться до 7,1 млрд крон, а у 2028-му – до 1 млрд крон.
У Данії таке скорочення вважають “природним”, оскільки країна стала лідером за рівнем підтримки України у відсотковому співвідношенні до ВВП, заявив член оборонного комітету парламенту Саймон Коллеруп.
Загальний обсяг військової допомоги Данії Україні з початку російської агресії сягнув 70 млрд крон (приблизно $11 млрд).
Уряд не виключає можливого виділення додаткових коштів, однак, за словами Коллерупа, настав час, щоб інші держави також збільшили свою частку підтримки Києва.
Український фонд Данії був створений у 2023 році з початковим бюджетом 7 млрд крон. Його мета – забезпечення потреб України в озброєнні, техніці, підготовці військових, а також фінансування гуманітарних програм і відбудови.
У жовтні Данія оголосила черговий пакет військової допомоги на 1,1 млрд крон (понад $170 млн). Із цієї суми 400 млн крон планувалося спрямувати на навчання українських військових. Інші кошти підуть на розвиток морських сил, техобслуговування танків, закупівлю пального та підтримку реабілітаційних програм під егідою НАТО.
Навесні стало відомо, що у 2025 році Данія, Швеція, Канада, Норвегія та Ісландія спрямують спільно 1,3 млрд євро на вироблені в Україні артилерію, ударні дрони, ракети та протитанкове озброєння. Приблизно 830 млн євро з цієї суми надійдуть від ЄС з прибутків від заморожених російських активів.
Крім того, Копенгаген виділив 500 млн крон ($78 млн) для розгортання українського оборонного виробництва на своїй території. Мова про компанію FPRT, засновану виробником крилатої ракети Фламінго Fire Point.
-
На Чернігівщині знеструмлено 90% абонентів
У Чернігівській області знеструмлені 90% абонентів. Про це 5 грудня повідомляє АТ Чернігівобленерго.
Зазначається, що знеструмлення сталося внаслідок системної аварії в мережі.
Енергетики вже працюють над відновленням електропостачання. -
Затримано організатора підпалів ресторанів у Чернігові
Правоохоронці затримали 38-річного мешканця Одеси, організатора міжрегіональної групи підпалювачів, які на замовлення вчиняли підпали у Чернігові. Про це повідомляє пресслужба Головного управління поліції в Чернігівській області у п’ятницю, 5 грудня.
Слідчі встановили та затримали всіх учасників міжрегіональної злочинної групи, які підозрюються у підпалах низки об’єктів на території Чернігова.
З’ясувалося, що підпали організував раніше судимий мешканець Одеси. Він залучив двох спільників, які за грошову винагороду вчиняли підпали майна громадян на замовлення.
Палії ретельно розробляли плани вчинення злочинів: проводили розвідку місцевості, закуповували паливно-мастильні матеріали та робили з них коктейлі “Молотова” та інші запальні суміші.
4 грудня поліціянти затримали мешканця Одеси. Встановлено, що раніше судимий зловмисник надав грошові кошти “виконавцям”, які вчинили підпали у Чернігові.
Затриманому оголосили підозру в організації умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. -
Google запустила режим для задач із поглибленим мисленням
Компанія Google оголосила про запуск нового режиму Gemini 3 Deep Think у застосунку Gemini. Покращений формат роботи моделі доступний лише підписникам Google AI Ultra і призначений для задач, що вимагають розширеного логічного опрацювання.
Розгортання вже триває. Нова функція з’являється у користувачів поступово.
Зазначається, що Deep Think є найрезультативнішим серед доступних моделей на бенчмарку ARC-AGI-2, що оцінює здатність до складного міркування.
Режим орієнтований на розв’язання задач з математики, природничих наук та логіки, які зазвичай ускладнюють роботу навіть найсучасніших моделей.