Позначка: Активи

  • Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу

    Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу

    Президент Болгарії Румен Радев відхилив законопроєкт, який дозволяв би продавати активи російської компанії Лукойл у країні. Згідно з цим законопроєктом, угоди про продаж майна та корпоративних прав компаній, що належать Лукойлу, мали би потребу у дозволі уряду та Державного агентства Національна безпека. Проте президент вважає, що такий закон порушує конституційні принципи, оскільки ставить уряд у залежність від агентства національної безпеки. Радев повернув закон на обговорення до парламенту з метою внесення змін.

  • США перевірять покупця активів Лукойлу щодо зв’язку з Путіним

    США перевірять покупця активів Лукойлу щодо зв’язку з Путіним

    США проводять аналіз угоди про продаж активів компанії Лукойл нафтотрейдеру Gunvor із-за зв’язків останньої з російським лідером Путіним. Угода була укладена дуже швидко після введення санкцій проти Лукойлу. Gunvor придбає у Лукойла його закордонні активи, включаючи нафтовидобувні потужності та мережі автозаправних станцій. Сума угоди не розголошується, але вартість активів оцінювалася у 21 млрд доларів. Gunvor вже веде переговори з Мінфіном США для отримання схвалення. Gunvor має репутацію компанії, що підтримує відносини зі США. Gunvor була заснована у 2000 році і стала одним із найбільших трейдерів нафти в світі.

  • Трамп не використовує заморожені активи РФ для тиску на Путіна

    Трамп не використовує заморожені активи РФ для тиску на Путіна

    Президент США Дональд Трамп відмовився брати участь у переговорах щодо долі російських заморожених активів. Він заявив це під час спілкування з журналістами на борту літака Air Force One. Трамп відповів, що не займається цим питанням, вважаючи, що Європа і Росія ведуть дискусії щодо цього.

  • У дохід держави стягнули активи білоруського Гомсєльмашу

    У дохід держави стягнули активи білоруського Гомсєльмашу

    Колегія суддів Вищого антикорупційного суду прийняла рішення задовольнити позов Міністерства юстиції і забрати у ВАТ Гомсєльмаш ряд активів, які належать компанії. Це стосується часток у статутному капіталі декількох торгових компаній, а також майнових прав на торговельні марки. Рішення суду може бути оскаржено протягом п’яти днів. Гомсєльмаш є керуючою компанією холдингу, який виробляє комплектуючі для боєприпасів і дронів-камікадзе. Раніше суд задовольнив позов до іншої компанії щодо стягнення літаків та прав на вимоги за кредитним договором до ТРЦ Ocean Plaza.

  • Санкції США: заснована другом Путіна компанія викупить активи Лукойлу

    Санкції США: заснована другом Путіна компанія викупить активи Лукойлу

    Російська нафтова компанія Лукойл, яка опинилася під санкціями США, погодилася продати свої закордонні активи компанії Gunvor, яка є міжнародним трейдером сировини. Лукойл прийняв пропозицію Gunvor і зобов’язався не проводити переговорів з іншими покупцями. Ця угода стосується придбання 100% акцій LUKOIL International GmbH через санкції. Російські аналітики оцінюють вартість цих активів в 3-4 мільярди доларів. Для укладення угоди потрібен дозвіл Управління з контролю за іноземними активами казначейства США (OFAC). Gunvor був заснований шведським бізнесменом Турб’єрном Тернквістом і російським мільярдером Геннадієм Тимченко у 1997 році. Після введення санкцій проти Росії у 2014 році Тимченко продав свої акції іншому партнерові. Gunvor був одним з найбільших продавців російської нафти за кордоном. США ввели санкції проти Лукойлу та іншої російської нафтової компанії Роснєфть у жовтні. Ці санкції забороняють транзакції з підсанкційними компаніями та їхніми дочірніми структурами.

  • США дали Німеччині півроку, щоб вирішити питання з Роснефтью

    США дали Німеччині півроку, щоб вирішити питання з Роснефтью

    США запропонували Німеччині шестимісячний термін, щоб урегулювати питання німецьких активів Роснефти. Таким чином це дасть змогу тимчасово звільнити їх від дії американських санкцій. Про це з посиланням на поінформовані джерела повідомило інформаційне агентство Bloomberg.
    Адміністрація Трампа дала на здогад Берліну, що розглядає можливість видачі для Rosneft Deutschland обмеженої загальної ліцензії, яка не підлягає продовженню.
    Влада ФНР оцінює ідею і найближчими днями відповість, заявили джерела. Міністр економіки та енергетики Німеччини Катерина Райхе має намір обговорити питання на зустрічі міністрів енергетики та екології G7 у Торонто цього тижня.
    Міністерство економіки Німеччини повідомило, що перебуває в контакті з відповідною владою США і прагне якнайшвидше прояснити юридичні питання, але відмовилося коментувати деталі.
    Уряд Німеччини взяв активи Роснефти під зовнішнє управління після початку українського конфлікту у 2022 році і з того часу кілька разів продовжував цей захід.
    Берлін домовився з Москвою про продаж німецьких підрозділів, але переговори з Катаром як покупцем зірвалися через розбіжності стосовно ціни. Rosneft Deutschland має частки в трьох НПЗ Німеччини, на які припадає 12% загальної переробної потужності країни, включаючи завод PCK Raffinerie GmbH у Шведті під Берліном.
    Їй також належить частка у Трансальпійському нафтопроводі.

  • ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ

    ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ

    Країни ЄС можуть спільно взяти на себе боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро в межах Плану Б для підтримки України на плаву після того, як Бельгія відхилила плани використати для цього заморожені активи РФ. Про це повідоляє Politico із посиланням на трьох дипломатів ЄС в понеділок, 27 жовтня.
    Очікується, що цей план буде включено до документа, який Єврокомісія надасть країнам ЄС найближчими тижнями. Також буде надано доопрацьований план щодо використання заморожених активів РФ та третю опцію – взагалі відмовитися від фінансової підтримки України. Дипломати наголошують, що цей третій варіант може підтримати лише Угорщина.
    За даними видання, кілька лідерів європейських країн виступили з пропозицією про те, щоб спільно взяти кредит під час саміту ЄС, що пройшов минулого тижня, після того, як стало зрозуміло, що Бельгія все ще боїться можливих наслідків використання активів РФ.
    Журналісти пишуть, багато європейських країн і так перебувають у боргах, а тому – воліли б все ж таки використовувати заморожені активи РФ.
    У свою чергу Україна зіткнеться з серйозними фінансовими труднощами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає нового вливання. Європа наразі є єдиним надійним варіантом.

  • Данія наполягає на передачі Україні російських активів

    Данія наполягає на передачі Україні російських активів

    Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен наполягає на необхідності надання Україні репараційного кредиту з російських активів, попри висновки саміту лідерів Євросоюзу. Про це Фредеріксен, чия країна нині головує в Раді Європейського Союзу, заявила за підсумками зустрічі “Коаліції охочих” у п’ятницю, 24 жовтня, повідомляє Радіо Свобода.
    “Я не бачила жодної альтернативи, і ідея дозволити Росії заплатити за збитки, завдані Україні – це єдиний шлях уперед. Звичайно, є деякі технічні питання, на які потрібно відповісти, і є багато деталей, над якими нам потрібно попрацювати, але, перш за все, це політичне рішення та політичний вибір”, – зазначила вона.
    Прем’єрка Данії зазначила, що вважає оптимальним варіантом схвалити рішення до Різдва, тобто 24 грудня, “щоб ми могли забезпечити фінансування України протягом наступних років”.
    “Я знаю, що деякі колеги вважають цей шлях вперед складнішим, ніж я. І ми повинні вирішити проблеми, але… альтернатива полягає в тому, щоб не дозволити Росії виграти цю війну, і в тому, щоб не просити всіх європейців платити замість Росії”, – наполягла Фредеріксен.
    За її словами, потрібно лише вирішити технічні питання. Зауважимо, що з 2022 року після початку великої війни в Україні країни ЄС заморозили активи РФ на загальну суму приблизно 210 млрд євро.
    Більша частина з цієї суми – 185 млрд євро – зберігаються на бельгійському депозитарії Euroclear.

  • З ексглави МВС Захарченка стягнули понад 400 млн у дохід держави

    З ексглави МВС Захарченка стягнули понад 400 млн у дохід держави

    Вищий антикорупційний суд стягнув у дохід держави активи ексміністра МВС Віталія Захарченка на понад 400 млн гривень. Про це інформує ДБР у п’ятницю, 24 жовтня.
    За рішенням суду, у дохід держави стягнуто шість об’єктів нерухомості, серед яких дві квартири у Києві, корпоративні права та грошові кошти на банківських рахунках.
    Застосована санкція передбачена пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону “Про санкції” – як захід, спрямований на недопущення використання активів осіб, які створюють загрозу національній безпеці України.
    Захарченко є фігурантом низки кримінальних проваджень, котрі розслідує ДБР, багато з цих справ вже передали до суду.
    Зокрема, йому інкримінують держзраду за ч. 2 ст. 111 КК України; створення злочинної організації та організацію тяжких злочинів проти учасників Революції Гідності за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 115 КК України; легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом за ч. 3 ст. 209 КК України.
    У межах цих проваджень слідчі ДБР знаходили та арештовували виявлене майно міністра – втікача. Загальна вартість арештованого – становить 1,4 млрд гривень. Наразі робота щодо стягнення решти майна продовжується.
    Захарченко оголошений у міжнародний розшук і нині переховується на території РФ.

  • Доходи Euroclear від заморожених активів РФ знизилися на 25%

    Доходи Euroclear від заморожених активів РФ знизилися на 25%

    Європейський депозитарій Euroclear за підсумками перших трьох кварталів 2025 року отримав 3,9 млрд євро у вигляді процентних доходів від інвестування заблокованих російських активів, що на 25% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Про це йдеться у звіті компанії, передають ЗМІ.
    Euroclear пояснює таку динаміку поступовим зниженням відсоткових ставок.
    Зазначається, що у першому півріччі 2025 року заморожені російські активи принесли Euroclear 2,7 млрд. євро. За підсумками 2024 року ці доходи досягли 6,9 млрд євро, у 2023 році – 4,4 млрд євро, у 2022 році – 821 млн євро.
    Відповідно до вимог регламенту ЄС про непередбачені внески, Euroclear виділив 2,6 млрд євро як непередбачений внесок на 2025 рік, з яких 1,6 млрд євро було виплачено Європейській комісії в липні 2025 року. Другий платіж за 2025 очікується на початку 2026 року.
    Euroclear оцінює прямі витрати за дев’ять місяців 2025 року, до яких привели санкції та заходи у відповідь з боку Росії, у розмірі 82 млн євро, втрати доходу від бізнесу – в 25 млн євро.
    На кінець вересня 2025 року баланс Euroclear становив 227 млрд євро, з яких 193 млрд євро припадає на російські активи, які перебувають під санкціями.
    Наадаємо, лідери Великої Британії, Франції та Німеччини досягли згоди щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії.
    Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ