Українські полярники з антарктичної станції Академік Вернадський зафільмували унікальне видовище – масове занурення субантарктичних пінгвінів у море. Це відбувається як частина їхнього пошукового механізму їжі. Перед тим, як стрибати у воду, пінгвіни збираються на узбережжі, де вибирають найсміливішого, щоб першим стрибнув. Решта птахів йде за ним, створюючи вражаюче “море життя”. Цей процес допомагає пінгвінам уникнути хижаків, які можуть чатувати в океані. Пінгвіни іноді підштовхують одне одного, щоб переконатися, що вода безпечна.
Позначка: Антарктида
-
Пінгвіни біля станції Вернадський висадили перше яйце сезону
На острові Галіндез, поруч із українською антарктичною станцією Академік Вернадський, пінгвіни висадили перше яйце цього сезону. Його виявили на скелі неподалік лабораторії геофізиків, повідомили в Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ).
Цікаво, що другий рік поспіль пташине “новосілля” трапляється саме на цій ділянці острова. Біологиня 30-ї української експедиції Зоя Швидка помітила яйце під час планового обходу колонії.
“Я звернула увагу, що деякі пінгвіни лежать і не встають – вони і стали “підозрюваними”. Вирішила підійти ближче – виявилось недаремно. У одного пінгвіна справді вже є яйце” – розповіла дослідниця.
За словами фахівців, місце, де птахи почали гніздування, розташоване на одній із найвищих точок острова, де сніг тане швидше. Саме тому ця ділянка щороку приваблює перших “молодят”.
“Можливо, саме тому тут з’являються перші яйця. А може пінгвінам подобається слухати сигнали з далеких точок планети” – жартує Швидка.
Субантарктичні пінгвіни зазвичай будують гнізда з камінців і відкладають два яйця. Обоє батьків по черзі доглядають за потомством: поки один вирушає в океан на пошуки їжі, інший охороняє гніздо.
Минулого року перше яйце біологи зафіксували на початку листопада, тож нинішній сезон стартував трохи раніше. Перші пташенята на Галіндезі очікують приблизно за місяць. facebook.com/AntarcticCenter -
На станцію Академік Вернадський повернулися тисячі пінгвінів
Українська біологиня Зоя Швидка розповіла, що на острові Галіндез в Антарктиці знову з’явилися тисячі пінгвінів на шлюбний сезон. Початково птахи прибули в серпні, але через складні льодові умови деякі колонії тимчасово покинули острів. У вересні їх кількість досягла 5,5 тисяч, а в жовтні стабілізувалася на рівні майже семи тисяч особин. Пінгвіни активно паряться, будують гнізда та влаштовують “сутички” за найкращі місця й камінці. Частина гнізд ще під снігом, і птахи комічно общипують сніг у пошуках матеріалів для будівництва.
-
В Антарктиді фіксується майже рекордне танення льоду
У цьому році площа морського льоду в Антарктиці під час зими досягла третього за низькістю значення за 47 років спостережень. Це означає, що льодовий покрив у південній півкулі став меншим, що може бути наслідком тепліших океанських вод. Танення морського льоду призводить до поглинання сонячної енергії темною водою, що призводить до її нагрівання. Втрата льоду може також зробити прибережні райони Антарктики більш вразливими та призвести до підвищення рівня моря. Однак, деякі науковці вказують, що тепліші повітряні маси можуть приносити більше снігу, що тимчасово уповільнює танення льоду. У довгостроковій перспективі, за стабільно високих температур, льодовий щит все одно буде танути.
-
Антарктичне диво: на Вернадському зафіксували застиглі хвилі зі снігу
Українські науковці з антарктичної станції Академік Вернадський опублікували фотографії неймовірного природного явища – застиглих хвиль зі снігу. Ці вражаючі снігові карнизи утворилися на острові Галіндез під впливом сильного вітру та хуртовини. Такі форми виникають, коли сніг переноситься вітром на вершини гір або краї льодовиків, де він злипається й утримує форму. Науковці пояснюють, що специфіка конфігурації схилів створила відповідні умови для утворення цих захоплюючих снігових структур.
-
Українські полярники показали косаток біля станції Академік Вернадський
Українські дослідники на станції Академік Вернадський в Антарктиді зустріли групу косаток під час експедиції в океані. Зустріч була випадково зафільмована, і відео оприлюднив Національний антарктичний науковий центр. Біологиня Зоя Швидка розповіла, що косатки швидко зникли між островами, ускладнивши їх ідентифікацію. Науковці припускають, що це була родина косаток, яку вже вдалося вивчити. Косатки живуть у сімейних кланах зі своїми “словниками” звукових сигналів, очолюваних найстаршою самицею. Після смерті ватажки група розпадається, а дочки з потомством формують нові кланові об’єднання.
-
Українські полярники показали дивовижні бурульки в Антарктиді
В Антарктиді українські полярники помітили незвичайні бурульки, що утворилися завдяки поєднанню двох рідкісних природних процесів. Фото оприлюднила біологиня Зоя Швидка під час морського виходу, повідомили у Національному антарктичному науковому центрі.
Як пояснив керівник відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ Денис Пішняк, форма “крижаного намиста” з’явилася завдяки таненню сніжників та раптовій хуртовині.
Спершу товсті снігові нашарування почали танути, і тала вода стікала навіть після похолодання. Саме в цей час здійнялася короткочасна хуртовина, що підняла в повітря хмару кристалів снігу. Вони налипли на мокрі бурульки, надавши їм химерної рельєфності.
Найбільше сніжинок зібралося на кінчиках, де краплі води замерзали, утворюючи кульки. Завдяки цьому бурульки набули вигляду справжнього “крижаного намиста”. -
На арктичній станції Академік Вернадський зафіксували руйнівний землетрус
Обладнання на українській арктичній станції Академік Вернадський зафіксувало потужний землетрус у протоці Дрейка між Південною Америкою та Антарктидою в ніч на п’ятницю, 22 серпня. Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр України.
“Осередок знаходився на глибині 14 км, а магнітуда становила 7 (за шкалою Ріхтера). Такі землетруси відносять до руйнівних. У Чилі вже оголосили загрозу цунамі”, – сказано в повідомленні.
Фіксація сейсмічного поштовху на станції відбулася 21 серпня о 23:16, тобто коли в Україні була 5:16 22 серпня.
Українські полярники фізично землетрус не відчули, але його виявило сейсмоакустичне обладнання станції. Також мареографи зафіксували припливну хвилю від поштовху.
“На стрічці аналогового мареографа видно, що перша хвиля цунамі дійшла до нашого острова о першій ночі 22 серпня за місцевим часом. Її амплітуда становила лише близько 20 см. Відлуння в акваторії тривали ще 5 годин”, – йдеться в повідомленні.
На станції проводять постійні спостереження за геофізичними процесами в регіоні, зокрема за сейсмічною активністю. Сейсмоакустичні вимірювання тривають з 2000 року і є внеском України в глобальний моніторинг природних явищ та вивчення геодинамічних процесів Землі.
На станції вже фіксували сильний землетрус у протоці Дрейка у поточному році — це було 2 травня. -
В Антарктиді знайшли тіло британського дослідника, зниклого 66 років тому
В Антарктиді знайшли тіло британського вченого Денніса Белла, який зник безвісти понад шість десятиліть тому. Про це повідомляє BILD.
Останки разом із наручним годинником, радіоприймачем, лижними палицями та ліхтариком відкрив танучий льодовик на острові Кінг-Джордж.
Белл працював метеорологом на британській науковій станції у 1959 році: спостерігав за погодою, готував їжу для команди, підтримував зв’язок з Великою Британією та доглядав їздових собак. Під час зимової експедиції він ішов попереду, щоб підбадьорити тварин, і провалився в тріщину льодовика. Колега намагався врятувати його мотузкою, але ремінь, за який тримався Белл, обірвався. Пошуки результатів не дали, і його визнали зниклим безвісти.
На початку 2025 року польські дослідники, працюючи неподалік своєї станції, виявили останки та особисті речі Белла. ДНК-аналіз підтвердив особу загиблого.
Директорка Британського інституту антарктичних досліджень Джейн Френсіс назвала це “завершенням багаторічної загадки” та наголосила на внеску Белла у вивчення Антарктики у вкрай суворих умовах. Його брат Девід, якому 86 років, зізнався, що втратив надію коли-небудь знайти Денніса, та назвав його “своїм героєм”. Родина планує поховати дослідника в Англії. -
Полярники зафіксували тюленя на тлі “чорничного” неба
Українські полярники з антарктичної станції “Академік Вернадський” опублікували фотографію тюленя-крилеїда, яке лежить на крижині посеред океану. Знімок був зроблений біологинею Зоею Швидкою. На фото видно, як тюлень спокійно плаває на шматку льоду під незвичайним рожевим-фіолетовим небом, що характерне для антарктичної зими. Це явище пояснюється тим, що в цей час сонце майже не сходить над горизонтом, тому світло проходить довший шлях через атмосферу, змінюючи кольори неба. Важливу роль у створенні такої “мальовничої” картини відіграють антарктичні хмари та відблиски від снігу, криги та води.