Європейський Союз і Європарламент ухвалили програму розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP) з фінансуванням у розмірі 1,5 мільярда євро на період з 2025 по 2027 роки. Ця програма передбачає розширення виробничих можливостей, державні закупівлі зброї та підтримку співпраці з Україною, включаючи фінансування через Інструмент підтримки України. Окрім цього, угода обмежує використання компонентів з-за меж ЄС та близьких партнерів до 35% від загальної вартості продукції. Програма EDIP також впроваджує механізми безпеки постачання оборонної продукції, юридичні інструменти для довгострокової співпраці між країнами ЄС, обмеження на компоненти з третіх країн і створює рамку для спільних європейських оборонних проєктів, в яких можуть брати участь українські компанії. Крім того, передбачається створення централізованого каталогу продукції для спрощення закупівель. Однією з головних цілей програми є розвиток систем протиповітряної оборони, захист східного флангу та впровадження нової системи протидії дронам до кінця 2026 року. Ці кроки входять у рамки “Дорожньої карти збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, яку презентували Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас з метою зміцнення європейського оборонного потенціалу. Також, у ЄС повідомили про рекордні витрати на оборону.
Позначка: Армія
-
Названо кількість підприємств українського ОПК
У Міноборони України повідомили, що в країні функціонує близько 900 оборонних підприємств, з яких 100 є державними, а решта – приватними. Зазначається, що українська оборонна екосистема налічує також близько 1 000 команд інженерів і розробників, які займаються розробкою нових технологій. За оцінками, у 2025 році обсяг українського оборонного виробництва може сягнути $35 мільярдів. Міністр оборони Денис Шмигаль зазначив, що Україна наразі є привабливим ринком для інвестицій у оборонний сектор, а також зазначив про зростання спроможностей оборонного виробництва в країні. Також він повідомив про запуск спільних виробництв в Україні та за кордоном, залучення інвестицій для розширення потужностей та локалізацію виробництва закордонних компаній в Україні. Такі проекти охоплюють широкий спектр оборонних потреб – від артилерії до безпілотних систем з використанням штучного інтелекту.
-
“Вогнева міць”. Що отримає Київ після Рамштайну
Сьогодні в Брюсселі відбулося засідання контактної групи з оборони України, відомої як “формат Рамштайн”. На зустріч прибув очільник Пентагону Піт Гегсет, який попередив Росію про можливі наслідки без мирної угоди щодо України. Він також закликав інших союзників збільшити інвестиції в ініціативу PURL, яка дозволяє країнам надавати Україні американське озброєння. Кілька країн, зокрема Фінляндія, Естонія, Швеція, Бельгія, Данія та Німеччина, обіцяли надати допомогу Україні у формі зброї, обладнання та коштів для зміцнення обороноздатності.
-
Шмигаль озвучив пріоритети України на Рамштайні
Міністр оборони Денис Шмигаль під час 31-го Рамштайну висловив важливість у посиленні підтримки дронами, вважаючи це екзистенційним пріоритетом. Він вказав на три основні пріоритети: використання дронів FPV для контролю лінії фронту, розвідки та перехоплення ворожих дронів та ракет. Україна звернулася до своїх партнерів із проханням про фінансування виробництва дронів-перехоплювачів. Також було наголошено на потребі ракет для захисту від балістичних та крилатих ракет. Зазначено про обговорення ракет “дуже відомої назви” для ударів по російській військовій інфраструктурі та нафтопереробним заводам. Президент України Володимир Зеленський планує попросити поставки ракет Tomahawk від США.
-
Литва витратить рекордні 5,38% ВВП на оборону у 2026 році
Литва планує витратити рекордну суму, що становить 5,38% свого ВВП на оборонні потреби наступного року. Прем’єрка Інга Ругінене заявила, що це необхідно для зміцнення безпеки в умовах складної геополітичної ситуації. У бюджеті на 2026 рік передбачено виділення рекордних 4,79 млрд євро на оборону. Литва планує спрямувати ці кошти на розбудову військової інфраструктури, включаючи полігони. Це рішення прийнято відповідно до заклику президента США Дональда Трампа щодо збільшення витрат на оборону серед країн-членів НАТО.
-
Литва витратить рекордну частку ВВП на оборону у 2026 році
У 2026 році Литва планує виділити рекордну суму – 5,38% свого ВВП на потреби оборони. Прем’єрка країни Інга Ругінене заявила, що це необхідно для зміцнення безпеки в умовах складної геополітичної ситуації. Цей крок є важливим для того, щоб громадяни відчували себе захищеними. Загалом, на оборону заплановано виділити 4,79 млрд євро. Литва вже стала лідером серед країн-членів НАТО за витратами на оборону, перевищивши поріг у 5%, який раніше закликав перевищити президент США. Наразі точно не відомо, як саме будуть розподілені ці кошти, чи будуть вони витрачені на оборону, чи на інші потреби.
-
Фінляндія приєднується до збройової ініціативи PURL
Фінляндія цього тижня вирішила надати новий пакет допомоги Україні та долучитися до ініціативи PURL щодо закупівлі американської зброї для Збройних Сил України. Глава Міноборони Фінляндії Антті Хяккянен зазначив, що це критично важливо для України, оскільки Росія швидко витрачає ресурси і стає все більш залежною від інших країн. Він закликав країни Заходу підтримувати Україну і посилювати санкції проти російської економіки для досягнення миру. Хяккянен також наголосив на важливості допомоги Європи Україні та зазначив, що далекобійна зброя є критично важливою для країни. Підтримка програми PURL від Європи включає постачання ракет для систем протиповітряної оборони Patriot і Himars.
-
Німеччина розглядає призов до армії за лотерейною системою – ЗМІ
У Німеччині розглядають можливість впровадження лотерейної системи для призову громадян на військову службу, якщо не вистачатиме добровольців. Переговорники урядової коаліції досягли компромісу щодо нової моделі військової служби, яка на початковому етапі залишатиметься добровільною. Міністр оборони Борис Пісторіус запропонував, що всі 18-річні громадяни отримають анкети з питаннями про здоров’я, фізичну підготовку та ставлення до військової служби. У разі нестачі добровольців може бути впроваджений лотерейний відбір, а при необхідності – загальний обов’язковий військовий призов. План передбачає збільшення чисельності солдатів до 260 тисяч до 2030-х років та залучення 200 тисяч резервістів. Ця ідея вже викликала критику опозиції та розбурхала громадську думку в Німеччині.
-
США готують “велике оголошення” про зброю Україні
Сполучені Штати планують зробити велике оголошення щодо постачання озброєння Україні 15 жовтня. Постійний представник США при НАТО Меттью Вітакер повідомив про це під час пресконференції в Брюсселі. Він закликав країни Південної Європи приєднатися до підтримки України через програму PURL, яка передбачає закупівлю американської зброї за європейські кошти. Також було згадано можливість постачання крилатих ракет Tomahawk Україні, яке обговорювалося під час зустрічі президентів України та США. Пізніше відбулася телефонна розмова між президентами, під час якої обговорювалися деталі постачання Tomahawk та інші аспекти військової підтримки. Наступна зустріч між Трампом і Зеленським запланована на 17 жовтня, де, за даними Axios, будуть обговорюватися питання постачання систем ППО та ракет Tomahawk.
-
Естонія покарала криптоінвестора за допомогу російській армії
Державна прокуратура Естонії застосувала новий підхід до покарання осіб, які надають фінансову підтримку російській армії. Криптоінвестору було наказано виплатити Українському культурному центру значну суму грошей, що перевищує його пожертвування в 30 разів. Цей інвестор тричі переказав кошти організації, яка закуповувала обладнання для російських військових, що воюють проти України. Після розслідування прокуратури та поліції безпеки, інвестор погодився виплатити організації 1638 євро та відпрацювати 75 годин суспільно корисних робіт протягом півроку. Якщо він не виконає умови, йому загрожує відновлення кримінального провадження.