У Південній Африці археологи зробили сенсаційне відкриття – знайшли наконечники стріл віком близько 60 тисяч років, на яких збереглися сліди рослинних отрут. Це найдавніший відомий доказ використання отруйної зброї людиною. Про це повідомляє Live Science з посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Science Advances.
Знахідку виявили у скельному укритті Умхлатузана, яке належить до південноафриканської технологічної культури кам’яної доби Ховісонс-Порт. Відкриття свідчить, що мисливці-збирачі почали застосовувати отрути більш ніж на 50 тисяч років раніше, ніж вважалося до цього.
Під час аналізу мікроскопічних залишків на поверхні кварцових наконечників науковці зафіксували сліди токсинів буфандрину та епібуфанізину. Ймовірно, ці речовини отримували з молочного екстракту рослини Boophone disticha, відомої як “отруйна цибулина”, яка й сьогодні росте неподалік – приблизно за 12,5 кілометра від місця розкопок.
Дослідники також виявили ідентичні хімічні сполуки на південноафриканських стрілах XVIII століття, що свідчить про надзвичайну сталість цієї біохімічної технології протягом тисячоліть. Водночас давні мисливці використовували просту однокомпонентну отруту, на відміну від пізніших складних сумішей з кількох інгредієнтів.
За словами вчених, використання повільнодіючої отрути вимагало складного мислення та попереднього планування. Мисливці усвідомлювали, що поранена тварина не загине миттєво, але поступово ослабне, що полегшить її переслідування.
“Наше дослідження демонструє, що ці люди володіли системою знань, яка дозволяла ідентифікувати, добувати та застосовувати токсичні рослинні ексудати”, – зазначають автори роботи.
Раніше найдавнішим доказом використання отрути вважалася знахідка віком близько 7 тисяч років з печери Крюгера в Південній Африці, а також так звані “аплікатори для отрути” з печери Бордер віком 24 тисячі років. Нове відкриття з Умхлатузани фактично ставить крапку в цих наукових суперечках, відсуваючи початок застосування отруйної зброї на 60 тисячоліть у минуле.
Позначка: Археологія
-
Археологи знайшли найдавнішу отруйну зброю людства віком 60 тис років
-
У Шотландії металошукач-аматор виявив найдавнішу відому монету країни
У Шотландії зробили сенсаційне археологічне відкриття: металошукач-аматор знайшов найдавнішу відому монету, викарбувану в Единбурзі, повідомляє Arkeonews. Срібна монета XII століття була знайдена в лісистій місцевості поблизу Пенік’юїка в окрузі Мідлотіан і датується періодом правління короля Давида I (1124–1153).
Після експертизи Шотландською археологічною комісією з розподілу знахідок артефакт передали до Національних музеїв Шотландії. За словами фахівців, знахідка докорінно змінює уявлення про ранню історію грошового обігу в країні.
Давид I вважається правителем, який започаткував власну шотландську монетну систему. До цього часу історики були переконані, що всі його найперші монети карбувалися в Карлайлі (сучасна Англія), який перебував під контролем короля у 1130-х роках. Однак нововиявлена монета містить напис, що прямо вказує на Единбург як місце карбування, роблячи її першою відомою шотландською монетою, виготовленою за межами Карлайла, тоді як до цього відкриття всі ранні монети Давида I вважалися карлайльськими.
Монета датується другою половиною 1130-х років. На аверсі зображений портрет короля Давида I, а на реверсі – хрестовий орнамент. Напис +E(A?)BALD:EONESBVRG містить фрагмент “ESBVRG”, який ідентифікує Единбург як монетний двір. За словами дослідників, саме монети є ключовим джерелом знань про раннє шотландське карбування, адже письмових документів про ці процеси майже не збереглося.
Монету знайшли у 2023 році та, відповідно до законодавства, задекларували через систему Treasure Trove. Її оцінили у 15 тисяч фунтів стерлінгів, які держава виплатила знахідникові як винагороду. Восени 2025 року артефакт офіційно передали до Національних музеїв Шотландії, де його використовуватимуть насамперед для наукових досліджень, а згодом планують виставити для широкої публіки. -
У протоці біля Данії знайшли найбільший середньовічний торговий корабель
Археологи виявили унікальну знахідку під водами біля Копенгагена – 600-річний затонулий корабель, який є найбільшим середньовічним когом, що коли-небудь був знайдений. Цей корабель, якому дали назву Svælget 2, міг перевозити до 300 тонн вантажу і став справжнім відкриттям для істориків мореплавства. Досліджували судно фахівці Музею кораблів вікінгів у Роскілле. Корабель знайдений на глибині близько 13 метрів і він добре зберігся – від кіля до палуби. Під час розкопок археологи знайшли різноманітні предмети, такі як взуття, гребінець, посуд і дерев’яна таця, що дали унікальне уявлення про життя моряків XV століття. Довжина корабля становила близько 28 метрів, ширина – дев’ять метрів, а висота – шість метрів. Він визнаний найбільшим серед усіх знайдених кораблів такого типу. Корабель пов’язують із періодом правління королеви Маргрете I та розвитком торгівлі в регіоні Ересунна. Наразі уламки Svælget 2 проходять консервацію в Національному музеї в Бреде, а в Роскілле відкрилася виставка, присвячена морській археології та цьому кораблю.
-
Україна просить екстрадиції затриманого російського археолога – ЗМІ
Від України надійшов запит на екстрадицію Польщею затриманого російського археолога Олександра Б. у зв’язку з незаконними розкопками в окупованому Криму. Про це повідомляє польське радіо RMF24, посилаючись на свої джерела.
Хоч польське ЗМІ не називає прізвище росіянина, та за описом стає зрозуміло, що мовиться про недавно затримано археолога російського Державного Ермітажу Олександра Бутягіна.
Український запит на екстрадицію вченого надійшов до Окружної прокуратури Варшави, пише польське медіа.
У Польщі спершу мають оцінити формальну відповідність запиту усім вимогам, після чого будуть перевіряти наявність причин для неприйнятності екстрадиції затриманого.
Прокуратура сформує свою позицію з цього питання та передасть її до суду разом з українським запитом.
Одночасно до суду подадуть клопотання про продовження тримання під вартою затриманого, оскільки термін спливає 13 січня. Остаточне рішення про екстрадицію буде ухвалювати суд.
Як ми вже писали, в Польщі на запит України затримали російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна. -
У Швеції знайшли поховання жінки-вікінга з мушлею в роті
У Швеції чоловік із металошукачем випадково виявив металеву брошку епохи вікінгів, яка згодом привела археологів до незвичайного поховання. Усередині могили науковці знайшли добре збережений скелет, рот якого був частково закритий мушлею.
Про це повідомляє Popular Science з посиланням на археологів Норвезького університету науки і технологій та скандинавської дослідницької групи SINTEF.
Знахідку зробили в окрузі Тренделаг. Шукач металу Роай Серенг натрапив на овальну брошку та повідомив про це дослідників. Після початку розкопок науковці з’ясували, що прикраса була частиною могили епохи вікінгів. Щоб уберегти артефакти від пошкодження, роботи проводили конфіденційно.
За словами керівника археологічного проєкту Раймонда Соважа, у могилі, ймовірно, була похована жінка, одягнена в типовий для IX століття костюм із набором прикрас. Це може свідчити, що вона була вільною, заміжньою та, ймовірно, господинею ферми.
Окрім скелета, археологи знайшли кільце-пряжку для нижньої спідниці та ще одну овальну брошку -ідентичну тій, яку раніше виявив Серенг. Такі прикраси зазвичай кріпили до бретельок сукні.
Найбільше уваги дослідників привернули дві мушлі, розміщені так, що вони частково закривали рот померлої. У Середньовіччі мушлі були християнським символом, пов’язаним із культом Святого Якова, однак для дохристиянських поховань така практика вважається надзвичайно рідкісною.
“Ця символіка раніше не була відома для дохристиянських могил у Норвегії. Ми поки не можемо точно сказати, що вона означає” -зазначив Соваж.
Також уздовж могили археологи виявили кістки птахів, які можуть бути залишками крил. Разом із мушлями вони, ймовірно, мали ритуальне або символічне значення.
Наразі дослідження триває. Вчені планують провести аналіз скелета, зокрема визначити вік померлої, її зріст, стать, можливі хвороби та провести ДНК-дослідження для встановлення спорідненості з іншими похованнями в цьому регіоні.
“Це надзвичайно захоплива й цінна знахідка. Рідко вдається знайти настільки добре збережений скелет у давніх могилах. Відкриття має великий потенціал для вивчення культурної спадщини” – наголосила генеральна директорка Норвезького управління культурної спадщини Ханна Гейран. -
В Узбекистані знайшли 2300-річне укріплене місто з настінними розписами
Археологи з Самаркандського інституту знайшли стародавнє місто на півдні Узбекистану, на території Кашкадар’ї. Це поселення, за оцінками вчених, існувало близько 2300 років і було добре укріпленим. Воно мало площу близько 6 гектарів і, ймовірно, грав важливу роль у торгівлі між регіонами Бухари та Хорезму. Під час розкопок були виявлені укріплення, оборонні стіни, ремісничі майстерні та велика кількість кераміки. Виявлення також включають зал з приміщеннями та настінні розписи, свідченням про високий рівень художніх традицій регіону. Археологи планують продовжити дослідження, щоб розкрити більше інформації про життя мешканців та політичну систему давнього міста.
-
В Естонії знайшли смолу, яку жувала дівчина кам’яної доби
У Естонії археологи виявили давню знахідку – шматочок березової смоли, яку жувала дівчина-підліток понад 10 тисяч років тому. На смолі виявилися відбитки зубів і частинки слини, що допомогло відтворити зовнішність людини кам’яної доби. Це досліджували вчені з Тартуського університету, які мали можливість порівняти дані з сучасною генетичною базою. Смолу використовували як клей і жувальну гумку, а також для зменшення зубного болю. Це відкриття було показано у фільмі про Естонію, де також показали інші цікаві артефакти, такі як металевий хрест з рухомою частиною у формі вульви та релігійні символи з XII століття. Відкриття допомагають краще розуміти життя та віру минулих епох.
-
У Казахстані знайшли місто бронзової епохи
На північному сході Казахстану археологи виявили давнє місто пізньої бронзової доби, яке датується близько 1600 роком до нашої ери. Місто отримало назву Семиярка і займало до 140 гектарів, що робить його найбільшим відомим давнім поселенням у регіоні. Дослідники встановили, що це було одним із великих виробничих центрів і першим поселенням із розвиненою інфраструктурою для виробництва бронзи в Казахському степу. Місто розташовувалося на місцевості, що відкривала вигляд на численні долини, через що його називали “Містом семи ущелин”. Вчені вважають, що Семиярка могло бути ключовим торговим вузлом та демонструє, що мобільні громади могли створювати великі організовані поселення навколо промисловості, утворюючи “степові міські центри”. Знахідка вважається одним із найважливіших археологічних відкриттів у Центральній Азії за останні десятиріччя, що змінює уявлення про степові суспільства.
-
Археологи відкрили найстаріше зображення міфу в Південно-Західній Азії
Археологи в Ізраїлі знайшли давню глиняну фігурку, яка має близько 12 тисяч років і є найдавнішим відомим прикладом ілюстрації міфу в Південно-Західній Азії. Цю знахідку зробили всередині кам’яної споруди на території доісторичного поселення натуфійської культури. Фігурка виготовлена з глини, висушена, випалена і пофарбована червоним пігментом. На ній зображено гусака на спині жінки, археологи вважають, що ця сцена може відтворювати уявне “парування” духа тварини та людини. Дослідники підкреслюють, що ці зображення передають духовні уявлення, а не реальні події, і можуть бути амулетами або частиною ритуальних інсталяцій. Фігурка є одним із найдавніших зображень взаємодії людини та тварини в світі та одним із перших прикладів міфологічних сцен після розписів печери Ласко.
-
Вчені розгадали загадку 5200 отворів у перуанських Андах
Учені виявили розгадку таємниці понад 5200 отворів на горі Монте-Сьєрпе в Перу. Дослідження показали, що ці ями були створені між 1000 і 1400 роками н. е. для торгівлі та збору податків за часів королівства Чінча. Після завоювання земель Інками Монте-Сьєрпе залишалася важливим центром, де збирали данину. Дрони допомогли вченим детально вивчити отвори, які утворюють математичну сітку і можуть бути використані для обліку або зберігання даних. Довжина цієї ділянки сягає 1,5 км, а діаметр кожної ями становить 1–2 метри. Частина отворів викладена камінням, поруч знаходяться дороги та поселення, що свідчить про стратегічне значення цього місця.