Вищий антикорупційний суд визнав необгрунтованими активи колишнього керівника одеської податкової служби на суму приблизно 5,3 млн гривень. У нього були два дорогі автомобілі – Toyota Land Cruiser 200 та Audi RSQ8, які були куплені за значно меншими цінами, ніж їх ринкова вартість. Прокурори стверджували, що ці активи були незаконно нажиті, і суд частково підтримав їхню позицію. Audi RSQ8 було продано за ринковою ціною, а кошти використано для купівлі іншого автомобіля.
Позначка: Активи
-
Пропаганда Кремля тисне економічними погрозами на США – ЦПД
Російська пропаганда просуває новий елемент економічного шантажу у вигляді погрози конфіскації американських активів у відповідь на кроки США щодо заморожених російських резервів, проте, РФ не має необхідних для цього механізмів. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації РНБО у неділю, 23 листопада.
“Після заяв російського мінфіну про нібито готовність до “контрзаходів” у медіапросторі з’явилися маніпуляції про можливі втрати Вашингтона в розмірі 6,6 млрд доларів – суму, яку росія називає “компенсацією”. Насправді ці погрози мають виключно політичний характер. Економічних механізмів для повноцінної конфіскації активів США у росії немає, оскільки сама ж рф ще з 2022 року заблокувала виведення активів “недружніх” країн з Росії. Тож заяви про “відповідні кроки” – це лише спроба створити видимість симетрії й тиску на США”, – мовиться у повідомленні.
Відзначається, що таким чином РФ намагається зірвати міжнародний процес щодо використання їх заморожених активів на користь України, залякати союзників та схилити їх до зміни політики. -
Суд конфіскував майно заступника начальника поліції Києва
Вищий антикорупційний суд частково задовольнив позов САП про визнання необґрунтованими активів заступника начальника Головного управління Національної поліції у Києві та його близьких осіб і їх стягнення в дохід держави. Про це 20 листопада повідомив ВАКС.
У дохід держави стягнуто два машиномісця. Щодо квартири у столиці загальною площею 220,5 кв. м, то суд визнав цей актив необґрунтованим та ухвалив стягнути із посадовця вартість цього майна у сумі 3 672 929 грн і доходи, отримані від продажу квартири у сумі 4 972 571 грн.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційної палати ВАКС через Вищий антикорупційний суд. -
США продовжили термін Лукойлу для продажу активів – ЗМІ
Міністерство фінансів США продовжило термін, після якого наберуть чинності санкцій проти російського Лукойлу, аби компанія могла провести операції з продажу міжнародних активів. Про це напередодні повідомило агентство Bloomberg.
Стверджуєтья, що американський Мінфін видав ліцензію на певні операції, пов’язані з роздрібними автозаправними станціями компанії та контрактами на продаж міжнародних активів компанії до 13 грудня.
Крім того, окреме звільнення від санкцій для угод, що стосуються підрозділів Лукойлу в Болгарії, було продовжене до 29 квітня.
Водночас, як розповіли джерела видання, інтерес до покупки іноземних активів Лукойлу зріс останніми днями, і потенційні покупці з США, Європи та Перської затоки звернулися до Мінфіну за дозволом на співпрацю з компанією. Один із розглянутих варіантів передбачає, що головний покупець придбає більшу частину міжнародних активів, а також кілька дрібніших угод.
Як найбільш міжнародно диверсифікована нафтова компанія Росії, Лукойл має частки в нафтопереробних заводах в Європі, а також значні активи в нафтових родовищах від Іраку до Казахстану. Її бренд також поширюється на заправні станції від США до Бельгії та Румунії. -
Міндічгейт стурбував ЄС – ЗМІ
Скандал з масштабними хабарями в енергетичному секторі України викликав стурбованість у Європейському союзі. Про це у четвер, 13 листопада пише італійське видання La Repubblica.
За даними видання, скандал може ускладнити подальше фінансування Києва. Так, під час зустрічі міністрів фінансів країн ЄС, де обговорювали механізми підтримки України на найближчі два роки, кілька учасників неодноразово згадували історію з Енергоатомом.
Видання зазначає, що до юридичних проблем, пов’язаних із використанням заморожених російських активів, тепер додається й питання довіри – зокрема, як саме Україна зможе гарантувати прозоре використання цих коштів. -
Норвегія відмовилася гарантувати репараційний кредит Україні
Норвегія не буде використовувати кошти свого суверенного інвестиційного фонду, найбільшого у світі, щоб забезпечити ЄС можливість передати Україні заморожені російські валютні резерви на 140 млрд євро. Про це заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг у коментарі NRK.
“Були пропозиції щодо того, що Норвегія має гарантувати всю суму. Це не є актуальним. Але ми можемо зробити свій внесок, це залежатиме від того, що запропонує ЄС”, – сказав Столтенберг, вирушаючи до Брюсселя на засідання Єврокомісії. За його словами, від участі у допомозі Києву Осло не відмовляється. – “Тепер, залежно від пропозицій ЄС, ми маємо вирішити, чи зможемо ми зробити внесок”, – додав Столтенберг. – “Ми надаватимемо значну підтримку Україні, але ми не можемо вирішити питання про те, чи надавати її безпосередньо у вигляді фінансової допомоги від Норвегії чи через кредитну програму ЄС, поки не дізнаємося, що саме ЄС запропонує”.
Активи норвезького суверенного інвестиційного фонду, куди надходять доходи від продажу нафти та газу, перевищують $2 трлн. Доходи значно зросли після початку війни РФ проти України через зростання цін на енергоресурси та збільшення постачань у ЄС після відмови від російської нафти й газу.
Деякі норвезькі політики та економісти пропонували використовувати частину цих доходів для більшої підтримки України. Коли Єврокомісія розробила план передачі Україні 140 млрд євро з рахунку Банку Росії в депозитарії Euroclear, економісти Ховард Халланд і Кнут Антон Морк запропонували гарантувати позику коштом фонду.
За їхніми оцінками, Норвегія додатково заробила 1,27 трлн крон (108 млрд євро) у 2022-2024 роках, але на допомогу Україні виділила до 2030 року лише 275 млрд крон (23 млрд євро).
Бельгія, де розташований Euroclear, наполягає на гарантіях, побоюючись, що Росія може подати позови або що деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, заблокують продовження санкцій. Не всі держави ЄС готові надавати такі гарантії, враховуючи вплив на державні борги.
Раніше повідомляли, що в Осло обговорюють можливість надання застави на понад 100 млрд євро, які допомогли б ЄС передати Україні активи РФ.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Але реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
Фіцо зробив заяву щодо використання активів Росії на користь України
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає ідею Європейського Союзу щодо використання активів Росії для покриття військових витрат України. Він відмовився використовувати 140 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні, стверджуючи, що такі кошти на озброєння та військові витрати не повернуться. Фіцо також заявив, що поки він є прем’єр-міністром, він не буде підтримувати жодні спроби конфіскації російських активів через юридичні або фінансові механізми.
-
США підтримують план ЄС щодо заморожених активів РФ – ЗМІ
США підтримують плани Євросоюзу щодо використання заморожених російських активів для підтримки України та припинення війни. Єврокомісія запропонувала план, що дозволить країнам ЄС використовувати частину цих активів без їх конфіскації. США підтримують цей крок і вважають його важливим інструментом. Проте, через застереження Бельгії, яка має більшість заморожених активів, рішення ще не ухвалене. Німеччина вважає, що недавні випадки з дронами в Бельгії можуть бути пов’язані з цим питанням. Москва заперечує свою причетність до цих інцидентів і погрожує “болісною відповіддю”, якщо її активи будуть вилучені. Також важливо відзначити, що президент США не бере участі в переговорах щодо цього питання.
-
ЄС активізує переговори з Бельгією щодо €140 млрд для України – ЗМІ
У п’ятницю Єврокомісія спробує вирішити стурбованість Бельгії щодо ризиків перепрофілювання російських активів. Єврокомісія планує надати Україні важливий кредит на репарації у розмірі 140 мільярдів євро, оскільки у країни закінчаться гроші навесні. Однак прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер є на заході, що може ускладнити прийняття рішення про кредит. Європарламент також може мати слово щодо цього питання. Ці переговори відбуваються важким часом для Де Вевера, оскільки уряд Бельгії має проблеми з узгодженням бюджету країни. Єврокомісія намагається переконати бельгійське керівництво, що всі фінансові та юридичні ризики будуть усунені. Якщо Бельгія не погодиться, це може загрожувати підтримці України від Росії.
-
США відмовили “маріонетці Кремля” в купівлі активів Лукойлу
Уряд США відмовив Gunvor, міжнародному нафтотрейдеру, у дозволі на купівлю закордонних активів компанії Лукойл – найбільшої приватної нафтогазової компанії Росії. Мінфін США пояснив своє рішення тим, що Gunvor має зв’язки з Росією, а поки триває війна в Україні, компанія не може мати ліцензію на діяльність у США. Gunvor відповів, що завжди дотримувався санкцій, дистанціювався від Росії і відкликав пропозицію про купівлю активів Лукойлу. Це вже не перший раз, коли Gunvor опиняється під увагою через свої зв’язки з Росією. США раніше ввели санкції проти Роснефті, Лукойлу та їхніх дочірніх підприємств у жовтні. Gunvor був заснований в 1997 році і має зв’язки з російським мільярдером Тимченком, але компанія стверджує, що веде свій бізнес чесно та прозоро.