Позначка: Астрономи

  • Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру в історії

    Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру в історії

    Астрономи з Університету Портсмута виявили надзвичайно велику чорну діру у галактиці SDSS J1148+1930, розташованій приблизно за 5 мільярдів світлових років від Землі. Її маса складає близько 36,3 мільярда сонячних мас, що робить її однією з наймасивніших відомих чорних дір. Цю діру виявили завдяки явищу гравітаційного лінзування, яке створює ефект “космічної підкови”. Цікаво, що ця чорна діра перебуває у «сплячому» стані, не поглинаючи активно матерію, і була виявлена лише за впливом на навколишні зорі та газ. Вчені вважають, що галактика SDSS J1148+1930 є результатом злиття колишніх галактик та їхніх надмасивних чорних дір, утворивши поточного космічного гіганта. Результати дослідження були опубліковані в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

  • Астрономи вперше побачили народження нових світів

    Астрономи вперше побачили народження нових світів

    Астрономи вперше зафіксували момент зародження планетарної системи. Це сталося на відстані близько 1300 світлових років від Землі – навколо молодої зірки HOPS-315.
    За словами науковців, це безпрецедентне спостереження дозволяє краще зрозуміти, як 4,6 мільярда років тому утворилася Сонячна система. Відповідні результати дослідження опубліковані в журналі Nature, повідомляє Space.
    Команда вчених з Нідерландів і США завдяки телескопу Джеймса Вебба та потужному радіотелескопу в Чилі вперше змогла точно зафіксувати найпершу фазу формування планет.
    “Вперше ми визначили найдавніший момент, коли навколо зірки починається формування планет” – сказала авторка дослідження, астрофізикиня Мелісса Макклюр з Лейденського університету.
    Відомо, що процес утворення планет починається з формування протозорі, яку оточує диск з газу й пилу. Саме в такому протопланетному диску навколо HOPS-315 науковці вперше виявили сліди гарячих мінералів – монооксиду кремнію, характерного для процесу зародження планет.
    “Цей процес ніколи раніше не спостерігали в протопланетному диску або деінде за межами нашої Сонячної системи” – зазначив астрофізик Едвін Бергін з Мічиганського університету.
    Науковці впевнені: спостереження за HOPS-315 дає унікальну можливість доторкнутися до моменту, який колись пережила і наша планетарна система.

  • До Сонячної системи наближається міжзоряний об’єкт 3I/Atlas

    До Сонячної системи наближається міжзоряний об’єкт 3I/Atlas

    Астрономи виявили новий об’єкт у космосі, який, ймовірно, прибув із міжзоряного простору. Цей об’єкт отримав назву 3I/Atlas і був виявлений 1 липня за допомогою телескопа Atlas в обсерваторії у Чилі. Вчені вважають, що це може бути третім відомим міжзоряним тілом, яке перетинає Сонячну систему. Об’єкт рухається на гіперболічній орбіті зі швидкістю 60 км/с та зараз знаходиться на відстані понад 670 мільйонів кілометрів від Сонця. Вчені помітили на об’єкті слабку кому та короткий хвіст, що свідчить про кометну активність. Йому також присвоїли назву C/2025 N1. Хоча деякі вчені вважають, що об’єкт може мати діаметр до 20 км, вони закликають до спокою, оскільки він не становить загрози Землі. 3I/Atlas наблизиться до Сонця приблизно 30 жовтня, а потім ймовірно покине Сонячну систему. Наразі не очікується, що комету можна буде побачити неозброєним оком, але аматори зможуть спостерігати за нею через телескоп наприкінці 2025 року.

  • Астрономи виявили найпотужніші вибухи у Всесвіті з часів Великого вибуху

    Астрономи виявили найпотужніші вибухи у Всесвіті з часів Великого вибуху

    Астрономи зафіксували новий тип надпотужних космічних вибухів – екстремальні ядерні транзієнти (ENT), які стали найпотужнішими із зафіксованих після Великого вибуху. Як повідомляє Space, ці явища виникають, коли зірки, щонайменше втричі масивніші за Сонце, розриваються під дією надмасивних чорних дір у центрах далеких галактик.
    “Ми вже понад десятиліття спостерігаємо, як чорні діри розривають зірки внаслідок приливних збурень, але ці ENT – зовсім інші звірі. Їх яскравість майже в десять разів перевищує все, що ми бачили раніше”, – зазначив Джейсон Хінкл з Інституту астрономії Гавайського університету, який очолював дослідження.
    Хінкл виявив ці незвичайні явища під час аналізу тривалих світлових спалахів, що надходили з центрів галактик. Особливу увагу він звернув на два спалахи, зафіксовані космічним апаратом Gaia у 2016 і 2018 роках, а також на подібний спалах 2020 року, виявлений обсерваторією Zwicky Transient Facility.
    На відміну від звичайних наднових або приливних подій, ці ENT не тільки мають значно більшу енергію, а й залишаються яскравими протягом років. Один з таких вибухів, названий Gaia18cdj, випроменив у 25 разів більше енергії, ніж найпотужніша наднова в історії, – більше, ніж 100 Сонць за весь час їхнього існування.
    Окрім своєї унікальної яскравості, ENT можуть дати вченим нові знання про надмасивні чорні діри у віддалених галактиках. Завдяки їхній потужності, їх видно на величезних відстанях, що дозволяє спостерігати процеси у Всесвіті, коли йому було лише пів його нинішнього віку.
    Дослідження було опубліковане в журналі Science Advances.

  • Телескоп Джеймса Вебба знайшов “копію” Чумацького Шляху

    Телескоп Джеймса Вебба знайшов “копію” Чумацького Шляху

    Астрономи виявили у віддаленому куточку Всесвіту галактику, яка дуже схожа на наш Чумацький Шлях, але значно більша та активніша. Галактику позначили як J0107a і вона була помічена в ранній епохі Всесвіту, а саме 11,1 мільярда років тому. Дослідження проводила група вчених за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба. Виявилося, що J0107a має спіральну форму з баром, схожим на пряму смугу зірок і газу, що проходить через її центр, як у нашій Галактиці. Варто відзначити, що галактика має значно більшу масу, темп зореутворення у ній виявився у 300 разів інтенсивнішим, і вона є компактнішою за розміром, ніж наша Галактика. Ця відкрита галактика викликає здивування, оскільки довгий час вважалося, що такі впорядковані галактики з’явилися значно пізніше. J0107a є однією з найдавніших галактик із баром, що є важливою структурою, яка спрямовує газ до центру галактики, де народжуються нові зорі. Довжина бару цієї галактики становить близько 50 тисяч світлових років. Це відкриття змушує астрономів переглянути свої уявлення про формування галактик.