Після двох років воєнного “буму”, коли російський ВВП зростав більш ніж на 4% щороку, економіка РФ увійшла в рецесію, повідомив головний економіст банку ВЕБ Андрій Клепач, – одного з найбільших держбанківзі статусом “державної корпорації розвитку”, що фінансує нацпроєкти Кремля. Про це пише TMT у п’ятницю, 29 серпня.
За підрахунками ВЕБ, у другому кварталі ВВП Росії скоротився на 0,6% порівняно з першим кварталом. У першому кварталі падіння становило ті ж 0,6% відносно четвертого. Два квартали поспіль із негативною динамікою вважаються “технічною рецесією”.
У річному вимірі економіка РФ залишається у “плюсі”, однак темпи зростання мізерні. Якщо в четвертому кварталі 2024 року вони становили 4,5%, то в першому кварталі цього року – лише 1,4%, а в другому – 1,1%. У липні ж, за даними Мінекономрозвитку РФ, річний приріст майже зупинився – 0,4%.
На межі стагнації – з 0,7% зростання в липні – опинилася промисловість. А галузі, від яких влада очікувала імпортозаміщення, скотилися у глибокий спад: виробництво одягу – на 7% рік до року, меблів – на 12%, електрообладнання – на 6,5%. Найсильніша з початку війни рецесія охопила металургію, де випуск обвалився на 10,2%.
Думку Клепача про початок технічної рецесії поділяють аналітики MMI, тоді як Райффайзенбанк і Capital Economics вважають, що економіка її уникла й показала зростання на 0,3% порівняно з першим кварталом.
Втім, так чи інакше, очевидно, що економіка “балансує на межі рецесії” і з великою ймовірністю скотиться в неї найближчими кварталами, вважає головний економіст Oxford Economics Тетяна Орлова. На економіку тиснуть дисбаланси, накопичені за час війни, вказує економіст Capital Economics Ліам Піч.
Понад 20 трлн рублів, які держава роздала військовим, контрактникам і оборонним заводам, створили ілюзію заможності. Але розплата прийшла у вигляді сплеску інфляції, підвищення відсоткових ставок і зростаючих проблем у бізнесу.
Ситуацію ускладнюють санкції, низькі ціни на нафту та проблеми з правами приватної власності, які відбивають бажання інвестувати, резюмує старший науковий співробітник CEPA Олександр Коляндр.
Позначка: Аналітика
-
Держбанк Кремля заявив про початок рецесії в російській економіці
-
Росіяни зайняли нові позиції на Дніпропетровщині – DeepState
Російські війська просунулися у напрямку Святогірська на Донеччині на Лиманському напрямку, а також зайняли позиції на Днупропетровщині. Відповідні дані наводить OSINT-проєкт DeepState станом на п’ятницю, 29 серпня.
“Ворог просунувся поблизу Шандриголового, Дерилового та у Новоселівці”, – мовиться у повідомленні.
Водночас про окупацію певних населених пунктів ворогом наразі не мовиться.
Як свідчить мапа проєкту, росіяни з середи збільшили площу контролю в районі сходження адміністративних меж Донецької, Запорізької та Дніпропетровської областей на 7,91 кв км. Тоді як “сіра зона” невизначеного контролю збільшилася на 2,23 кв км. Тоді як у Новоселівці під контролем ворога нині перебуває ділянка у 0,03 кв км.
Тоді як у районі Покровська площа ворожа контролю збільшилась на 1,63 кв км, водночас “сіра зона” зменшилась на 0,39 кв км.
На Лиманському напрямку площа контролю росіян зросла на 9,52 кв км. Також збільшилася “сіра зона” на 2 кв км.
Раніше повідомляли, що російські війська намагаються закріпитися в селах Запорізьке та Новогеоргіївка Дніпропетровської області.
Бої на Дніпропетровщині. Нову окупацію спростували -
Goldman Sachs спрогнозував обвал цін на нафту до $50
Інвестиційний банк Goldman Sachs очікує, що ціни на нафту Brent впадуть до $50 за барель вже до кінця 2026 року через збільшення надлишку нафти. Про це пише Reuters у середу, 27 серпня.
“Ми очікуємо, що надлишок нафти зросте і в середньому складе 1,8 млн барелів на день у IV кварталі 2025 року до IV кварталу 2026 року, що призведе до майже 800 млн барелів збільшення світових запасів до кінця 2026 року”, – зазначили у банку.
Goldman Sachs підрахував, що запаси нафти у країнах ОЕСР становитимуть третину світових запасів, або 270 млн барелів у 2026 році. Разом із скороченням попиту в цих країнах це знизить “справедливу” вартість Brent із нинішніх середніх $70.
Банк прогнозує, що ціни Brent залишатимуться близькими до ф’ючерсних контрактів до кінця 2025 року, але впадуть нижче цих контрактів у 2026 році через прискорене зростання запасів в ОЕСР.
Водночас можливе прискорене зростання запасів Китаю з 0,4 млн барелів на день до 0,8 млн барелів на день у 2026 році підвищить середню ціну Brent на $6 за барель до $62, порівняно з базовим сценарієм банку.
На ранкових торгах у Азії у середу ф’ючерси на Brent становили близько $67 за барель, на West Texas Intermediate – $63. -
В Україні уповільнилася промислова інфляція
У липні ціни виробників промислової продукції зросли на 4,7% у річному вимірі. Тоді як показник за червень становив 13,1%. Про це поінформувала Державна служба статистики у четвер, 21 серпня. За даними Держстату, індекс цін виробників у липні склав 100,7% показника за червень. Основним чинником зростання стала ситуація в добувній промисловості.
Зокрема, добування сирої нафти та природного газу подорожчало на 8,3% проти минулого місяця. Тоді як вартість добування металевих руд зменшилася проти червня цього року на 1,3%, виробництва коксу і продуктів нафтоперероблення – на 3,4%. -
Україна увійшла до лідерів світових експортерів меду
Україна посіла 3 місце серед світових експортерів меду у 2024 році, поставивши на зовнішні ринки 85,8 тис. тонн продукції. Про це інформує Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у вівторок, 19 серпня.
Український мед, попри складнощі повномасштабної війни, продемонстрував стійку позитивну динаміку у торгівлі.
Нині ТОП-5 найбільших світових експортерів меду у 2024 році має такий вигляд:- Китай з обсягом 169,6 тис. т;
- Індія – 94,8 тис. т;
- Україна – 85,8 тис. т;
- Аргентина – 78,1 тис. т;
- В’єтнам – 48,2 тис. т.
Аналітики відзначають, що мед – ймовірно, один із небагатьох компонентів українського аграрного експорту, котрий не постраждав від блокування морських портів російськими військами, оскільки в основному споживачі – європейські країни.
Раніше квоти щодо цього продукту для безмитного ввезення, котрі виділялися в межах Угоди про асоціацію з ЄС, вичерпувалися українськими експортерами за лічені дні – іноді це ставалося вже 4 січня. Після скасування мит та зборів з українського експорту Європейським Союзом, в українські бджолярі мали рентабельні експортні можливості.
Найбільшими покупцями українського меду стали:- Німеччина – 18,9 тис. т.
- США – 12,1 тис. т.
- Польща – 9,7 тис. т.
- Франція – 9,6 тис. т.
- Бельгія – 7,1 тис. т.
Крім цього, український мед був присутній також на ринках Туреччини, Британії, Японії, Швейцарії, Канаді, Катарі, Йорданії тощо.
Разом з тим, фахівці попереджають, що у 2025 році знову введені квоти створюють додаткові перешкоди на шляху експорту меду в ЄС.
“Хоча квоти значно перевищують попередні, вони все ще не покривають весь експортний потенціал України. Тим не менш, це важливий крок, який допомагає українським виробникам зберегти конкурентоспроможність на європейському ринку, який залишається ключовим для збуту українського меду”, – зазначили в УКАБ. -
Нафта дешевшає після саміту на Алясці
Нафтові ринки готуються до стриманої реакції цін після відкриття на тлі зустрічі президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром путіним на Алясці. Про це інформує Reuters у неділю, 17 серпня.
Трамп заявив, що метою є повноцінна мирна угода для України, а не лише припинення вогню.
Він також повідомив, що після розмов із Путіним утримається від запровадження мит проти країн, зокрема Китай, котрі купують російську нафту. Раніше глава білого дому погрожував обмеженнями проти Москви та вторинними санкціями щодо країн, зокрема Китаю та Індії, що імпортують російську нафту, якщо не буде зроблено кроків до завершення війни.
“Це означатиме, що російська нафта продовжуватиме надходити без перешкод, що має негативно вплинути на ціни на нафту.Варто зазначити, що, на нашу думку, вплив цього буде мінімальним, і ціни, ймовірно, зазнають лише невеликого падіння в найближчому майбутньому в результаті цієї новини”, – зазначив аналітик ICIS Аджай Пармар.
Ринок також очікує на результати зустрічі у Вашингтоні між Трампом та президентом України Володимиром Зеленським. За словами джерела Reuters, на переговори запрошені й європейські лідери.
“Учасники ринку стежитимуть за коментарями європейських лідерів, але поки що ризики перебоїв у постачанні з Росії залишатимуться обмеженими”, – сказав аналітик UBS Джованні Стауново.
У п’ятницю Brent закрився на рівні $65,85 за барель, тоді як американський WTI – $62,80, що майже на $1 нижче показників напередодні переговорів на Алясці.
Після запровадження західних санкцій, включно із забороною морських перевезень та ціновими обмеженнями на російську нафту, Росія переорієнтувала постачання до Китаю та Індії.
Як відомо, головною темою переговорів Трампа і Путіна на Алясці стала російська війна проти України. За підсумками саміту президент США заявив, що поки немає угоди щодо припинення вогню, але начебто “є дуже хороші шанси дійти згоди”.
Вже сьогодні вранці Трамп провів переговори з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими лідерами. За їх підсумками Зеленський анонсував візит у Вашингтон 18 серпня.
Газ в Європі здешевшав до мінімуму перед самітом на Алясці -
В Україні продовжують дешевшати кавуни
Поліпшення погодних умов в Україні дозволило виробникам кавунів відновити активнийзбір, що спричиняє збільшення пропозиції продукції на ринку. Про це повідомляють аналітики EastFruit.
За словами фермерів, цінова ситуація посилюється ще й тим, що основну частку пропозиції становить продукція великого калібру, попит на яку дуже слабкий. Гуртові компанії та роздрібні мережі скорочують закупівлі такого кавуна до мінімуму, посилаючись на вкрай невисокі темпи продажу в роздріб.
Так, на сьогодні ціни на баштанні вже опустилися до 5-15 грн/кг, що в середньому на 31% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня.
“Негативну цінову динаміку виробники пояснюють різким збільшенням пропозиції цієї продукції на ринку. Через спекотну погоду темпи дозрівання рослин у полях суттєво прискорилися”, – зазначили аналітики.
Водночас посуха у південних областях негативно позначається на якості кавунів, що посилює темпи зниження цін.
Втім, зараз кавуни в Україні реалізуються в середньому на 78% дорожче, ніж у середині серпня 2024 року.
Своєю чергою, галузеві експерти не прогнозують помітного покращення ситуації на ринку. За їхніми словами, підвищити ціни вдасться лише власникам кавунів високої якості, а пропозиція такої продукції на ринку дуже обмежена. У той же час ціни на кавуни вагою від 5 кг будуть і надалі падати, оскільки фермери намагатимуться так прискорити темпи реалізації, щоб якнайшвидше розпродати обсяги. -
МЕА прогнозує рекордний профіцит нафти
На світовому ринку нафти очікується рекордний профіцит вже наступного року, оскільки попит майже не зростає, тоді як пропозиція збільшується завдяки нарощуванню видобутку. Про це свідчать дані щомісячного звіту Міжнародного енергетичного агентства (МЕА).
Запаси нафти зростатимуть зі швидкістю 2,96 млн барелів на добу, перевищивши навіть середній рівень, зафіксований під час пандемії COVID-19 у 2020 році, коли економічна активність і споживання нафти різко впали.
Темпи зростання світового попиту на нафту у цьому та наступному роках будуть удвічі нижчими проти рівня 2023 року, і становитимуть близько 700 тис. барелів на добу. У 2026 році середньодобове споживання очікується на рівні 104,4 млн барелів, тоді як виробництво вже у липні цього року сягнуло 105,6 млн.
Зауважується, що підвищення квот на видобуток, яке країни ОПЕК+ реалізують уже кілька місяців, призведе до зростання пропозиції на 2,5 млн барелів у цьому році та ще на 1,9 млн – у наступному.
Аналітики агентства зазначають, що дисбаланс на нафтовому ринку стає дедалі відчутнішим, оскільки прогнозована пропозиція суттєво перевищить попит наприкінці цього року та у 2026-му. Водночас нові санкції проти Росії та Ірану можуть змінити ситуацію.
“Очевидно, що для балансування ринку щось має відбутися”, – мовиться у звіті. Зараз цим “щось” є падіння цін на нафту, яка з початку року знизилася приблизно на 12%. Нині Brent торгується на рівні близько $66 за барель.
Серед впливових факторів для ціни МЕА називає нарощування видобутку країнами ОПЕК+ і торговельну війну, розв’язану Дональдом Трампом: підвищення імпортних мит, за прогнозами, вдарить по темпах зростання світової економіки. -
Нафта пережила найтриваліший спад із 2021 року
Ф’ючерси на нафту Brent залишались приблизно на рівні $66 за барель після серії втрат. Ціна на нафту марки West Texas Intermediate впала нижче $64. Президент США Дональд Трамп встановив дедлайн для Росії щодо згоди на перемир’я і висловив готовність зустрітися з Путіним навіть без участі Зеленського. Трамп також подвоїв мита на імпортні товари з Індії через закупівлю російської нафти. Це змусило індійських нафтопереробників шукати інших постачальників. Можливе введення подібних мит проти Китаю, якщо він продовжить купувати російські енергоносії. На ринку нафти виникають турбулентності через надлишок пропозиції від країн ОПЕК+ та зниження попиту через уповільнення зростання економіки. Ринок також реагує на геополітичні ризики. Трейдери, виробники та споживачі нафти демонструють гнучкість у реагуванні на збої в постачанні, зокрема через конфлікти та санкції.
-
Китай скоротив закупівлі російської пшениці у 16 разів
За перше півріччя 2025 року Китай скоротив імпорт російської пшениці більш ніж у 15 разів – з $38,9 млн до $2,5 млн. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
У червні постачань не було взагалі, тоді як торік у цей період обсяг закупівель становив $6,4 млн.
Російська пшениця суттєво поступається за обсягами постачань з інших країн. Зокрема, з Канади Китай закупив пшениці на $361,3 млн, з Австралії – на $190,2 млн, з Казахстану – на $5,8 млн.
Також за шість місяців скоротився експорт російського ячменю до Китаю – до $42,2 млн проти $100,1 млн за аналогічний період 2024 року. У червні експорт знизився у понад 14 разів – до $743,6 тис. (торік – $10,6 млн). Для порівняння: з Австралії Китай закупив ячменю на $927,3 млн, з Канади – на $195,9 млн, з Аргентини – на $93,1 млн.
Водночас експорт російської кукурудзи до Китаю з початку року зріс більш ніж удвічі – до $49,4 млн (торік – $19,9 млн). У червні поставки зросли з $3,4 млн до $19,7 млн.
На початку липня російськф експерти прогнозували найгірший за 17 років сезон експорту зерна з Росії. За даними Інституту кон’юнктури аграрного ринку, у липні РФ експортує 2 млн тонн пшениці – майже вдвічі менше, ніж торік.
Водночас урожайність теж падає, зокрема за даними Мінсільгоспу РФ, станом на 2 липня зібрано 3,8 млн тонн зерна проти 16,5 млн торік. Причиною називають “посуху у південних регіонах”.