У вівторок, 16 вересня, видання Politico повідомило, що Європейський парламент вирішив проголосувати щодо вотуму недовіри голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляйєн. Це вже друге клопотання щодо голови ЄК, яке подане правою фракцією Патріоти за Європу та Лівою фракцією. Критика фон дер Ляйєн включає її політику у галузі захисту клімату та міграційну політику, а також недостатню прозорість і цензуру. Голосування відбудеться в жовтні. Паралельно у Франції прем’єр-міністра Франсуа Байру обійшла недовіра у парламенті через його економічні заходи. Це може вплинути на політичну ситуацію в країні та в Європі. Росія та США також мають свої інтереси у регіоні, що може спричинити додаткові напруження.
Позначка: Агресія Росії
-
Теракти на залізниці: чому ворог повторює свої дії початку війни
Ворог намагається завдати шкоди українській залізничній мережі шляхом масованих ударів дронами по інфраструктурі “Укрзалізниці”, зокрема підстанціям, локомотивним депо та пасажирським вокзалам. Ці атаки спрямовані на ускладнення перевезень пасажирів і вантажів, порушення стабільної роботи транспорту та негативний вплив на економіку та людей. Українська залізниця відіграє важливу роль у відвантаженні фронту та евакуації людей, тому робиться все можливе для забезпечення безперебійного руху поїздів. Експерти вважають, що атаки Росії на українську залізницю мають стратегічне значення для руйнування логістики та послаблення обороноздатності України. Для захисту інфраструктури пропонуються фізичний захист та посилення протиповітряної оборони. Україна відповідає на атаки, завдаючи логістичних ударів на ключові залізничні вузли Росії, що призводить до затримок поїздів та ускладнення логістики ворога.
-
Міжнародний реєстр збитків додав дві нові категорії заяв
Міжнародний реєстр збитків, спричинених війною Росії проти України, оголосив про введення двох нових категорій заяв – А2.8 та А2.9, які стосуються випадків насильницького переміщення або депортації дітей і дорослих. Ці категорії призначені для фіксації індивідуальних порушень, які включають насильницьке переміщення людей у межах України та їх депортацію до інших країн через незаконні дії Росії. Подання заяв можливе через веб-портал “Дія”, де доступна вся необхідна інформація на українській та англійській мовах. Цей крок вважається важливим для документування шкоди, завданої агресією Росії.
-
Опалювальний сезон все ближче: до чого готуватись
Уряд провів засідання Антикризового енергетичного штабу в Запоріжжі, де було оголошено, що готовність інфраструктури України до опалювального сезону складає понад 80%. Було визначено кілька основних завдань для успішного проходження сезону, які включають забезпечення безпеки енергооб’єктів, відновлення пошкоджених об’єктів, підготовку запасів пального та ремонт газотранспортної системи. Зазначено, що запаси газу в підземних сховищах України перевищують минулорічні показники. Однак, існує загроза можливих російських ударів по енергетичній інфраструктурі. У “Укренерго” вважають, що Україна може пройти опалювальний сезон без обмежень споживання електроенергії, якщо уникнути масштабних атак. Також наголошується на важливості фізичного захисту енергооб’єктів та оперативної роботи ремонтних бригад. Є плани використовувати комерційний імпорт електроенергії з Європи у разі потреби. Крім того, розглядаються можливості зростання тарифів на комунальні послуги. Для отримання субсидій на опалення домогосподарствам, які вже отримують допомогу, не потрібно буде звертатися, але є деякі умови для інших категорій населення.
-
Зруйнувати НАТО зсередини: що показала атака на Польщу
Під час масованої атаки Росії на Україну, 19 безпілотників порушили повітряний простір Польщі, що спричинило тимчасове закриття чотирьох аеропортів у Польщі. Польський прем’єр-міністр назвав цю ситуацію “безпрецедентним актом агресії”. За попередніми даними, чотири з цих безпілотників було збито. Міжнародна реакція на інцидент була різною: Польща запросила термінове засідання Ради Безпеки ООН, НАТО активувало статтю 4 для консультацій між державами-членами, але реакція самого НАТО була доволі обережною. Експерти вважають, що атака Росії на Польщу була спланованою провокацією з метою роз’єднання НАТО та посилення антиєвропейських настроїв. Також розпочався спільний стратегічний навчальний процес Росії та Білорусі під назвою “Захід-2025”, що викликало тривогу в Європі щодо можливої загрози для країн НАТО. Аналітики вважають, що страх та неготовність країн Альянсу можуть посилити агресивні настрої Росії та призвести до подальшої нестабільності в Центральній Європі.
-
США в ООН звинуватили РФ у порушенні міжнародного права
На засіданні Ради Безпеки ООН представник США висловив обурення щодо вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі, називаючи це порушенням міжнародного права. Він підкреслив готовність США захищати територію НАТО та підтримувати союзників. Після цього президент Трамп висловив припущення, що цей інцидент може бути помилковим. Польща заявила, що її сили збили дрони, що належать Росії, і наголосила на готовності захищати свою територію. Росія заперечила свою причетність до події, пропонуючи діалог для зниження напруженості. США та їх союзники підтримали заяву, звинувачуючи Росію у порушенні міжнародного права та закликаючи припинити агресію проти України.
-
НАТО готує відповідь на дрони РФ у Польщі – ЗМІ
НАТО планує провести оборонні військові вправи у відповідь на вторгнення російських безпілотників до Польщі. Також буде ухвалена політична реакція. Генеральний секретар Марк Рютте та інші лідери НАТО вже засудили дії Росії. Військові дії буде координувати Верховний головнокомандувач НАТО в Європі Алексус Гринкєвич. Оцінюються ситуація і потрібні постачання. Альянс працює над удосконаленням озброєння для зниження витрат на ведення бойових дій. Гринкєвич зазначив, що НАТО робить висновки для покращення своєї позиції у протистоянні з вторгненням.
-
Захід має надати Україні дозвіл бити по військових базах РФ – Борис Джонсон
Борис Джонсон, колишній прем’єр-міністр Великої Британії, виступаючи на Українському форумі оборонних інновацій у Лондоні, висловив думку, що Україна повинна мати можливість атакувати військові бази у Росії, звідки здійснюються напади на цивільне населення. Він підтримав ідею надати українцям дозвіл на використання зброї проти цих баз. Джонсон також зазначив, що майбутнє України полягає у виборі шляху на Захід і підтвердженні ідентичності, а не території. Він закликав глобальних союзників України виявити відвагу, яку проявляють українці, для завершення війни з вільною, суверенною та незалежною Україною. Також він висловив думку, що припинення вогню може бути добрим кроком, але не повинно стати компромісом у питаннях суверенітету України.
-
Борис Джонсон закликав Захід надати Укріїні ресурси для боротьби
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон виступив на Саміті Свободи в Лондоні, де закликав Захід до посилення санкцій проти Росії та передачі Україні заморожених активів Росії. Він осудив російські удари по цивільних в Україні та вважає, що Росія вже програла війну стратегічно. Джонсон закликав союзників не шукати компромісів із Кремлем, а використовувати силу, оскільки Путін розуміє тільки мову сили. Він також пропонує розморозити російські активи та передати їх Україні як репарації, наголошуючи, що це є абсолютно легально. Саміт Свободи спрямований на зміцнення демократичних союзів у сфері безпеки, оборони та технологій.
-
Росія готується до мобілізації: головні ризики для України
З початку вторгнення в Україну у 2022 році, Росія проводила мобілізацію військовослужбовців як відкрито, так і приховано. Після початку вторгнення у лютому 2022 року, російська влада почала залучати військовослужбовців на контрактній основі, використовуючи набір добровольців та створення нових підрозділів. У вересні 2022 року після невдач військових операцій україні, Володимир Путін оголосив “часткову” мобілізацію, проте це викликало обурення в Росії, і тисячі чоловік почали тікати з країни. Попри заяви про завершення мобілізації, указу про це так і не було. Зараз Росія продовжує приховану мобілізацію, залучаючи військовослужбовців на контрактній основі з великими фінансовими стимулами. У 2024 році Росія завербувала 407 тисяч контрактників, а з початку 2025 року підписано близько 280 000 контрактів. Росія набирає мінімум 35 000 військовослужбовців щомісяця. Експерти вказують, що Росія не може повністю поповнити свої втрати військовослужбовцями, тому можливе оголошення нової мобілізації. Російське командування готується до осіннього наступу на Донеччині, плануючи захопити нові території. Є думки, що Путін може знову оголосити мобілізацію, враховуючи потреби війни та невдачі на фронті.