Позначка: Армія

  • ЗСУ зірвали спробу прориву росіян у Мирноград – DeepState

    ЗСУ зірвали спробу прориву росіян у Мирноград – DeepState

    Російські окупанти, ймовірно, приналежні до сил морської піхоти армії РФ, 31 серпня здійснили спробу прориву у Мирноград на Донеччині. Сили оборони відбили атаку ворога. Про це повідомляють аналітики OSINT-проєкту DeepState у понеділок, 1 вересня.
    “Вчора ворог силами щонайменше 1 МТЛБ та 1 ОВТ (озброєння та військової технікі) іншого не встановленого зразка спробував через Новоекономічне заїхати безпосередньо в Мирноград. МТЛБ була уражена біля 3-го вентиляційного стволу шахти “Капітальна”, а інша ББМка західніше Сінянського водосховища, яке намагалася об’їхати. Здійснюється пошук та ураження піхоти, яка була на броні”, – мовиться у повідомленні.
    Крім того, ще чотири одиниці озброєння та військової технікі уражено в Разіному та його околицях.
    “Було зафіксовано знищення ще 4 ОВТ біля Воздвиженки. Якась частина техніки доїхала у Малинівку, подальша доля невідома”, – додали аналітики.
    Попередньо, активізація ворога пов’язана з прибуттям на ділянку підрозділів морської піхоти РФ, котрі “люблять здійснювати активні наступальні дії із залученням техніки”.
    “Реальність та характер боїв на Донбасі має невдовзі змінити “пориви” кацапських морпіхів, техніку яких українські бійці ще при висуванні зустрічають вогнем. Попередні успіхи московитів та велика концентрація сил в районі Покровська, який стоїть вже на горизонті для противника, незабаром стануть причиною активного тиску для реалізації цієї давно поставленої великої задачі”, – резюмували у DeepState.
    Раніше аналітики поінформували, що росіяни не мають контролю в селі Дачне Синельниківського району Дніпропетровської області.
    Генштаб заявив про успіхи на важливому напрямку

  • Фінляндія задумала створити найбільшу армію в ЄС

    Фінляндія задумала створити найбільшу армію в ЄС

    Уряд Фінляндії подав до парламенту законопроєкт про збільшення військового резерву на 125 тисяч осіб. Якщо документ ухвалять, до 2031 року чисельність армії у воєнний час перевищить один мільйон військових.
    Це зробить її найбільшою в Євросоюзі.
    Відповідний законопроєкт пропонує підвищити граничний вік перебування в запасі з 60 до 65 років для всіх військовозобов’язаних, народжених з 1966 року. Для полковників, капітанів першого рангу вікових обмежень не встановлюватимуть – вони залишатимуться у резерві, доки будуть придатні до служби.
    Строк перебування у резерві для солдатів і сержантів збільшиться на 15 років, для офіцерів і унтерофіцерів – на 5. На збори викликатимуть лише тих резервістів, які мають призначення на воєнний час. Для добровольців обмежень не буде.
    Схожі тенденції фіксують і в інших країнах Європи після початку війни РФ проти України. Зокрема Франція до 2035 року планує більш ніж удвічі збільшити резерв – до 105 тисяч осіб. У Німеччині хочуть подвоїти кількість резервістів до 200 тисяч завдяки введенню шестимісячної добровільної служби. Президент Польщі Дональд Туск заявив, що армія спільно з резервістами має зрости до 500 тисяч із нинішніх 200 тисяч.

  • Україна розраховує на $1 млрд щомісяця через програму PURL

    Україна розраховує на $1 млрд щомісяця через програму PURL

    Україна розраховує, що партнери виділятимуть щонайменше $1 млрд щомісячно у межах ініціативи з закупівлі озброєння через НАТО (PURL). Про це повідомив президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 31 серпня.
    Він подякував партнерам, котрі стали учасниками спеціальної програми, що дозволяє купувати необхідну зброю для Сил оборони України.
    У серпні до програми доєдналися Нідерланди, Норвегія, Швеція, Данія, Канада, Бельгія та Латвія.
    Нині у програмі вже понад $2 млрд.
    “Координація – НАТО. Вдячний усім за участь, і це хороший результат серпня. Вересень теж має бути з відповідним результатом. Наша мета – не менше одного мільярда доларів у програмі щомісячно”, – акцентував Зеленський.
    Глава держави зауважив, що кошти скерують на купівлю дуже ефективної зброї – ракет для Patriot, HIMARS, систем зброї, які потрібні для захисту українських міст.
    Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
    Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина.
    PURL: за американську зброю для України заплатить НАТО

  • Україна розраховує на $1 млрд щомісяця через програму закупівлі зброї PURL

    Україна розраховує на $1 млрд щомісяця через програму закупівлі зброї PURL

    Україна розраховує, що партнери виділятимуть щонайменше $1 млрд щомісячно у межах ініціативи з закупівлі озброєння через НАТО (PURL). Про це повідомив президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 31 серпня.
    Він подякував партнерам, котрі стали учасниками спеціальної програми, що дозволяє купувати необхідну зброю для Сил оборони України.
    У серпні до програми доєдналися Нідерланди, Норвегія, Швеція, Данія, Канада, Бельгія та Латвія.
    Нині у програмі вже понад $2 млрд.
    “Координація – НАТО. Вдячний усім за участь, і це хороший результат серпня. Вересень теж має бути з відповідним результатом. Наша мета – не менше одного мільярда доларів у програмі щомісячно”, – акцентував Зеленський.
    Глава держави зауважив, що кошти скерують на купівлю дуже ефективної зброї – ракет для Patriot, HIMARS, систем зброї, які потрібні для захисту українських міст.
    Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
    Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина.
    PURL: за американську зброю для України заплатить НАТО

  • Україна розраховує на $1 млрд щомісяця за програмою закупівлі зброї PURL

    Україна розраховує на $1 млрд щомісяця за програмою закупівлі зброї PURL

    Україна розраховує, що партнери виділятимуть щонайменше $1 млрд щомісячно у межах ініціативи з закупівлі озброєння через НАТО (PURL). Про це повідомив президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 31 серпня.
    Він подякував партнерам, котрі стали учасниками спеціальної програми, що дозволяє купувати необхідну зброю для Сил оборони України.
    У серпні до програми доєдналися Нідерланди, Норвегія, Швеція, Данія, Канада, Бельгія та Латвія.
    Нині у програмі вже понад $2 млрд.
    “Координація – НАТО. Вдячний усім за участь, і це хороший результат серпня. Вересень теж має бути з відповідним результатом. Наша мета – не менше одного мільярда доларів у програмі щомісячно”, – акцентував Зеленський.
    Глава держави зауважив, що кошти скерують на купівлю дуже ефективної зброї – ракет для Patriot, HIMARS, систем зброї, які потрібні для захисту українських міст.
    Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
    Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина.
    PURL: за американську зброю для України заплатить НАТО

  • “Для жінок теж”: Мерц допускає обов’язковий призов у Німеччині

    “Для жінок теж”: Мерц допускає обов’язковий призов у Німеччині

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц допустив можливий варіант із запровадження обов’язкового загального військового призову в майбутньому, за умови, що поточна “добровільна” модель не допоможе залучати більше людей до війська.Про це повідомляє Spiegel.
    За його словами, в майбутньому Німеччині слід буде запроваджувати обов’язковий призов на військову службу, зокрема й жінок, у разі коли нова модель призову на добровільній основі не допоможе залучити до війська достатньо людей.
    Він додав, що це потребувало би чималих змін, бо поточна редакція конституції не дозволяє призов жінок.
    Мерц назвав помилкою рішення німецького уряду від 2011 року про скасування призову на військову службу.

  • Уряд Польщі запланував рекордні витрати на оборону у 2026 році

    Уряд Польщі запланував рекордні витрати на оборону у 2026 році

    Кабінет Міністрів Польщі ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Прем’єр Дональд Туск назвав його “переломним”, адже документ передбачає зниження інфляції, економічне зростання та рекордні видатки на безпеку й охорону здоров’я. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
    Окремий акцент зроблено на обороні: на потреби армії у 2026 році планують спрямувати 200 млрд злотих (54,75 млрд доларів), що становить 4,8% ВВП – один із найвищих показників серед країн НАТО.
    “Ми знаємо, навіщо ми це робимо; ми бачимо це на нашому східному кордоні. Ми продовжимо озброювати Польщу і готуватимемо її до будь-яких несподіванок”, – заявив Туск.
    Глава уряду додав, що для захисту країни від усіх зовнішніх загроз необхідна сучасна та боєздатна армія.
    Своєю чергою, міністр фінансів Польщі Анджей Доманьський поінформував, що дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 271,7 млрд злотих (6,5% ВВП). Тоді як доходи країни мають досягти 647 млрд злотих, що майже на 44 млрд злотих вище за прогноз на 2025рік.
    Проєкт бюджету у п’ятницю передадуть на розгляд Ради соціального діалогу.

  • Уряд Польщі заклав рекордні витрати на оборону у 2026 році

    Уряд Польщі заклав рекордні витрати на оборону у 2026 році

    Кабінет Міністрів Польщі ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Прем’єр Дональд Туск назвав його “переломним”, адже документ передбачає зниження інфляції, економічне зростання та рекордні видатки на безпеку й охорону здоров’я. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
    Окремий акцент зроблено на обороні: на потреби армії у 2026 році планують спрямувати 200 млрд злотих (54,75 млрд доларів), що становить 4,8% ВВП – один із найвищих показників серед країн НАТО.
    “Ми знаємо, навіщо ми це робимо; ми бачимо це на нашому східному кордоні. Ми продовжимо озброювати Польщу і готуватимемо її до будь-яких несподіванок”, – заявив Туск.
    Глава уряду додав, що для захисту країни від усіх зовнішніх загроз необхідна сучасна та боєздатна армія.
    Своєю чергою, міністр фінансів Польщі Анджей Доманьський поінформував, що дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 271,7 млрд злотих (6,5% ВВП). Тоді як доходи країни мають досягти 647 млрд злотих, що майже на 44 млрд злотих вище за прогноз на 2025рік.
    Проєкт бюджету у п’ятницю передадуть на розгляд Ради соціального діалогу.

  • Ердоган представив систему ППО Сталевий купол

    Ердоган представив систему ППО Сталевий купол

    Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган офіційно представив інтегровану систему протиповітряної оборони країни під назвою Сталевий купол. Церемонія відбулася на виробничому майданчику оборонної компанії Aselsan в Анкарі. Про це інформує AP у четвер, 28 серпня.
    “Ці системи – це демонстрація сили Туреччини. У протиповітряній обороні ми відкриваємо нову еру для нашої Туреччини”, – зазначив Ердоган.
    Розробку Сталевого куполу уряд Туреччини оголосив у серпні минулого року. Система інтегрує морські та наземні платформи протиповітряної оборони й датчики в єдину мережу для захисту повітряного простору країни.
    За словами Ердогана, останній етап проєкту включає 47 машин загальною вартістю $460 млн, які “вселятимуть упевненість у наших друзів і страх у наших ворогів”.
    “Жодна країна, котра не може розробити власні радари та системи протиповітряної оборони, не може з упевненістю дивитися у своє майбутнє перед нинішніми викликами безпеки, особливо у нашому регіоні” – заявив він.
    Раніше Туреччина намагалася посилити свою ППО, придбавши у 2019 році російські системи С-400. Через це країну виключили з програми винищувачів F-35, що стало ударом по оборонних амбіціях Анкари.
    Потреба у зміцненні ППО посилилася на тлі воєн у Сирії та Україні, а також недавніх атак Ізраїлю на Іран.
    Під час заходу також презентували нові виробничі потужності Aselsan, які планують відкрити у 2026 році.
    “У наступні 50 років Туреччина буде країною, яка не лише задовольняє власні потреби, а й лідирує у світі завдяки своїм технологіям”, – наголосив Ердоган.
    Раніше турецька оборонна компанія Aselsan представила національну платформу для захищеного зв’язку та керування всіма видами військ Туреччини без залежності від інфраструктури НАТО – систему T-Link.

  • Шукають добровольців. Дефіцит солдат в Німеччині

    Шукають добровольців. Дефіцит солдат в Німеччині

    Німеччина має намір не лише краще оснастити свої збройні сили, а й значно їх розширити: замість нинішніх 183 тисяч діючих солдатів їхня чисельність має зрости до 260 тисяч до початку 2030-х років. А чисельність оперативних резервістів має подвоїтися зі 100 до 200 тисяч.
    Щоб залучити в армію людей уряд країни хоче зробити привабливішою військову службу і мотивувати десятки тисяч молодих людей служити в Бундесвері в найближчі роки.
    Міністр оборони Німеччини очікує великого припливу добровольців, проте критики кажуть про дефіцит і закликають до повернення обов’язкової військової служби в країні. Повернення системи військового обліку Хоча військова служба в Німеччині залишається добровільною, новий закон встановлює вимогу: починаючи з 2026 року всім 18-річним буде надіслано анкету. Чоловіки будуть зобов’язані її заповнити, а для жінок це добровільно, пише Deutsche Welle.
    Анкетування оцінить їхню зацікавленість у службі в Бундесвері. Ідея полягає в тому, що, заповнивши анкету, молоді люди зв’яжуться з Бундесвером як потенційним роботодавцем. Відповідних кандидатів запросять до участі в призові.
    Починаючи з липня 2027 року, всі 18-річні чоловіки повинні будуть пройти медичний огляд, навіть якщо вони не обрали добровільну військову службу. Комісія визначатиме їхню придатність до військової служби за станом здоров’я.
    Мета міністерства оборони Німеччини – отримати уявлення про кількість чоловіків, придатних до військової служби в країні. З моменту призупинення військового обов’язку у 2011 році уряд та органи влади більше не мають даних про те, хто був би доступний для служби у надзвичайній ситуації. Повернення до так званої системи військового обліку має на меті заповнити цю прогалину.
    Більше того, коли ще існував призов, Бундесвер мав відповідну інфраструктуру. Зараз це не так. Міністр оборони Пісторіус наголошує, що Бундесвер просто не зможе одночасно розмістити та навчити всіх мобілізованих чоловіків.
    Канцлер Мерц повторив цей аргумент після засідання кабінету міністрів: “Нам не вистачає казарм і нам не вистачає інструкторів. Це означає, що тепер усе має розвиватися знизу вгору”. Більше грошей та безкоштовних послуг Мінімальна тривалість нової служби буде становити шість місяців, максимальна – 23 місяці. Протягом перших шести місяців новобранці проходять базову військову підготовку, включаючи керування безпілотниками. Потім вони можуть отримати додаткову кваліфікацію в одному з роді військ – піхоті, Повітряних силах, ВМС або кіберкомандуванні.
    У майбутньому всі військовослужбовці будуть класифіковані як тимчасові солдати. З таким статусом військовослужбовці отримуватимуть значно кращу оплату праці, чиста щомісячна зарплата становитиме приблизно 2300 євро. Крім того, вони отримуватимуть безкоштовне проживання, медичне обслуговування та проїзд залізницею.
    За даними Міністерства оборони, цього року 15 тисяч солдатів добровільно підуть на військову службу.
    “Є вагомі підстави вважати, що ми спостерігатимемо збільшення кількості на кілька тисяч щороку, досягнувши приблизно 30 тисяч до 2029 року”, – пояснив Пісторіус.
    Однак якщо добровольців буде замало, то в Німеччині автоматично відновлять призов. Без шансів на успіх? Політики з консервативних партій ХДС та ХСС сумніваються в успіху добровільної військової служби, хоч би якою привабливою вона була.
    “Добровільна військова служба не вирішить кадрову проблему Бундесверу, а лише коштуватиме Німеччині дорогоцінного часу”, – сказав лідер ХСС Маркус Седер
    Навіть серед німецької молоді ентузіазм обмежений: згідно з опитуванням YouGov, більшість із них не мають бажання проходити військову службу чи будь-яку іншу обов’язкову військову службу. 55 відсотків молоді віком від 16 до 26 років у Німеччині виступають проти запровадження обов’язкової військової служби, згідно з опитуванням проведеним у липні.