На початку жовтня українські фермери обмолочили 65% площі зернових культур. Загалом було зібрано понад 31,5 мільйона тонн зерна на площі понад 7,2 мільйона гектарів. Найбільш активними у зборі виявилися Одеська, Вінницька, Кіровоградська та Хмельницька області. Зокрема, було зібрано пшениці, ячменю, гороху, кукурудзи та інших зернових культур. Лідерами у вирощуванні цих культур стали Одеська, Вінницька, Кіровоградська та Хмельницька області. Також було зібрано олійних культур, таких як ріпак, соя та соняшник. Усього було вже викопано цукрових буряків. Збір пшениці, ячменю, гороху та ріпаку вже завершено, а збір соняшнику, сої, кукурудзи та цукрових буряків триває.
Позначка: Аграрний сектор
-
Україна експортувала понад п’ять мільйонів тонн зернових
Україна експортувала понад 5 мільйонів тонн зернових та зернобобових культур з початку маркетингового року 2025/2026. Зокрема, було вивезено пшениці, ячменю та кукурудзи. Поставок жита поки не було, але було відправлено борошна. Такі дані надала пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
-
Темпи жнив-2025 відстають від минулорічних у 3,8 раза
Аграрії чотирьох областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур і намолотили 188 тис. тонн ранніх зернових і зернобобових культур із площі 74 тис. га. Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю, 27 червня.
В Одеській, Херсонській, Миколаївській і Дніпропетровській областях намолочено ячменю 151 тис. тонн (проти 33,9 тис. тонн тижнем раніше) із площі в 55 тис. га (13,6 тис. га) за врожайності 27,4 ц/га, гороху – 14 тис. тонн (0,9 тис. тонн) із 0,6 тис. га (8,4 тис. га) за врожайності 16,9 ц/га, пшениці – 22 тис. тонн із понад 10 тис. га за врожайності 22,3 ц/га.
Аграрії Миколаївської та Одеської областей також розпочали збір ріпаку, якого намолотили 4,6 тис. тонн із 4,2 тис. га за врожайності 10,9 ц/га.
Станом на 28 червня 2024 року в Україні жнивували аграрії 16 областей, які намолотили 721,4 тис. тонн зерна з 209,8 тис. га, зокрема, 36,2 тис. тонн пшениці з 36,2 тис. га за врожайності 31,2 ц/га, 545,7 тис. тонн ячменю з 145,8 тис. га за врожайності 37,4 ц/га, 56,3 тис. тонн гороху з 25,9 тис. га за врожайності 21,7 ц/га.
Крім того, сім областей збирали ріпак, якого було намолочено 63,6 тис. тонн із 31,7 тис. га.
Відтак темпи жнив у сезоні-2025 відстають від минулорічних у 3,8 рази, врожайність зернових суттєво нижча.
-
В Україні зібрали перші 35 тис. тонн зерна
У Одеській, Херсонській та Миколаївській областях почалося збирання ранніх зернових і зернобобових культур. Зараз уже намолотили 34,8 тис. тонн з нового врожаю, який вирощили на площі 14,2 тис. гектарів. Найбільше збирають ячмінь – вже 33,9 тис. тонн з площі 13,6 тис. га при середній врожайності 24,9 центнерів на гектар. Також зібрали 0,9 тис. тонн гороху з 0,6 тис. га, де врожайність становить 15,2 центнерів на гектар. Прогнозують, що найбільше збиральна кампанія розгорнеться наприкінці червня – на початку липня, коли до жнив долучаться ще декілька областей. Наразі відстаємо від минулорічних темпів збирання на 28%, що може вплинути на врожай наступного року. Україні прогнозують найгірший врожай пшениці за останні 13 років через несприятливі погодні умови та воєнні ризики.
-
В Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур – Шмигаль
В Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур. Про це повідомив прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Ми досягли рівня минулого року. Найвищі темпи сівби в Полтавській, Чернігівській, Вінницькій, Черкаській та Сумській областях”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, особливість цьогорічного сезону – збільшення площ під ярою пшеницею, площа посіву якої станом на сьогодні становить майже 220 тис. га. Це зумовлено попитом з боку переробних підприємств та експортерів.
Також засіяно 7,7 млн га технічних культур, з яких переважає соняшник – 4,9 млн га та соя 2,3 млн га.
“Загалом засіяних площ достатньо, щоб забезпечити внутрішні продовольчі потреби та сформувати експортний потенціал”, – додав Шмигаль. -
В ЄС запровадять на добрива з Росії та Білорусі мита до 100%
Європейський парламент підтримав значне підвищення мит на російські та білоруські добрива і частину сільгосппродукції. Нові ставки мають обмежити фінансування війни проти України та зменшити ризики для продовольчої безпеки ЄС. Про це йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Європарламенту.
Рішення підтримали 411 євродепутатів, 100 проголосувало “проти”, а ще 78 – “утрималися”.
З 1 липня мита на деякі азотні добрива зростатимуть поступово – від нинішніх 6,5% до майже 100%. Це фактично зупинить торгівлю. Ще на деякі товари, зокрема м’ясо, молочну продукцію, фрукти та овочі, накладуть додаткове 50% мито.
У 2023 році понад 70% добрив, які використовувалися в ЄС, були азотними — і чверть таких добрив імпортували саме з Росії. Загальна вартість цих поставок – близько 1,3 млрд євро (1,5 млрд дол).
На тлі рішень ЄС речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “внаслідок нових мит добрива для європейців подорожчають”, а їх якість “знизиться”. За його словами, попит на російські добрива на інших ринках все ще високий і що “російські добрива – найвищої якості”.
Нові мита також торкнуться ще 15% аграрного імпорту з Росії, який раніше не обкладався тарифами. Мова про товари на суму 380 млн євро.
Імпорт з Білорусі у 2023 році становив 92 млн євро з сільгосппродукції і 30 млн – з добрив.
У Єврокомісії пояснили, що імпорт добрив із Росії створює ризик політичного тиску з боку Москви й загрозу стабільності агросектора ЄС.
Європарламентарі вважають, що ці заходи значно скоротять імпорт товарів з РФ та Білорусі в ЄС, незалежно від того, чи походять вони з цих двох країн, чи експортуються ними прямо, чи опосередковано.