В управління АРМА передали майно осіб, пов’язаних із діяльністю ПВК Редут. Про це інформує Офіс генпрокурора у п’ятницю, 28 листопада.
Мова про комерційне приміщення площею 500 м² та земельну ділянку вартістю понад 2 млн грн.
У межах цього ж кримінального провадження встановлено інше майно учасників ПВК Вагнер – квартири, житлові будинки та земельні ділянки в Одеській і Харківській областях. За клопотанням прокурорів накладено обтяження на об’єкти нерухомості, що належать особам, причетним до діяльності бойовиків приватної військової компанії.
Заходи з арешту майна виконували слідчі Головного слідчого управління та оперативники Департаменту карного розшуку НПУ.
Наразі досудове розслідування триває.
Раніше Офіс генерального прокурора забезпечив у суді арешт грошових коштів та цінних паперів на понад $35 млн колишнього народного депутата у межах розслідування ухилення від сплати податків у великому розмірі.
Розкрадання ₴75 млн: АРМА знайшло активи злочинного угруповання
Позначка: Активи
-
До АРМА передали активи бойовиків приватних військових компаній
-
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ
Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
“З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
З посадовця Мін’юсту стягнули понад три мільйони гривень
Апеляційна палата ВАКС залишила без змін рішення суду першої інстанції, яким визнано необґрунтованими активи на майже 3,3 млн грн начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Мінюсту. Про це повідомляє Нацагентство з питань запобігання корупції, а також ДБР.
Йдеться про активи, якими користується начальник Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, та стягнення його вартості в дохід держави.
“Підставою для рішення стали результати моніторингу способу життя посадовця, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), а також матеріали Державного бюро розслідувань (ДБР) та докази, самостійно отримані Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП)”, – мовиться у повідомленні.
Встановлено, що у 2023 році донька посадовця придбала автомобіль LAND ROVER модель RANGE ROVER VOQUE, 2021 року випуску. Втім, фактичним розпорядником і користувачем транспортного засобу був сам декларант – посадовець Міністерства юстиції.
НАЗК проаналізувало доходи та видатки посадовця та його сім’ї і прийшло до висновку щодо неможливості набути зазначене майно за рахунок законних доходів.
Суд погодився з доводами прокурора та відмовив відповідачу в задоволенні апеляційної скарги. Рішення Апеляційної палати ВАКС набирає законної сили з моменту проголошення.
За даними ЕП, йдеться про начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Мінюсту Вадима Кірієнка. -
ЄС готує “план Б” на випадок невдачі з репараційним кредитом – ЗМІ
Країни Європи розробляють “план Б” у разі недомовленості про використання російських активів для надання Україні репараційного кредиту. Цей план має забезпечити фінансування України на початку 2026 року. Європейські лідери мали надію узгодити пропозицію про використання російських резервів для кредиту на 140 млрд євро, але деякі країни, зокрема Бельгія, мають застереження. Тому розглядаються варіанти, включаючи “перехідний” кредит за рахунок коштів ЄС. Наприклад, можливий погашення цього кредиту після отримання репараційного кредиту. У разі недомовленості Бельгія може заблокувати рішення. Між тим, угорці виступають проти нових заходів на підтримку України.
-
Співзасновник Лукойлу продав свою частку на $7 млрд
Співзасновник російського нафтового гіганту Лукойл Леонід Федун продав свою частку у 10% компанії за близько $7 млрд. Він продав свою частку на початку 2025 року назад Лукойлу, що дозволило йому “тихо позбутися” активів у Росії. Раніше у жовтні компанія постраждала від санкцій, і почала продавати закордонні активи. Федун зараз проживає в Монако. Хоча колишній співвласник Лукойлу Вагіт Алекперов залишається активним у керівництві компанією, Федун все ж вирішив відступити. США продовжили термін до введення санкцій проти Лукойлу, щоб компанія могла безперешкодно продавати свої міжнародні активи.
-
ВАКС виніс рішення щодо активів екскерівника одеської податкової служби
Вищий антикорупційний суд визнав необгрунтованими активи колишнього керівника одеської податкової служби на суму приблизно 5,3 млн гривень. У нього були два дорогі автомобілі – Toyota Land Cruiser 200 та Audi RSQ8, які були куплені за значно меншими цінами, ніж їх ринкова вартість. Прокурори стверджували, що ці активи були незаконно нажиті, і суд частково підтримав їхню позицію. Audi RSQ8 було продано за ринковою ціною, а кошти використано для купівлі іншого автомобіля.
-
Пропаганда Кремля тисне економічними погрозами на США – ЦПД
Російська пропаганда просуває новий елемент економічного шантажу у вигляді погрози конфіскації американських активів у відповідь на кроки США щодо заморожених російських резервів, проте, РФ не має необхідних для цього механізмів. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації РНБО у неділю, 23 листопада.
“Після заяв російського мінфіну про нібито готовність до “контрзаходів” у медіапросторі з’явилися маніпуляції про можливі втрати Вашингтона в розмірі 6,6 млрд доларів – суму, яку росія називає “компенсацією”. Насправді ці погрози мають виключно політичний характер. Економічних механізмів для повноцінної конфіскації активів США у росії немає, оскільки сама ж рф ще з 2022 року заблокувала виведення активів “недружніх” країн з Росії. Тож заяви про “відповідні кроки” – це лише спроба створити видимість симетрії й тиску на США”, – мовиться у повідомленні.
Відзначається, що таким чином РФ намагається зірвати міжнародний процес щодо використання їх заморожених активів на користь України, залякати союзників та схилити їх до зміни політики. -
Суд конфіскував майно заступника начальника поліції Києва
Вищий антикорупційний суд частково задовольнив позов САП про визнання необґрунтованими активів заступника начальника Головного управління Національної поліції у Києві та його близьких осіб і їх стягнення в дохід держави. Про це 20 листопада повідомив ВАКС.
У дохід держави стягнуто два машиномісця. Щодо квартири у столиці загальною площею 220,5 кв. м, то суд визнав цей актив необґрунтованим та ухвалив стягнути із посадовця вартість цього майна у сумі 3 672 929 грн і доходи, отримані від продажу квартири у сумі 4 972 571 грн.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційної палати ВАКС через Вищий антикорупційний суд. -
США продовжили термін Лукойлу для продажу активів – ЗМІ
Міністерство фінансів США продовжило термін, після якого наберуть чинності санкцій проти російського Лукойлу, аби компанія могла провести операції з продажу міжнародних активів. Про це напередодні повідомило агентство Bloomberg.
Стверджуєтья, що американський Мінфін видав ліцензію на певні операції, пов’язані з роздрібними автозаправними станціями компанії та контрактами на продаж міжнародних активів компанії до 13 грудня.
Крім того, окреме звільнення від санкцій для угод, що стосуються підрозділів Лукойлу в Болгарії, було продовжене до 29 квітня.
Водночас, як розповіли джерела видання, інтерес до покупки іноземних активів Лукойлу зріс останніми днями, і потенційні покупці з США, Європи та Перської затоки звернулися до Мінфіну за дозволом на співпрацю з компанією. Один із розглянутих варіантів передбачає, що головний покупець придбає більшу частину міжнародних активів, а також кілька дрібніших угод.
Як найбільш міжнародно диверсифікована нафтова компанія Росії, Лукойл має частки в нафтопереробних заводах в Європі, а також значні активи в нафтових родовищах від Іраку до Казахстану. Її бренд також поширюється на заправні станції від США до Бельгії та Румунії. -
Міндічгейт стурбував ЄС – ЗМІ
Скандал з масштабними хабарями в енергетичному секторі України викликав стурбованість у Європейському союзі. Про це у четвер, 13 листопада пише італійське видання La Repubblica.
За даними видання, скандал може ускладнити подальше фінансування Києва. Так, під час зустрічі міністрів фінансів країн ЄС, де обговорювали механізми підтримки України на найближчі два роки, кілька учасників неодноразово згадували історію з Енергоатомом.
Видання зазначає, що до юридичних проблем, пов’язаних із використанням заморожених російських активів, тепер додається й питання довіри – зокрема, як саме Україна зможе гарантувати прозоре використання цих коштів.