Реальний Київ

Позначка: Активи

  • Норвегія відмовилася гарантувати репараційний кредит Україні

    Норвегія відмовилася гарантувати репараційний кредит Україні

    Норвегія не буде використовувати кошти свого суверенного інвестиційного фонду, найбільшого у світі, щоб забезпечити ЄС можливість передати Україні заморожені російські валютні резерви на 140 млрд євро. Про це заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг у коментарі NRK.

    “Були пропозиції щодо того, що Норвегія має гарантувати всю суму. Це не є актуальним. Але ми можемо зробити свій внесок, це залежатиме від того, що запропонує ЄС”, – сказав Столтенберг, вирушаючи до Брюсселя на засідання Єврокомісії. За його словами, від участі у допомозі Києву Осло не відмовляється. – “Тепер, залежно від пропозицій ЄС, ми маємо вирішити, чи зможемо ми зробити внесок”, – додав Столтенберг. – “Ми надаватимемо значну підтримку Україні, але ми не можемо вирішити питання про те, чи надавати її безпосередньо у вигляді фінансової допомоги від Норвегії чи через кредитну програму ЄС, поки не дізнаємося, що саме ЄС запропонує”.

    Активи норвезького суверенного інвестиційного фонду, куди надходять доходи від продажу нафти та газу, перевищують $2 трлн. Доходи значно зросли після початку війни РФ проти України через зростання цін на енергоресурси та збільшення постачань у ЄС після відмови від російської нафти й газу.

    Деякі норвезькі політики та економісти пропонували використовувати частину цих доходів для більшої підтримки України. Коли Єврокомісія розробила план передачі Україні 140 млрд євро з рахунку Банку Росії в депозитарії Euroclear, економісти Ховард Халланд і Кнут Антон Морк запропонували гарантувати позику коштом фонду.

    За їхніми оцінками, Норвегія додатково заробила 1,27 трлн крон (108 млрд євро) у 2022-2024 роках, але на допомогу Україні виділила до 2030 року лише 275 млрд крон (23 млрд євро).

    Бельгія, де розташований Euroclear, наполягає на гарантіях, побоюючись, що Росія може подати позови або що деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, заблокують продовження санкцій. Не всі держави ЄС готові надавати такі гарантії, враховуючи вплив на державні борги.

    Раніше повідомляли, що в Осло обговорюють можливість надання застави на понад 100 млрд євро, які допомогли б ЄС передати Україні активи РФ.
    Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
    Але реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.

  • Фіцо зробив заяву щодо використання активів Росії на користь України

    Фіцо зробив заяву щодо використання активів Росії на користь України

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає ідею Європейського Союзу щодо використання активів Росії для покриття військових витрат України. Він відмовився використовувати 140 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні, стверджуючи, що такі кошти на озброєння та військові витрати не повернуться. Фіцо також заявив, що поки він є прем’єр-міністром, він не буде підтримувати жодні спроби конфіскації російських активів через юридичні або фінансові механізми.

  • США підтримують план ЄС щодо заморожених активів РФ – ЗМІ

    США підтримують план ЄС щодо заморожених активів РФ – ЗМІ

    США підтримують плани Євросоюзу щодо використання заморожених російських активів для підтримки України та припинення війни. Єврокомісія запропонувала план, що дозволить країнам ЄС використовувати частину цих активів без їх конфіскації. США підтримують цей крок і вважають його важливим інструментом. Проте, через застереження Бельгії, яка має більшість заморожених активів, рішення ще не ухвалене. Німеччина вважає, що недавні випадки з дронами в Бельгії можуть бути пов’язані з цим питанням. Москва заперечує свою причетність до цих інцидентів і погрожує “болісною відповіддю”, якщо її активи будуть вилучені. Також важливо відзначити, що президент США не бере участі в переговорах щодо цього питання.

  • ЄС активізує переговори з Бельгією щодо €140 млрд для України – ЗМІ

    ЄС активізує переговори з Бельгією щодо €140 млрд для України – ЗМІ

    У п’ятницю Єврокомісія спробує вирішити стурбованість Бельгії щодо ризиків перепрофілювання російських активів. Єврокомісія планує надати Україні важливий кредит на репарації у розмірі 140 мільярдів євро, оскільки у країни закінчаться гроші навесні. Однак прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер є на заході, що може ускладнити прийняття рішення про кредит. Європарламент також може мати слово щодо цього питання. Ці переговори відбуваються важким часом для Де Вевера, оскільки уряд Бельгії має проблеми з узгодженням бюджету країни. Єврокомісія намагається переконати бельгійське керівництво, що всі фінансові та юридичні ризики будуть усунені. Якщо Бельгія не погодиться, це може загрожувати підтримці України від Росії.

  • США відмовили “маріонетці Кремля” в купівлі активів Лукойлу

    США відмовили “маріонетці Кремля” в купівлі активів Лукойлу

    Уряд США відмовив Gunvor, міжнародному нафтотрейдеру, у дозволі на купівлю закордонних активів компанії Лукойл – найбільшої приватної нафтогазової компанії Росії. Мінфін США пояснив своє рішення тим, що Gunvor має зв’язки з Росією, а поки триває війна в Україні, компанія не може мати ліцензію на діяльність у США. Gunvor відповів, що завжди дотримувався санкцій, дистанціювався від Росії і відкликав пропозицію про купівлю активів Лукойлу. Це вже не перший раз, коли Gunvor опиняється під увагою через свої зв’язки з Росією. США раніше ввели санкції проти Роснефті, Лукойлу та їхніх дочірніх підприємств у жовтні. Gunvor був заснований в 1997 році і має зв’язки з російським мільярдером Тимченком, але компанія стверджує, що веде свій бізнес чесно та прозоро.

  • Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу

    Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу

    Президент Болгарії Румен Радев відхилив законопроєкт, який дозволяв би продавати активи російської компанії Лукойл у країні. Згідно з цим законопроєктом, угоди про продаж майна та корпоративних прав компаній, що належать Лукойлу, мали би потребу у дозволі уряду та Державного агентства Національна безпека. Проте президент вважає, що такий закон порушує конституційні принципи, оскільки ставить уряд у залежність від агентства національної безпеки. Радев повернув закон на обговорення до парламенту з метою внесення змін.

  • США перевірять покупця активів Лукойлу щодо зв’язку з Путіним

    США перевірять покупця активів Лукойлу щодо зв’язку з Путіним

    США проводять аналіз угоди про продаж активів компанії Лукойл нафтотрейдеру Gunvor із-за зв’язків останньої з російським лідером Путіним. Угода була укладена дуже швидко після введення санкцій проти Лукойлу. Gunvor придбає у Лукойла його закордонні активи, включаючи нафтовидобувні потужності та мережі автозаправних станцій. Сума угоди не розголошується, але вартість активів оцінювалася у 21 млрд доларів. Gunvor вже веде переговори з Мінфіном США для отримання схвалення. Gunvor має репутацію компанії, що підтримує відносини зі США. Gunvor була заснована у 2000 році і стала одним із найбільших трейдерів нафти в світі.

  • Трамп не використовує заморожені активи РФ для тиску на Путіна

    Трамп не використовує заморожені активи РФ для тиску на Путіна

    Президент США Дональд Трамп відмовився брати участь у переговорах щодо долі російських заморожених активів. Він заявив це під час спілкування з журналістами на борту літака Air Force One. Трамп відповів, що не займається цим питанням, вважаючи, що Європа і Росія ведуть дискусії щодо цього.

  • У дохід держави стягнули активи білоруського Гомсєльмашу

    У дохід держави стягнули активи білоруського Гомсєльмашу

    Колегія суддів Вищого антикорупційного суду прийняла рішення задовольнити позов Міністерства юстиції і забрати у ВАТ Гомсєльмаш ряд активів, які належать компанії. Це стосується часток у статутному капіталі декількох торгових компаній, а також майнових прав на торговельні марки. Рішення суду може бути оскаржено протягом п’яти днів. Гомсєльмаш є керуючою компанією холдингу, який виробляє комплектуючі для боєприпасів і дронів-камікадзе. Раніше суд задовольнив позов до іншої компанії щодо стягнення літаків та прав на вимоги за кредитним договором до ТРЦ Ocean Plaza.

  • Санкції США: заснована другом Путіна компанія викупить активи Лукойлу

    Санкції США: заснована другом Путіна компанія викупить активи Лукойлу

    Російська нафтова компанія Лукойл, яка опинилася під санкціями США, погодилася продати свої закордонні активи компанії Gunvor, яка є міжнародним трейдером сировини. Лукойл прийняв пропозицію Gunvor і зобов’язався не проводити переговорів з іншими покупцями. Ця угода стосується придбання 100% акцій LUKOIL International GmbH через санкції. Російські аналітики оцінюють вартість цих активів в 3-4 мільярди доларів. Для укладення угоди потрібен дозвіл Управління з контролю за іноземними активами казначейства США (OFAC). Gunvor був заснований шведським бізнесменом Турб’єрном Тернквістом і російським мільярдером Геннадієм Тимченко у 1997 році. Після введення санкцій проти Росії у 2014 році Тимченко продав свої акції іншому партнерові. Gunvor був одним з найбільших продавців російської нафти за кордоном. США ввели санкції проти Лукойлу та іншої російської нафтової компанії Роснєфть у жовтні. Ці санкції забороняють транзакції з підсанкційними компаніями та їхніми дочірніми структурами.