Група сенаторів у США представила законопроєкт, який передбачає передачу заморожених російських активів у США Україні кожні 90 днів. Цей законопроєкт, відомий як REPO 2.0, спонукає адміністрацію Трампа та інших країн G7 розпочати конфіскацію цих активів і передачу їх Україні для збільшення економічного тиску на Росію. Сенатори, які підтримують цей законопроєкт, наголосили, що в світі залишається замороженими понад 300 мільярдів доларів російських активів.
Позначка: Активи
-
Претендент на Моршинський завод мінвод поскаржився на саботаж з боку АРМА
Інвестиційно-консалтингова компанія “Геологічна інвестиційна група” заявила про те, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів, вибірково ставиться до учасників конкурсу на управління. Компанія намагалася отримати базову інформацію про активи, щоб підготувати пропозиції для участі у конкурсах, але отримала відмову з посиланням на “таємницю слідства”. Ця ситуація ускладнює рівні умови для бізнесу та може привести до незаконних практик і зловживань. Агентство отримало в управління активи різних компаній, зокрема, Моршинського заводу мінеральних вод Оскар та групи компаній Юнігран, через порушення податкових платежів та неефективне використання державних надр.
-
Віткофф продав частку активів у своїй компанії за 120 млн доларів
Інвестор у нерухомість та спецпосланник президента США Дональда Трампа з миротворчих питань Стів Віткофф продав частку в своїй компанії за 120 мільйонів доларів, щоб уникнути конфлікту інтересів. Віткофф допомагав в установленні перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС. Він також розкрив значні активи, включаючи нерухомість і фінансові інструменти. Віткофф також мав частку в компанії SpaceX Ілона Маска та інших великих компаніях. Щоб уникнути конфлікту інтересів, він продав деякі активи. Віткофф також долучився до миротворчих зусиль в Україні та на Близькому Сході за дорученням Трампа.
-
У G7 обговорили санкції і мита для прихильників РФ
Міністри фінансів країн G7 посилюють тиск на Росію, обговорюючи можливі нові санкції та замороження активів, які можуть бути введені проти неї. Одночасно Росія погрожує відповідними кроками. Зустріч учасників G7 підкреслила необхідність використання заморожених активів Росії для підтримки України, а також розгляд нових торгових обмежень проти країн, що співпрацюють із Росією. Канада, яка очолює G7, акцентує на допомозі Україні через заморожені активи. Російські офіційні особи протестують проти заморожування активів, називаючи це “крадіжкою”. Міністр закордонних справ Росії попереджає про відповідь на такі дії. Євросоюз продовжив санкції проти Росії, включаючи осіб, причетних до конфлікту на сході України. Японія також оголосила про новий пакет санкцій проти Росії та інших держав, включаючи Китай, Туреччину, ОАЕ та офшорні юрисдикції.
-
САП просить конфіскувати у головного санлікаря активи на понад 3 млн грн
Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо визнання активів заступника міністра охорони здоров’я України необгрунтованими та їх конфіскації на користь держави на суму понад 3,2 мільйона гривень. Згідно із даними антикорупційних органів, посадовець у 2021-2022 роках придбав дві земельні ділянки та два житлові будинки в Київській області, але його доходи не дозволяли законно їх набути. Суд має вирішити, чи вилучити ці активи на користь держави. Також вже раніше Верховний Суд підтвердив конфіскацію елітного автомобіля Mercedes-Benz G400 D вартістю 5,65 мільйона гривень, який використовував керівник міграційної служби Одещини, хоча їхні доходи не відповідали такому придбанню.
-
САП просить конфіскувати у головного санлікаря активи на понад три млн грн
Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до Вищого антикорупційного суду, щоб визнати активи заступника міністра охорони здоров’я України необґрунтованими та конфіскувати їх на користь держави. Йдеться про суму понад 3,2 мільйона гривень. За даними прокуратури, посадовець придбав дві земельні ділянки та два житлові будинки в Київській області, але їхні доходи не відповідали можливості таких покупок. Активи, що стали предметом справи, наразі арештовані, а суд має вирішити питання про їхнє остаточне вилучення в дохід держави. Також у минулому законність конфіскації автомобіля Mercedes-Benz у керівника міграційної служби Одещини була підтверджена Верховним Судом.
-
В Гаазі почався заключний раунд перемов про компенсації для України
У Гаазі, Нідерланди, розпочався заключний етап переговорів щодо компенсаційного механізму для України. Участь у них беруть представники 56 країн, Європейського Союзу та Ради Європи. Мета – змусити Росію відшкодувати збитки, завдані Україні, за руйнування життів та будинків. Це крок до встановлення справедливості та перемоги права над силою. Також в Європейському Союзі обговорюється схема збільшення прибутків від заморожених російських активів для компенсації Україні.
-
Нардеп приховав п’ять квартир та елітний позашляховик – САП
Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до ВАКС щодо необґрунтованих активів нардепа. Йдеться про 5 квартир, майнові права на квартиру та автомобіль Toyota Land Cruise, які в період 2021-2023 років набув чинний народний депутат України. Про це повідомляє САП.
Зазначається, що загальна вартість активів – понад 8,2 млн гривень.
З метою приховання факту набуття вказаного майна було вжито заходи до оформлення права власності на свого батька та співмешканку брата.
Аналізом майнового стану народного депутата, членів його сім’ї та родичів встановлено неможливість набути ці об’єкти за рахунок законних доходів. Зважаючи на це, прокурор САП звернувся до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. -
Чому Європа вагається щодо конфіскації активів Росії
Міністри закордонних справ країн ЄС обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України. До чого дійшли та як реагує РФ? Дискусії тривають
Міністри закордонних справ країн ЄС в Копенгагені обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України, – повідомила голова європейської дипломатії Кая Каллас. “Ми обговорили, як використовувати заморожені російські активи для оборонної допомоги та відновлення України”, – заявила вона.
За її словами, неможливо уявити, що… у разі припинення вогню або мирної угоди ці активи будуть повернуті Росії, якщо вона не заплатить за репарації. Вона також зазначила, що “ми не бачимо, щоб росіяни платили за завдану шкоду. Тому нам потрібна вихідна стратегія для використання активів, коли війна закінчиться”.
За результатами зустрічі, Каллас сказала, що “це була хороша дискусія, яка буде продовжена”.
При цьому, вона не стала заперечувати, що низка країн поки що проти використання цих активів. За її словами, Бельгія, інші справді вважають, що існують ризики.
Наразі, ці активи вже використовуються, і дозволили надати Україні підтримку на 50 млрд євро. Водночас це були відсотки від прибутків від активів, а не самі активи.
Україна, Польща, країни Балтії закликають ЄС конфіскувати самі російські активи. Проте є багато країн, які проти цієї ідеї. Серед них: Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та Бельгія. Вони побоюються різних наслідків. Замість вилучення активів, вони пропонують, як і раніше використовувати прибутки від них для підтримки Києва.
Дискусії, які точаться в ЄС спрямовані на посилення тиску на Росію та зміцнення позицій України перед можливими мирними переговорами.
“Обговорення конфіскації безпосередньо пов’язане з нашим обговоренням бюджету – ми маємо справу з дефіцитом фінансування близько 60 млрд євро, якого бракує для підтримки України у довгостроковій перспективі”, – зазначив один із чиновників ЄС в коментар іEuractiv наумовах анонімності.
Своєю чергою Керлі Вескі, заступниця міністра закордонних справ Естоніївисловилась ще більш прямо. “Ми чуємо, що збирати гроші з національних бюджетів або бюджету ЄС стає складніше. Але в нас є ці активи, і логічне питання: як ми можемо і чому ми не використовуємо ці активи?”, -наголосила вона.
Загалом, зустріч підтвердила наявність глибоких розбіжностей у ЄС. Є широкий консенсус, що Росія не повинна отримати ці активи назад, але немає єдності щодо того, чи варто їх повністю конфісковувати та, чи існують для цього законні підстави. Що зупиняє ЄС
З правової точки зору, більшість країн ЄС наголошують на відсутності чіткого прецеденту для повного вилучення активів.
Конфіскація заморожених російських активів підірве фінансову стабільність та довіру до євро, Брюссель виступає проти їхнього вилучення, заявив Максим Прево, глава МЗС Бельгії. “Бельгія проти конфіскації цих активів. Чому? Ці активи надійно захищені міжнародним правом, і це означає, що їхня конфіскація викличе систематичну фінансову нестабільність і похитне довіру до євро”, – заявив він.
За його словами, позиція Бельгія така: ці російські активи мають залишатися замороженими, доки Росія не заплатить Україні.
Він наголосив, що конфіскація активів не варіант для Брюсселя, а зміна інвестиційної стратегії викличе зростання різних ризиків.
Крім юридичних та фінансових ризиків деякі країни побоюються, що конфіскація може призвести до відповідних заходів з боку Росії, таких як конфіскація західних активів, що залишилися у РФ, або ескалації конфлікту.
Також існує думка, що заморожені активи є важливим важелем впливу на Росію. Повна конфіскація може позбавити Захід цього інструменту, який можна було б використати під час майбутніх мирних переговорів. Альтернативний варіант
Серед варіантів, що розглядаються в ЄС, є не лише повна конфіскація чи використання поточних прибутків, а й пошук альтернативних шляхів для збільшення доходів від активів. Зокрема, пропонується передати активи до спеціального фонду (SPV) під управлінням Брюсселя, який підтримуватимуть кілька країн ЄС та держави, що не входять до Союзу. Це дозволило б здійснювати більш ризиковані інвестиції, які можуть принести вищу прибутковість для України. Такий фонд також міг би обійти правила одностайності, що унеможливило б вето з боку Угорщини, яка виступає проти використання активів РФ.
Очікується, що протягом двох місяців ЄК представить низку варіантів, підкріплених правовою оцінкою. Угорщина подала до суду на ЄС
Поки в ЄС обговорюють можливість використання активів РФ на потреби України, Угорщина в липні, подала в суд на ЄС за рішення про використання прибутків від них, вважаючи, що це порушує її право на неучасть у цьому процесі.
Угорщина оскаржує рішення Ради ЄС щодо передачі доходів від заморожених російських активів Україні через Європейський фонд миру (ЄФМ). Цей фонд компенсує країнам ЄС кошти, витрачені на допомогу Україні. Країни ЄС роблять внески у фонд, та Рада ЄС прийняла рішення надсилати у фонд доходи з заморожених російських активів.
Зокрема Угорщина вимагає у Суду ЄС скасувати рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 р. щодо розподілу допоміжних заходів для військової підтримки ЗСУ, а саме надсилання доходів від російських активів до ЄФМ.
Також Угорщина вимагає визнати недійсним рішення ЄФМ від березня 2025 р. щодо використання доходів від російських активів на фінансування військової допомоги Україні. Реакція РФ на дії ЄС
Росія послідовно і надзвичайно різко реагує на будь-які ініціативи щодо використання її заморожених активів, погрожуючи “симетричною” і “болючою” відповіддю.
Водночас обсяг західних активів на її території менший за обсяг її заморожених активів на Заході.
Риторика Кремля посилюється з кожною новою заявою західних країн про передачу коштів Україні, навіть якщо мова йде лише про відсотки.
Російські офіційні особи називають будь-яку конфіскацію чи використання прибутків від активів “крадіжкою”, “пограбуванням” і “розбоєм”. Вони стверджують, що такі дії порушують міжнародне право та підривають основи світової фінансової системи.
Російська реакція на нещодавню неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені була досить передбачуваною. Замість прямих заяв, Росія висловила свою позицію через коментар Володимира Барбіна, посла РФ у Данії. “Данія повністю зруйнувала відносини з Росією і що ніяких сигналів про можливість перегляду такого курсу Копенгаген не подає”, – сказав він.
Російська сторона розглядає зустріч у Копенгагені як черговий прояв “антиросійських”настроїв. Барбін назвав ситуацію “тотальним неприйняттям нашої країни”, що відображає загальний наратив Кремля про “русофобію” Заходу.
Посол також підкреслив, що “мир, який би враховував і інтереси Росії, означає, що Україну надалі не можна буде використовувати як інструмент боротьби з нашою країною”. Це вказує на те, що Росія пов’язує питання заморожених активів з політичним врегулюванням і не готова йти на поступки без повного врахування своїх вимог.
Попри те, що в Копенгагені не було прийнято остаточних рішень щодо повної конфіскації активів, сам факт обговорення цих питань викликає різку критику з боку Кремля. Це підтверджує, що для РФ питання заморожених активів є надзвичайно чутливим і Москва вважає їх важливим важелем у політичній боротьбі.
Вікторія Хаджирадєва
-
ЄС обговорює схему збільшення прибутків від заморожених активів РФ – ОП
В Європейському Союзі почали офіційно обговорювати схему збільшення прибутків від заморожених російських активів. Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра на своїй Facebook-сторінці.
“Це не фінальне рішення, але вже факт, що сьогодні в центрі уваги – питання, яке Україна піднімала ще з перших днів повномасштабного вторгнення: створення міжнародного компенсаційного механізму і спрямування коштів держави-агресора на відшкодування збитків нашому народу і державі”, – зазначила вона.
За словами Мудрої, у 2022 році українська команда розробила концепцію механізму, яку підтримали 94 держави в ООН. У 2023 році було створено, а в 2024 році запущено перший елемент – Міжнародний реєстр збитків для України Register of Damage for Ukraine – RD4U, який уже приймає заяви через Дію за першими 11 категоріями (втрата близьких, поранення, катування, сексуальне насильство, позбавлення свободи, зруйноване чи пошкоджене житло, вимушене переміщення). Загалом категорій понад 40 – і вони будуть відкриті найближчим часом.
Як повідомила Ірина Мудра, наступного тижня у Гаазі відбудеться фінальний, сьомий раунд переговорів щодо наступного елементу – Міжнародної компенсаційної комісії для України.
“Паралельно ми з першого дня замороження понад 300 млрд доларів російських державних активів працюємо над тим, щоб вони були спрямовані на компенсації. Бо Росія вже завдала Україні понад 1 трильйон доларів збитків за 11 років агресії”, – зазначила заступниця керівника Офісу президента.
Вона нагадала, що у 2024 році Україна здобула важливий проміжний результат – $50 млрд із прибутків заморожених активів.
“Сьогодні мова йде про наступний крок: перемістити активи у спеціальний фонд, щоб вони приносили значно більші прибутки. Ми презентували цю модель партнерам, і минулої суботи її вперше офіційно почали обговорювати в ЄС”, – зазначила Мудра.
Заступниця керівника Офісу президента закликала партнерів підтримайте цей механізм як перший етап примусу Росії виконати свої зобов’язання за міжнародним правом.
Раніше ЗМІ писали, що Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни.
В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів