Тайвань уклав стратегічну угоду з американською компанією Auterion щодо постачання програмного забезпечення для безпілотників, яке було випробуване в бойових умовах в Україні. Це рішення прийнято з метою зміцнення обороноздатності Тайваню через зростання військових загроз з боку Китаю. Auterion розробляє програмне забезпечення, яке вже використовується в українських безпілотниках для виконання бойових місій проти російських військ. Угода також охоплює розробку автономних систем та технологій для рою дронів. Керівник Auterion Лоренц Маєр відзначив, що ця технологія може бути використана в майбутньому в мільйонах тайванських дронах. Тайвань активно вивчає досвід використання безпілотників в Україні, зокрема дронів-камікадзе та морських апаратів, щоб підвищити свою обороноздатність у зведенні з Китаєм. Китай вважає Тайвань своєю територією і підвищує тиск на острів, тому Тайвань звертається до асиметричних збройних систем, які є мобільними, дешевшими і високоефективними.
Позначка: Армія
-
Північні країни узгодили з компанією Nammo постачання боєприпасів
Чотири північні країни – Норвегія, Швеція, Данія та Фінляндія – уклали стратегічну угоду з норвезькою оборонною компанією Nammo для посилення постачання боєприпасів та зміцнення обороноздатності регіону. За словами міністра оборони Норвегії, це партнерство спрямоване на покращення безпеки в Північній Європі шляхом спільних закупівель, збільшення виробничих можливостей, спільного накопичення запасів та підтримки України. Ця угода базується на довгостроковому співробітництві між країнами та спрямована на зміцнення єдності та стійкості у Північному регіоні.
-
Китай відреагував на звинувачення у гонці озброєнь
Китай відмовляється коментувати звіт Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, в якому йдеться, що КНР найшвидше з усіх ядерних держав нарощує свій арсенал ядерної зброї. Представник МЗС Китаю Ґо Цзякунь заявив, що Китай присвячує себе стратегії самооборони в безпеці. Він підкреслив, що ядерні сили Китаю призначені лише для самооборони і не ставить за мету конкурувати з іншими країнами в посіданні більшої кількості ядерних боєголовок. Китай підтримує свої ядерні сили на мінімальному рівні, необхідному для національної безпеки, і не бере участь у гонці озброєнь.
-
Світ наближається до нової ядерної гонки – SIPRI
У новому звіті Інституту дослідження проблем миру в Стокгольмі розкрито загрозу посилення ядерної напруги у світі. Експерти вказують на ослаблення системи стримування та початок нової гонки у ядерному озброєнні. У світі налічується понад 12 тисяч ядерних боєголовок, з яких понад 9 тисяч находяться на бойовому чергуванні. Країни, такі як США, Росія та Китай, показують активність у модернізації своїх ядерних потужностей. Особливу тривогу викликає зростання ядерного арсеналу Китаю. Експерти попереджають, що сучасна гонка озброєнь є більш ризикованою, ніж коли-небудь раніше, через впровадження нових технологій. Напруга також зростає між Індією та Пакистаном, а Північна Корея продовжує розвивати свою ядерну програму. Експерти закликають до уваги до зростаючих загроз та небезпеки, яку несе ядерна зброя для світу.
-
Пекін блокує експорт критичних матеріалів для армії США – ЗМІ
Попри домовленість про нове перемир’я у торговельній війні, яку США та Китай досягли в Лондоні, питання експорту рідкоземельних магнітів військового призначення залишилося відкритим. Про це повідомили Reuters у неділю, 15 червня.
За словами співрозмовників агентства, Пекін не погодився надавати експортні дозволи на деякі рідкісноземельні магніти, необхідні американським військовим постачальникам для винищувачів і ракетних систем.
Своєю чергою, США зберігають обмеження на експорт до Китаю високотехнологічних мікросхем зі штучним інтелектом через потенційне військове застосування.
Під час перемовин у Лондоні китайська сторона фактично пов’язала зняття експортних обмежень на рідкісноземельні магніти військового призначення зі зменшенням американських обмежень на експорт чипів.
Також джерела повідомили, що США планують продовжити чинні мита на китайські товари ще на 90 днів після дедлайну 10 серпня, погодженого раніше в Женеві. Це вказує на те, що остаточна торгова угода до цієї дати навряд чи буде укладена.
Президент Дональд Трамп назвав лондонську домовленість “чудовою угодою”:
“Ми отримали все, що нам потрібно, і ми досягнемо успіху. Сподіваюся, вони також”, – сказав він.
Міністр фінансів США Скотт Бессент акцентував, що нині не мовиться про взаємні поступки: “Не буде жодного quid pro quo щодо зняття обмежень на чипи в обмін на доступ до рідкісноземельних матеріалів”.
Китай і далі контролює більшість світового видобутку та обробки рідкісноземельних елементів, що залишає це питання критичним у переговорах.
Домовленість, досягнута в Женеві минулого місяця щодо зниження тарифів, загальмувалася через запроваджені у квітні китайські обмеження на експорт критичних мінералів. У відповідь США обмежили експорт до Китаю програмного забезпечення для проєктування мікросхем, авіадвигунів та іншої чутливої продукції.
У Лондоні Пекін погодився прискорити розгляд експортних заявок від американських компаній, що не виробляють військову продукцію, і навіть створити “зелений коридор” для надійних постачальників. Дозволи діятимуть шість місяців.
Один із китайських виробників – JL MAG Rare-Earth – заявив про отримання експортної ліцензії, що охоплює і США. Міністерство торгівлі КНР також підтвердило схвалення “відповідних заявок”.
Втім, на магніти, що містять самарій – ключовий компонент для військових систем, – обмеження залишаються. Автовиробники та інші галузі потребують переважно інших матеріалів – зокрема, диспрозію й тербію.
“Тимчасове врахування деяких інтересів можливе, але ключова проблема торгового дисбалансу навряд чи буде вирішена в межах цього терміну, і, можливо, взагалі за нинішньої адміністрації Трампа”, – заявив експерт по США і Китаю з Інституту американських досліджень Китайської академії соціальних наук Лю Вейдун.
Продовження узгодженого терміну може дати адміністрації Трампа більше часу для підготовки альтернативного юридичного обґрунтування для встановлення більш високих мит для Китаю, якщо нинішній американський лідер програє нинішній судовий розгляд щодо митних тарифів в американському суді.
“Адміністрація Трампа зрозуміла, що не зможе укласти нову торгову угоду, яка односторонньо відповідатиме її пріоритетам”, – резюмував директор Китайського центру імені Джона Л. Торнтона в Брукінгському інституті Раян Хасс.
Зауважимо, днями представники США та Китаю домовилися про рамкову угоду щодо повернення до торговельного перемир’я та скасування експортних обмежень Китаю на рідкісноземельні елементи. -
У Києві ділки вимагали $200 тисяч за безкоштовні РЕБ для ЗСУ
У Києві викрили і затримали двох громадян, які вимагали 200 тисяч доларів у європейської компанії за системи радіолокаційної електронної боротьби (РЕБ) для ЗСУ. Про це повідомив Офіс генпрокурора в суботу, 14 червня.
Вказано, що фігуранти справи прикривались нібито особистими зв’язками з представниками Міноборони і створювали штучні перешкоди під час поставок автомобілів споряджених системами РЕБ. Вони переконували, що допоможуть уникнути перешкод під час проведення випробувань РЕБів.
Після передачі обумовленої суми обох чоловіків затримали правоохоронці. Їм повідомили про підозру за фактами перешкоджання законній діяльності ЗСУ та одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди (ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 та ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України). Наразі їм обрані запобіжні заходи. “Варто зауважити, що автомобілі передавались Україні на безоплатній основі. Вони виготовлялись приватною іноземною компанією, а оплату за них здійснювали міжнародні партнери. У випадку вдалого застосування РЕБів у бойових умовах в Україні, компанія-виробник отримала б нові замовлення”, – зазначили в Офісі генпрокурора.
Дивіться фото: У Києві ділки вимагали $200 тисяч за безкоштовні РЕБ для ЗСУ -
Уряд Нідерландів підтримав 5% ВВП на оборону
Тимчасовий уряд Нідерландів підтримав зобов’язання довести витрати на оборону та пов’язані з нею видатки до 5% ВВП. Про наміроголосив тимчасовий прем’єр-міністр Дік Схоофу листі до Палати представників, повідомляє Європейська правда у п’ятницю, 13 червня.
«З війною на нашому континенті наша безпека більше не є даністю. Тому ми неминуче будемо більше інвестувати в нашу власну оборону. НАТО є в цьому незамінним», – зазначив Схооф.
Згідно з документом, 3,5% ВВП планують спрямувати безпосередньо на оборону, ще 1,5% – на суміжні витрати у сфері безпеки та підтримки оборонного сектору.
У нинішньому проєкті бюджету на 2026 рік передбачено 2,2% ВВП на оборону, включно з допомогою Україні.
Передбачається, що показник у 5% ВВП погодять як обовʼязкові витрати на оборону для членів НАТО на саміті в Гаазі 24-25 червня.
Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США. -
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтвердив наміри уряду збільшити витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту. Про це він заявив 12 червня під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Стокгольмі, повідомляє Європейська правда.
“Сьогодні хочу підтвердити, що Швеція досягне нового цільового показника НАТО з витрат на оборону у розмірі 5% ВВП. Щонайменш 3,5% ВВП будуть спрямовані на ключові оборонні потреби задля досягнення нових цілей НАТО зі спроможностей”, – зазначив Крістерссон.
Він нагадав, що уряд ще кілька місяців тому анонсував наймасштабніші оборонні інвестиції з часів Холодної війни.
Офіційне рішення планують ухвалити після саміту НАТО в Гаазі 24-25 червня.
“Ми розуміємо, що безвідносно того, яким буде рішення саміту НАТО, ми маємо специфічне географічне розташування, і ми маємо бути готові до майбутніх загроз з боку Росії. Тлом для цього звісно є загарбницька війна проти України, але також і те, що ми дуже здавна знаємо Росію. Росія є загрозою не лише для України, але усіх країн Європи і Альянсу”, – додав прем’єр.
Раніше Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США. -
Німеччина додатково озброїть Україну – Пісторіус
У поточному році Німеччина надасть Україні військову допомогу на 7 млрд євро. Але розглядає додатково надання ще 1,9 млрд євро. Про це сказав міністр оборони ФРН Борис Пісторіус на брифінгу з президентом України Володимиром Зеленським у Києві в четвер, 12 червня.
“4 млрд допомоги ми планували Україні останніми місяцями. До 7 млрд ми підняли цю допомогу. Далі, але ще не остаточно, вирішено додати ще 1,9 млрд євро”, – заявив він.
За словами Пісторіуса, частина з цих коштів буде направлена на фінансування проєкту виробництва далекобійної зброї.
“Отже, таким чином ми надамо 9 млрд євро для підтримки України”, – додав він.
Водночас міністр запевнив, що Німеччина не розглядає передачу Україні ракет Taurus.
“Ви поставили мені запитання, чи розглядаємо ми це, я відповідаю вам – ні”, – підкреслив він. -
Гексакоптер Волиняка нищитиме бліндажі й бронетехніку росіян
Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації у Збройних силах України вітчизняний безпілотний авіаційний комплекс Волиняка. Про це повідомили у Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння і військової техніки.
Волиняка – бомбардувальний гексакоптер, призначений для знищення широкого спектра ворожих цілей.
Перші модифікації цього “бомбера” працюють на фронті з перших місяців широкомасштабної війни. На рахунку вже сотні знищених зразків ворожої військової техніки, бліндажів та скупчень ворожої сили.
Зауважується, що вони здатні виконувати бойові завдання за будь-якої погоди, у сутінках, при сильному вітрі. Водночас останні версії мають значно покращені характеристики.
Так, безпілотний комплекс складається із пульта управління, окулярів пілота, ретранслятора і багаторазового гексакоптера, обладнаного шістьма потужними безколекторними двигунами.
Літальний апарат спроєктований спеціально для перевезення вантажів у складних бойових умовах. Може скидати на ворожі цілі боєприпас, уражальної сили якого вистачає для знищення важкоброньованих цілей. Окрім того, Волиняка може виконувати логістичні завдання: доставляти на позиції необхідне спорядження.
Раніше до використання у ЗСУ допустили ударний безпілотний авіаційний комплекс Білий вовк.
Також Міноборони кодифікувало та допустило на озброєння у Силах оборони України безпілотні авіаційні комплекси BATON українського виробництва.
Працює Баба Яга: ДПСУ показала кадри знищення ворога на Харківщині